Ухвала суду № 35364490, 09.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2013 р.Справа № 816/4336/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Старостіна В.В. , Шевцової Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2013р. по справі № 816/4336/13-а

за позовом приватного виробничо-комерційного підприємства "Пружини Сервіс"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, приватне виробничо - комерційне підприємство "Пружини сервіс" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 квітня 2013 року № 0004761502.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2013р. по справі № 816/4336/13-а позовні вимоги приватного виробничо - комерційного підприємства "Пружини сервіс" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міністерства доходів у Полтавській області від 12 квітня 2013 року № 0004761502.

Відповідач, не погодившись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2013р. по справі № 816/4336/13-а, подав апеляційну скаргу. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначив, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану постанову не врахував порушення позивачем пп. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст.198, п. 201.1, п. 201.4 Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту за вересень 2012р. по взаємовідносинах з ТОВ «Старт-Д». Крім того, видаткова накладна № 5453 від 06 вересня 2012року, що надана постачальником ТОВ «Старт-Д» ПВКП «Пружини Сервіс» оформлена з порушенням вимог діючого законодавства і не підтверджує реальність здійснення господарської операції. Просить апеляційну скаргу задовольнити, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2013р. по справі № 816/4336/13-а скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову приватного виробничо-комерційного підприємства "Пружини Сервіс".

Виходячи з приписів ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Податковим органом в період з 11 березня 2013 року по 15 березня 2013 року проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ТОВ "Старт-Д" за вересень 2012 року.

Перевірка позивача здійснювалась на виконання листа від 21.12.2012р. ДПІ у Бабушкинському районі м. Дніпропетровська, яким направлено Акт № № 7203/224,32694059 від 21 грудня 2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України контрагентом позивача - ТОВ "Старт-Д" під час здійснення господарських відносин з іншими суб'єктами підприємницької діяльності (а.с. 119-153),

Результати перевірки приватного виробничо-комерційного підприємства "Пружини Сервіс" оформлені актом №1681/15.2/32753810 від 22 березня 2013року (а.с. 14-22).

Висновками акту перевірки №1681/15.2/32753810 від 22 березня 2013 року встановлено порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що стало наслідком заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті за вересень 2012 року на суму 3333,33 грн.

На підставі акту перевірки №1681/15.2/32753810 від 22 березня 2013 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 12 квітня 2013 року № 0004761502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 3333,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 1667,00 грн. (а.с. 9).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на виконання договору поставки, укладеного між позивачем та ТОВ «Старт-Д» виписано всі необхідні первинні документи, які за змістом та оформленням відповідають вимогам чинного законодавства, та підтверджують реальність здійснення господарських операцій між вказаними контрагентами.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В п. 198.6 ст. 14 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної;б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

З матеріалів справи встановлено, що підставою для проведення перевірки ПВКП «Пружини Сервіс» були господарські операції з ТОВ "Старт-Д".

Як вбачається з матеріалів справи, між ПВКП «Пружини Сервіс» (покупець) та ТОВ "Старт-Д" (постачальник) укладено договір поставки товару № 815 від 03 вересня 2012 року (а.с. 41-42). Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти товар на умовах, передбачених Договором. Пунктом 2.1. договору передбачено, що найменування товару, його кількість, ціна, а також загальна вартість товару, поставка якого буде відбуватися відповідно до даного договору, зазначається в рахунках, специфікаціях, заявках, які є невід'ємною частиною договору. Пунктом 4.1 договору передбачено, що продавець надає покупцю на товар, який поставляється відповідно до договору, наступні документи: оригінал рахунку, видаткові, податкові накладні.

На підтвердження виконання умов Договору поставки товару № 815 від 03 вересня 2012 року позивачем до матеріалів справи надано рахунок на оплату № СД305 від 03 вересня 2012 року (а.с. 160), видаткову накладну № 5453 від 06 вересня 2012 року (а.с. 44), податкову накладну № 239 від 06 вересня 2012 року (а.с.45). Вищезазначені первинні документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Оплата за поставлений товар здійснювалась позивачем у безготівковій формі на користь ТОВ "Старт-Д", що підтверджується платіжним дорученням яке міститься в матеріалах справи.

Факт транспортування товару підтверджується товарно-транспортною накладною № 10006531812 від 12 вересня 2012 року. Отримання позивачем товару підтверджується витягом із журналу реєстрації довіреностей за вересень 2012 року (а.с.48).

Крім того, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що отримана система управління навивкой пружин встановлена на виробничий основний засіб, а саме: токарний станок ДИП-300, комісійно з метою його модернізації, що підтверджується актом № 63 від 28 вересня 2012 року (а.с. 47).

Згідно довідки АА № 566278 Головного управління статистики у Полтавській області одним із видів діяльності, що здійснює позивач, є виробництво виробів із дроту, ланцюгів і пружин (а.с. 51). Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо належного підтвердження позивачем використання придбаного товару у власній господарській діяльності.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірного визнання відповідачем нікчемним договору поставки, укладеного між позивачем та ТОВ «Старт-Д», оскільки під час розгляду справи документально підтверджено факт реальності фінансово-господарських відносин між позивачем та його контрагентом, на підтвердження чого позивачем до матеріалів справи надані первинні документи які оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Крім того, на момент укладення договору, що викликає сумнів у відповідача щодо реальності його виконання, позивач та ТОВ "Старт-Д" значились платниками податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку (а.с. 50, 64), отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що формування позивачем податкового кредиту на підставі податкової накладної, оформленої ТОВ "Старт-Д", є правомірним.

Таким чином, фактичні обставини справи підтверджують здійснення господарської діяльності позивача з ТОВ "Старт-Д" та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних документів (податкових, видаткових накладних) які виписані на виконання умов договорів. Зазначені податкові, видаткові накладні не мають недоліків, що спричиняють втрату ними статусу первинного документа. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податковий кредит підтверджений відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку та наявний зв'язок витрат позивача з його господарською діяльністю.

Щодо посилання контролюючого органу, як на правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення, на неможливість встановити факт сплати ПДВ контрагентом позивача - ТОВ «Старт-Д», колегія суддів вважає необґрунтованими. Припущення про несплату податків контрагентом позивача не може бути підставою для відповідальності товариства, відносно якого у справі відсутні докази його недобросовісності як платника. Доказів фактичної несплати контрагентом позивача відповідачем суду не надано.

Отже, фактичні обставини справи підтверджують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентом - ТОВ «Старт-Д» і правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних документів, тому колегія суддів не приймає доводи відповідача про нікчемність здійснення правочину між позивачем та його контрагентом.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податковий кредит підтверджений відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку та наявний зв'язок витрат позивача з його господарською діяльністю.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності свого рішення.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи та всупереч вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2013р. по справі № 816/4336/13-а суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 195, 197, п. 1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2013р. по справі № 816/4336/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Старостін В.В. Шевцова Н.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М.