Постанова № 35364280, 02.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2013 р. Справа № 629/2821/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області на постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15.08.2013р. по справі № 629/2821/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області

про поновлення строку звернення до суду, визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

04.06.2013 року позивач - ОСОБА_1 - звернувся до Первомайського міськрайонного суду Харківської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області, в якому просив поновити строк звернення до суду, визнати неправомірними дії відповідача про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді з 01.01.2012 року, зобов'язати відповідача провести перерахунок щомісячного грошового утримання в розмірі 90% грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді, починаючи з 01.01.2012 року.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 17.06.2013 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в порядку ст.22 КАС України передано до Лозівського міськрайонного суду Харківської області.

Постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15.08.2013 року по справі №629/2821/13-а позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано відмову у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до ч.3 ст. 138 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" неправомірною.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області перерахувати та виплатити різницю між нарахованими та виплаченими коштами довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01.01.2012 року по 01.01.2013 року щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці, виходячи з розміру грошового утримання судді, з якого сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді, відповідно до ч.3 ст. 138 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", але не вище десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, виходячи з заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді на підставі довідки ТУДСА в Харківській області, станом на 01.01.2012 року.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області перерахувати та виплатити різницю між нарахованими та виплаченими коштами довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст.138 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", виходячи з заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді на підставі довідки ТУДСА в Харківській області, станом на 01 травня 2013 року, а саме: з 01.01.2013 року по 3.06.2013року, але без перевищення десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, здійснити нарахування довічного грошового утримання судді у відставці з 3.06.2013року - здійснити відповідні нарахування без таких обмежень та виплатити різницю між нарахованими та виплаченими коштами за вищевказаний період.

В задоволенні інших вимог -відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив змінити оскаржувану постанову, позов задовольнити в повному обсязі.

Не погодившись з прийнятою постановою, Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, вважаючи оскаржувану постанову необґрунтованою, незаконною, винесеною з порушення норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційних скарг постанову суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_1 та Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач згідно з наказом № 02-7/116 від 05.12.2000 року Харківського обласного управління юстиції звільнений з посади судді Первомайського міського суду Харківської області у зв'язку з виходом у відставку на підставі постанови Верховної Ради України № 2112-ІІІ від 16.11.2000 року. ( а.с.44-46).

Позивач з січня 2007 року отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. (а.с.73-74).

09.02.2012 року ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в Первомайському районі Харківської області , де він перебуває на обліку, із заявою про перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та долучив довідку ТУ ДСА України в Харківській області про розмір грошового утримання працюючого судді відповідної посади, згідно якої розмір суддівської грошової винагороди, яка складається з посадового окладу, надбавки за адміністративну посаду та надбавки за вислугу років станом на 01.01.2012 року становить 16309,60 грн. ( а. с. 76-77).

Відповідач листом від 23.02.2012 року за вих. № 30/Д-14 відмовив позивачу в перерахунку довічного грошового утримання, посилаючись на те, що Законом України № 2453-VI не передбачений перерахунок довічного грошового утримання суддям у відставці, окрім суддів Конституційного Суду України. ( а.с.78).

30.05.2013 року ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в Первомайському районі Харківської області із заявою про перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та долучив довідку ТУ ДСА України в Харківській області про розмір грошового утримання працюючого судді відповідної посади згідно якої розмір суддівської грошової винагороди, яка складається з посадового окладу, надбавки за адміністративну посаду та надбавки за вислугу років станом на 01.05.2013 року становить 21793,00 грн. (а. с. 80- 81).

Відповідач листом від 03.06.2013 року за вих. № 106/Д-14 відмовив позивачу в перерахунку довічного грошового утримання з посиланням на те, що ЗУ № 2453-VI не передбачений перерахунок довічного грошового утримання суддям у відставці, окрім суддів Конституційного Суду України. ( а.с.82).

Не погодившись з діями відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, позивач для захисту своїх прав звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач має здійснювати перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивачу в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, відповідно до ч. 3 ст. 138 ЗУ "Про судоустрій та статус суддів".

Між тим, при ухваленні рішення судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 04.06.2013 року із вимогами щодо захисту його порушених прав, що мали місце з 01.01.2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Висновки суду першої інстанції про те, що про відмову у проведенні перерахунку щомісячного грошового утримання за заявою від 09.02.2012 року позивачу стало відомо лише в червні 2013 року колегією суддів оцінюються критично, оскільки шестимісячний строк для звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи, що щомісячне грошове утримання судді у відставці позивач отримує щомісячно, тому про порушення свого права він міг дізнатися під час отримання вказаного грошового утримання. Доказів поважності пропуску строку на звернення до суду з позовом позивачем не надано.

Частиною першою статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Згідно з пунктом дев'ятим частини першої ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо її подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Таким чином, враховуючи, що позовна заява та додані матеріали не містять ні належного обґрунтування щодо наявності поважних причин пропуску звернення до суду, ні відповідних доказів, - позов ОСОБА_1 в частині щодо позовних вимог за період з 01.01.2012 року по 04.12.2012 року підлягає залишенню без розгляду.

Щодо задоволення позовних вимог за період з 05.12.2012 року колегія суддів зазначає наступне.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що щомісячне довічне грошове утримання позивачу призначено до набуття чинності Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», яким внесено зміни в тому числі і до Закону України « Про судоустрій і статус суддів», діє закон часу виходу позивача у відставку, тобто відсотковий розмір також не підлягає зменшенню. Тому пенсійний фонд має виплачувати 90%, а не 80 % із заробітної плати судді (суддівської винагороди) на теперішній час.

Переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

У частині першій статті 126 Основного Закону України закріплено положення, згідно з яким незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів, закріплених у частині першій статті 126 Конституції України, є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу передбачених законом гарантій самостійності судів, незалежності та правової захищеності суддів.

Правові засади організації судової влади, загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів урегульовані Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Гарантії незалежності суддів закріплені, зокрема, у ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою незалежність судді забезпечується окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

У зв'язку з набуттям чинності Закону України "Про судоустрій і статус суддів" змінено порядок оплати праці працюючим суддям, яким виплачується суддівська винагорода.

Статтею 129 цього Закону визначено вид, склад, розмір суддівської винагороди, яка складається з грошового утримання, яке включає в себе посадовий оклад та доплати за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь, роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.

Так, призначення та нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці проводиться згідно вимог статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до ч.3 ст. 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ( в редакції Закону, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.

При цьому, Закон України "Про судоустрій і статус суддів" не пов'язує визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді із розміром заробітної плати, яку суддя отримував до виходу у відставку.

Внаслідок прийняття Закону України "Про судоустрій і статус суддів" збільшено розмір матеріального забезпечення працюючим суддям та, як наслідок, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Таким чином, фактично звуження змісту та обсягу статусу суддів не відбулося.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що при вирішенні цього спору підлягає застосуванню частина третя статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону станом на 01.12.2012 року).

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку щодо розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а саме - в розмірі 90% грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді, оскільки частиною третьою статті 138 Закону №2453-VІ( в редакції закону, який діяв на час виникнення спірних правовідносин) було передбачено, що довічне грошове утримання судді у відставці виплачується в розмірі 80 відсотків із заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді

Частиною 5 статті 138 ЗУ № 2453-VI передбачено, що максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Таким чином, щомісячне довічне грошове утримання, призначене після набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, але не більше десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позивач має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 80 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням максимального розміру, встановленого частиною п'ятою статті 138 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" за період з 05.12.2012 року по 29.05.2013 року - згідно з довідкою територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області б/н, наданою разом із заявою від 09.02.2012 року до УПФУ в Первомайському районі Харківської області, якою визначена суддівська винагорода станом на 01.01.2012 р. та за період з 30.05.2013 року по 02.06.2013 року - згідно з довідкою територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області б/н, наданою разом із заявою від 30.05.2013 року до УПФУ в Первомайському районі Харківської області, якою визначена суддівська винагорода станом на 01.05.2013 р.

Рішенням Конституційного Суду України №3-рп/2013 від 03.06.2013 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними): - частину третю, перше, друге, третє речення частини п'ятої статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI.

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на перерахунок довічного грошового утримання з 03.06.2013 року у розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного грошового утримання.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального та процесуального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.

Судові витрати по справі необхідно розподілити в порядку ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п. 3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ч.2 ст.205, ст.ст. 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_1, Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області задовольнити частково.

Постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15.08.2013р. по справі № 629/2821/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Адміністративний позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог за період з 01.01.2012 року по 04.12.2012 року залишити без розгляду.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з грошового утримання судді, працюючого на відповідній посаді, з 05.12.2012 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області виплатити ОСОБА_1 за період з 05.12.2012 року по 29.05.2013 року щомісячне довічне грошове утримання згідно з довідкою територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області б/н, ( якою визначена суддівська винагорода станом на 01.01.2012 р.) в розмірі 80% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням максимального розміру, встановленого частиною п'ятою статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону України від 01.12.2012 р.).

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області виплатити ОСОБА_1 за період з 30.05.2013 року по 02.06.2013 року щомісячне довічне грошове утримання згідно з довідкою територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області б/н ( якою визначена суддівська винагорода станом на 01.05.2013 р.) в розмірі 80% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням максимального розміру, встановленого частиною п'ятою статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону України від 01.12.2012 р.).

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Харківської області виплачувати ОСОБА_1 з 03.06.2013 року щомісячне довічне грошове утримання згідно з довідкою територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області б/н ( якою визначена суддівська винагорода станом на 01.05.2013 р.) в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) з Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору в розмірі 17 (сімнадцять грн.) 20 коп.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.