Постанова № 35365933, 12.11.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2013 р. Справа № 821/4042/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Василяки Д.К.,

при секретарі: Івлевій В.О. за участю представника Сискіна С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Херсонській області до Публічного акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" про заборону виробничої діяльності, шляхом заборони експлуатації стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря,

встановив:

Державна екологічна інспекція у Херсонській області (далі по тексту - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Таврійська будівельна компанія» (далі по тексту відповідач або ПАТ «Таврійська будівельна компанія» ) про заборону виробничої діяльності, шляхом заборони експлуатації стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Позивач свої вимоги обґрунтовує наступним: в період 02.10.2013р. по 04.10.2013 р. Державною екологічною інспекцією Херсонській області здійснено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ПАТ «Таврійська будівельна компанія». В ході проведення перевірки виявлено порушення чинного законодавства, яке зафіксовано в акті перевірки від 04.10.2013 року. Виходячи з наведеного позивач просить застосувати заходи реагування сфері державного нагляду до Публічного акціонерного товариства «Таврійська будівельна компанія».

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача до суду не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Правова позиція з приводу позовних вимог не відома.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлено: правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р.

Згідно з вищезазначеним Законом України державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України, правовий статус якої визначено у Положенні, затвердженого Указом Президента України "Про Положення про Державну екологічну інспекцію України" від 13.04.2011 року № 454/2011 (далі - Положення).

Відповідно п. 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України відповідно до покладених завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря щодо наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин (підпункт "г" пункту 2 частини 4 Положення).

Відповідно до пункту 7 Положення Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 04 жовтня 2013р. проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних та земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ПАТ «Таврійська будівельна компанія».

За наслідками перевірки позивачем складено акт від 04.10.2013 р., яким, зокрема, зафіксовані порушення вимог законодавства, а саме: не отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами утворення викидів цеху № 1 при експлуатації деревообробної дільниці, кузні та зварювальної дільниці за адресою: м. Херсон, вул. Макарова, 203.

Судом встановлено, що акт перевірки підписаний Генеральним директором ПАТ «Таврійська будівельна компанія» Тараненко П.І.

Отже, позивачем встановлено допущення впровадження відповідачем господарської діяльності без одержання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, що є порушенням ст.ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Відповідно до положень ст. 10 Закону України від 16.10.1992, № 2707-XII "Про охорону атмосферного повітря", підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік; заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря; забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок; забезпечувати розроблення методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин; використовувати метрологічно атестовані методики виконання вимірювань і повірені засоби вимірювальної техніки для визначення параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та викидах стаціонарних і пересувних джерел; здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин і зниження впливу фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря; своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок.

Виконання заходів щодо охорони атмосферного повітря не повинно призводити до забруднення ґрунтів, вод та інших природних об'єктів.

Згідно положень ст. 11 Закону України від 16.10.1992, № 2707-XII, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Відповідно до положень ст. 12 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Отже, відповідачем допущено порушення чинного законодавства України та зокрема Закону України Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Окрім цього, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Кодексу цивільного захисту України" від 2 жовтня 2012 року N 5404-VI викладено у новій редакції частину п'яту статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та внесено зміни до частини 2 статті 18, статті 183-2 та частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення обмежень у провадженні господарської діяльності" від 20 червня 2013 року N353-VII внесені зміни до частини 2 статті 18 КАС України, доповнено його статтею 183-6, а також внесені зміни до частини 5 статті 4, статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Зазначені Закони набрали чинності 27 червня та 01 липня 2013 року.

У відповідності до внесених змін, повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Суд з дотриманням вимог ст.ст. 69, 70, 86 КАС України дослідивши надані сторонами докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, узагальнюючи викладене, суд вважає, що позов Державної екологічної інспекції у Херсонській області про заборону експлуатації стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та артезіанської свердловини підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні оголошену вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст.2,8,9,12,17,19,158,159, 160-163,167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Заборонити виробничу діяльність Публічного акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" (код ЄДРПОУ 32702078) шляхом заборони експлуатації стаціонарними джерелами утворення викидів цеху № 1, а саме: деревообробної дільниці, кузні та зварювальної дільниці за адресою: м. Херсон, вул. Макарова, 203.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 18 листопада 2013 р.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 5.1.2