Постанова № 35357828, 04.06.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2013 р. справа № 2а/0470/5489/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз"

в особі Дніпродзержинського управління по експлуатації газового господарства публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2011 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз"

в особі Дніпродзержинського управління по експлуатації газового господарства публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз"

до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську

про визнання не чинним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" в особі Дніпродзержинського управління по експлуатації газового господарства публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про визнання не чинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001012301 від 22.04.2011року та про визнання не чинним та скасування п.3.5.4. акту №2151/28/23-206-24607860 від 11.04.2011 року про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за наслідками перевірки товариства було винесено податкове повідомлення-рішення №0001012301 від 22.04.2011 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 1143,45грн., з яких за основним платежем - 914,76 грн., за штрафними санкціями - 228,69 грн.. Оскаржуване рішення, на думку позивача, є необґрунтованими та таким, що суперечать чинному законодавству, оскільки, відповідач не мав право донарахувати земельний податок оскільки ПАТ "Дніпропетровськгаз" не є власником державних систем газопостачання та споруд на них, а є лише їх балансоутримувачем та не є користувачем земельної ділянки, на якій збудовані дані системи газопостачання та споруди.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2011 року в задоволені адміністративного позову Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" в особі Дніпродзержинського управління по експлуатації газового господарства публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" відмовлено повністю.

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив змінити постанову суду, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Сторони, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ст..41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську на підставі направлень, згідно із п.77.1, п.77.4. ст.77 Податкового кодексу України, відповідно до плану графіка проведення планових виїзних перевірок та наказів ДПІ у м. Дніпродзержинську з 28.02.2011 року по 04.04.2011 року було проведено виїзну планову перевірку Дніпродзержинського управління по експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки складено Акт №2151/28/23-206/24607860 від 11.04.2011 року, в якому зазначено порушення ст. 13 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992р. (із змінами та доповненнями), а саме, позивачем не нараховувався та не сплачувався земельний податок, що призвело до заниження суми земельного податку на суму 914,76 гривень, в тому числі по періодах: ІІ півріччя 2009 року - 293,37 гривень, 2010 рік - 621,39 гривень.

За результатами адміністративного оскарження було винесено податкове повідомлення-рішення №0001012301 від 22.04.2011 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем земельний податок з юридичних осіб у загальній сумі 1143,45 гривень (914,76 гривень - за основним платежем, 228,69 гривень - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що згідно даних державного земельного кадастру для нарахування земельних платежів позивач є платником земельного податку за земельну ділянку за адресою м. Дніпродзержинськ, вул. Набережна, 28 (газорегулюючий засіб) площею 0,0520 га, відповідно рішенню Дніпродзержинської міської ради № 150-08/V від 15.03.2007 року про передачу в фактичне користування вищезазначеної земельної ділянки та акту приймання-передачі основних засобів газорегулюючий пункт переданий позивачу на баланс, який знаходиться на земельній ділянці за вказаною адресою.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

Відповідно до ст.124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати і визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Статтею 5 Закону України «Про плату за землю» визначено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Згідно зі ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ст. 193 ЗК України державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

За змістом п.п. 1, 2 Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993 р. № 15 (далі - Положення №15), Державний земельний кадастр призначений, зокрема, для обґрунтування розмірів плати за землю та включає дані реєстрації права власності, права користування землею та договорів на оренду землі, обліку кількості та якості земель, бонітування грунтів, зонування територій населених пунктів, економічної та грошової оцінки земель.

Відповідно до п. 8 Положення №15 облік кількості земель ведеться по власниках землі і землекористувачах, у тому числі орендарях. При обліку кількості земель виділяються: землі в межах населених пунктів; землі за межами населених пунктів; землі за категоріями; землі за формами власності; зрошувані і осушені землі; землі, що надані в тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди; землі, що оподатковуються, та землі, що не оподатковуються.

З аналізу викладених норм вбачається, що до Державного земельного кадастру вноситься інформація про права власності, права користування землею та договорів на оренду землі, яка є, в тому числі, підставою для нарахування земельного податку.

Згідно з ст. 15 Закону України "Про плату за землю" власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Статтею 11 Закону України "Про трубопровідний транспорт" від 15.05.1996 року №192/96-ВР встановлено, що до земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, на яких збудовано наземні і надземні трубопроводи та їх споруди, а також наземні споруди підземних трубопроводів.

Уздовж трубопроводів встановлюються охоронні зони. Земля в межах охоронних зон не вилучається, а використовується з обмеженнями (обтяженнями) відповідно до закону або договору. Порядок встановлення, розмір та режим використання охоронної зони об'єкта трубопровідного транспорту визначаються законодавством України.

Відповідно до п. 2 ст. 92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:

а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації;

в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

Отже, земельна ділянка загальною площею 0,0520 га, на якій розташовані газорозподільні пункти, є землями трубопровідного транспорту які не можуть бути передані державою іншим підприємствам і Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" в особі Дніпродзержинського управління по експлуатації газового господарства публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" не має права постійного використання цими земельними ділянками.

Пунктом 13 Закону України "Про плату за землю" визначено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно довідок державного земельного кадастру станом на січень 2009-2010 роки відсутня інформація про реєстрацію державних актів на право постійного використання земельними ділянками, договорів оренди землі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" в особі Дніпродзержинського управління по експлуатації газового господарства публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" на земельну ділянку загальною площею 0,0520га, які розташовану в м. Дніпродзержинськ, вул. Набережна, 28.

Також поза увагою суду першої інстанції залишилося, що обов'язок ПАТ по газопостачанню та газифікації по газопостачанню і газифікації " Дніпропетровськгаз " по сплаті земельного податку за користування вказаною земельною ділянкою не підтверджується первинними документами, які є в наявності у позивача. Документальні підстави для виникнення зобов'язань у ПАТ по газопостачанню та газифікації по газопостачанню і газифікації "Дніпропетровськгаз" по сплаті земельного податку за користування вказаною земельною ділянкою відсутні. Висновки Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську, викладені в акті планової виїзної перевірки позивача від 11.04.2011 року №2151/28/23-206/24607860 в частині сплати земельного податку, не підтверджуються бухгалтерськими і іншими документами.

Враховуючи те, що фактично позивач не був ані власником, ані користувачем земельної ділянки, а є лише балансоутримувачем державних систем газопостачання, крім того, оскільки у Державному реєстрі земель відсутній запис про реєстрацію договору оренди земельної ділянки у спірний період, отже, у податкового органу не було жодних підстав для нарахування податку позивачу. Отже податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Дніпродзержинську від 22.04.2011 року №0001012301, в якому визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на суму 1 143 грн.45 коп. є нечинним та підлягає скасуванню.

Щодо вимог позивача стосовно визнання не чинним та скасування п.3.5.4 Акта перевірки від 11.04.2011 року №2151/28/23-206/24607860, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції відносно того, що складання Акту про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства є тим документом суб'єкта владних повноважень, що безпосередньо не породжує ніяких правових наслідків та не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії, а відтак не є рішенням в розумінні п.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки суд першої інстанції дійшов помилкового висновку у зв'язку з чим прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, таке рішення, згідно п.4 ч.1 ст.202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 202, 205, 206 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" в особі Дніпродзержинського управління по експлуатації газового господарства публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз"- задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2011 року - скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" в особі Дніпродзержинського управління по експлуатації газового господарства публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про визнання не чинним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську від 22 квітня 2011 № 0001012301 на суму 1 143 грн.45 коп.

В решті позовних вимог-відмовити.

Постанова суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова