Ухвала суду № 35377531, 20.11.2013, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі: головуючого - судді Бондаренко Н.В.

суддів: Ковальчук Н.М., Григоренка М.П.

секретар судового засідання: Шпинта О.М.

з участю представника позивача Бабінця І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 1 жовтня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний Банк "Укоопспілка" до ОСОБА_2 про стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и л а :

11 липня 2013року ПАТ «Акціонерний Банк «Укоопспілка» з урахуванням уточнень, звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Рівненського міського суду від 1 жовтня 2013 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 237 від 15 листопада 2007 року, укладеним між позивачем та приватним підприємством-фірма "Альф", в розмірі 1 209 938 грн. 99 коп., що складається з заборгованості по кредиту в сумі - 599 990,00 грн., заборгованість по відсотках - 507 950,67 грн., заборгованість по комісійних - 101998,32 грн.: звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 26 листопада 2007 року, укладеним між Акціонерним банком "Укоопспілка" та ОСОБА_2, що зареєстрований в реєстрі за №3931, а саме на: житловий будинок (загальною площею 97,2 кв.м., житловою площею 62,8 кв.м.) з надвірними будівлями (сарай (літ.Б-1), гараж (літ.В-1), вбиральня (літ.в), огорожа (літ.N1) та земельна ділянка, на якій розташоване землеволодіння, загальною площею 0,0577 га, кадастровий номер 5610100000:01:020 :0101, цільове використання - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, які належать на праві власності ОСОБА_2, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах, початкова ціна, якого встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності чи незалежним експертом на стадії оцінки майна у межах процедури виконавчого провадження.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Акціонерний Банк "Укоопспілка" судовий збір в розмірі 3441 грн.

В поданій апеляційній скарзі відповідачка вказує, що дане рішення суду є незаконним в зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та не доведеністю обставини, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими.

Суд в рішенні безпідставно встановив, що кредитний договір № 237 від15.11.2007р

__________________

Справа № 569/12912/13-ц Головуючий у суді І інстанції - Харечко С.П.

Провадження № 22-ц/787/2116/2013 Доповідач - Бондаренко Н.В.

і договір іпотеки від 26.11.2007р. укладений між позивачем та ПП фірма "Альф" та нею. Як вбачається з даних договорів, вони були укладені з Акціонерним товариством "Укоопспілка", а не з ПАТ комерційний банк "Укоопспілка", який є позивачем по даній справі, відтак задоволення даного позову є неправомірним.

Зазначає, що суд в даному рішенні безпідставно послався на рішення апеляційного суду Рівненської області від 1.03.2010 р. щодо встановлення обставини про невиконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором. Рішення апеляційного суду встановлює невиконання позичальником своїх зобов'язань станом на 2010 р., а по даній цивільній справі підлягало доведенню позивачем факту невиконання своїх зобов'язань позичальником на час винесення судом рішення по даній цивільній справі. Однак, доказів невиконання позичальником, який є відмінним від іпотекодавця, своїх зобов'язань за кредитним договором та суму заборгованості на день винесення судом рішення, позивач суду не надав.

Крім того, суд в рішенні безпідставно послався на довідку за вих. № 231 від 27.09.2013 р. про залишок коштів на поточному рахунку ПП фірми "Альф", встановлюючи недостатність коштів позичальника для погашення заборгованості і відповідно про право банку звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з п.7.1 кредитного договору, яким передбачено право банку звернути стягнення на предмет застави у разі відсутності коштів на розрахунковому рахунку позичальника. Вказана довідка не містить відомостей про відсутність на розрахунковому, який є відмінним від поточного та позичкового, рахунку ПП фірми "Альф" коштів.

Резолютивна частина рішення суперечить вимогам ст.39 Закону України "Про іпотеку", зокрема, в ній не зазначено початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації, яка згідно з п.1.5 іпотечного договору повинна становити 920864 грн.

Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

26 листопада 2007 року між Акціонерним товариством акціонерний банк "Укоопспілка"(правонаступником якого є ПАТ "Акціонерний Банк "Укоопспілка") та приватним підприємством фірмою "Альф" укладено кредитний договір №237, відповідно до якого позивач відкрив невідновлювальну відкличну кредитну лінію на поповнення обігових коштів в сумі 600 000грн., строком на 36 місяців з 26 листопада 2007 року по 25 листопада 2010року, із сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 18 % річних та комісією 0,01% від залишкової суми заборгованості.

У забезпечення виконання ПП фірмою «Альф» зобов'язань за вказаним договором позивачем були укладені: договір застави транспортного засобу марки «Мерседес-Бенц»,2003р.випуску, що належить ОСОБА_4, договір майнової поруки з ПП фірмою «Альф» та ОСОБА_5 і договір іпотеки, предметом якого є жилий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,0577га, що належить останній.

Згідно виписки з рахунку №НОМЕР_1 за період з 26.11.2007р. по 30.06.2013року, банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, перерахувавши на позичковий рахунок позичальника 27.11.2007р.-75 000грн., 28.11.2007р.-225 000грн. та 14.01.2008р.-300 000грн.

ПП фірма «Альф» порушило умови договору, з лютого 2009 року не здійснює обов'язкових платежів, у зв'язку з чим станом на 27.09.2013р. виникла заборгованість в загальній сумі 1 209 938,99грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту -599 990грн. заборгованість по відсотках - 507 950,67грн. заборгованість по комісії - 101 998,32грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позичальник - ПП фірма «Альф» - порушив умови кредитних зобов'язань, у зв'язку з чим допустив заборгованість, а відповідачка, як майновий поручитель, у такому разі несе відповідальність в межах вартості майна переданого нею в іпотеку.

Колегія суддів повністю погоджується з такими висновками суду, оскільки вони не суперечать обставинам справи та вимогам закону.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача у судовому засіданні вбачається, що кредит не погашено, відповідачкою ці обставини не спростовано. Отже доводи банку про те, що мають місце порушення зобов'язання за кредитним договором заслуговують на увагу.

У силу статей 611,615 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Згідно п.2.12 іпотечного договору іпотекодержатель набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою, воно не буде виконано та у випадках передбачених цим договором і чинним законодавством.

П.3.2.2 цього ж договору передбачено, що іпотекодаржатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки у випадках порушення умов кредитного договору.

Згідно із ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як зазначено вище, загальний розмір заборгованості за кредитним договором станом на 27 вересня 2013р. становить 1 209 938,99грн .

Згідно п.1.5 іпотечного договору заставна вартість предмету іпотеки за домовленістю сторін становить 920 864 грн.

Таким чином, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність згідно з ст.39 Закону України «Про іпотеку» правових підстав для задоволення вимог банку про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу на прилюдних торгах, оскільки боржник не виконує належним чином зобов'язань, передбачених кредитним договором.

Спростовуються доводи відповідачки про те, що кредитний договір та договір іпотеки укладено 26.11.2007 року з Акціонерним товариством акціонерний банк "Укоопспілка", а позов пред'явлено ПАТ "Акціонерний Банк "Укоопспілка", який не має права на звернення до суду. Так згідно статутних документів, ПАТ "Акціонерний Банк "Укоопспілка" є правонаступником Акціонерного банку "Укоопспілка", з яким укладені кредитний договір та договір іпотеки.

За правилами ч.1 ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, в зв'язку з чим не обґрунтованими є доводи апеляційної скарги щодо безпідставного посилання на рішення апеляційного суду Рівненської області від 1.03.2010року, яким встановлено порушення умов кредитного договору позичальником станом на 1.04.2009р. Відсутні й докази про те, що ця заборгованість позичальником та /або поручителем ОСОБА_4, майновим поручителем ОСОБА_2 після отримання ними вимог про її погашення в подальшому сплачена і позивачу повернуті всі належні кошти у відповідності до умов кредитного договору.

Право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки передбачено ст. 38 Закону України «Про іпотеку», у ч. 6 якої визначено, що ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

П.2.8 іпотечного договору передбачено, що для погашення своїх вимог іпотекодержатель має право на продаж предмету іпотеки будь-якій особі покупцеві в порядку передбаченому чинним законодавством.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що в рішенні не вказано початкової ціни предмета іпотеки є безпідставними, вони не ґрунтуються на нормах ст.38 Закону України «Про іпотеку», умовах іпотечного договору та роз'ясненнях, що містяться в п.42 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішені спорів, що виникають із кредитних правовідносин».

Іпотечний договір не містить умов про те, що іпотекодержатель вправі звернути стягнення на предмет іпотеки лише у разі відсутності коштів на розрахунковому рахунку позичальника, а тому доводи відповідачки щодо порушення позивачем положень п. 7.1 кредитного договору не заслуговують на увагу. Окрім цього, вони не ґрунтуються й на положеннях Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України», затв. Постановою Правління НБУ № 280 від 17.06.2004р.

Таким чином, рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 309, 313, 314, 317,325 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 1 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Бондаренко Н.В.

Судді: Ковальчук Н.М.

Григоренко М.П.