Постанова № 35359326, 31.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2013 р. справа № 804/164/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Дурасової Ю.В.

за участю секретаря судового засідання:Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року у справі № 804/164/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Техкон" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС про визнання противоправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.12.12 №0000412305 та №0000422305.

Позовні вимоги було обґрунтовано незгодою з висновками відповідача щодо відсутності первинних документів, які б підтверджували факт придбання товару, а також безпідставне посилання на вирок суду, оскільки факт наявності товару (сировини) та його використання позивачем у власній господарській діяльності податковим органом не заперечується в акті перевірки, відповідні первині документи, на підставі яких позивачем сформовані валові витрати та податковий кредит за операцією з ТОВ "Техпром М" оформлені належним чином та є в наявності у позивача.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013р. позовні вимоги було задоволено.

Відповідачем на вказане рішення суду була подана апеляційна скарга, в якій просив скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог просив відмовити. Скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам у справі, так є вирок суду, в якому встановлено, що первинна документація складалась за фіктивною (удаваною) угодою, прикриття незаконної господарської діяльності тощо, а також не доведення позивачем саме отримання товару, що придбавався у контрагента, це специфікації (обов'язкові умови договору), відсутні товарно-транспортні накладні.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав в ній викладених.

Представник позивача щодо апеляційної скарги заперечив, у її задоволенні просив відмовити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку, щодо реальності характеру операції між позивачем та ТОВ "Техпром М" за наслідками виконання якої позивачем сформована спірна сума податкового кредиту, оприбуткований відповідний товар та визначені валові витрати, порушення контрагентом правил здійснення господарської діяльності не може бути підставою для позбавлення платника податку - позивача права на отримання податкової вигоди за умови відсутності доказів недобросовісності такого платника.

Колегія суду не погоджується з доводами суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в період з 30.11.2012р. по 06.12.2012р. була проведена документальна позапланова перевірка позивача в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «техпром М» за період з травня 2009р. по вересень 2009р., за результатами якої складено Акт від 07.12.2012р. №2052/224/20230050.

Перевіркою встановлені порушення пп.4.1.6 п.4.1. ст.. 4, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 7 375 грн., в т.ч. за 4 кв.2009р. на 4 505 грн., 3 кв. 2010р на 2 870 грн., та на суму 6 146 грн., в т.ч. за 4 кв.2009р. на 3 755 грн., 3 кв.2010р. на 2 391 грн.; пп. 7.2.3, пп.7.2.6, пп.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 4 917 грн., в т.ч. в листопаді 2009р. у сумі 1 258 грн., у грудні 2009 р. у сумі 1 746 грн., у серпні 2010 р. у сумі 1 913 грн.

До такого висновку перевіряючи прийшли з підстав набрання чинності вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2011р. та відсутності у позивача доказів отримання товару - товарно-транспортних накладних та специфікації, відповідно умовам договору.

Положеннями пп.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення, регламентований п.7.4, 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Заниження постачальником товару (робіт, послуг), у тому числі постачальником у ланцюгу постачання, податкових зобов'язань, порушення ним вимог законодавства щодо створення підприємства та правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту.

Платник податку не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару, у тому числі у ланцюгу постачання, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів.

Лише достовірне встановлення в ході судового розгляду на підставі належних доказів факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати та праві на податковий кредит.

Спірні суми податкового кредиту та валових витрат сформовані позивачем за взаємовідносинами з ТОВ "Техпром М", що мали місце у 3 кв. та 4 кв. 2009р. та 3 кв. 2010р. на підставі договору від 26.05.09 №2605 з поставки останнім позивачу сировини.

Доказів перевезення товару позивачу не надано суду.

Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2011р. (вступив в законну силу 01.12.2011р.) по справі №0417/10298/2011 ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 визнані винними у скоєнні злочину за ст. 28. ч.3, ст. 205 ч. 2, ст.. 366 ч.2 КК України. Вироком встановлено, що вказані особи як організована група спільно з ОСОБА_5 повторно скоїли фіктивне підприємництво - у тому числі утворили ТОВ «Техпром М» з метою здійснення незаконної діяльності по наданню незаконних фінансових послуг по переводу коштів з безготівкової форми в готівкову. Вироком суду встановлено, що після державної реєстрації ТОВ "Техпром М", виготовлення печатки, штампу підприємства та постановки на облік у держустановах підприємства, члени організованої групи ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_3 отримали у своє розпорядження печатки, установчі документи товариства з ціллю подальшого використання в своїх злочинних цілях.

Також встановлено вироком суду, що ОСОБА_5 здійснював слідуючи функції:безпосередньо керуючи (як директор) ТОВ "Техпром М", складав первинні бухгалтерські документи фіктивної (удаваної) господарської діяльності.

Таким чином, колегія суду приходить до висновку, що позивачем безпідставно віднесено до складу витрат та податкового кредиту за договором укладеним між позивачем та ТОВ "Техпром М".

Враховуючи зазначене, колегія суду приходить до висновку, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку задовольняючи позовні вимоги, тому постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року у справі № 804/164/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Техкон" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - скасувати.

В задоволенні позову відмовити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 11 листопада 2013року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Ю.В. Дурасова