Ухвала суду № 35364405, 13.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 р.Справа № 820/5872/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Губарь А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тара-Т" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2013р. по справі № 820/5872/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тара-Т"

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2013р. у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРА-Т" до Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.03.2013 року №0000381503, від 20.06.2013 року №0001421503 - відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, ТОВ "Тара-Т", зазначає, що оскаржувана постанова прийнята без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, в порушення норм матеріального права, є необґрунтованою та підлягає скасуванню. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на не правильне застосування відповідачем п. 198.6 ст. 198 ПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАРА-Т" перебуває на обліку в Харківській об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, як платник податків, є платником податку на додану вартість.

Відповідачем, в межах повноважень визначених п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41, п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, та з дотриманням порядку, встановленого ст.76 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ "ТАРА-Т", результати якої оформлено актом від 12.02.2013 р. №374/153/35604062 (а.с.8).

Висновками акту від 12.02.2013 р. № 374/153/35604062 встановлено порушення п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість до сплати на загальну суму на суму 102810,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.03.2013 року №0000381503 на збільшення суми, яка підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 154215,00 грн. (основний платіж в розмірі - 102810,00 грн. та штрафна санкція в розмірі - 51405,00 грн.).

За результатами розгляду скарги позивача (а.с.15) Державна податкова служба у Харківській області скасувала податкове повідомлення-рішення Харківської ОДПІ від 18.03.2013 р. № 0000381503 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2442,00 грн., в іншій частині вказане податкове повідомлення - рішення залишала без змін, а скаргу директора ТОВ "Тара-Т" Романа О.П. від 29.03.2013 (вх. ДПС від 02.04.2013 № 1646/10) - без задоволення (а.с.19).

На підставі рішення про результати розгляду скарги було прийняте податкове повідомлення-рішення від 20.06.2013 р. №0001421503, яким зменшено суму штрафних санкцій на 2442,00 грн. та визначено суму основного платежу по ПДВ - 102810,00 грн. та штрафну санкція - 48963,00 грн. (а.с.31).

Пунктом 55.1 ст.55 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Статтею 5 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 28.11.2012 року №1236, зокрема, встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо: орган державної податкової служби скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання; орган державної податкової служби зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення органу державної податкової служби; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні органу державної податкової служби.

У випадках, визначених підпунктами 5.1.2 і 5.1.4 пункту 5.1 цього розділу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 18.03.2013 р. №0000381503 було відкликано Державною податковою службою у Харківській області, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в задоволенні позовних вимог щодо його скасування слід відмовити.

Відмовляючи в задоволенні позову частині скасування податкового повідомлення-рішення від 20.06.2013 року №0001421503, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірне, з порушенням вимог п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, включення позивачем ТОВ "ТАРА-Т" до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за листопад 2010 року на підставі податкових накладних, виписаних його контрагентами в 2008-2009 роках.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" - датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2011 року, звітний (податковий) період, за який виправлялися помилки - листопад 2010 року, позивачем збільшено суму податкового кредиту на суму 102810,00 грн. по контрагентам ОСОБА_1 з ІПН НОМЕР_1 на загальну суму 240690,00 грн., в т.ч. ПДВ - 48138,00 грн. з датою виписки податкової накладної грудень 2008 року; ТОВ "СКТ "ДЕЛЬТА - ДНЕПР" з ІПН 346604721037 на загальну суму 2916,67 грн., в т.ч. ПДВ - 583,33 грн. з датою виписки податкової накладної лютий 2009 року; ТОВ "СКТ "ДЕЛЬТА - ДНЕПР" з ІПН 346604721037 на загальну суму 2962,67 грн., в т.ч. ПДВ - 592,53 грн. з датою виписки податкової накладної квітень 2009 року; ТОВ "ЛАТІС" з ІПН 312616904657 на загальну суму 21999,84 грн., в т.ч. ПДВ - 4399,97 грн. з датою виписки податкової накладної лютий 2009 року; ЗАТ "УКР-РОСТ" з ІПН 316907220080 на загальну суму 900,00 грн., в т.ч. ПДВ - 180,00 грн. з датою виписки податкової накладної червень 2008 року; ЗАТ "УКР-РОСТ" з ІПН 316907220080 на загальну суму 1 484,00,00 грн., в т.ч. ПДВ - 296,80 грн. з датою виписки податкової накладної листопад 2008 року; ЗАТ "УКР-РОСТ" з ІПН 3169 07220080 на загальну суму 2 362,50 грн., в т.ч. ПДВ - 472,50 грн. з датою виписки податкової накладної січень 2009 року; ЗАТ "УКР-РОСТ" з ІПН 316907220080 на загальну суму 33 510,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6 702,00 грн. з датою виписки податкової накладної лютий 2009 року; ЗАТ "УКР-РОСТ" з ІПН 316907220080 на загальну суму 17 962,50 грн., в т.ч. ПДВ - 3 592,50 грн. з датою виписки податкової накладної квітень 2009 року; ЗАТ "УКР-РОСТ" з ІПН 316907220080 на загальну суму 77 791,02 грн., в т.ч. ПДВ - 15 558,20 грн. з датою виписки податкової накладної травень 2009 року; ЗАТ "УКР-РОСТ" з ІПН 316907220080 на загальну суму 111 470,10 грн., в т.ч. ПДВ - 22 294,02 грн. з датою виписки податкової накладної червень 2009 року.

