ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 листопада 2013 р. Справа № 909/1198/13 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І.М.
при секретарі судового засідання Дуб"юк Т.Ю.
За участю:
представника позивача - Гундяк О. В.;
представника відповідача - Халус М.М.;
представника ДФІ в Івано-Франківській області - Бойко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Микуличинської сільської ради Яремчанської міської ради, вул. Грушевського, 70, с. Микуличин, м. Яремче, Івано-Франківська область, 78590, код ЄДРПОУ 04354657.
до відповідача: Державного підприємства "Карпатське підприємство геодезії, картографії та кадастру" вул. Ак. Сахарова, 23-а, м. Івано-Франківськ, 76014, код ЄДРПОУ 20553899.
за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - державну фінансову інспекцію в Івано-Франківській області, вул. Василиянок, 48, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20554249
про стягнення зайво сплачених коштів на загальну суму 3669,38 грн. до бюджету Микуличинської сільської ради та судових витрат.
встановив, що Микуличинська сільська рада Яремчанської міської ради звернулась до господарського суду з позовом до відповідача: Державного підприємства "Карпатське підприємство геодезії, картографії та кадастру" про стягнення зайво сплачених коштів на загальну суму 3669,38 грн. та судових витрат.
Представник позивача заявлений позов підтримав. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що інспекцією сектору інспектування у Надвірнянському районі Верховинської об'єднаної державної фінансової інспекції за результатами планової перевірки у період з 01.01.2009р. по 28.02.2013р. фінансово-господарської діяльності Микуличинської сільської ради встановлено завищену вартість виконаних робіт ДП "Карпатське підприємство геодезії, картографії та кадастру", а саме транспортні витрати в сумі 1374, 29 грн. та витрати пов'язані з відрядженнями працівників підприємства в сумі 2295,09 грн., які не підтверджені первинними документами відповідача, що є порушенням п.3.3.10.1. Правил визначення вартості будівництва в Україні ДБН Д.1.1.-2000 затверджених наказом державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000. №174
Відповідач, щодо позову заперечив, посилаючись на те, що позов є безпідставним та не обґрунтованим, оскільки відповідно до п. 2.4 договору розрахунок між сторонами за виконані роботи проводився поетапно на підставі оформлених актів здавання - приймання продукції.
Представник третьої особи на стороні позивача підтримав позов, зазначивши, що позивачу завдано матеріальної шкоди внаслідок завищення вартості виконання відповідачем робіт.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд вважає, що в позові слід відмовити.
При цьому суд виходив з наступного:
10.02.2009р. між Микуличинською сільською радою (замовником) та Державним підприємством "Карпатське підприємство геодозії, картографії та кадастру" (виконавець) було укладено договір про створення проектно-розвідувальної продукції № 196 КГК.13.0025-Д.
Згідно умов якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе обов"язок розроблення проекту землеустрою, щодо встановлення меж населеного пункту с. Микуличин, Яремчанської міської ради, Івано-Франківської області. Зміст і терміни виконання етапів визначаються технічним завданням та календарним планом, які складають невід'ємну частину договору.
Умовами договору визначено, що вартість робіт складає 70265 грн.70 коп. Оплата проводиться поетапно на підставі оформленого акту здавання - приймання продукції.
Розділом 3 договору встановлено порядок здавання і приймання робіт, зокрема п.3.1 передбачено, що після завершення робіт виконавець представляє замовнику акт здавання - приймання продукції, документацію згідно накладної. Замовник на протязі 10 днів з дня подання акту здавання -приймання продукції і документації зобов'язаний направити виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову від прийняття робіт.
Між сторонами у справі підписано акти здавання - приймання проектно - розвідувальної продукції згідно договору №196 КГК 13.0025-Д від 10.02.09.
Представник позивача повідомив в судовому засіданні про те, що з відповідачем був проведений повний розрахунок у відповідності до підписаних актів.
Згідно вимог ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Статтею ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи викладене та те, з матеріалів справи не вбачається наявності необхідного для притягнення до відповідальності відповідача складу цивільного правопорушення (протиправна поведінка; негативний результат такої поведінки; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника), між сторонами у справі існують договірні відносини а акт ревізії фінансової інспекції, на який посилається позивач, як на підставу своїх вимог не може впливати на їх зміну чи розірвання, позов є необґрунтованим.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
в позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 21.11.13
Суддя Скапровська І.М.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
______ Микитин Р. Р. 21.11.13
Судове рішення № 35374734, Господарський суд Івано-Франківської області було прийнято 19.11.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 909/1198/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: