Рішення № 35362092, 19.11.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/6161/12

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Сербіної Н. Г. ,

при секретарях - Глінський А. А., Гур"євій Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», 3-тя особа: публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» про стягнення страхового відшкодування, штрафних санкцій та зобов»язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з вищевказаним позовом, розмір якого в ході розгляду справи зменшила, позовні вимоги обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем існують правовідносини, які виникли на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 12175 Г-а/10 К від 13 серпня 2010 року. Відповідно до умов страхування, було застраховано транспортний засіб позивача, а саме Тойота Рав 4 НОМЕР_1. Термін дії договору становить - 13.08.2010 року по 12.08.2011 року. 01.07.2011 року трапилась страхова подія, ДТП з участю ОСОБА_4.

Позивач 04.07.2011 року звернувся до відповідача з відповідною заявою та надав необхідні документи на підтвердження страхової події, однак листом від 11.08.2011 року № 4863/12 цв йому було відмовлено у здійсненні страхового відшкодування на підставі п.26.4 Договору страхування, а саме у зв»язку із «створенням страховику перешкод у визначенні обставин страхового випадку та розміру збитків ( не повідомлення дійсних обставин страхового випадку). Позивач вважає, що відповідач безпідставно відмовив у здійсненні страхового відшкодування та просив стягнути з відповідача на його користь суму страхового відшкодування в розмірі 215 190 грн., пеню в сумі 158 810 грн., три проценти річних в сумі 7694 грн., а всього 381 грн. 694 грн., а також судові витрати в сумі 7 989,84 грн., а саме судовий збір у сумі 3 282 грн. та витрати на проведення судової експертизи в сумі 4 707,84 грн. та зобов»язати ПАТ «Страхова компанія «АХА страхування» прийняти у власність від ОСОБА_1 транспортний засіб Тойота РАВ 4 НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_5.

У судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали з тих же підстав, просили позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.

Представник 3-ї особи ПАТ «Креді Агріколь Банк» у судове засідання не з»явився, просив розглядати справу у відсутність представника, заперечень проти позову не має.

Заслухавши пояснення позивачки, представника позивачки, представників відповідача, допитавши експерта ОСОБА_5, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 13.08.2010 року між АТ «СК «АХА Страхування» та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 12175Г-а/10К, відповідно до якого застраховано майнові інтереси страхувальника, пов»язані з володіням, користуванням та/або розпорядженням автомобілем TOYOTA RAV 4, д.н. НОМЕР_1.

Вигодонабувачем за договором є ПАТ «Індустріально-Експортний банк» ( п.4 вищевказаного договору). Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи , довідки АА № 269988 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також статуту ПАТ «Креді Агріколь Банк», зареєстрованого 21.03.2011 року Акціонерне товариство «Індустріально-експертний банк» змінило свою назву на ПАТ «Індустріально-експертний банк», а згідно рішення загальних зборів акціонерів Банку від 20.01.2011 року банк змінив своє найменування на публічне акціонерне товариство «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та є правонаступником ПАТ «Індустріально-експортний банк» ( а.с. 153-160, т.1).

01.07.2011 року трапилася дорожньо-транспортна пригода з участю застрахованого автомобіля TOYOTA RAV 4, д.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4. Постановою від 27.07.2011 року ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП та звільнено від адміністративної відповідальності у зв»язку з малозначністю вчиненого правопорушення та оголошено усне зауваження ( а.с.193,т.1).

04.07.2011 року ОСОБА_1 звернулась до страхової компанії з повідомленням про ДТП, яка відбулася 01.07.2011 року з автомобілем TOYOTA RAV 4, д.н. НОМЕР_1.

Як вбачається з повідомлення про подію, 01.07.2011 року в м.Києві на вул.. Садова, ОСОБА_4, керуючи ТЗ TOYOTA RAV 4, д.н. НОМЕР_1, зі швидкістю 60 км/год не врахував дорожню обстановку та не вибрав безпечну швидкість, внаслідок чого не впорався з керуванням та виїхав на узбіччя та наїхав на кам»яну глибу. Внаслідок заявленого випадку ТЗ отримав наступні пошкодження: переднього та заднього бамперу, переднього правого крила, передньої та задньої дверки, переднього правого колеса, заднього лівого колеса, передньої правої фари, декоративної решітки.

Страховиком було замовлено проведення транспортно- трасологічного дослідження в ДП «Центр Експертних досліджень». Відповідно до висновку № 128-11 від 23.07.2011 року механізм утворення комплексу наявних пошкоджень автомобіля TOYOTA RAV 4, д.н. НОМЕР_1 з технічної точки зору не відповідає обставинам, які наведені у поясненні водія ОСОБА_4 і не міг утворитись за обставин, викладених в його ( водія) поясненнях, оскільки наявні пошкодження автомобіля не узгоджуються з механізмом його переміщення на місці пригоди, геометричними характеристиками представленої перешкоди, а також через відсутність на перешкоді будь-яких пошкоджень і слідів взаємного зіткнення з автомобілем, які обов»язково мали бути в наявності, виходячи з інтенсивності пошкоджень досліджуваного авто».

На підставі п.п.26.4.3,26.4.4,26.4.6 Договору страхування АТ «СК «АХА страхування» було прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування за надання неправдивої інформації стосовно факту та обставин настання заявленого випадку, про що повідомлено ОСОБА_1 та вигодонабувача за договором листом за № 4863/12ЦВ від 11.08.2011 року ( а.с.52,т.1).

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд вважає, що відповідач не правомірно відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, виходячи з наступного.

Приймаючи рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування відповідач керувався даними висновку № 128-11 від 23.07.2011 року, складеного у ДП «Центр Експертних досліджень» Любарським К.А. за замовленням відповідача.

З висновку вбачається, що він складений на підставі фотознімків автомобіля, місця пригоди, фотокопії заяви про настання страхового випадку, пояснень водія та довідки про ДТП. Усі перелічені документи було надано спеціалісту в електронній формі. При цьому спеціаліст при складанні висновку керувався тільки наданими фотокопіями та оглядом пошкоджень автомобіля. Огляд місця пригоди ним не здійснювався, його опис у висновку проведено на підставі вивчення копій наданих фотознімків. Матеріали справи про адміністративне правопорушення спеціалісту також не надавались. Огляд місця пригоди та паркану спеціалістом не здійснювався. У дослідженні зазначено, що огляд пошкоджень перешкоди - паркану здійснено за фотографіями ( а.с.46-47).

Суд критично ставиться до даного висновку, оскільки він спростовується іншими зібраними по справі доказами, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_4, який був складений працівниками ДАІ, постановою Дарницького районного суду м.Києва від 27.07.2011 року з якої вбачається, що ОСОБА_4 був визнаний у вчиненні адміністративного правопорушення, яке полягає в тому, що 01.07.2011 року приблизно о 8 годині, керуючи автомобілем Тойота д.н.з. НОМЕР_1 по вул.. Садова,119 в м.Києві, не врахував дорожнє покриття, не вибрав безпечну швидкість руху, внаслідок чого здійснив наїзд на перешкоду - кам»яний паркан, що призвело до механічного пошкодження транспортного засобу,

- схемою ДТП та доповненням до протоколу, де зазначено пошкодження, яких зазнав транспортний засіб позивача внаслідок ДТП,

-висновком експертів за результатами проведення транспортно- трасологічної експертизи № 300/301/13-52 від 27.05.2013 року про те, що пошкодження усіх деталей ( вузлів) автомобіля TOYOTA RAV 4 (державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ідентифікаційний номер «НОМЕР_5») перелічених, зокрема, у «Звіті з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу» №659 від 08.07.2011 року ( а.с.55-63), є наслідком дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 01.07.2011 року і в рамках якої відбувся контакт різних частин даного автомобіля зі стінкою та колоною кам»яного паркану, розташованого біля будинку 119 по вул.. Садова в м. Києві. Механізм утворення механічних пошкоджень, зафіксованих на автомобілі TOYOTA RAV 4, детально описані в дослідницькій частині висновку. Пояснення водія ОСОБА_4, що наявні в матеріалах адміністративної справи № 3-6459/11 та в заяві ОСОБА_1 до ПрАТ «СК АХА»Страхування», щодо місця та обставин дорожньо- транспортної пригоди, яка сталася 01.07.2011 року біля будинку 119 по вул.. Садова в м.Києві за участю автомобіля TOYOTA RAV 4 (державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ідентифікаційний номер «НОМЕР_5»), є технічно спроможними,

- поясненнями експерта ОСОБА_5 у судовому засіданні 05.11.2013 року, який повністю підтвердив висновок експертів від 27.05.2013 року.

Пояснення представника відповідача про те, що висновок експертів є необґрунтованим, оскільки за майже 2 роки з моменту ДТП до дати огляду місця пригоди на даному місці могла змінитись обстановка, мати місце інші ДТП, могли залишитись сліди інших транспортних засобів на паркані, експертом не проводилось співставлення фарби, виявленої на паркані на місці заявленої пригоди та фарби кузова застрахованого ТЗ не заслуговують на увагу, оскільки представником відповідача не надано жодних належних доказів, які б спростовували висновок експертів № 300/301/13-52 від 27.05.2013 року.

Що стосується суми страхового відшкодування, то відповідно до п.25.8 Договору добровільного страхування наземного транспорту № 12175 Г-а/10К від 13 серпня 2010 року, при повній загибелі транспортного засобу Страхувальнику ( вигодонабувачу сплачується страхове відшкодування в розмірі дійсної вартості транспортного засобу на момент настання страхового випадку, визначеної шляхом незалежної експертної оцінки ( але не більше страхової суми), за вирахуванням встановленої згідно п.10 Договору франшизи. При цьому Страхувальник передає права власності на пошкоджений транспортний засіб Страховику.

Згідно п.29.5 Договору страхування, повна загибель транспортного засобу - випадок, коли вартість відновлення пошкодженого транспортного засобу перевищує 70% його дійсної вартості на момент укладення договору. За згодою Страховика та Страхувальника (Вигодонабувача) повною загибеллю транспортного засобу може бути визнано випадок, коли вартість відновлення пошкодженого транспортного засобу перевищує 50% його дійсної вартості на момент укладення договору.

Згідно п.10 Договору, розмір франшизи по даному страховому випадку складає 0%.

Відповідно до висновку спеціаліста НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області від 16.09.2011 року № 10/1 ринкова ( дійсна ) вартість автомобіля складає 215 190 грн. ( а.с.51-56,т.2). Вартість відновлювального ремонту автомобіля - 310 243,16 грн., тобто більша за його ринкову вартість. Таким чином, внаслідок ДТП відбулась повна загибель транспортного засобу під час дії договору страхування.

Враховуючи, що під час настання страхового випадку біли відсутні умови для застосування франшизи, відповідно до п.25.8 розділу 25 Договору, відповідач був зобов»язаний своєчасно сплатити позивачу страхове відшкодування в сумі 215 190 грн.

Відповідно до п.25.3 Договору, страховик повинен скласти страховий акт протягом 10 робочих днів з моменту отримання письмової заяви на виплату страхового відшкодування.

Пункт 25.14 Договору передбачає, що страхове відшкодування виплачується протягом 10 робочих днів з дня складання страхового акту.

З заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку позивачка звернулася 04.07.2011 року.

11.08.2011 року відповідач прийняв рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Відповідно до ст.. 992 ЦК України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов»язаний сплатити неустойку в розмірі встановленому договором або законом.

Відповідно до п.28.1 Договору страхування, страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику пені в розмірі 0,3% від суми несвоєчасно виплаченого страхового відшкодування за кожний робочий день прострочення здійснення страхового відшкодування.

Початком перебігу прострочення виплати страхового відшкодування позивач визначив 01.08.2011 року - наступний день після дати до якої відповідач повинен був здійснити страхове відшкодування за заявою позивача.

Суд не погоджується з такими висновками позивача та вважає, що початком перебігу прострочення виплати страхового відшкодування слід вважати 12.08.2011 року - наступний день після дати винесення відповідачем рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Відповідно до п. 28.3 Договору страхування в разі вирішення питання про стягнення грошових коштів з винної сторони за даним договором в судовому порядку нарахування пені за час розгляду судової справи не здійснюється.

Таким чином, період прострочення становить 234 робочих дні з 12.08.2011 року по 15.07.2012 року та розмір пені складає 151 063 грн. 38 коп. (215 190 грн. ( сума страхового відшкодування) х 0,3% ( розмір пені) х 234 ( кількість днів прострочення) = 151 063, 38 грн.).

Саме такий розмір пені підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Стаття 979 ЦК України, передбачає, що у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхувальникові грошову суму (страхову виплату).

Оскільки зобов'язання страховиків у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, то таке зобов'язання є грошовим і в разі прострочення його виконання настає відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК, зокрема сплата боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Проценти річних, так само як і інфляційні втрати на суму боргу, входять до складу грошового зобов'язання і на відміну від пені не є санкцією за порушення грошового зобов'язання, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процентів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання. Таким чином, три проценти річних є наслідком невиконання грошового зобов»язання.

Аналогічний висновок щодо застосування зазначених норм матеріального права міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року (№ 6-49 цс 12), де зазначено, що зобов'язання страховика про виплату страхувальнику страхових виплат у разі настання страхового випадку є грошовим зобов'язанням, у разі невиконання якого одночасно можуть застосовуватись наслідки, передбачені як нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України, так і нормами ст. ст. 549 - 550 ЦК України.

Позивач нарахував проценти з 01.08.2011 року по 12.10.2012 року, однак суд вважає, що проценти слід нараховувати з 12.08.2011 року ( з моменту прийняття відповідачем рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування) по 12.10.2012 року ( 428 днів) і їх розмір буде становити 7 569 грн. 97 коп. ( 215 190 грн. ( прострочена заборгованість) х3% х 428 ( кількість днів прострочення) / 365 ( кількість днів у році) = 7 569, 97 грн.).

Відповідно до п.4 Договору, вигодонабувачем зазначено ПАТ «Індустріально-експорний банк».

Як вбачається з матеріалів справи 16.08.2011 року позивач звернувся до 3-ї особи з проханням надати йому лист про особу, якій належить виплатити страхове відшкодування для надання його відповідачу. Листом від 08.09.2011 року № 12404/3670 ПАТ «Креді Агріколь Банк» підтвердив про повний розрахунок позивача за кредитним договором та надав згоду на зміну вигодонабувача.

Відповідно до листа ПАТ «Креді Агріколь Банк» від 10.10.2012 року № 10200/4207 адресованого ОСОБА_1 та заступнику Голови правління АТ «СК «АХА Страхування» вигодонабувачем зазначено ОСОБА_1 ( а.с. 127-128).

За таких обставин, суд вважає, що позивачка ОСОБА_1 є належним позивачем по даній справі.

Відповідно до п.22.2.12 Договору страхування страхувальник зобов»язаний передати у власність Страховика транспортний засіб, складові частини, деталі та обладнання транспортного засобу, відносно яких страхове відшкодування виплачено в повному обсязі відповідно їхній вартості ( виходячи з оплати заміни таких складових частин, деталей та обладнання). Відповідно до п.22.3.11 Договору страхування страховик має право одержати у власність транспортний засіб, складові частини, деталі та обладнання транспортного засобу, відносно яких страхове відшкодування виплачено в повному обсязі відповідно їхній вартості.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову.

Стягненню з відповідача підлягають також судові витрати, а саме витрати на проведення судової транспортно- трасологічної експертизи та судовий збір.

На підставі викладеного, ст.. ст.. 525, 526, 625, 992, 979 ЦК України, керуючись ст.ст. 60, 88, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», 3-тя особа: публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» про стягнення страхового відшкодування, штрафних санкцій та зобов»язання вчинити дії - задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «АХА «Страхування» ( ЄДРПОУ 20474912) на користь ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_4) грошові кошти в сумі 373 822, 97 грн. ( триста сімдесят три тисячі вісімсот двадцять дві грн.. 97 коп.), а саме 215 190 грн. - суму страхового відшкодування, 151 063,38 грн. - суму пені, 7 569,97 грн. - суму 3% річних.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «АХА «Страхування» ( ЄДРПОУ 20474912) на користь ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_4) судові витрати в сумі 7 926,84 грн. ( сім тисяч дев»ятсот двадцять шесть грн.. 84 коп.).

Зобов»язати публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА «Страхування» прийняти у власність від ОСОБА_1 транспортний засіб TOYOTA RAV 4 (державний реєстраційний номер НОМЕР_1, ідентифікаційний номер «НОМЕР_5»).

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Н. Г. Сербіна