Позивач в апеляційній скарзі посилається на те, що податкові накладні за 2008-2009 р. р. по контрагентам ФО-П ОСОБА_2, ТОВ "СКТ "ДЕЛЬТА - ДНЕПР", ТОВ "ЛАТІС" та ЗАТ "УКР-РОСТ" ним було отримано лише в листопаді 2010 року. В якості доказу цього факту позивачем було надано до справи акти приймання-передачі податкових накладних від ФО-П ОСОБА_2 від 18.11.2010 року та від ЗАТ "УКР-РОСТ" від 29.11.2010 року.

Щодо факту отримання податкових накладних від контрагентів ТОВ "СКТ "ДЕЛЬТА - ДНЕПР" та ТОВ "ЛАТІС", в судовому засіданні суду першої інстанції представником позивача Коваль А.М. зазначено, та поясненнями свідка ОСОБА_3., яка працювала бухгалтером ТОВ "ТАРА-Т", підтверджено, що докази отримання позивачем зазначених податкових накладних у листопаді 2010 року відсутні.

Згідно п.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" - платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону.

Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. Платники податку подають органу державної податкової служби на безоплатній основі разом з податковою декларацією за відповідний звітний період копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді. Державна податкова адміністрація розробляє та розміщує на своєму офіційному веб-сайті програмне забезпечення з відкритим кодом для ведення обліку записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді і забезпечує його безоплатне розповсюдження (включаючи зміни і доповнення) шляхом надання можливості для копіювання такого програмного забезпечення як через Інтернет, так і шляхом запису на носії інформації платника за його запитом. Зведені результати обліку, що відображені у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних, підлягають документальній невиїзній перевірці (камеральній). За наявності оригіналу податкової накладної невключення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку. Форма і порядок заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлюються центральним податковим органом.

З пояснень представника позивача Коваль А.М., наданих у судовому засіданні суду першої інстанції, та пояснень свідка ОСОБА_3., яка працювала бухгалтером ТОВ "ТАРА-Т", судом встановлено, що податкові накладні від контрагентів ФО-П ОСОБА_2, ЗАТ "Укр-Рост", ТОВ "СКТ "Дельта-Днепр" та ТОВ "Латіс" до реєстру отриманих податкових накладних у листопаді 2010 року не включалися. Наведене підтверджується наданою позивачем копією реєстру отриманих податкових накладних за листопад 2010 року, в якому відсутні зазначені податкові накладні по вказаних контрагентам.

З пояснень свідка ОСОБА_3., наданих у судовому засіданні суду першої інстанції, встановлено, що спірні податкові накладні не включалися позивачем і до реєстру отриманих податкових накладних у будь-якому іншому періоді.

Представником позивача в суді апеляційної інстанції вказані факти не спростовано.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що акти приймання-передачі податкових накладних від ФО-П ОСОБА_2 від 18.11.2010 року та від ЗАТ "УКР-РОСТ" від 29.11.2010 року не є допустимими доказами, з огляду на вимоги ч. 4 ст. 70 КАС України, оскільки обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Оскільки чинним законодавством встановлено чітку процедуру отримання податкових накладних та внесення їх до реєстру отриманих податкових накладних, факт їх отримання має підтверджуватися виключно відповідними витягами з реєстру отриманих податкових накладних.

Згідно положень п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинний на момент підписання податкових накладних) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Позивач вказаним правом не скористався.

Крім того, станом на дату подання уточнюючого розрахунку (31.03.2011 р.) діяли норми Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 198.6 статті 198 розділу V Податкового кодексу України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Право на відображення певної суми ПДВ у складі податкового кредиту може бути реалізовано протягом певних податкових періодів - п.49.18 ст. 49 ПК України.

Вказане означає, що платник податку (покупець товарів/послуг) має право включити до податкового кредиту суми податку на додану вартість у тому податковому періоді, на який припадає останній 365-й календарний день з дня виписки податкової накладної. За змістом пункту 198.6 статті 198 ПКУ якщо платник податку не включив суму ПДВ до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду, то таке право (тобто право включити суму ПДВ до певного податкового періоду) зберігається за ним протягом 365 днів з дати виписки податкової накладної. Отже, сплив 365-денного строку припадає на певний податковий період, який і буде останнім податковим періодом, в якому можна відобразити податковий кредит за отриманою податковою накладною.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірне, з порушенням вимог п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, включення позивачем ТОВ "ТАРА-Т" до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за листопад 2010 року на підставі податкових накладних, виписаних його контрагентами в 2008-2009 роках.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому не вбачає підстав для його скасування. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тара-Т" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2013р. по справі № 820/5872/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 18.11.2013 р.