Ухвала суду № 35361351, 16.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2013 року м. Київ К-55584/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Костенка М.І. розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2009 р.

у справі №9/148/08-АП

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя»

до державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя» (далі - позивач, ТОВ «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя») звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя (далі - відповідач, ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000012302/0 від 08.01.2008 р.

Постановою господарського суду Запорізької області від 02.04.2008 р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2009 р. постанову господарського суду Запорізької області від 02.04.2008 р. - скасовано; адміністративний позов задоволено: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя № 0000012302/0 від 08.01.2008 р.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2009 р. і залишити в силі постанову господарського суду Запорізької області від 02.04.2008 р.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу не надав.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 02.11.2007 р. по 13.12.2007 р. співробітниками ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя на підставі направлень від 02.11.2007 р. № 0735, від 29.11.2007 р. № 0854 та відповідно до затвердженого плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання було проведено виїзну планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 р. по 30.06.2007 р., за результатами якої складено акт від 20.12.2007 р. № 193/23-2/24911195 та встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог пункту 1.32 статті 1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпунктів 5.3.1, 5.3.9 пункту 5.3, пунктів 5.1, 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток: - за півріччя 2006 року на суму 261 грн.; - за 9 місяців 2006 року на суму 190 грн.; - за 2006 рік на суму 221 981 грн.; - за І квартал 2007 року на суму 14 298 грн.; - за півріччя 2007 року на суму 227 652 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 08.01.2008 р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0000012302/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток на загальну суму 634 690,50 грн., з яких 449 633 грн. сума основного платежу та 185 057,50 грн. розмір штрафних (фінансових) санкцій.

Із згаданого акту податкової перевірки вбачається, що порушення позивачем податкового законодавства щодо неправомірності формування валових витрат за перевіряємий період, як стверджує податковий орган, виникли внаслідок: - неправомірного віднесення до валових витрат на придбання послуг по наданню цінового консалтингу та проведенню маркетингових досліджень у південно-східному регіоні Азії, Близькому Сході, в Арабській Республіці Сирія на предмет продажу в цих країнах виробів авіаційної техніки та послуг українських підприємств по ремонту виробів авіаційної техніки від нерезидента фірми HAZEL UK Limited (Великобританія) на суму 525 200 грн., оскільки на думку перевіряючих не вбачається спрямованість здійснених витрат на отримання вказаних послуг для використання у власній господарській діяльності позивача з метою отримання доходу; - неправомірного віднесення до складу валових витрат суми в розмірі 507 500 грн., оскільки контрагента позивача - ПП «Пілат» за договором № 01/12-06 від 01.12.2006р. визнано банкрутом. Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що оскільки передплата позивача здійснена за продукцію, яку підприємство ніколи не отримає, то сума такої передплати безпідставно внесена до валових витрат; - безпідставного включення до складу валових витрат суми оплати за договором про надання юридичних послуг ПП ОСОБА_4 у розмірі 765 500 грн., оскільки такий правочин, на думку перевіряючих є нікчемним.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог, а дії та рішення податкового органу є правомірними.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, з чим погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходив з наступних мотивів.

У відповідності до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До валових витрат, крім іншого, згідно підпункту 5.2.1 включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії ( включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. Таким чином, до валових витрат включаються як сплачені так і нараховані витрати протягом звітного періоду.

Згідно із підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення яких і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Датою збільшення валових витрат платнику податку при здійсненні ним операцій з особами, які є: а) нерезидентами; б) резидентами, які сплачують цей податок за ставкою нижчою, ніж зазначена статті 10 цього Закону (крім платників податку, зазначених у пункту 7.2 статті 7 цього Закону), або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб'єктами згідно із законодавством, відповідно до підпункту 11.2.3 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», - є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Контракту № HZL/07-10 від 01.07.2003 р. ТОВ «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя» отримані послуги по надання цінового консалтингу та проведення маркетингових досліджень в південно-східному регіоні Азії, Близькому Сході на предмет продажу в цих країнах виробів авіаційної техніки та послуг українських підприємств по ремонту виробів авіаційної техніки, про що позивачем та фірмою HAZEL UK Limited складено акт від 30.11.2007 р.

Відповідно до Контракту № HZL/ECO-04-06 від 11.04.2006 р. ТОВ «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя» отримані послуги по надання цінового консалтингу та проведення маркетингових досліджень в Арабській Республіці Сирія на предмет продажу в цій країні виробів авіаційної техніки та послуг українських підприємств по ремонту виробів авіаційної техніки, про що позивачем та фірмою HAZEL UK Limited складено акт про надані послуги від 28.06.2007 р.

Факт надання вищевказаних послуг підтверджується також і актом податкової перевірки та не заперечується відповідачем.

Таким чином, вірним є висновок суду апеляційної інстанції щодо правомірності віднесення позивачем до складу валових витрат, витрат на послуги у розмірі 378 750 грн. за Контрактом № HZL/07-10 від 01.07.2003 р. та витрат на послуги у розмірі 146 450 грн. за Контрактом № HZL/ECO-04-06 від 11.04.2006 р.

Також, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з позицією суду апеляційної інстанції щодо необґрунтованості висновку податкового органу про безпідставне віднесення позивачем до складу валових витрат, витрат пов'язаних з веденням господарської діяльності на загальну суму за IV квартал 2006 року - 507 500 грн.

Згідно акту податкової перевірки, вказаного висновку відповідач дійшов виходячи з того, що у зв'язку з ліквідацією ПП «Пілат» та того, що на момент ліквідації позивачу не відвантажено двигуни та не повернуто попередню оплату, таку оплату не можливо вважати витратами платника податку.

Однак, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, в даному випадку слід виходити з вимог передбачених статтею 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та перевіряти правильність відображення такої операції положенням саме цієї статті, чого відповідачем зроблено не було.

Щодо спростування твердження податкового органу про безпідставне віднесення до складу валових витрат, витрати понесені згідно договору про надання юридичних послуг № 01/08-06/VAT, з чим погоджується суд касаційної інстанції, колегією апеляційного суду зазначено наступне.

Так, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» не містить такої підстави як нікчемність угоди у якості критерію правомірності чи неправомірності включення тих чи інших витрат до складу валових.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що отримані позивачем від ПП ОСОБА_4, на підставі договору №01/08-06/VAT від 22.02.2006 р., послуги використовуються ним у власній господарській діяльності. На виконання зазначеного договору його сторонами складено відповідний акт.

Отже, беручи до уваги встановлені обставини та виходячи зі змісту пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ТОВ «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя» правомірно віднесено до складу валових витрат, витрати на юридичні послуги у розмірі 767 500 грн.

Також, оскільки в акті перевірки відсутній аналіз, розрахунок та підтвердження неправильного визначення позивачем приросту (убутку) балансової вартості запасів, придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включається до складу валових витрат, суд апеляційної інстанції, виходячи з положень пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» дійшов вірного висновку щодо необґрунтованості твердження податкового органу про заниження позивачем на загальну суму у розмірі 58 997 грн., суми балансової вартості запасів на кінець звітних періодів.

Беручи до уваги вищезазначені правові норми, встановлені фактичні обставини справи та з урахуванням вимог частини третьої статті 2, частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя - відхилити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2009 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя /підпис/ І.В. Приходько Судді: /підпис/ І.О. Бухтіярова /підпис/ М.І. Костенко