Рішення № 35367128, 14.11.2013, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/1530/13-ц

№ производства 2/646/811/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.11.2013 року Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого - судді Журавель В.А.

При секретарі - Бікасовій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права власності, вселення та відшкодування моральної шкоди

В с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду, посилаючись на те, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності йому та його батькові ОСОБА_2 Квартира складається з двох ізольованих кімнат житловою площею 19,8 кв. м. та 17 кв. м.ё загальна площа квартири складає 63,1 кв. м. На теперішній час відповідач ОСОБА_2 змінив замки на вхідних дверях в квартиру, ключі від яких позивачу не передав, що є перешкодою для користування квартирою, оскільки позивач не має доступу до неї. Добровільно впустити позивача в квартиру ОСОБА_2 не бажає. У зв'язку із чим позивач просив встановити порядок користування спірною квартирою, вселити його в квартиру, зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкод у користуванні квартирою, стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 5000 грн. та визнати ОСОБА_2 недієздатним.

22 квітня 2013 року позивач ОСОБА_1 уточнив заявлені ним позовні вимоги та просив суд усунути перешкоди у здійсненні права власності на 1/ 2 частину квартири АДРЕСА_1, встановити порядок користування квартирою та виділити йому в користування житлову кімнату площею 17 кв. м., а відповідачу ОСОБА_2 - кімнату площею 19,8 кв. м., кухню, коридор, ванну кімнату, вбиральню та комору залишити у спільному користуванні, вселити позивача до кімнати площею 17 кв. м., зобов»язати відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити перешкод у здійсненні позивачем права власності на половину спірної квартири, виселити ОСОБА_3 разом із сім»єю із спірної квартири, судові витрати покласти на відповідачів.

29 липня 2013 року ОСОБА_1 уточнив заявлені ним позовні вимоги та просив суд зобов»язати відповідачів не чинити йому перешкод у користуванні, володінні та розпорядження спірною квартирою, вселити позивача у квартиру, стягнути солідарно з відповідачів моральну шкоду в розмірі 5000 грн. та виселити ОСОБА_3 разом із сім»єю із спірної квартири.

19 серпня 2013 року позивач ОСОБА_1 уточнив заявлені позовні вимоги та просив суд зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити йому перешкод в користуванні, володінні та розпоряджання квартирою АДРЕСА_1 в м. Харкові, вселити позивача в спірну квартиру, виселити ОСОБА_3 з квартири, стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 5000 грн. та покласти на відповідачів судові витрати.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 повністю підтримав заявлені позовні вимоги та пояснив судові, що до 25 серпня 2012 року він постійно проживав в спірній квартирі, в кімнаті площею 17 кв. м., де знаходилися його особисті речі. Після смерті матері позивача, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, його особисті речі було перенесено до ванної кімнати, а в кімнату позивача без дозволу вселився його син із своєю сім»єю, тому позивач, фактично не маючи можливості проживати в квартирі, був вимушений залишити її та до листопада 2012 року проживав в палатці на берегу водойми в с. Мартове. Повернувшись в квартиру у листопаді 2012 року, позивач побачив, що з квартири зникла частина його речей, при цьому батько позивача - ОСОБА_2 став влаштовувати скандали, провокувати позивача на вияснення відносин. Тому позивач знов залишив квартиру і повернувся додому у грудні 2012 року, однак зайти в квартиру він вже не зміг, оскільки замки на вхідних дверях було замінено, ключі від цих замків йому ніхто не дав. З того часу позивач не має доступу до квартири, проживає в різних містах, в тому числі у своїх знайомих, хоча спірна квартира є його єдиним місцем постійного проживання та реєстрації. До теперішнього часу відповідач ОСОБА_2 в квартиру позивача не пускає, самочинно поселив в квартиру відповідача ОСОБА_3, який фактично займає кімнату позивача. Позивач вважає, що внаслідок дій відповідачів йому було спричинено моральну шкоду, оскільки в нього погіршився стан здоров»я, він захворів на гіпертонію з-за постійних стресів, потребує в проведені операції.

Представник позивача адвокат ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, пояснила судові, що позивач є власником 1/ 2 частини спірної квартири, відповідач ОСОБА_2 фактично виселив його з квартири, оскільки змінив замки на дверях, пускати позивача в квартиру він категорично не бажає. Зі згоди відповідача ОСОБА_2 в квартирі натепер проживає відповідач ОСОБА_3, що порушує права позивача, як співвласника, оскільки він не давав своєї згоди на вселення відповідача в квартиру.

Представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_6 проти задоволення позову заперечував та пояснив судові, що позивач ОСОБА_1 добровільно залишив спірну квартиру, тому що переїхав проживати до своєї співмешканки. Відповідач ОСОБА_2 не порушує права позивача на володіння спірною квартирою, оскільки у будь-який час він може прийти в квартиру та постійно проживати в ній. Дійсно відповідач ОСОБА_2 запросив свого онука ОСОБА_3 тимчасово проживати в спірній квартирі, оскільки він є літньою людиною, потребує фізичної та матеріальної допомоги, тому онук, проживаючи в квартирі, допомагав йому. Також представник відповідачів пояснив, що кімнатою площею 17 кв. м., якою раніше користувався позивач, натепер ніхто не користується, в ній знаходяться речі позивача.

Суд вислухавши пояснення сторін, свідків, перевіривши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 09 грудня 2008 року за р. № 9-08-275392 відділом приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради / а. с. 7-9/.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 померла / а. с. 60/. Після її смерті ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли спадщину у вигляді 1/3 частині спірної квартири, що сторони підтвердили в судовому засіданні, тому натепер позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 мають у власності по 1 / 2 частині квартири АДРЕСА_1.

Як вбачається з довідки дільниці № 61 КП «Жилкомсервіс» ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровані в спірній квартирі відповідно з 21 червня 1985 року та 14 грудня 1988 року / а. с. 18/.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З грудня 2012 року позивач ОСОБА_1 не має можливості користуватися належною йому частиною квартири, оскільки відповідач ОСОБА_2 заперечує проти цього та не бажає проживати разом з позивачем в квартирі, він обмежує доступ позивача в квартиру та не пускає його, у зв'язку із чим позивач позбавлений можливості проживати в спірній квартирі, яка є єдиним місцем його постійного проживання.

Свідок ОСОБА_8 пояснила судові, що після смерті матері позивача в квартиру вселився син позивача - відповідач ОСОБА_3, речі позивача та його самого виселили в комору. Робота позивача пов'язана з тимчасовими від'їздами з міста, тому коли він повернувся у грудні 2012 року зайти в квартирі він не зміг, оскільки на дверях квартири було замінено замок. З того часу позивач доступу до квартири не має, він інколи приходить в квартиру, але зайти до неї не може. ОСОБА_2 не пускає його в квартиру, при цьому він влаштовує скандали. Також свідок пояснила, що позивач заперечував проти поселення ОСОБА_3 в квартиру, оскільки квартира двокімнатна і між власниками склався порядок її користування, однак не дивлячись на це, ОСОБА_3 заселився в квартиру та користується кімнатою, яка перебувала в користуванні позивача.

Свідок ОСОБА_9 пояснила судові, що після смерті ОСОБА_10 між її чоловіком та сином відносини погіршилися, розпочалися сварки, декілька разів приїжджали працівники міліції. З грудня 2012 року позивач не проживає в квартирі, оскільки не має доступу до неї, так, у квітні 2013 року він проживав у свідка. Відповідач ОСОБА_2 змінив замки на дверях квартири та не пускає позивача. На теперішній час в квартирі проживають обидва відповідачі, а позивач доступу в квартиру не має.

Свідок ОСОБА_11 пояснила судові, що 30 грудня 2012 року до неї прийшов ОСОБА_1 та сказав, що не може своїм ключем відкрити квартиру та попросив разом із ним піднятися до його квартири. Коли вони піднялися та подзвонили, ОСОБА_2 через двері сказав, щоб ОСОБА_1 уходив, у зв'язку із чим він викликав працівників міліції. З того часу позивач в квартирі не проживає, він проживає у своїх друзів, певний час проживав в палатці на берегу водойми. На теперішній час в квартирі проживають відповідачі. .

Допитаний у якості свідка відповідач ОСОБА_2 пояснив судові, що постійно проживає в спірній квартирі. Після смерті його дружини син став водити осіб, які зловживають спиртними напоями, тому став роботи йому з цього приводу зауваження, що не подобалось позивачу. З ІНФОРМАЦІЯ_1 року позивач в квартирі не проживає, залишив її добровільно, оскільки відповідач сказав йому, що не бажає проживати разом з ним. Після того ОСОБА_1 декілька разів приходив в квартиру, однак ОСОБА_2 не пускав його до квартири. Також відповідач пояснив, що не пускає в квартиру позивача, оскільки не бажає проживати разом з ним. Крім того, ОСОБА_2 пояснив судові, що його онук ОСОБА_3 тимчасово проживав в квартирі, тому що він запросив онука для спільного проживання.

Свідок ОСОБА_12 пояснила судові, що зі слів позивача їй відомо, що батько вигнав його з квартири, у зв'язку із чим між ними виникали конфлікти та з цього приводу викликалися працівники міліції. Також свідок пояснила, що бачила, як до ОСОБА_2 приходить його онук ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_13 пояснила судові, що після смерті ОСОБА_10 відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 погіршилися, зі слів ОСОБА_2 їй відомо, що позивач його покинув одного, а йому тяжко, оскільки він є літньою людиною, тому ОСОБА_2 запросив свого онука, якого вона інколи бачить. Також свідок пояснила, що за проханням ОСОБА_2 купує йому ліки, продукти харчування, надає необхідну фізичну допомогу.

Як вбачається з заяв, поданих ОСОБА_1 до Червонозаводського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області від 15 листопада 2012 року та 12 лютого 2013 року він звертався до РВ у зв'язку із тим, що може проживати в квартирі, оскільки ОСОБА_2 не пускає його / а. с. 10-17/.

Таким чином, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 порушує право позивача ОСОБА_1 на користування, розпорядження та володіння належною йому частиною спірної квартири, оскільки він обмежив доступ позивача в квартиру, не пускає його в квартиру та не бажає його подальшого проживання в квартирі.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У зв'язку чим суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача ОСОБА_2 не чинити перешкоди позивачу ОСОБА_1 в користуванні, володінні та розпорядженні належною йому частиною квартири АДРЕСА_1 та вселити позивача у вказану квартиру, оскільки судом достовірно встановлено, що він не має доступу до спірної квартири.

Крім того, при розгляді цього спору судом вставлено, що відповідач ОСОБА_3 без законних підстав вселився для проживання у спірну квартиру, позивач ОСОБА_1, як співвласник квартири не надавав своєї згоди на вселення відповідача. Між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 також виникають спори, пов'язані з проживанням в спірній квартирі та користуванням нею, що порушує право позивача як власника нерухомого майна. Тому суд вважає за необхідне виселити відповідача ОСОБА_3 з спірної квартири.

При цьому суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача ОСОБА_3 не чинити йому перешкод у здійснення права власності на частину спірної квартири задоволенню не підлягають, оскільки відповідач ОСОБА_3 не є співвласником спірної квартири, здійснив вселення в неї безпідставно, суд вважає, що він підлягає виселенню, після чого він не може чинити перешкод позивачу у користуванні власністю.

Відповідно до п. 3 Постанови № 4 Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров»я, у порушенні права власності, прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв»язку із незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних явищ.

В судовому засіданні позивач послався на те, що внаслідок порушення його права власності у нього погіршився стан здоров»я, виникли захворювання, що привело до потреби у лікуванні та оперативного втручання. Однак доказів спричинення моральної шкоди позивач судові не надав, тому суд вважає, що його вимоги щодо стягнення з відповідачів моральної шкоди в розмірі 5000 грн. задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею ї документально підтверджені судові витрати.

Тому з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в розмірі 114 грн. 70 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 10, 60, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 316-321, 391 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 в користуванні, володінні та розпоряджання частиною квартири АДРЕСА_1.

Вселити ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1.

Виселити ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1.

У задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди в розмірі 5000 грн. - відмовити.

У задоволенні позовних вимог про зобов'язання ОСОБА_3 в користуванні, володінні та розпоряджання частиною квартири АДРЕСА_1 - відмовити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 114 грн. 70 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя В.А.Журавель