Ухвала суду № 35364467, 24.09.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 р.Справа № 820/5706/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Старостіна В.В. , Шевцової Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2013р. по справі № 820/5706/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПФК Содружество"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "ПФК Содружество", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення №0002122220 від 08.07.2013 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2013р. по справі № 820/5706/13-а адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0002122220 від 08.07.2013 року.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а саме п.п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2013р. по справі № 820/5706/13-а та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Виходячи з приписів ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "ПФК "Содружество" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ПП "Ривал" за період з 01.04.2012р. по 31.05.2012р. та подальшої участі отриманих ТМЦ (робіт, послуг) у фінансово-господарських операціях підприємства, за результатами якої складено акт №2133/22.2-05/36814735 від 14.06.2013р. (а.с.10-23).

Під час перевірки були встановлені порушення позивачем вимог п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, у зв'язку з чим позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 265146 грн., в тому числі: за квітень 2012р. в сумі 66480 грн., за травень 2012 р. в сумі 198666 грн.

На підставі вищезазначеного акту відповідачем 08.07.2013 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 00021222202, яким позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, на загальну суму 397719,00грн., з яких 265146,00грн. - основний платіж, 132573,00грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с. 24).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом ПП "Ривал" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податковою) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а за змістом пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Підпунктом 198.6 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п.п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового Кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №391354 ТОВ "ПФК "Содружество" має право займатися такими видами діяльності за КВЕД-2010: 46.77 оптова торгівля відходами та брухтом, 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 46.72 оптова торгівля металами та металевими рудами, 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, 47.52 роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах, 38.32 відновлення відсортованих відходів.

В перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з ПП "Ривал".

Як свідчать матеріали справи, 23.03.2012 року між ПП "Ривал" (постачальник) та ТОВ "ПФК "Содружество" (покупець) було укладено договір поставки №26/03-1, відповідно до умов якого покупець зобов'язаний прийняти та сплатити, а продавець поставити металопрокат та інше, іменоване надалі товар в терміни і на умовах викладених в договорі (а.с. 53 - 54).

Реальність господарської операції між позивачем та ПП "Ривал" підтверджують наявні в матеріалах справи первинні документи: видаткові накладні: № РН-0418/02 від 18.04.2012р. на загальну суму 486880, 58 грн., № РН- 0504/01 від 04.05.2012р. на загальну суму 282462, 00 грн., № РН - 0511/02 від 11.05.2012р. на загальну суму 153744, 64 грн., № РН- 0528/03 від 28.05.2012р. на загальну суму 755789, 20 грн. (а.с. 55 - 58), податкові накладні: № 24 від 26.03.2012р., № 86 від 29.03.2012р., № 14 від 18.04.2012р., № 2 від 04.05.2012р., № 10 від 11.05.2012р., № 24 від 21.05.2012р., № 25 від 28.05.2012р. (а.с. 59-65).

Розрахунки між суб'єктами господарювання проводилися в безготівковій формі, про що в матеріалах справи свідчать виписки із банку по рахунку (а.с. 71-75).

В підтвердження факту отримання придбаного товару позивачем було надано та долучено до матеріалів справи копії товарно - транспортних накладних: ТТН від 18.04.2012р., ТТН від 04.05.2012р., ТТН від 11.05.2012р., ТТН від 14.06.2012р. (а.с. 66-70).

Колегія суддів зазначає, що наявність у позивача складського приміщення підтверджується договором оренди № 19 від 25.01.2010р., укладеним між підприємством позивача та ТОВ "ТБ Укрресурс" та актом до договору від 25.01.2010р. прийому - передачі об'єкту оренди (а.с. 91 - 93).

Також ведення позивачем складського обліку товару підтверджується прибутковими накладними, оборотно - сальдовою відомістю та інвентаризаційним описом, які залучені до матеріалів справи. (а.с. 94 - 102)

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що надані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податковий кредит підтверджений відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку та наявний зв'язок витрат позивача з його господарською діяльністю.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності свого рішення.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи та всупереч вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2013р. по справі № 820/5706/13-а суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2013р. по справі № 820/5706/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Старостін В.В. Шевцова Н.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ Мінаєва О.М.