Рішення № 35359481, 18.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20517/13 18.11.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»доВідкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»простягнення 4815 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача -Сербіна А.О. (представник за довіреністю);від відповідача -Чала І.М. (представник за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ:

У жовтні 2013 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - позивач або СК «АХА Страхування») звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (далі - відповідач або НАСК «ОРАНТА») 4815 грн. виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.08.2011 у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) було пошкоджено автомобіль tucson», державний реєстраційний номер ВТ6869АЕ, який був застрахований у СК «АХА Страхування». Остання, виплативши страхове відшкодування, набула прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки шкоду було завдано внаслідок експлуатації автомобіля «МАЗ», державний реєстраційний номер ВІ0680ВК, а цивільно-правова відповідальність осіб, які експлуатують зазначений автомобіль на законних підставах, була застрахована в НАСК «ОРАНТА», то обов'язок з відшкодування збитків у межах лімітів покладається на відповідача.

Відповідач через відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву в якому частково визнав позовні вимоги, та не заперечував проти стягнення страхового відшкодування в розмірі 4305 грн. на підставі полісу №АА/1802222. В решті позову, а саме в сумі 510 грн. франшизи, відповідач просив суд відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.08.2011 о 13 год.10 хв. в м. Полтаві по вул. М.Бірюзова сталася ДТП, а саме відбувся обрив дротів контактної мережі спричинений автомобілем «МАЗ» (далі - автомобіль «МАЗ»), державний реєстраційний номер ВІ0680ВК, яким керував Сердюк Олег Володимирович, в наслідок чого було пошкоджено автомобіль dai tucson», державний реєстраційний номер ВТ6869АЕ (далі - автомобіль tucson»), яким керував Носков Владислав Олександрович.

Причиною ДТП стало те, що водій Сердюк О.В., керуючи автомобілем «МАЗ», державний реєстраційний номер ВІ0680ВК з напівпричепом бортовим державний реєстраційний номер ВІ2432ХР, під час руху не врахував дорожню обстановку та особливості перевозу вантажу, спричинив обрив дротів контактної мережі, внаслідок чого дроти впали на автомобіль tucson», державний реєстраційний номер ВТ6869АЕ.

Даними діями водій Сердюк О.В. порушив пункт 10.9 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до постанови Київського районного суду м. Полтави від 23.09.2011 у справі №3-2291/11 громадянина Сердюка Олега Володимировича визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль tucson», який належить ТОВ «ХЕРСОНІНЖАВТОСЕРВІС», відповідно до технічного паспорту вищевказаного автомобіля.

Дані обставини підтверджуються відомістю ВДАІ №8864135 від 29.08.2011 про ДТП копія якої міститься у матеріалах справи.

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №1166170/05АВ від 05.01.2011, укладеного між СК «АХА Страхування»та ТОВ «ХЕРСОНІНЖАВТОСЕРВІС» (далі - Договір добровільного страхування).

На підставі вищевказаного Договору добровільного страхування, страхового акта №2011/U/OMOD04039/UIA8517 від 01.09.2011, розрахунку страхового відшкодування до вказаного страхового акта та заяви страхувальника, враховуючи рахунок-фактуру від 29.08.2011 №СФ-0001418 ремонтного СТО автомобіля tucson» ТОВ «АВТО-ПЛАЗА», позивач виплатив страхове відшкодування у сумі 4815 грн., що підтверджується платіжним дорученням №24973 від 05.09.2011, копія якого міститься у матеріалах справи.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відтак, СК «АХА Страхування», здійснивши виплату страхового відшкодування, набула права потерпілої особи в межах здійсненої виплати, тобто в сумі 4815 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно Сердюк О.В., внаслідок обриву дротів контактної мережі спричиненого автомобілем «МАЗ» з бортовим напівпричепом.

На час скоєння вищевказаної ДТП (25.08.2011) цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль «МАЗ» та бортовим напівпричепом, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) №АА/1802222 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн., франшиза - 510 грн.

Доказів того, що Сердюк О.В. перебував у автомобілі «МАЗ» на момент скоєння спірної ДТП не на законних підставах матеріали справи не містять. Зворотного відповідачем не доведено.

Отже, відповідач є особою на яку полісом №АА/1802222 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля «МАЗ» з бортовим напівпричепом на час спірної ДТП.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Водночас, Законом України «Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів»не передбачено обов'язкового проведення професійної оцінки шкоди, завданої при ДТП транспортному засобу, суб'єктами оціночної діяльності та необхідність відшкодування шкоди не ставиться у залежність від проведення такої оцінки. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, яку необхідно витратити на відновлення транспортного засобу.

При дослідженні наданих Позивачем доказів на підтвердження вартості витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом Застрахованого автомобіля з урахуванням зносу, судом було враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України «Про страхування»страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років -для інших легкових КТЗ.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого Застрахованого автомобіля, копія якого міститься у матеріалах справи, вбачається, що рік випуску автомобіля -2006, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував семи років. Таким чином підстав для вирахування зносу в даному випадку немає.

Судом також враховано, що у пункті 7.39 вищезазначеної Методики наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог.

Разом з тим, Відповідачем у супереч статті 33 ГПК України не доведено суду, що існують обставини, зазначені у пункті 7.39 Методики, які дають підстави для визначення іншого розміру коефіцієнта фізичного зносу.

Отже, документами, які підтверджують дійсний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля tucson», є рахунок на виконання робіт від 29.08.2011 № СФ-0001418 ремонтного СТО Застрахованого автомобіля ТОВ «АВТО-ПЛАЗА»та платіжне доручення №24973 від 05.09.2011, яким підтверджується факт оплати позивачем даного рахунку. Зокрема судом враховано, що наведені у вказаному рахунку роботи знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із тими пошкодженнями, які зазначені у відомісті ВДАІ №8864135 від 29.08.2011.

Відтак, реальний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля undai tucson»склав 4815 грн.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту (на суму встановлену при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, але не більше 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих).

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України «Про страхування»).

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу №АА/1802222 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування», статей 993, 1191 ЦК України, відповідач повинен відшкодувати позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком, виходячи із розміру вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу, і в межах суми, що перейшла до позивача у порядку регресу, та за мінусом встановленої франшизи, тобто у сумі 4305 грн.( 4815 грн. - 510 грн. франшизи).

Тому, суд визнає за законні та обґрунтовані вимоги позивача в частині стягнення зазначеної суми страхового відшкодування, а отже позов підлягає задоволенню саме у цій сумі. У решті суми позову (франшизи) слід відмовити з підстав необґрунтованості та незаконності позовних вимог у цій частині.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, ідентифікаційний код 20474912) 4305 грн. (чотири тисячі триста п'ять гривень) відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1538,27 грн. (одну тисячу п'ятсот тридцять вісім гривень 27 копійок) судового збору.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.11.2013

Суддя Р.Б.Сташків