Постанова № 35365969, 05.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 листопада 2013 року справа № 826/8636/13-а

о 15 год. 21 хв.

приміщення суду за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі суддів:

головуючого судді Соколової О.А.,

суддів Вєкуа Н.Г.,

Васильченко І.П.,

при секретарі судового засідання Боронило К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Спільного українсько-німецького підприємства «Марком» у формі

Товариства з обмеженою відповідальністю

до Міністерства доходів і зборів України

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 000587 від 28.03.2013 року,

за участю представників сторін:

від позивача Скібіцька О.О., Орла П.В.,

від відповідача Фоміна О.В., -

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Спільне українсько-німецьке підприємство «Марком» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - позивач) з адміністративним позовом до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення № 000587 від 28.03.2013 року.

В судовому засіданні 25.07.2013 року ухвалою суду замінено первинного відповідача на належного - Міністерство доходів і зборів України.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідачем в ході перевірки було виявлено алкогольні напої, марковані марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції не відповідає сумі визначеної з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, але на думку позивача зазначене порушення спростовується сертифікатами відповідності на продукцію, які надавалися перевіряючим під час перевірки. В сертифікатах відповідності зазначена партія товару з переліком реквізитів марок акцизного податку (серія та номер), якими марковані пляшки алкогольних напоїв, дата розливу, термін придатності, міцність продукції та місткість тари. Крім того, в сертифікатах відповідності зазначено дату та номер заявки-розрахунку на виготовлення марок акцизного податку. Сума зазначена на марках акцизного податку та міститься на пляшках, співпадає з розрахунковою ставкою акцизного податку, що діяла на дату розливу продукції.

У судовому засіданні представники позивача надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, надав до матеріалів справи письмові заперечення в яких зазначив, що в ході перевірки встановлено факт зберігання з метою подальшої реалізації імпортних алкогольних напоїв, які марковані марками акцизного податку з порушення вимог Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2010 № 1251. На 7 пляшках текіли «Корралехо Гран Анехо» місткістю 1л., міцністю 38% об., марки були наклеєні навколо короку та при відкупорюванні пляшки залишались не пошкодженими. Також, вказує представник відповідача, на зберіганні знаходились 512 пляшок імпортних алкогольних напоїв, маркованих марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари. Зазначає, що підставою застосування фінансових санкцій є виключно правопорушення, яких припустився суб'єкт господарювання.

Представник відповідача у судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач - Спільне українсько-німецьке підприємство «Марком» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, зареєстровано як юридична особа Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 11.12.1992 року, ідентифікаційний код юридичної особи 14364757, що підтверджено випискою та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, юридичної особи, довідкою АА № 404120 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, в яких зазначено, що до видів діяльності позивача за КВЕД відноситься, зокрема, неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, оптова торгівля напоями, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах. (а.с.32-35)

Позивач має ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), яка видана 07.02.2012 року № 609954. (а.с.36)

Відповідач - Міністерство доходів і зборів України, є контролюючим органом, який в розумінні п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролює податки, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. (п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України)

Згідно з п.п.80.1, 80.2 ст.80 кодексу, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з обставин викладених в п.п.80.2.1-80.2.7 кодексу.

Відповідно до п.86.5 ст.86 Податкового кодексу України, акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Керуючись вищезазначеними нормами податкового законодавства, працівниками Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у м. Києві проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, а саме складу, який належить Спільному українсько-німецькому підприємству «Марком» у формі TOB та розташований за адресою: вул. Дибенка, 7, м. Київ. За наслідками перевірки було складено акт від 08.01.2013 року № 009/01/14364757. (а.с.15-20)

Перевіркою встановлено, що на зберіганні з метою подальшої реалізації знаходились алкогольні напої марковані марками акцизного податку з порушенням вимог Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2010 року № 1251 (далі - Положення №1251). Пунктами 20 та 22 Положення № 1251 передбачено, що марки наклеюються на пляшку П- чи Г- подібним способом через горловину у такий спосіб, щоб марка розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару. При перевірці встановлено, що на 7 пляшках текіли «Корралехо Гран Анехо» місткістю 1 літр, міцністю 38 % об. марки були наклеєні навколо короку та при відкупорюванні пляшки марки залишались не пошкодженими. (а.с.66)

Крім того, в акті перевірки перевіряючими встановлено, що на зберіганні знаходились 512 пляшок імпортних алкогольних напоїв, маркованих марками акцизного податку на яких зазначення суми акцизного податку оплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари. Відповідно до п.20 Положення № 1251, для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Відповідно до п.10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790, рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, ДПС, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.

На підставі зазначеного акту перевірки Департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України прийнято рішення від 28.03.2013 року № 000587 застосовано до Спільного українсько-німецького підприємства «Марком» у формі TOB фінансову санкцію у сумі 128188,10грн. за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

Закон України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Статтею 11 Закону № 481 та пунктом 226.3 статті 226 Податкового кодексу України передбачено: алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством; виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Під маркуванням алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відповідно до ст. 1 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» розуміється наклеювання марки акцизного збору в порядку, передбаченому Положенням про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до ст.7 Закону № 481, забороняється ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізація на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка. Марки акцизного збору виготовляються, зберігаються та продаються відповідно до Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Маркування алкогольних напоїв здійснюється марками акцизного збору, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України. Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 % об'ємних одиниць. Кожна марка акцизного збору на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного збору за одиницю маркованої продукції. Порядок запровадження марок акцизного збору нового зразка встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 12 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 року № 854, зберігання та реалізація алкогольних напоїв, крім алкогольних напоїв з вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць, вироблених в Україні, дозволяється тільки за наявності марки акцизного збору встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством.

Згідно з пунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України та пунктом 20 Положення № 1251, алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції та алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, вважаються такими, що не марковані.

Так, в судовому засіданні встановлено та не спростовано позивачем, що на 7 пляшках текіли «Корралехо Гран Анехо» місткістю 1л., міцністю 38% об., марки були наклеєні навколо короку та при відкупорюванні пляшки залишались не пошкодженими, що є порушенням п.22 Положення № 1251. Зображення неклеєних марок, якими маркована зазначена текіла, надана позивачем до матеріалів справи на фото. (а.с.123-126)

Тобто, суд погоджується із висновками податкового органу щодо порушення встановленого в акті перевірки стосовно маркування текіли та вважає, що зазначена текіла є не маркованою у відповідності до вимог п.226.9 ст.226 Податкового кодексу України та п.20 Положення № 1251, чим порушено ст.11 Закону № 481 та п. 20 Положення № 1251.

Частиною 4 статті 17 Закону № 481, рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Абз.15 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що за порушення норм цього Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 8500 гривень.

Із розрахунку суми штрафних санкцій, застосованих до позивача, за вказане порушення відповідачем було нарахована сума фінансової санкції у розмірі 511,70грн. із рахунку (7 х 36,55грн) х 200%.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог щодо скасування рішення № 000587 від 28.03.2013 року в частині визначення суми штрафної санкції у розмірі 511,70грн., слід відмовити.

Стосовно порушення встановленого відповідачем в ході перевірки щодо зберігання позивачем 512 пляшок імпортних алкогольних напоїв, маркованих марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, у зв'язку з чим встановлено порушення п.20 Положення № 1251, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз.3 п.20 Положення № 1251, для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Перелік продукції за даним порушенням зазначений в додатку № 2 до акту перевірки. (а.с.67-93)

Представником позивача до матеріалів справи надані сертифікати відповідності на вказану у додатку № 2 до акту перевірки продукцію, в яких визначені партія товару з переліком реквізитів марок акцизного податку (серія та номер), якими марковані пляшки алкогольних напоїв, дата розливу, термін придатності, міцність продукції та місткість тари. Також в сертифікатах зазначено дату та номер заявки-розрахунку на виготовлення марок акцизного податку. (а.с.28-31)

Так, як вбачається із сертифікату відповідності серії ВВ №UA1.094.X007664-12 на алкогольний напій лікер «CHOYA HERB», об'ємом 0,75л., міцністю 15% об., (марка акцизного податку 06/11 4,739грн.) зазначено дату розливу 03.2012 року. Розрахунок суми акцизного податку, яка повинна бути зазначена на акцизній марці на продукції, дата розливу якої 03.2012 року: 15% алк*0,75літра*42,12 грн за 1л 100% спирта (ставка акцизного податку, що діяла станом на 03.2012 року за 1л. 100% спирту становить 42,12грн.) 4.739грн.;

серії ВВ №UA1.094.X008780-12 на алкогольний напій «Choya Original» об'ємом 1л, міцністю 10% об., імпортер TOB «Чорний та Микола», (марка акцизного податку 12/10 3,940 грн.) зазначено дату розливу 12.2010 року. Розрахунок суми акцизного податку, яка повинна бути зазначена на акцизній марці на продукції, дата розливу якої 12.2010 року (ставка акцизного податку, що діяла станом на 12.2010р. за 1 л. 100% спирта становить 39,40 грн.): 10%алк*1,0літра*39,40 грн. за 1л. 100% спирту = 3,940 грн.;

серії ВВ №UA1.094.X008780-12 на традиційний японський напій (лікер) -алкогольний напій «Choya Original» об'ємом 0,75л„ міцністю 10% об., імпортер TOB «Чорний та Микола», (марка акцизного податку 12/10 2,955грн.) зазначено дату розливу 12.2010 року. Розрахунок суми акцизного податку, яка повинна бути зазначена на акцизній марці на продукції, дата розливу якої 12.2010р. (ставка акцизного податку, що діяла станом на 12.2010 року за 1л. 100% спирта становить 39,40 грн.): 10%алк*0,75літра*39,40грн. за 1л. 100% спирта = 2,955 грн.

Тобто, в судовому засіданні встановлено та не спростовано представником відповідача, що сума акцизного податку, що зазначені на марках акцизного податку та міститься на пляшках, співпадає з розрахунковою ставкою акцизного податку, що діяла на дату розливу продукції.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В процесі розгляду справи сторонами інших доказів до суду не надано, відомостей про наявність інших доказів, які могли б бути витребувані судом, сторонами не надавалося.

У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що відповідач дійшов необґрунтованого та неправомірного висновку щодо зберігання позивачем 512 пляшок імпортних алкогольних напоїв, маркованих марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари та вважає прийняте Департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України рішення від 28.03.2013 року № 000587 в частині застосування до Спільного українсько-німецького підприємства «Марком» у формі TOB фінансової санкції у сумі 127 676,40грн. протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, доводи відповідача про зберігання позивачем імпортних алкогольних напоїв, маркованих марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Спільного українсько-німецького підприємства «Марком» у формі TOB.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов Спільного українсько-німецького підприємства «Марком» у формі TOB - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України від 28.03.2013 року № 000587 в частині застосування до Спільного українсько-німецького підприємства «Марком» у формі TOB фінансову санкцію у сумі 127676,40грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Спільного українсько-німецького підприємства «Марком» у формі TOB витрати по сплаті судового збору у розмірі 1052 гривні 00 копійки.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 05 листопада 2013 року.

Постанову у повному обсязі складено 12 листопада 2013 року.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст.ст.185-187 цього Кодексу.

Головуючий суддя О.А. Соколова

Судді Н.Г. Вєкуа

І.П. Васильченко