Постанова № 35361725, 19.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року Справа № 5023/9705/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Коробенка Г.П.розглянувши касаційну скаргу Харківської митниці Міндоходівна постанову та окрему ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 16.09.2013 року господарського суду Харківської області від 04.07.2013 рокуу справі господарського суду № 5023/9705/11 Харківської областіза заявою ПП "Юнісофт"до ПП "Дверная служба"про визнання банкрутомліквідаторЦимберов Д.І.за відсутності явки у судове засідання представників учасників провадження у справі,

В С Т А Н О В И В :

у провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа №5023/9705/11 про банкрутство ПП "Дверная служба" (далі - боржника), порушена ухвалою від 22.11.2011 року за заявою ПП "Юнісофт" (далі - ініціюючого кредитора) за загальною процедурою згідно Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент порушення провадження у справі) (далі - Закону) (том 1, а.с. 2 - 3).

Постановою господарського суду Харківської області від 10.04.2012 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором у справі призначено Цимберова Д.І., якого зобов'язано виконати ліквідаційну процедуру в строк до 10.10.2012 року та надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, ліквідаційний баланс, а також всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури (том 1, а.с. 119 - 122).

26.06.2012 року шляхом надіслання поштового відправлення Харківська обласна митниця Державної митної служби України, правонаступником якої є Харківська митниця Міндоходів, звернулася до господарського суду зі скаргою на дії ліквідатора Цимберова Д.І. №13/02-7879 від 25.06.2012 року, в якій просила зобов'язати ліквідатора визнати Харківську обласну митницю поточним кредитором на суму 7 971 882, 92 грн., обґрунтовуючи свої грошові вимоги виникненням у боржника податкових зобов'язань, виявлених за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки фактів митного оформлення боржником товарів за період з 01.01.2009 року по 23.09.2011 року №0057/11/807000000/0032562863 від 14.12.2011 року, про що складено акт (том 3, а.с. 1 - 12).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.07.2012 року, залишеною без змін Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.08.2012 року, у задоволенні скарги Харківської обласної митниці на дії ліквідатора відмовлено, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано юридичну особу - ПП "Дверная служба", визнано вимоги ПП "Юнісофт" в сумі 1 260 000 грн., ПП "Талант Трейдінг" в сумі 3 234 368, 55 грн. погашеними, провадження у справі припинено (том 3, а.с. 138 - 142, том 4, а.с. 35 - 46).

Постановою Вищого господарського суду України від 30.10.2012 року постанову апеляційного суду від 28.08.2012 року та ухвалу суду першої інстанції від 31.07.2012 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції на стадії ліквідаційної процедури (том 4, а.с. 103 - 110). Колегія суддів касаційного суду зазначила про те, що висновки судів попередніх інстанцій про можливість дострокового завершення ліквідаційної процедури боржника та належне виконання ліквідатором всіх дій в ході ліквідаційної процедури суперечать приписам статей 22, 25, 32 Закону (в зазначеній редакції), а висновки про затвердження ліквідаційного балансу боржника не відповідають наявності такого ліквідаційного балансу боржника в матеріалах справи та його дослідженню судами.

При новому розгляді справи на стадії ліквідаційної процедури ухвалою господарського суду Харківської області від 15.11.2012 року звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, а також скаргу Харківської обласної митниці на дії ліквідатора №13/02-7879 від 25.06.2012 року призначено до розгляду у судовому засіданні на 12.02.2013 року о 10 год. 00 хв. (том 4, а.с. 114 - 115). Розгляд справи неодноразово відкладався ухвалами суду у зв'язку з неявкою представників Харківської обласної митниці у судове засідання та ненаданням митним органом витребуваних судом документів, а саме достовірних даних про наявність у боржника недоїмки та її суму (том 5, а.с. 17 - 18, 46 - 47, 100 - 102).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.07.2013 року відкладено розгляд звіту ліквідатора на 15.11.2013 року об 11 год. 20 хв., зобов'язано ліквідатора надати суду всі докази виконання ліквідаційної процедури, ухвалено винести в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України окрему ухвалу щодо порушення вимог закону посадовими особами Харківської обласної митниці, яку направити Міністерству доходів і зборів, ухвалено винести та направити прокуратурі Харківської області повідомлення для проведення перевірки щодо наявності ознак складу злочину в діях посадових осіб Харківської обласної митниці (том 5, а.с. 149 - 151).

Окремою ухвалою господарського суду Харківської області від 04.07.2013 року (суддя Усатий В.О.) винесено окрему ухвалу щодо порушення вимог закону посадовими особами Харківської обласної митниці - керівником відділу митного аудиту Зоріною С.В. та керівником відділу митних платежів Батогом В.П. надіслати Міністерству доходів та зборів України, про вжиття заходів щодо запобігання та недопущення у майбутньому подібних порушень закону та притягнення винних осіб до відповідальності Міністерству доходів і зборів України повідомити господарський суд Харківської області з посиланням на номер справи №5023/9705/11 протягом місяця з дня винесення ухвали (том 5, а.с. 152 - 158).

Підставою для винесення судом першої інстанції окремої ухвали в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) стало порушення посадовими особами Харківської обласної митниці нормативно-правових актів України, що регулюють порядок підписання актів перевірок та порядок підготовки та направлення митними органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, що призвело до несвоєчасного виявлення та визначення заборгованості боржника зі сплати митних платежів, несвоєчасне надання на вимоги суду доказів (рішення митниці) про нарахування грошового зобов'язання боржнику, що є обов'язком кредитора (митниці) при поданні заяви з кредиторськими вимогами, внаслідок чого відбулося затягування судового процесу з розгляду спірних грошових вимог митниці, неодноразове відкладення розгляду справи, внаслідок чого було порушено права держави щодо своєчасного включення до загальної суми грошових вимог кредиторів та задоволення у процедурі банкрутства, грошових вимог митниці на загальну суму 7 971 882, 92 грн.

Не погоджуючись з винесеною окремою ухвалою, Харківська обласна митниця (далі - скаржник) звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати окрему ухвалу суду першої інстанції від 04.07.2013 року у даній справі, обґрунтовуючи передчасністю висновків суду першої інстанції про порушення посадовими особами митного органу прав держави щодо надходження до Державного бюджету України належних платежів та податків на загальну суму 7 971 882, 92 грн. з посиланням на надіслання митним органом на адресу ліквідатора боржника податкових повідомлень-рішень №№ 66, 67 з проханням визнати вимоги митниці та внести їх до реєстру, що підтверджується листом Харківської митниці Міндоходів №06.1/01-12/319 від 14.06.2013 року.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.09.2013 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Білоусова Я.О., судді: Хачатрян В.С., Шевель О.В.) замінено у справі №5023/9705/11 Харківську обласну митницю на її правонаступника - Харківську митницю Міндоходів, апеляційну скаргу залишено без задоволення, а окрему ухвалу господарського суду Харківської області від 04.07.2013 року - без змін з тих же підстав (том 5, а.с. 242 - 245).

Не погоджуючись з винесеною постановою, Харківська митниця Міндоходів (далі - скаржник) звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду від 16.09.2013 року та окрему ухвалу суду першої інстанції від 04.07.2013 року у даній справі, аргументуючи порушенням судами попередніх інстанцій норм статті 90 ГПК України. Зокрема, скаржник зазначив про передчасність висновків судів про порушення посадовими особами митного органу прав держави щодо надходження до Державного бюджету України митних та податкових платежів з посиланням на факт надіслання митним органом на адресу ліквідатора боржника податкових повідомлень-рішень з проханням визнати та включити до реєстру вимог кредиторів боржника грошові вимоги митного органу.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 16.09.2013 року та окрему ухвалу суду першої інстанції від 04.07.2013 року на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, переважають у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 1 Закону (в зазначеній редакції) передбачено, що кредитор - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону та частини 1 статті 23 (в зазначеній редакції), у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру, з дня прийняття якої строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Частиною 1 статті 25 Закону (в зазначеній редакції) передбачено коло повноважень ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, до яких, зокрема, належить розгляд грошових вимог поточних кредиторів боржника, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими, та заявлення по них заперечень.

Отже, поточні кредитори вправі заявляти грошові вимоги у справі про банкрутство протягом ліквідаційної процедури боржника, яка проводиться відповідно до статті 23 Закону (в зазначеній редакції). При цьому, обов'язок кредитора полягає у доведенні обґрунтованості своїх вимог до боржника перед судом належними доказами, поточні кредитори одночасно зі заявою про грошові вимоги до боржника зобов'язані подати до господарського суду документи, що їх підтверджують.

Згідно з пунктом "в" частини 185.1. статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку із ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту.

Відповідно до частини 1 статті 351 Митного кодексу України, предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Згідно з частинами 1, 2, 12 статті 354 Митного кодексу України, результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами митного органу та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт у двох примірниках та після реєстрації в митному органі протягом трьох робочих днів вручається для підписання керівнику підприємства або уповноваженій ним особі чи надсилається підприємству в порядку, встановленому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Податкове повідомлення-рішення приймається керівником митного органу або особою, яка виконує його обов'язки, з урахуванням розгляду заперечень до акта (у разі їх наявності) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення або надіслання підприємству акта про результати перевірки у порядку, передбаченому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень підприємства до акта про результати перевірки - приймається з урахуванням висновку за результатами розгляду заперечень до акта про результати перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді підприємству (в редакції, чинній на момент проведення перевірки боржника).

Відтак, грошові зобов'язання суб'єкта господарювання щодо сплати митних платежів, визначених контролюючим органом в ході документальної невиїзної перевірки, виникають з моменту отримання ним податкового повідомлення-рішення яким визначено суму грошового зобов'язання, що підлягає сплаті, яке не оспорюється в судовому порядку, або за наслідком розгляду податкового спору.

При цьому, контролюючий орган, у якого виникли грошові вимоги до боржника, як платника податків, зобов'язаний при зверненні з такими вимогами до боржника у справі про банкрутство підтвердити їх документально належними та допустимими доказами (податковим повідомленням-рішенням або рішенням суду про стягнення спірної суми) відповідно до статей 14, 25 Закону про банкрутство (в редакції Закону №2343-ХІІ, чинній на момент введення ліквідаційної процедури у даній справі).

Відповідно до статті 90 ГПК України, господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу. Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, в порядку та розмірі, передбачених частиною 1 статті 119 цього Кодексу. Окрему ухвалу може бути оскаржено в установленому цим Кодексом порядку. Якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки кримінального правопорушення, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення прокурору або органу досудового розслідування.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, справа про банкрутство порушена судом за загальною процедурою 22.11.2011 року, 03.04.2012 року затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму грошових вимог 4 494 386, 55 грн., 10.04.2012 року постановою суду першої інстанції боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором у справі призначено Цимберова Д.І. (том 1, а.с. 2 - 3, а.с. 97 - 98, а.с. 119 - 122).

Судами встановлено, що 04.05.2012 року до ліквідатора боржника надійшла заява Харківської обласної митниці з поточними грошовими вимогами на суму 7 971 882, 92 грн., в підтвердження яких надано акт про результати проведеної невиїзної документальної перевірки фактів митного оформлення боржником товарів "Офсетні алюмінієві пластини" за кодом 3701300000 згідно УКТЗЕД за період 3 01.01.2009 року по 23.09.2011 року №0057/11/807000000/0032562863 від 14.12.2011 року, згідно з яким невиїзною документальною перевіркою боржника встановлено порушення митного та податкового законодавства України в частині неправомірного застосування пільг при ввезенні товарів, в результаті чого до Державного бюджету України підлягають сплаті належні платежі та податки в сумі 7 971 882, 92 грн., в тому числі ввізне мито - 1 863 929, 46 грн., ПДВ - 6 107 953, 46 грн. Як додаток до зазначеного акта надано розрахунок суми податків та зборів (обов'язкових платежів), не сплачених боржником внаслідок неправомірного отримання преференцій на імпортні товари за кодом УКТЗЕД (3701300000) (том 3, а.с. 42 - 50).

Ліквідатор відмовив у визнанні зазначених вимог листом від 07.06.2012 року, у якому зазначив про їх відхилення в повному обсязі з огляду на те, що Харківська обласна митниця не надсилала до боржника податкове повідомлення-рішення про нараховані платежі та податки на загальну суму 7 971 882, 92 грн.

Не погодившись з рішенням ліквідатора, Харківська митниця звернулась до суду із скаргою на дії ліквідатора Цимберова Д.І. про відмову у визнанні та включенні до реєстру вимог кредиторів, її грошових вимог на суму 7 971 882, 92 грн., не надавши при цьому доказів прийняття податкового повідомлення рішення за наслідком Акта перевірки №0057/11/807000000/0032562863 від 14.12.2011 року.

Рішення судів про відмову у визнанні спірних грошових вимог податкового органу було скасовано Вищим господарським судом України з направленням справи на новий розгляд (том 4, а.с. 103 - 110).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, в ході нового розгляду справи на стадії ліквідаційної процедури розгляд звіту ліквідатора неодноразово відкладався судом першої інстанції у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника Харківської обласної митниці та ненаданням митним органом витребуваних судом документів, які б підтверджували виникнення та наявність заборгованості боржника перед Державним бюджетом України щодо сплати митних платежів по предмету спору (том 5, а.с. 17 - 18, 46 - 47, 94 - 95, 100 - 102, 140 - 141).

Судами встановлено, що тільки 10.02.2012 року начальник відділу митного аудиту Зоріна С.В. згідно доданої до матеріалів справи доповідної записки №14/14-088-вн внесла пропозицію начальнику відділу митних платежів Батогу В.П. вжити заходів за результатами проведеної перевірки боржника - ПП "Дверная служба" у 2011році згідно з вимогами статті 58 Податкового кодексу України (том 5, а.с. 128).

Судами встановлено, що тільки 14.06.2013 року за №66 Харківською митницею було прийнято рішення про нарахування митних платежів за наслідком Акта перевірки №0057/11/807000000/0032562863 від 14.12.2011року (том 5, а.с. 124-125).

Матеріалами справи про банкрутство підтверджується порушення провадження у справі про банкрутство 22.11.2011 року, а визнання боржника банкрутом 10.04.2012 року.

Відтак, за наслідком здійсненої публікації про визнання боржника банкрутом, Харківська митниця вправі була звернутися з грошовими вимогами у справу про банкрутство протягом 30 днів, однак несвоєчасне прийняття рішення про нарахування митних зборів за наслідком Акта перевірки №0057/11/807000000/0032562863 від 14.12.2011 року унеможливило визнання та включення спірних грошових вимог до реєстру вимог кредиторів боржника до моменту прийняття Податкового повідомлення-рішення №66 від 14.06.2013року.

Внаслідок чого суди дійшли висновку, про наявність порушень вимог статті 58 Податкового кодексу України в діях працівників Харківської митниці, які з 14.12.2011 року по 13.06.2013 року зволікали з прийняттям рішення про нарахування митних платежів за наслідком складеного ними Акта перевірки №0057/11/807000000/0032562863, що призвело до затягування розгляду справи про банкрутство, унеможливило своєчасне визнання та включення до реєстру вимог кредиторів спірних вимог митниці .

Виявлення зазначених порушень митного та податкового законодавства України стало підставою для винесення судом першої інстанції окремої ухвали в порядку статті 90 ГПК України та її спрямування до Міністерства доходів і зборів України для вжиття заходів щодо запобігання та недопущення у майбутньому подібних порушень закону та притягнення винних осіб до відповідальності.

Апеляційний суд, переглядаючи окрему ухвалу від 04.07.2013 року в повному обсязі, погодився з такими висновками суду першої інстанції та не знайшов правових підстав для її зміни чи скасування, спростувавши доводи митного органу про те, що в діях його посадових осіб відсутні порушення податкового законодавства з посиланням на те, що тільки у судовому засіданні від 18.06.2013 року ліквідатором боржника було надано податкові повідомлення-рішення, що свідчить про їх надіслання на адресу боржника, зазначивши про те, що зазначені податкові повідомлення-рішення винесені несвоєчасно (понад півтора року після складання акта перевірки боржника).

Колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про виявлення порушення законодавства в роботі посадових осіб Харківської митниці, що полягали у несвоєчасному прийнятті рішень митним органом про нарахування митних платежів за наслідком проведеної ним перевірки боржника, що потягнуло наслідки затягування розгляду спірних грошових вимог Харківської митниці протягом року, унеможливило своєчасний розгляд спірних грошових вимог до боржника, що виникли із заборгованості зі сплати митних та податкових платежів на суму 7 971 882, 92 грн., потягло необхідність неодноразового відкладення розгляду справи із зобов'язанням Харківської митниці щодо подання доказів на обґрунтування кредиторських вимог, що є правом суду, в той час як обов'язок надання належних доказів на обґрунтування поданих кредиторських вимог законодавцем покладено на кредитора (в даному випадку Харківську митницю). Встановлення зазначених порушень податкового законодавства та законодавства про банкрутство є підставою для винесення окремої ухвали в порядку статті 90 ГПК України.

З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції, згідно приписів статей 1115, 1117 ГПК України, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування постанови апеляційного суду від 16.09.2013 року та окремої ухвали суду першої інстанції від 04.07.2013 року, а доводи скаржника вважає такими, що спрямовані на переоцінку фактичних обставин справи та не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій, викладених у прийнятих ними рішеннях.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Харківської митниці Міндоходів залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.09.2013 року та окрему ухвалу господарського суду Харківської області від 04.07.2013 року у справі №5023/9705/11 залишити без змін.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко