Рішення № 35366344, 14.11.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий в I інстанції: Карабан І.І.

Суддя доповідач: Тимченко О.О.

Категорія 24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Жданової В.С.,

суддів: Принцевської В.П., Тимченко О.О.,

при секретарі: Баранчикові Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на рішення Кіровського міського суд Донецької області від 01 жовтня 2013 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1, про відшкодування збитків за порушення правил користування електричною енергією для населення, -

В С Т А Н О В И В:

29 липня 2013 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що відповідає мешкає за адресою: АДРЕСА_1, та є споживачем електричної енергії. 19 травня 2010 року при перевірки представником позивача встановлено порушення Правил користування електричною енергією для населення, а саме: пошкодження на приладі обліку електроенергії пломб з відбитками тавр про повірку приладу обліку, про що було 19 травня 2010 року складено акт № 116781. Внаслідок зазначеного порушення відповідно до п.53 Правил та Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих постачальнику електричної енергії відповідач нарахована сума безобліково спожитої електроенергії в розмірі 783,42 грн., яку позивач просив суд стягнути з відповідача.

Рішенням Кіровського міського суду Донецької області від 01 жовтня 2013 року в задоволені позовних вимог ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків за порушення Правил користування електричною енергією для населення -відмовлено за спливом позовної давності.

З зазначеним рішенням не погодився позивач, приніс апеляційну скаргу , в якій ставить питання по скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невірне встановлення обставин, які мають значення для справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що висновок суду першої інстанції про пропуск позивачем строку позовної давності є невірним, оскільки суд не врахував, що класифікація порушення правил відбулась саме в день складання протоколу засідання комісії РЕМ по розгляду актів про порушення правил № 456 від 04.08.2011 року, тобто тільки після визнання комісією правомірним складання акту №116781 від 19.05.2010 року та встановлення вини відповідача, позивач дізнався про порушення свого права . Таким чином строк позовної давності починає свій перебіг з 08.09.2011 року.

Представник позивача ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до п. 15 постанови Пленум Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Позивачем рішення суду оскаржується лише в частині застосування строку позовної давності, тому в іншій частині апеляційним судом не ревізується.

Перевіряючи справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставі своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані ( пропущення строку позовної давності тощо), яка мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 2 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно ст. 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що 19 травня 2010 року представниками постачальника електричної енергії складено акт № 116781 про порушення Правил користування електричною енергією для населення, в якому зазначено, що у домоволодінні споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, особовий рахунок № НОМЕР_1 виявлено порушення Правил користування електричною енергією для населення та умов договору, а саме пошкодження розрахункових засобів обліку електроенергії: пошкодження тавр про повірку засобів обліку (порушення цілісності матеріалу). Акт підписаний трьома представниками енергопостачальника, споживач відмовився від підписання акту. Другий екземпляр акту отриманий споживачем (а.с.5).

Відповідно до акту-повідомлення про направлення на експертизу лічильника електроенергії від 19.05.2010 року, кладеного представником енергопостачальника, лічильник направлено на обстеження в відповідач довірив проведення експертизи працівникам Шахтарського РЕМ( а.с.36).

Відповідно до акту № 5975 проведення експертизи лічильника електроенергії від 01 липня 2010 року, комісія ВАТ «Донецькобленерго» провела експертизу лічильника зав.№ 0683645 типу СО И449, направленого актом-повідомленням Шахтарського РЕМ від 19 травня 2010 року по факту складеного акту порушення ПКЕЕН від 19 травня 2010 року № 116781 про дослідження приладу обліку, та за результатами якої встановлено, що лічильник визнаний не придатним для експлуатації, та виявлено, що пломби вдруге обтиснуті стороннім предметом. Пошкоджені обв'язки лічильника. Послаблено кріплення лічильного механізму на станині лічильника. Пошкоджені гвинти кріплення лічильного механізму на станині лічильника (а.с.8)

Згідно протоколу засіданні комісії РЕМ з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією побутових споживачів № 456 від 04 серпня 2011 року, комісія, розглянувши акт № 116781 від 19 травня 2010 року, особовий рахунок НОМЕР_1 прийшла до висновку, що розрахунок недооблікованої електричної енергії провести відповідно до п.31(1) Методики розрахунку нарахувань за актом і розрахунок за актом становить 783 грн. 42 коп. Засідання комісії проведено у відсутність споживача. (а.с.7).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходи з того, що позивачем пропущений трок позовної давності, оскільки акт був складаний 19 травня 2010 року, а з позовом ПАТ «ДТЕК Донецобленерго» звернулось 29.07.2013 року.

Проте з таким висновком суду погодитись не можливо, оскільки він зроблений без повного та всебічного з'ясування обставин справи, визначення характеру спірних правовідносин.

Правовідносини у сфері постачання та споживання електроенергії регулюються ст. 714 ЦК України, ст. ст. 24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року (надалі - ПКЕЕН), Порядком визначення розміру і відшкодування збитків, завданих електропостачальнику внаслідок розкрадання електричної енергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 122 від 8 лютого 2006 року (надалі - Порядок), Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ № 562 від 4 травня 2006 року (надалі - Методика).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 6 Порядку встановлено, що на підставі акта виявлених порушень енергопостачальник розраховує розмір завданих внаслідок викрадення електричної енергії збитків та надсилає споживачеві електричної енергії рахунок для їх оплати. Споживач електричної енергії здійснює оплату зазначених збитків протягом 30 днів після отримання рахунка. У разі відмови споживача відшкодувати збитки підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення збитків здійснюється у судовому порядку.

Статтями 256, 257 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд першої інстанції не звернув уваги на вищевказані норми матеріального права, не визначив характер спірних правовідносин, не врахував, що спірні правовідносини не є деліктними, оскільки підключення електроенергії, її постачання, споживання та оплату слід вважати фактичним укладенням договору та виникненням між сторонами зобов'язальних відносин, які мають виконуватися належним чином, і їх порушення тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Як вбачається із матеріалів справи 03.09.2011року позивачу було направлено протокол засідання комісії та рахунок на оплату суми збитків, які 08.09.20111 року були отримані відповідачем особисто (згідно повідомлення про вручення поштового відправлення) ( а.с. 4).

Відповідно до Методики, на підставі Акт про порушення ПКЕЕН ОСОБА_1 було визначено обсяг та вартість спожитої, але не нарахованої електроенергії, в наслідок порушення на загальну суму 783,42 грн. (а.с.5-7).

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов помилкового висновку про застосування строків позовної давності, внаслідок чого спір вирішено у порушення норм матеріального та процесуального законодавства, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі ч.5 ст.88 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Виходячи з розміру задоволених позовних вимог та документально підтверджених судових витрат, апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір сплачений за подачу позовної заяви у розмірі 229 грн. 40 коп., та сплачений за подачу апеляційної скарги у розмірі 114 грн. 70 коп.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» задовольнити.

Рішення Кіровського міського суд Донецької області від 01 жовтня 2013 року скасувати.

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (ЄДРПОУ 00131268) суму збитків за порушення Правил користування електричною енергією для населення у розмірі 783( сімсот вісімдесят три) гривні 42 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (ЄДРПОУ 00131268) судовий збір сплачений за подачу позовної заяви у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок та сплачений за подачу апеляційної скарги у розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: