Постанова № 35364535, 18.11.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2013 р. Справа № 909/587/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Марка Р.І.

суддів Бойко С.М.

Бонк Т.Б.

при секретарі судового засідання Бараняк Н.Я.

за участю представників

від позивача - Рязанов О.І.,

від відповідача - Саджениця В.М.,

третя особа - не з'явились,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, м. Київ, б/н та б/д ( вх. № 05-05/1699/13 від 15.08.13р.)

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 04.07.13р.

у справі № 909/587/13

за позовом: приватного підприємства "Антей-Захід", м. Івано-Франківськ

до відповідача: Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, м. Київ, в особі Територіального управління Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України в Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області

про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 04.07.13р. у справі № 909/587/13 позов ПП "Антей-Захід" задоволено. З Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, м. Київ, в особі Територіального управління Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України в Івано-Франківській області на користь ПП "Антей-Захід" стягнуто 3366 грн. основного боргу, 134 грн. 18 коп. - 3 % річних та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 04.07.13 у справі № 909/587/13 відповідач - Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України - подав апеляційну скаргу.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 19.08.13 колегією суддів у складі: головуючий суддя Д. Новосад, судді О. Михалюк та Г. Мельник поновлено пропущений строк на оскарження рішення господарського суду Івано-Франківської області від 04.07.13, подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 24.09.13.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.09.2013р. розгляд справи відкладено на 08.10.2013р.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Новосад Д.Ф., розпорядженням в.о. керівника апарату суду № 156 від 07.10.2013р. призначено повторний автоматичний розподіл справи № 909/587/13.

Згідно з автоматичним розподілом справ КП "Документообіг господарських судів" 07.10.2013р. матеріали справи № 909/587/13 розподілено до розгляду судді-доповідачу Марку Р.І.

Розпорядженням голови суду від 08.10.2013р. в склад судової колегії для розгляду справи № 909/587/13 введено суддів Бойко С.М. та Бонк Т.Б.

В разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених ст. 69 ГПК строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених ч. 3 цієї статті.

З метою надання сторонам конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, у зв'язку з неявкою в засідання суду представника позивача, ухвалою суду від 08.10.2013р. розгляд справи було відкладено на 21.10.2013р.

Ухвалою суду від 21.10.2013р. з метою повного та всестороннього дослідження фактичних обставин справи, до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Управління державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 46).

В даному судовому засіданні представники сторін підтримали свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї і висловили свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи.

Третя особа участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, причин неявки суду не повідомила, хоча своєчасно та належним чином була повідомлена про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Однак, листом № 16/11-2013-43 від 31.10.2013р. Управління державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області повідомило суд про те, що відповідачем 21.12.2011р. були зареєстровані фінансові зобов'язання в сумі 3 366 грн. на ПП «Антей-Захід». У фінансові й ж звітності відповідачем дана сума була показана в кредиторській заборгованості на початок 2012р.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі залишити без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 01.04.11р. між Приватним підприємством "Антей-Захід" та Територіальним управлінням Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України в Івано-Франківській області (Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Івано-Франківській області) було укладено договір на забезпечення внутрішньооб'єктового та перепускного режиму працівниками охоронної фірми ПП "Антей-Захід" № Ф-0411/01.

У відповідності до п. 1.1. вказаного договору, відповідач доручає, а позивач приймає на себе обов'язки по забезпеченню внутрішньооб'єктового та перепускного режиму на об'єкті відповідача силами працівників охорони згідно з додатком № 1 до Договору, який є його невід'ємною частиною.

Згідно з п. 2.2. договору, оплата за охорону здійснюється відповідачем щомісячно не пізніше останнього дня поточного місяця шляхом перерахування суми згідно акта виконаних робіт на розрахунковий рахунок позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в період з квітня 2011 р. по грудень 2011 р. здійснювалось надання послуг по забезпеченню внутрішньооб'єктового та перепускного режиму на об'єкті відповідача.

В порушення договірних зобов'язань, відповідач за надані послуги в грудні 2011 р. не розрахувався, заборгувавши позивачу 3366 грн.

Станом на 01.01.2012 між сторонами у справі було підписано та скріплено печатками акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем за договором № Ф-0411/01 від 01.04.11 становить 3366 грн. (за грудень 2011 р.).

У зв'язку з несплатою відповідачем вказаної суми, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі.

В заперечення доводів позивача відповідач зазначає про те, що Територіальне управління Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України в Івано-Франківській області виконувало свої зобов'язання за договором належним чином. Так, 21.12.11 відповідачем було надано Управлінню Державного казначейства України в м. Івано-Франківську платіжне доручення № 402 для розрахунку за надані позивачем послуги за договором на суму 3366 грн. Вказане платіжне доручення зареєстроване та взяте на облік в Управлінні Державного казначейства України в м. Івано-Франківську згідно з Реєстром бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 21.12.11 № 69. Однак, з невідомих для відповідача причин, кошти в сумі 3366 грн. не були списані з рахунку останнього. Відтак, на переконання відповідача, підстави для задоволення позову - відсутні.

Місцевий ж господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Судова колегія погоджується з даними висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 509 Цивільного Кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ст. 526 Цивільного Кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного Кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 Цивільного Кодексу України ).

Статтею 610 Цивільного Кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків передбачених законом.

Як було зазначено вище, станом на 01.01.2012 між сторонами у справі було підписано та скріплено їх печатками акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем за договором № Ф-0411/01 від 01.04.11 становить 3366 грн. (за грудень 2011 р.).

Платіжне доручення № 402 від 21.12.11 на суму 3366 грн., на яке відповідач посилається як на підставу своїх вимог, Управлінням Державної казначейської служби України в м. Івано-Франківську було внесено в Реєстр бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 21.12.11 № 69, однак фактично до оплати в УДКСУ у м. Івано-Франківську не подавалось.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідно до Указу Президента України "Про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України" № 462/2011 від 13.04.11, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України є правонаступником Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів та Державної інспекції з енергозбереження - урядового органу державного управління, що діяв у системі Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.

З Акта ж приймання-передачі кредиторської заборгованості, затвердженого головою Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, головою ліквідаційної Комісії Державної інспекції з енергозбереження, вбачається, що Територіальне управління державної інспекції з енергозбереження по Івано-Франківській області передало, а Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України прийняло кредиторську заборгованість - КЕКВ 1134, рахунок 675 назва кредитора - ПП "Антей-Захід" сума заборгованості - 3366 грн., дата виникнення - 21.12.11.

Таким чином, оскільки фактичного перерахування кошів з рахунку відповідача не відбулось, підстави для відмови у задоволенні позовних вимог - відсутні, так як саме відповідач є зобов'язаною стороною по відношенню до позивача у даних правовідносинах.

Відтак, твердження скаржника про відсутність правових підстав для задоволення позову у даній справі в частині стягнення з його рахунку заявленої до стягнення суми, є безпідставними, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Твердження скаржника про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права є безпідставними, оскільки не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення та задоволення апеляційної скарги, оскільки скаржником не подано доказів, які б спростовували висновки, викладені в оскаржуваному судому акті.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04.07.13р. у справі № 909/587/13 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повна постанова складена 20 листопада 2013р.

Головуючий суддя Марко Р.І.

Суддя Бойко С.М.

Суддя Бонк Т.Б.