Постанова № 35374292, 16.11.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2013 р. Справа № 920/1477/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Ільїн О.В.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю :

прокурора - Здор Т.О., посв. №013776 від 06.12.2012 року

представників :

позивача - Дмитренко Н.О., дов. №01-29/554 від 17.12.2012 року

відповідача - не з'явився

третьої особи - не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №3261 С/1-18) на рішення господарського суду Сумської області від 23.09.2013 року у справі № 920/1477/13

за позовом Заступника прокурора Сумської області в інтересах держави в особі Сумської обласної ради, м. Суми

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача- Головне управління Державної санітарно-епідеміологічної служби України в Сумській області, м. Суми;

до Виконавчого комітету Сумської міської ради, м. Суми

про визнання права власності на нерухоме майно

ВСТАНОВИЛА:

Заступник прокурора Сумської області звернувся в інтересах держави в особі Сумської обласної ради, позивача, до господарського суду Сумської області з позовом до Виконавчого комітету Сумської міської ради, відповідача, про визнання права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна, 27, а саме: приміщення санепідемстанції (літ. "А-ІІІ") площею 1928, 4 кв.м.; гараж (літ. "Б") площею 277,7 кв.м.; ангар (літ. "В") площею 184,5 кв.м.; огорожу (літ. "N-1"); замощення (літ. "І-ІІ").

Рішенням господарського суду Сумської області від 23.09.2013 року у справі №920/1477/13 (суддя Коваленко О.В.) позов було задоволено.

Визнано право спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області в особі Сумської обласної ради на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна, 27: приміщення санепідемстанції (літ. "А-ІІІ") площею 1928, 4 кв.м.; гараж (літ. "Б") площею 277,7 кв.м.; ангар (літ. "В") площею 184,5 кв.м.; огорожу (літ. "N-1"); замощення (літ. "І-ІІ").

Стягнуто з Виконавчого комітету Сумської міської ради в доход Державного бюджету України 862,58 грн. судового збору.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що позивач не надав суду відповідного рішення, яким майно за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна. 27. зараховувалось до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області.

Крім того, зазначає, що позивач належним чином не довів своє право власності на спірне нерухоме майно, оскільки за змістом постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 року № 311 підписання актів приймання-передачі як підстава виникнення права власності не передбачалась.

Також вказує на те, що господарським судом першої інстанції було невірно застосовано норму статті 7 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», відповідно до якої право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі, оскільки вказаний закон було прийнято у 1998 році, тоді як у відповідності до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 року № 311 міністерства та відомства повинні були здійснити передачу державного майна до комунальної власності до 01 січня 1992 року .

Розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 31.10.2013 року для розгляду даної справи було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Ільїн О.В. у зв"язку із знаходженням судді Медуниці Л.М. у відрядженні.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 31.10.2013 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Ільїн О.В.) апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 14.11.2013 року на 11:00 год.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні 14.11.2013 року проти її доводів заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Свої заперечення обгрунтовує тим, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 1991 р. № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)», рішенням Сумської обласної ради народних депутатів від 23.01.1992 визначено об'єкти, які передаються до комунальної власності, серед яких рахується спірне майно.

Також зазначає, що відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи.

Отже, як вважає позивач, факт передачі спірного майна від Міністерства охорони здоров'я України до Виконавчого комітету Сумської обласної ради є доведеним.

Третя особа у відзиві на апеляційну скаргу проти її доводів заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Свої заперечення обгрунтовує тим, що відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць ( комунальною власністю)» від 05.11.1991 р. № 311 Міністерством охорони здоров'я України було передано Виконавчому комітету Сумської обласної ради у комунальну власність майно Сумської обласної санітарно-епідеміологічної служби. Дане майно було передано відповідно до акту приймання-передачі від 25.02.1992 року.

При цьому, вказане комунальне майно не є безхозним, так як відповідно до рішення двадцять другої сесії шостого скликання Сумської обласної ради «Про надання дозволу на передачу об'єктів спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області в оренду» від 21.12.2012 року та рішення двадцять третьої сесії шостого скликання Сумської обласної ради «Про надання дозволу на передачу об'єктів спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області в оренду» від 22.02.2013 року спірне майно було надано певному колу орендарів, серед яких Головне управління Держсанепідслужби у Сумській області та Державна установа «Сумський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України».

Прокурор у судовому засіданні 14.11.2013 року проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з"явились, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце його проведення, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення №6102212120900 та №6102212120870 їм копій ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

А тому колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представників відповідача та третіх осіб за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши усні пояснення представника позивача, а також прокурора, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та було вірно встановлено місцевим господарським судом, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 р. №311 «Про розмежування державного та комунального майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)» Міністерство охорони здоров'я України передало Сумському облвиконкому у комунальну власність майно Сумської обласної санітарно-епідеміологічної служби на підставі акту приймання-передачі від 25.02.1992 року.

Крім того, рішенням Сумської обласної ради народних депутатів від 23.01.1992 р. визначено перелік об'єктів, які передаються до комунальної власності області.

Згідно з переліком підприємств, установ та організацій комунальної власності, що входять до комунальної власності області, Сумська обласна санітарно-епідеміологічна служба, яка знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна, 27, була передана до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області.

Від імені Сумської обласної ради управління такими об'єктами здійснює управління майном Сумської обласної ради.

Відповідно до технічного паспорту, виготовленого Комунальним підприємством «Сумське міське бюро технічної інвентаризації», до об'єкту нерухомості, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна, 27, належить: приміщення санепідемстанції (літ. «А-ІІІ») площею 1928, 4 кв.м.; гараж (літ. «Б») площею 277,7 кв.м.; ангар (літ. «В») площею 184,5 кв.м.; огорожа (літ. «N-1»); замощення (літ. «І-ІІ»).

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, спірне нерухоме майно перебувало у користуванні Сумської обласної санітарно-епідеміологічної станції до моменту її ліквідації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2011 р. №346 «Про ліквідацію урядових органів», Наказу Міністерства охорони здоров"я України від 21.09.2012 р. №176-0 «Про ліквідацію бюджетних закладів, установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України», якими не було встановлено правонаступників ліквідованих установ.

Для забезпечення функцій щодо реалізації державної політики у сфері санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 28.11.2011 р. №1382 «Про утворення територіальних органів Державної санітарно-епідеміологічної служби», Наказом Державної санітарно-епідеміологічної служби України «Про утворення Головного управління Держсанепідслужби у Сумській області та призначення начальника Головного управління Держсанепідслужби у Сумській області» №69-0 від 18.06.2012 року утворено Головне управління Держсанепідслужби у Сумській області, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 14.11.2012 року №1050 утворені державні установи - лабораторні центри. Зазначені територіальні органи та державні установи відносяться до сфери управління Державної санітарно-епідеміологічної служби України.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров"я України №47 від 22.01.2013 р. «Про передачу майна до сфери управління Державної санітарно-епідеміологічної служби України» майно ліквідованих санітарно-епідеміологічних станцій України було передано до сфери управління Державної санітарно-епідеміологічної служби. В подальшому вказане майно було закріплене за Головним управлінням Держсанепідслужби у Сумській області на праві оперативного управління (наказ Державної санітарно-епідеміологічної служби України №39 від 06.03.2013 р.).

На виконання пункту 2 Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про передачу цілісних майнових комплексів державних закладів, підприємств, установ та організацій до сфери управління Державної санітарно-епідеміологічної» №744-р Державної санітарно-епідеміологічної служби України (якими є Головне управління Державної санітарно-епідеміологічної служби України у Сумській області та Державної санітарно-епідеміологічної служби України»), у зв'язку з тим ,що частина майна за своїм функціональним призначенням не використовується Головним управлінням Державної санітарно-епідеміологічної служби України у Сумській області, відповідно до покладених на нього завдань, Наказом Державної санітарно-епідеміологічної служби України «Про передачу державного майна та створення комісії» №156 від 20.08.2013 року відбулася передача державного окремо індивідуально визначеного майна з балансу Головного управління Держсанепідслужби у Сумській області на баланс Державної установи «Сумський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України».

Рішенням двадцять другої сесії шостого скликання Сумської обласної ради «Про надання дозволу на передачу об'єктів спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст, області в оренду» від 21.12.2012 р. надано дозвіл на передачу в оренду нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та затверджено перелік орендарів, яким надаються об'єкти спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області в оренду на пільгових умовах з орендною платою 1 грн. на рік, до числа яких входить Головне управління Держсанепідслужби у Сумській області, (адміністративні приміщення) за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна, 27.

Крім того, рішенням двадцять третьої сесії шостого скликання Сумської обласної ради «Про надання дозволу на передачу об'єктів спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст, області в оренду» від 22.02.2013 р. надано дозвіл на передачу в оренду нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та затверджено перелік орендарів, яким надаються об'єкти спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області в оренду на пільгових умовах з орендною платою 1 грн. на рік, до числа яких входить Державна установа «Сумський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» (адмінбудівля) за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна, 27.

Згідно з пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи.

Пунктом 6 статті 7 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» передбачено, що право власності на об'єкти передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.

Відповідно до інвентарних карток обліку основних засобів в бюджетних установах станом на 01.01.1992 року спірне нерухоме майно перебувало на балансі Сумської обласної санітарно-епідеміологічної служби.

Відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 05.07.2005 року Сумська обласна санітарно-епідеміологічна станція є постійним користувачем земельної ділянки.

Згідно довідки Державної санітарно-епідеміологічної служби станом на 20.09.2013 р. балансова вартість нерухомого майна становить - 408129, 00 грн.

З інформаційного повідомлення, опублікованого в газеті «Сумщина» від 17.10.2012 року №100 вбачається, що згідно з заявою виконавчого комітету Сумської міської ради Комунального підприємства «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» взято на облік безхазяйні нерухомі речі, в тому числі триповерхову будівлю з гаражем та ангарами, розташовану за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна, 27.

Згідно ст. 335 Цивільного кодексу України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.

Позивач звертався з листом від 02.10.2013 р. №01-25/473 до Сумського міського голови Мінаєва Г.М., з повідомленням про те, що спірна будівля належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області і обліковується на балансі Сумської санітарно-епідеміологічної служби, тому підстави взяття її на облік безхазяйних нерухомих речей відсутні, проте відповідь на адресу обласної ради так і не надійшла.

Позивач вважає, що відповідачем під час розміщення в засобах масової інформації вказаного оголошення порушено його законні права.

Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.

Здійснення права власності регламентується приписами статті 319 Цивільного кодексу України, якою, в тому числі, передбачено наступне:

- власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд;

- власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону;

- при здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства;

- усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, а право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набутті права власності не встановлена судом.

Згідно з частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа, має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а частина 2 вказаної статті Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів визначає визнання права.

Зі змісту статті 386 Цивільного кодексу України випливає, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певний дій для запобігання такому порушенню.

Частиною 1 статті 392 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджується факт належної передачі об'єктів нерухомості за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна, 27, з державної до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та закріплення цього майна за Сумською обласною санітарно-епідеміологічною службою на праві постійного користування, а тому спірне майно не може вважатися безхозним. як вважає відповідач.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку щодо наявності достатніх правових підстав для задоволення позову.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що позивач не надав суду відповідного рішення, яким майно за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна, 27 зараховувалось до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області.

Крім того, апелянт зазначає, що позивач належним чином не довів своє право власності на спірне нерухоме майно, оскільки за змістом постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 року № 311 підписання актів приймання-передачі як підстава виникнення права власності не передбачалась.

Також вказує на те, що господарським судом першої інстанції було невірно застосовано норму статті 7 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», відповідно до якої право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі, оскільки вказаний закон було прийнято у 1998 році, тоді як у відповідності до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 року № 311 міністерства та відомства повинні були здійснити передачу державного майна до комунальної власності до 01 січня 1992 року .

Однак, колегія суддів вважає такі посилання необгрунтованими, так як відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць ( комунальною власністю)» від 05.11.1991 р. № 311 Міністерством охорони здоров'я України було передано Виконавчому комітету Сумської обласної ради у комунальну власність майно Сумської обласної санітарно-епідеміологічної служби.

На виконання зазначеної постанови Кабінету Міністрів України рішенням Сумської обласної ради народних депутатів від 23.01.1992 визначено об'єкти, які передаються до комунальної власності , серед яких рахується спірне майно.

При цьому, зазначене рішення не було визнано незаконними та скасовнао у встановленому законодавством порядку, а тому згідно зі статтею 144 Конституції України та статтею 73 Закону України "Про місцеве самоврядування" рішення є обов'язковим для виконання на відповідній території.

Відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи.

Згідно з пунктами 3 та 4 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, а також на підставі актів державних органів та органів місцевого самоврядування

Отже, факт передачі у власність позивачу спірного майна та набуття ним такого права, на думку колегії суддів, є доведеним.

При цьому, вказане комунальне майно не є безхозним, так як відповідно до рішення двадцять другої сесії шостого скликання Сумської обласної ради «Про надання дозволу на передачу об'єктів спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області в оренду» від 21.12.2012 року та рішення двадцять третьої сесії шостого скликання Сумської обласної ради «Про надання дозволу на передачу об'єктів спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області в оренду» від 22.02.2013 року спірне майно було надано певному колу орендарів, серед яких Головне управління Державної санітарно-епідеміологічної служби у Сумській області та Державна установа «Сумський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України».

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 31.10.2013 року було задоволено клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги та відстрочено сплату судового збору до 14.11.2013 року.

Однак, на час винесення постанови апеляційного господарського суду відповідач доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги не надав, а тому колегія суддів дійшла висновку про стягнення з відповідача вказаної суми.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 23.09.2013 року у справі №920/1477/13 залишити без змін.

Стягнути з Виконавчого комітету Сумської міської ради (40030, м. Суми, пл. Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 23823253, р/р 33217870700001 в ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013) в доход Державного бюджету України (назва одержувача платежу- УДК у Дзержинському районі м. Харкова, назва банку одержувача - ГУ ДКУ у Харківській області, код ЄДРПОУ банку одержувача- 851011, код класифікації доходів бюджету 31210206700003 ) 4081,29 грн. судового збору.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 19.11.2013 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Ільїн О.В.