Постанова № 35363956, 21.10.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2013 року 15:29Справа № 808/5899/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Богомаз Г.А.

та представників:

позивача: Казанцева С.В.;

відповідача: Грамчук М.О.;

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біолайн»

до Запорізького міського управління Державної санітарно-епідеміологічної служби у Запорізькій області в особі Начальника Запорізького міського управління Державної санітарно-епідеміологічної служби у Запорізькій області, головного державного санітарного лікаря м. Запоріжжя Хомутова Володимира Олександровича

про визнання незаконною та скасування постанови,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

01 липня 2013 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю «Біолайн» (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Запорізького міського управління Державної санітарно-епідеміологічної служби у Запорізькій області в особі Начальника Запорізького міського управління Державної санітарно-епідеміологічної служби у Запорізькій області, головного державного санітарного лікаря м. Запоріжжя Хомутова Володимира Олександровича(далі - відповідач), в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства від 24.05.2013р. № 6.

Ухвалою суду від 29 липня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі № 808/5899/13-а, закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 06 серпня 2013 року.

Ухвалою суду від 06 серпня 2013 року розгляд справи відкладався за клопотанням відповідача до 09 серпня 2013 року.

Ухвалою від 09 серпня 2013 року за клопотанням відповідача провадження у справі зупинялося до 10 вересня 2013 року.

У судовому засіданні 10 вересня 2013 року судом оголошувалася перерва до 24 вересня 2013 року.

Ухвалою від 24 вересня 2-13 року за клопотанням позивача для надання додаткових доказів провадження у справі зупинялося до 15 жовтня 2013 року.

У зв'язку з відрядженням судді Бойченко Ю.П. з 14.10.2013р. по 16.10.2013р. згідно з наказом від 10.10.2013р. №37 розгляд справи, призначений на 15 жовтня 2013 року було перенесено на 21 жовтня 2013 року.

Позивач у судових засіданнях позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові, а саме: вважає, що перевірки, на підставі яких були складені акти від 20.05.2013 року та 21.05.2013 року, були проведені відповідачем з порушеннями норм законодавства щодо процедури проведення перевірок; вказує, що порушення, встановлені зазначеними перевірками в актах, не відповідають порушенням, які зазначені в постанові про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства від 24.05.2013 року № 6. На підставі зазначеного просить вказану постанову визнати незаконною та скасувати.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду письмові пояснення, в яких зазначає, що оспорювана позивачем постанова від 24.05.2013 року була винесена на підставі ст. 42 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», а також договору оренди приміщення та висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи. Акти перевірки від 20.05.2013 року та від 21.05.2013 року, на думку відповідача, слугують лише носієм інформації, а не основною підставою винесення постанови від 24.05.2013 року. Вважає, що оспорювана постанова винесена відповідачем правомірно та у відповідності до вимог спеціального законодавства, у зв'язку з чим просить залишити позов без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 21 жовтня 2013 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Запорізький окружний адміністративний суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Біолайн» зареєстровано відділом реєстрації та єдиного реєстру Орджонікідзевської районної адміністрації Запорізької міської ради 18.04.2003 року, ідентифікаційний код товариства - 32474657, місцезнаходження: 69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 190, кв. 26. Відповідно до Статуту товариства (редакція від 15.01.2013 року)предметом діяльності товариства є медична практика, стоматологія, гінекологія, профдезінфекція та епідслужба, інші послуги медичних закладів, хірургія, терапія, урологія, педіатрія, профілактичні огляди, консультативний прийом лікарів-спеціалістів тощо.

Відповідно до договору № 43-08/2012 оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, що обліковується на балансі комунальної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради від 14.05.2012 року позивач на умовах оренди прийняв у користування нерухоме майно: нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 10, яке складається з нежитлових приміщень №№ 2057, 2058, 2059 загальною площею 28,5 кв.м, вбудовані у дев'ятий поверх дев'ятиповерхової будівлі літ. К-9 головного корпусу комунальної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради».

На підставі листа-звернення головного лікаря КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради від 23.04.2013 року № 3108, листа-дозволу Державної санітарно-епідеміологічної служби України від 17.05.2013 року № 04/01-25/4611/28/4612/28/4615/28-4616/28 начальником Запорізького міського управління Держсанепідслужби у Запорізькій області, головним державним санітарним лікарем м.Запоріжжя В.О. Хомутовим було видано наказ № 82 від 18.05.2013 року, за яким посадовим особам відповідача наказано забезпечити перевірку приміщень лабораторії та пункту забору крові ТОВ «Біолайн» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 10.

На підставі вказаного наказу відповідачем було проведено перевірки дотримання санітарного законодавства, за результатами яких складено акти перевірок від 20.05.2013 року та від 21.05.2013 року.

Відповідно до акту від 20.05.2013 року перевіркою було встановлено: не обладнане робоче місце для дотримання правил гігієнічної обробки рук: над вмивальником не встановлені контейнери із рідким милом, антисептиком, одноразовими рушниками, що є порушенням п. 2.5 наказу МОЗ України від 21.09.2010р. № 798; прибиральний інвентар не укомплектований - відсутні ємкості для дезінфекції панелей, що є порушенням п.13.9.8 ДСП 9.9.5.080-2002 Правила влаштування і безпеки роботи в лабораторіях (відділах, відділеннях) мікробіологічного профілю.

Згідно з актом від 21.05.2013 року встановлені наступні порушення: не застосовується фізичний метод дезінфекції, відпрацьовані одноразові вакуумні пробірки із згустками крові не знезаражують шляхом автоклавування, що є порушенням пп. 13.9.7, 10.28 ДСП; ємності з дезрозчинами зберігаються на робочих столах, що є порушенням пп. 10.19 ДСП; недостатня кількість притирального інвентарю: в наявності 1 швабра з маркуванням «кабінет № 1», 1 відро, 1 ганчірка для миття підлоги, набір інвентарю не дозволяє використовувати його строго за призначенням, зберігається у туалеті, що є порушенням пп. 13.9.8ДСП. СанПіН 5179-90; на момент перевірки у наявності були «Медикарін», «Біомой», «Аніосгель», «Стерілліум класик пур», деззасоби зберігаються безпосередньо у приміщенні робочої кімнати лабораторії, спеціальне приміщення для зберігання деззасобів відсутнє, що є порушенням пп. 10.21 ДСП. Також встановлені невідповідність вимогам методичних вказівок на застосування дезрозчину «Медикарин» № 38-2009 від 24.04.2009р. та порушення пп. 5.9 Методичних рекомендацій «Хірургічна та гігієнічна обробка рук медичного персоналу», що затверджені наказом МОЗ України від 21.09.2010р. № 798.

24.05.2013 року відповідачем прийнято постанову № 6 про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства, відповідно до якої начальник Запорізького міського управління Держсанепідслужби у Запорізькій області, головний державний санітарний лікар м. Запоріжжя В.О. Хомутов, розглянувши акт перевірки дотримання санітарного законодавства від 20.05.2013 року та акт перевірки дотримання санітарного законодавства від 21.05.2013 року, встановив, що лабораторія ТОВ «Біолайн» не має необхідного набору допоміжних приміщень (відсутні кабінет завідувача, кладова, автоклавна, роздягальня, кімната для персоналу, душова, матеріальна), що є порушенням ст. 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», п. 7.20 ДСП 9.9.5.-080-2002 «Правила влаштування і безпеки роботи в лабораторіях (відділах, відділеннях) мікробіологічного профілю», додатку Л.14 ДБН В.2.2-10-2001 «Учрежденияздравоохранения» на підставі ст. 42 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», постановив тимчасово заборонити експлуатацію лабораторії ТОВ «Біолайн» за адресою: 69600, м.Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 10, з 24.05.2013 року до приведення у відповідність із санітарним законодавством. Зазначена постанова підписана з боку позивача з приміткою про незгоду з висновками постанови.

Не погодившись із зазначеною постановою відповідача, позивач оскаржив її до Запорізького окружного адміністративного суду з підстав невідповідності законодавству.

Дослідивши докази, на які посилаються позивач та відповідач, проаналізувавши обставини справи, суд прийшов до наступного висновку.

Законом, який регулює відносини у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, визначає відповідні права і обов'язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, встановлює порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні є Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

Відповідно до ч.4 ст. 31 Закону на установи, заклади, частини і підрозділи державної санітарно-епідеміологічної служби інших державних органів, зазначених у частині першій цієї статті, покладаються функції з державного санітарно-епідеміологічного нагляду на підпорядкованих їм територіях, об'єктах, у частинах і підрозділах.

Одним із основних напрямів діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби відповідно до ч.1 ст. 33 Закону є, зокрема, здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Поняття державного санітарно-епідеміологічного нагляду міститься у ч. 1 ст. 39 Закону, відповідно до якої це діяльність органів державної санітарно-епідеміологічної служби по контролю за дотриманням юридичними та фізичними особами санітарного законодавства з метою попередження, виявлення, зменшення або усунення шкідливого впливу небезпечних факторів на здоров'я людей та по застосуванню заходів правового характеру щодо порушників.

Нагляд за дотриманням санітарного законодавства виступає одним з основних завдань державної санітарно-епідеміологічної служби (ч. 2 вказаної статті Закону).

Згідно з ч. 3, 4 ст. 33 Закону державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється відповідно до Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні, що затверджується Кабінетом Міністрів України, вибірковими перевірками дотримання санітарного законодавства за планами органів державної санітарно-епідеміологічної служби, а також позапланово залежно від санітарної, епідемічної ситуації та за заявами громадян.

Результати перевірки оформлюються актом, форма і порядок складання якого визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Відповідно до норм ч.1 ст. 42 Закону головні державні санітарні лікарі (їх заступники) застосовують заходи для припинення порушення санітарного законодавства, зокрема, обмеження, тимчасова заборона чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, об'єктів будь-якого призначення, технологічних ліній, машин і механізмів, виконання окремих технологічних операцій, користування плаваючими засобами, рухомим складом і літаками у разі невідповідності їх вимогам санітарних норм.

Аналогічна норма міститься у п. 1 2 Інструкції про порядок застосування державною санітарно-епідеміологічною службою України адміністративно-запобіжних заходів (обмеження, тимчасова заборона, заборона, припинення, зупинення), затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 квітня 1995 року № 67.

Згідно з п. 1.3 Інструкції адміністративно-запобіжні заходи можуть бути застосовані до підприємств і об'єктів всіх форм власності і підлеглості незалежно від того, чи притягнуті винні особи до відповідальності за порушення санітарного законодавства та чи відшкодовані збитки та компенсовані додаткові витрати органів, установ та закладів держсанепідслужби на проведення санітарних та противоепідемічних заходів.

Тимчасова заборона (на певний період) застосовується посадовою особою Держсанепідслужби України у разі порушення вимог санітарного законодавства для заборони, зокрема, діяльності підприємств, установ, організацій, об'єктів будь-якого призначення, технологічних ліній, машин і механізмів, виконання окремих технологічних операцій, користування плаваючими засобами, рухомим складом і літаками у разі, якщо застосування обмеження неможливе або воно не припиняє порушення санітарного законодавства, але виконання порушником певних заходів дозволить припинити ці порушення (п. 2.3 Інструкції).

Розділом 3 Інструкції регулюється порядок винесення постанови про застосування адміністративно-запобіжних заходів щодо припинення порушень санітарного законодавства. Отже, встановлено, що обмеження, тимчасова заборона, заборона, припинення або зупинення проводяться на підставі постанов про застосування адміністративно-запобіжних заходів, що виносяться відповідно до компетенції головними державними санітарними лікарями, їх заступниками, а також іншими посадовими особами держсанепідслужби, які на те уповноважені керівниками відповідних служб.

Постанова про застосування адміністративно-запобіжних заходів (надалі - постанова) - це письмовий організаційно-розпорядчий документ держсанепідслужби, який зобов'язує посадову особу або громадянина, котрому його надіслано, у встановлений термін виконати вимоги, викладені в ньому.

Постанову необхідно складати за встановленою формою (додаток 1 до Інструкції).

Постанову вручають під розпис громадянину або посадовій особі, яка відповідає за її виконання. При цьому вони попереджаються про відповідальність за невиконання постанови (п. 3.8 Інструкції).

Суд зазначає, що підставами для визнання незаконними (нечинними) актів індивідуальної дії в судовому порядку є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.

Судом встановлено, що постанова, що оскаржується, винесена начальником Запорізького міського управління Держсанепідслужби у Запорізькій області, головним державним санітарним лікарем м. Запоріжжя В.О. Хомутовим у межах його повноважень, наданих Законом.

Також судом досліджується питання наявності порушень, зазначених у постанові від 24.05.2013 року.

Так, відповідно до договору № 43-08/2012 оренди нерухомого майна від 14.05.2012р. позивач користується на умовах оренди нежитловим приміщенням, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 10, та складається з нежитлових приміщень №№ 2057, 2058, 2059 загальною площею 28,5 кв.м, вбудовані у дев'ятий поверх дев'ятиповерхової будівлі літ. К-9 головного корпусу комунальної установи «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради».

Згідно з додатком Л.14 ДБН В 2.2-10-2001 «Будинки і споруди. Установи охорони здоров'я», яким на підставі п. 8.145 ДБН визначається площа приміщень клініко-діагностичних лабораторій, встановлена площа для приміщень клініко-діагностичних лабораторій. Зокрема, площа душової повинна мати площу не менше 3 кв.м., автоклавна - 10 кв.м, мийна - 12 кв.м, приміщення зберігання середовищ - 4 кв.м, кабінет завідуючого - 10 кв.м, вбиральня - 3 кв.м.

З наданих до справи матеріалів суд приходить до висновку та це не заперечується позивачем, що приміщення, які орендує позивач за адресою м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 10, не відповідає вказаним у ДБН В 2.2-10-2001 вимогам до наявності всіх необхідних приміщень та їх площі.

У матеріалах справи міститься висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-04/86777 від 31.08.2012р., виданий Державним закладом «Комунарська районна санітарно-епідеміологічна станція м. Запоріжжя» щодо відповідності встановленим законодавством критеріям до відповідних приміщень. Але після вивчення зазначеного документа суд встановив, що в ньому міститься висновок лише щодо відповідності об'єкта експертизи ТОВ «Біолайн» по вул. Оріхівське шосе, 10, вимогам ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» та ДБН В 2.5-98-2006 «Природне і штучне освітлення».

Отже, документи на підтвердження відповідності зазначеного приміщення всім санітарним вимогам законодавства, у т.ч. ДБН В 2.2-10-2001 у матеріалах справи відсутні та сторонами суду не надані.

Щодо посилань у постанові на акти перевірок від 20.05.2013 року та від 21.05.2013 року, суд зазначає, що законодавство, яке регулює дані спірні правовідносини, не містить вичерпного переліку документів, на підставі яких уповноважені посадові особи держсанепідслужби можуть виносити постанови про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства. Акт перевірки - документ інформаційного характеру, який не є єдиним та обов'язковим документом, на підставі якого приймається постанова про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства. Таким чином, посилання позивача на невідповідність порушень, встановлених в актах перевірок тим, що зазначені в оспорюваній постанові, не спростовує факт наявності порушень санітарного законодавства, зазначених у постанові від 24.05.2013 року № 6, та не є підставою для визнання цієї постанови незаконною та її скасування.

З огляду на вищевикладене судз урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновку про відсутність порушень законодавства у діях Запорізького міського управління Державної санітарно-епідеміологічної служби у Запорізькій області в особі Начальника Запорізького міського управління Державної санітарно-епідеміологічної служби у Запорізькій області, головного державного санітарного лікаря м. Запоріжжя Хомутова Володимира Олександровича при винесенні постанови про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства від 24.05.2013р. № 6.

Приймаючи зазначене вище до уваги, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «Біолайн» задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Біолайн» відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П.Бойченко