Постанова № 35376, 09.06.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

09.06.06р.

Справа № А8/143

За позовом Прокурора Павлоградського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Павлоградського міськрайонного центру зайнятості населення (м. Павлоград)

до Селянського (фермерського) господарства "Ранок" (с. Вербове Дніпропетровської області)

про стягнення 2 676,00 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

прокурор Овчар Т.В.

від позивача не з'явився

від відповідача Шляховий О.К. –засновник (статут, паспорт).

Суть спору:

Прокурор звернувся в інтересах держави в особі позивача з позовом до відповідача про стягнення з останнього 2 676,00 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за 2005 рік.

Ціна позову складається з суми основного боргу.

Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав.

У судове засідання 09.06.06 р. представник позивача не з’явився, причин свого нез’явлення суду не повідомив.

Господарський суд вважає, що матеріалів у справі достатньо для можливості розгляду справи за відсутністю представника позивача, оскільки останній був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, а строк вирішення спору закінчується 10.06.06 р.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши прокурора та відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно рішенню Конституційного Суду України від 09.07.02 р. № 15-рп/2002, право особи і в т.ч. юридичної особи на судовий розгляд спору не може бути поставлене в залежнiсть вiд наявностi чи вiдсутностi в законах України спецiальних положень про можливiсть звернення до суду по кожнiй конкретнiй категорiї справ. Положення частини другої статтi 124 Конституцiї України щодо поширення юрисдикцiї судiв на всi правовiдносини, що виникають у державi необхiдно розумiти так, що право особи (юридичної особи) на звернення до суду за вирiшенням спору не може бути обмежене законом, iншими нормативно-правовими актами.

Таким чином, позивач не може бути обмежений в своєму праві звернутись з цим позовом до господарського суду для захисту своїх порушених прав та законних інтересів.

Відповідно до розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соцiального страхування України на випадок безробiття за 2005 рік, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття складає 2 676,00 грн.

Наявність заборгованості в загальній сумі 2 676,00 грн. також підтверджується іншими матеріалами справи.

Сплата страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття здiйснюється вiдповiдно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування на випадок безробiття".

Згідно ст. 17 вказаного Закону, роботодавцi та застрахованi особи сплачують страховi внески один раз на мiсяць в день одержання роботодавцями в установах банкiв коштiв на оплату працi. У разi нестачi у роботодавцiв коштiв на виплату заробiтної плати та сплату страхових внескiв у повному обсязi нарахування їх на заробiтну плату i перерахування страхових внескiв до Фонду провадиться у пропорцiйних сумах. Якщо роботодавцi несвоєчасно чи не в повному обсязi сплачують страховi внески, до них застосовуються санкцiї, передбаченi статтею 38 цього Закону.

За п. 2 ст. 35 Закону, роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмiрi сплачувати страховi внески.

Відповідачем вказані вимоги законодавства не виконувалися, що призвело до утворення заборгованості в сумі 2 676,00 грн.

Згідно ст.ст. 38, 39 названого Закону, у разi несвоєчасної сплати страхових внескiв страхувальниками, у тому числi через ухилення вiд реєстрацiї як платника страхових внескiв, або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внескiв (недоїмки), штраф та пеню. Не сплаченi в строк страховi внески, пеня i штраф стягуються в доход Фонду iз страхувальника у безспiрному порядку. Строк давностi у разi стягнення страхових внескiв, пенi, та фiнансових санкцiй, передбачених цiєю статтею, не застосовується. Спори, що виникають iз правовiдносин за цим Законом, вирiшуються в судовому порядку.

Вина відповідача підтверджується матеріалами справи, заборгованість в сумі 2 676,00 грн. на момент розгляду справи відповідачем не погашена.

Таким чином, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 2 676,00 грн. боргу.

Керуючись Законом України "Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування на випадок безробiття", ст.ст. 17, 87, 89, 94, 98, 158, 160-163, 186, 264 КАС України, господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Ранок" (51491, с. Вербове Павлоградського району Дніпропетровської області, вул. 50 років СРСР, 2; п/р № 26004311137001 у відділенні КБ “Приватбанк", МФО 305727, код 20274219):

q на користь Павлоградського міськрайонного центру зайнятості населення (51400, м. Павлоград, вул. К. Маркса, 35; п/р № 37173305900211 в УДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, код 24237474) –2 676,00 грн. боргу;

v в доход держбюджету (рахунок № 31114095500005 у відділенні банку УДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, код 24246786 відділення ДК у Жовтневому районі м.Дніпропетровська) –26,76 грн. витрат на держмито.

Постанова може бути оскаржена в порядку та в строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя І.Ю. Дубінін