ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.11.2013 Справа №917/1805/13
м. Полтава
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант-сервіс", вул. Конституції, 13, м. Полтава
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Будресурси", вул. Жовтнева, 19, м. Полтава, 36020
про стягнення 1457134,81 грн.
Суддя Пушко І.І.
Представники:
від позивача: Ротар В.М., довіреність від 03.09.2013 року (присутній в засіданні 07.11.2013 року, в судове засідання 19.11.2013 року не з'явився);
від відповідача: Кривопляс В.О., довіреність від 10.10.2013 року.
Рішення приймається після перерви, оголошеної в судовому засіданні 07.11.2013 року.
Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 0602 від 06.02.2013 року в розмірі 1 457 134,81 грн., з яких: 1 399 726, 85 грн. - основна заборгованість; 57407,96 грн. - пеня за 107 днів прострочення в межах подвійної облікової ставки НБУ.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати отриманого товару.
Заявою від 12.09.2013 року позивач зменшив позовні вимоги в частині стягнення пені, яка прийнята судом до розгляду згідно ст. 22 ГПК України ухвалою від 26.09.2013 року.
У відзиві на позовну заяву від 24.10.2013 року відповідач проти позовних вимог заперечує посилаючись, зокрема, на неточність відомостей, зазначених в накладних, на наявність у нього сумнівів стосовно фактичного отримання товару за цими накладними.
Неявка представника позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, оскільки позивачем надані суду всі документи, необхідні для вирішення спору, а представник позивача надавав усні пояснення в попередніх судових засіданнях.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
06.02.2013 року між сторонами укладено договір поставки № 0602 (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору позивач виступає постачальником, а відповідач -покупцем. Згідно п.1.1 Договору постачальник зобов'язується поставити у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар у відповідності до Специфікації, яка є його невід'ємною частиною.
Зобов'язання сторін по виконанню Договору виникають лише після підписання сторонами відповідної специфікації. Ціна та порядок оплати товару визначаються сторонами у відповідних специфікаціях до Договору (п. 1.4., 1.5. Договору).
Згідно специфікації №1 від 06.02.2013 року, умови оплати товару по позиціях в таблиці 1,2,3 визначені таким чином: попередня оплата в розмірі 30% вартості товару до 10.02.2013 року, оплата в розмірі 50% вартості товару по факту готовності постачальника до відвантаження, але до початку відвантаження; оплата в розмірі 20% вартості товару протягом двох банківських днів з дня підписання видаткових накладних.
Як свідчить банківська виписка (а.с. 17) 19.02.2013 року відповідачем було перераховано на рахунок позивача 1 958 019,04 грн. за товар згідно рахунку № 60 від 06.02.2013 року.
09.04.2013 року відповідач на підставі довіреності № 28 від 09.04.2013р., отримав від позивача товар по другій та третій позиціях, зазначеним в Специфікації № 1 від 06.02.2013р. до Договору, відповідно до накладної № 14 від 09.04.2013р. на загальну суму 3 154 230,84грн., в тому числі ПДВ (а.с. 15-16).
17.04.2013 року відповідачем було перераховано на рахунок позивача 1500 000,00 грн. за товар згідно рахунку № 60 від 06.02.2013 року, що підтверджується банківською випискою (а.с. 18).
16.05.2013 року відповідач отримав від позивача товар по першим трьом позиціям, зазначеним в Специфікації № 1 від 06.02.2013р. до Договору, відповідно до накладної № 10 від 16.05.2013р. на загальну суму 2203 515,05грн., в тому числі ПДВ.
18.06.2013 року відповідачем було перераховано на рахунок позивача 500 000,00 грн. за товар згідно рахунку № 60 від 06.02.2013 року, що підтверджується банківською випискою (а.с. 18).
Таким чином, відповідач отримав від позивача товар по першим трьом позиціям, зазначеним в Специфікації № 1 від 06.02.2013р. до Договору на загальну суму 5 357 745,89 грн., в тому числі ПДВ. Факт передачі товару на загальну суму підтверджується накладними з підписом відповідача про отримання товару, виданою відповідачем довіреністю на одержання товарно-матеріальних цінностей (оригінали оглянуті судом та відповідачем в засіданні 07.11.2013 року, копії залучені до матеріалів справи).
Як свідчать матеріали справи товар отримувався відповідачем без будь-яких зауважень щодо його кількості чи якості. Факт узгодження ціни, кількості, найменування товару підтверджується специфікацією № 1 від 06.02.2013 року.
Надані позивачем податкові накладні (а.с. 62-69) доводять реальність господарських операцій щодо поставки відповідачу товару на суму 5 357 745,89 грн.
Як свідчать наявні у справі банківські виписки відповідач оплатив отриманий товар лише в сумі 3 958 019,04 грн., в тому числі ПДВ, таким чином, заборгованість відповідача складає 1 399 726,85 грн., в тому числі ПДВ.
Відповідно до підпункту 3.1. пункту 3 Специфікації № 1 від 06.02.2013р. до Договору остаточна оплата поставленого товару повинна бути здійснена відповідачем протягом двох банківських днів з дня підписання видаткових накладних.
Враховуючи вимоги підпункту 3.1. пункту 3 Специфікації, строк виконання відповідачем взятих на себе грошових зобов'язань настав.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2. ст. 712 ЦК).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.664 ЦК обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Згідно з п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Стосовно заперечень відповідача суд зазначає наступне.
Відповідач факт отримання товару за накладними не підтвердив і не спростував. У відзиві на позов повідомив суд про наявність у нього "сумнівів" щодо отримання товару. В зв'язку з цим ухвалою від 24.10.2013 року суд зобов'язував відповідача надати письмові пояснення за підписом директора та головного бухгалтера підприємства стосовно того, чи отримувався фактично ТОВ "Союз-Будресурси" від позивача товар за накладними №10 від 16.05.2013 року, №14 від 09.04.2013 р., чи відображались операції з придбання цього товару в бухгалтерському та податковому обліку, надати відповідні докази; надати письмові пояснення директора підприємства Староконя І.М. стосовно того, чи належить йому підпис на накладній № 10 від 16.05.2013 року, чи підписувалась ним зазначена накладна; надати письмові пояснення представника Андрєєва Сергія Олександровича чи належить йому підпис на накладній № 14 від 09.04.2013 року, чи підписувалась ним зазначена накладна.
Директором відповідача надані письмові пояснення (а.с. 72-73) про те, що він не пам'ятає чи отримувався ним товар за накладними, про підписання ним накладної №10 від 16.05.2013 року також не пам'ятає, аналогічні пояснення надані і Андрєєвим С.О. (а.с. 75), який повідомив, що не пам'ятає про підписання ним накладної № 14 від 09.04.2013 року.
Письмові пояснення за підписом головного бухгалтера відповідача від 06.11.2013 року (а.с. 79-80) суд приймає як доказ фактичного отримання відповідачем товару по накладних №10 від 16.05.2013 року та № 14 від 09.04.2013 року, та згоди оплатити його, оскільки вказані операції та наявність заборгованості перед позивачем відображені в бухгалтерському та податковому обліку відповідача (а.с. 81-82).
Також судом враховується, що за п. 2.3. Договору право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання видаткової накладної. Підписуючи видаткову накладну покупець підтверджує прийняття товару за кількістю та якістю відповідно до умов Договору та відповідної специфікації (п. 4.4. Договору). Накладна № 10 від 16.05.2013 року має підпис в графі "отримав", засвідчений печаткою відповідача, накладна № 14 від 09.04.2013 року також підписана відповідачем і на отримання цінностей за даною накладною видана довіреність № 28 від 09.04.2013 року уповноваженому представнику, яка засвідчена печаткою. Отже, підписуючи видаткові накладні, відповідач підтвердив прийняття ним товару відповідно до п. 4.4. Договору.
На підтвердження своїх "сумнівів" відповідачем не надані будь-які докази, які б свідчили, що зазначені накладні підписані будь-якими іншими відповідальними особами, крім директора Староконя І.М. та представника за довіреністю Андрєєва С.О., або докази, які б свідчили про звернення до правоохоронних органів про втрату печатки, якою засвідчувались підписи цих осіб.
Окрім цього фактичне отримання товару підтверджується банківськими виписками, де відображене часткове погашення боргу за товар, а саме відповідач як на підставу платежу посилається на рахунок №60 від 06.02.2013 року, який був виставлений позивачем для оплату товару за накладними №10від 16.05.2013 року, №14 від 09.04.2013 року.
Також, на запит позивача (а.с. 61) про наявність або відсутність розбіжностей по податковим накладним №34 від 19.02.2013 року, №3 від 09.04.2013 року, № 33 від 17.04.2013 року, № 10 від 16.05.2013 року, задекларованих ТОВ "Квант сервіс", виданих ТОВ "Союз-Будресурси", ДПІ у м. Полтаві надана інформація (а.с. 60) про те, що розбіжностей між податковими зобов'язаннями ТОВ "Квант сервіс" та податковим кредитом ТОВ "Союз-Будресурси" за лютий 2013 року, квітень-травень 2013 року не встановлено.
Таким чином, доводи відповідача є безпідставними та необґрунтованими доказами.
За ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настаються правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
За статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до пункту 6.2. Договору у випадку прострочення відповідачем строків (термінів) оплати товарів, визначених умовами цього Договору та додатків до нього, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі 0,5% від суми грошової заборгованості за кожен день прострочення.
Позивачем заявлено до стягнення 57407,96 грн. пені за 107 днів прострочення в межах подвійної облікової ставки НБУ, яку він нарахував з 18.05.2013 року по 03.09.2013 року (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 30).
Суд задовольняє заявлену суму пені, оскільки період її нарахування є обґрунтованими згідно п. 6 ст. 231 ГПК України, не перевищує розмір, передбачений ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Перевірка розрахунку правильності нарахування пені проводилася згідно калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи "Ліга.Закон".
Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов'язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов'язань з оплати вартості отриманого товару.
У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості за Договором, відповідач факт прострочення сплати коштів за отриманий товар не спростував. За таких обставин з відповідача підлягає до стягнення основна заборгованість за переданий товар на суму 1399726,85 грн., а також пеня в сумі 57 407, 96 грн., а разом 1 457 134, 81 грн.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Судом береться до уваги, що при подачі позову судовий збір був сплачений позивачем з розрахунку 2% від 2 148 580, 26 грн. (первісна ціна позову), а загальна сума позовних вимог після їх зменшення склала 1 457 134, 81 грн., тому керуючись п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" та враховуючи заяву позивача від 12.09.2013 року, позивачу повертається з державного бюджету 13 828,93 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 44, 49 (ч. 2), 82-85, ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Будресурси" (вул. Жовтнева, 19, м. Полтава, 36020, код ЄДРПОУ 33458044) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант-сервіс" (вул. Конституції, 13, м. Полтава, код ЄДРПОУ 31801260): 1 399 726 грн. 85 коп. - основний борг; 57 407 грн. 96 коп. - пеня; 29142 грн. 70 коп. судового збору.
3. Видати наказ при набранні рішенням законної сили.
4. У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", з пред'явленням даного рішення в органи Державної казначейської служби України повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Квант-сервіс" (вул. Конституції, 13, м. Полтава, код ЄДРПОУ 31801260) з Державного бюджету України - 13 828 грн. 93 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 19 від 04.09.2013 року, яке знаходиться в матеріалах справи.
Суддя І.І.ПУШКО
Судове рішення № 35380433, Господарський суд Полтавської області було прийнято 19.11.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 917/1805/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: