Ухвала суду № 35376932, 19.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/1050/13 19.11.13Суддя Мудрий С.М., розглянувши скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Соверен" на бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві у справі

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Соверен"

до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель"

про стягнення 300 000,00 грн.

Представники:

від стягувача: Павленко М.Л. - представник за довіреністю б/н від 10.02.2013 року;

від боржника: не з'явився;

від ВДВС: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Соверен" до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" про стягнення 300 000,00 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 04.02.2013 року по справі № 910/1050/13, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 13.05.2013 року, позовні вимоги задоволено повністю, з публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Соверен" стягнуто суму вкладу у розмірі 300 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 6 000,00 грн.

18.03.2013 року, на виконання рішення господарського суду міста Києва від 04.02.2013 року, видано наказ.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.07.2013 року заяву публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" про відстрочку виконання судового рішення по справі №910/1050/13 повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.09.2013 року відмовлено публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Даніель" в задоволенні скарги на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві по винесенню постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.07.2013 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.09.2013 року відмовлено публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Даніель" в задоволенні скарги на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.05.2013 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.10.2013 року заяву публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" про розстрочку виконання рішення від 04.02.2013 року задоволено, розстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 04.02.2013 року на 7 місяців щомісячними платежами заборгованість в розмірі 306 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.11.2013 року відмовлено приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Соверен" в задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві.

12.11.2013 року до відділу діловодства господарського суду м. Києва від приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Соверен" надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Кравцової Олени Сергіївни щодо не накладення арешту на кошти боржника на певних рахунках.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.11.2013 року розгляд скарги призначено на 19.11.2013 року.

У судове засідання 19.11.2013 року представники відповідача та ВДВС не з'явилися, вимоги ухвали від 13.11.2013 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.

Представник стягувача надав пояснення відповідно, до яких просить суд задовольнити скаргу.

Заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши наявні докази, суд вважає подану скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Соверен" на бездіяльність державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В обґрунтування скарги скаржник зазначає, що 28.05.2013 року відділом державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення господарського суду міста Києва по справі № 910/1050/13.

Постановою від 04.06.2013 року про об'єднання виконавчого провадження у зведене виконавче провадження, приєднано виконавче провадження № 38157140 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва № 910/1050/13 від 18.03.2013 року до зведеного виконавчого провадження № 38746033, яке веде Відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві.

Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 05.07.2013 року, накладено арешт на все майно, що належить боржнику - публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Даніель» у межах суми звернення стягнення 1 201 890,12 грн. та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику.

Постановою про арешт коштів боржника від 05.07.2013 року, на підставі рішення суду накладено арешти на всі кошти, що містяться на рахунках в фінансових установах та на номерах рахунків (106 рахунків), зазначених в даній постанові у межах суми 1 201 890,12 грн.

В подальшому після виявлення інших рахунків, державний виконавець виніс постанову про арешт коштів боржника від 10.10.2013 року, відповідно до якого на підставі рішення суду накладено арешт на всі кошти, що містяться на рахунках (7), зазначених в даній постанові у межах суми 1 818 820,00 грн.

На думку скаржника, арешти коштів боржників накладено вибірково, тому вважає що, державний виконавець не вчиняє дії по примусовому виконанню рішення.

Відповідно ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п.п. 1, 5, 6 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до ч. 1. ст.. 33 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Згідно з ч. 1-4 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 ЗУ «Про банки та банківську діяльність», арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду.

Таким чином, державний виконавець в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження" накладає арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться на рахунках та вкладах боржника, як при примусовому виконанні рішень судів, так і при виконанні рішень інших органів (посадових осіб).

Листом Національного Банку України «Роз'яснення з питань нового законодавства» від № 25-111/523-3297 від 04 березня 2011 року роз'яснено, що банк має зупинити видаткові операції на суму обтяження та повідомити державного виконавця про факт відкриття нового рахунка виключно у випадку, якщо в цьому ж банку (включаючи філії та підрозділи) клієнт вже має кошти та/або інші цінності, що знаходяться у нього на рахунках та/або вкладах чи на зберіганні, і на які накладений арешт цим державним виконавцем (в тому числі і у випадку, коли сума обтяження вже накопичена на іншому, раніше відкритому рахунку). Оскільки згідно з Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" повідомлення про відкриття рахунка вручається державному виконавцю власником рахунка, то банк має видати відповідне повідомлення про відкриття рахунка клієнту під розпис.

Форму повідомлення банк визначає самостійно. Разом з цим, повідомлення має містити реквізити за якими державний виконавець матиме можливість проінформувати банк про прийняте рішення щодо необхідності накладення арешту на кошти боржника, що зберігаються на рахунку, який відкритий клієнту. Додаткові рекомендації стосовно складання повідомлення будуть надіслані після узгодження цього питання з Міністерством юстиції України.

Порядок зупинення видаткових операцій на новому рахунку клієнта визначається внутрішніми процедурами банку.

Зважаючи на вимоги статті 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та статті 52 Закону України "Про виконавче провадження", банк після отримання від державного виконавця рішення щодо необхідності накладення арешту на кошти боржника, що зберігаються на відкритому новому рахунку клієнта (у формі постанови про арешт коштів), забезпечує арешт коштів на цьому рахунку.

Банк відновлює видаткові операції на рахунках такого клієнта у разі, якщо державний виконавець не повідомив про прийняте рішення у встановлений Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" строк, перебіг якого починається з дати, зазначеної у відмітці про отримання державним виконавцем повідомлення.

Норми статті 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" не містять виключень, тому застосовуються до всіх поточних, вкладних (депозитних) рахунків клієнта в національній та іноземних валютах.

Банк приймає та виконує постанови державних виконавців про арешт коштів на рахунках клієнтів, що винесені як на підставі рішень суду, так і на виконання інших виконавчих документів, визначених статтею 17 Закону України "Про виконавче провадження"; платіжні вимоги на примусове списання коштів, які оформленні як на підставі рішень суду, так і на підставі постанов державних виконавців, що винесені на виконання інших виконавчих документів, визначених статтею 17 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно ч. 2 до статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Разом із скаргою на бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Кравцової Олени Сергіївни щодо не накладення арешту на кошти боржника на певних рахунках, скаржник подав клопотання № 2 про забезпечення позову, яке мотивує тим, що публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Даніель» умисно не виконує рішення суду, а державний виконавець сприяє.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Проте, відповідно до абз. 3 п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" не можуть забезпечуватися заходами, зазначеними в статті 66 ГПК, інші, крім позовних, вимоги (наприклад, пов'язані із здійсненням повороту виконання судового рішення, із зміною способу та порядку його виконання тощо).

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд не приймає до розгляду клопотання № 2 про забезпечення позову.

Клопотання № 1 про витребування з Міністерства доходів і зборів України інформації про відкриті рахунки ПАТ «КБ «Даніель» та клопотання № 3 про витребування інформації про рахунки, відкриті ПАТ «КБ «Даніель», дату відкриття рахунків, рух коштів на цих рахунках, залишок коштів та чи накладені на них арешти з фінансових установ: ПАТ «КБ «ПриватБанк», ПАТ «Інтергал-банк», ПАТ «Банк «Таврика», ПАТ «Укргазбанк» не підлягають задоволенню, оскільки, п. 9.13. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 року № 9 встановлено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Відповідно ч. 1 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Враховуючи вищезазначене, та враховуючи те, що скаржником не надано суду допустимих доказів на підтвердження викладених в скарзі обставин, а нормами чинного законодавства не передбачено обов'язок державного виконавця знову накладати арешти на кошти, що знаходяться на нових відкритих рахунках боржника, оскільки, арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту, тому скарга приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Соверен" на бездіяльність державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві визнається судом необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Соверен" в задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Кравцової Олени Сергіївни.

Суддя С.М. Мудрий