Ухвала суду № 35357792, 07.05.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2013 р. справа № 2а-14610/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Нікопольського комунального підприємства

"Нікопольтеплоенерго"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду

від 15 лютого 2011 року

у справі за позовом Нікопольського комунального підприємства

"Нікопольтеплоенерго"

до Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь

Дніпропетровської області

про скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Нікопольське комунальне підприємство "Нікопольтеплоенерго" звернулось до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області в якому просило скасувати рішення відповідача № 0195 від 12.04.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду. .

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року в задоволенні адміністративного позову Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго" відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову суду та винести нове рішення, яким задовольнити подання в повному обсязі .

У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Управлінням Пенсійного фонду в м. Нікополь Дніпропетровської області було винесено рішення №0195 від 12.04.2010 року про застосування до Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго" фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, фінансові санкції та пеня були застосовані до позивача у зв'язку з несвоєчасною сплатою страхових внесків за період з 20.05.2009 р. по 12.03.2010 р., що підтверджується даними з картки особового рахунку позивача.

27.04.2010 року НКП «Нікопольтеплоенерго» звернулося до Головного Управління ПФУ в Дніпропетровській області зі скаргою на вищезазначене Рішення від 12.04.2010 року № 0195, в якому посилаючись на порушення порядку винесення рішень про застосування фінансових санкції та пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, просило скасувати оскаржуване рішення.

Листом Головного Управління ПФУ в Дніпропетровській області від 02.08.2010 року № 12572/09-28 скарга директора НКП «Нікопольтеплоенерго» від 12.04.2010 року залишена без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Правовідносини щодо стягнення несплачених (неперерахованих) або несвоєчасно сплачених (несвоєчасно перерахованих) страховиками страхових внесків регулюються положеннями Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1.

Так, відповідно до п. 3 ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку встановленому цим Законом.

Статтями 18, 19, 20, пп.1 п.8 Розділу XI «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду, страхові внески, що перераховуються до солідарної системи сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначеному цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», тобто платник нараховує та сплачує страхові внески у встановлений граничний термін: починаючи з 29.07.1997 року - 32%, з 30.03.2005 року - 32,3%, з 01.01.2006 року - 31,8%, з 01.01.2007 року - 33,2% суми фактичних витрат на оплату праці працівників до 01.01.2007 року - за ставкою 1-2%, а з 01.01.2007 року - 0,5-2% утримання з найманих працівників.

Положеннями п. 6 та п. 12 ст. 20 вказаного Закону встановлено обов'язок страхувальника сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період (календарний місяць), не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у визначені строки відповідно до положення ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. При цьому строки позовної давності не застосовуються.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і заявленими згідно чинного законодавства.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилався на те, що при винесенні оскаржуваного рішення відповідачем було порушено вимоги п.п. 9.3.2 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03 року № 21-1, а саме, на думку позивача,Управління повинно було винести три рішення: перше Рішення при затримці сплати (погашення) страхових внесків до 30 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів, тобто на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 1 до 30 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період, друге Рішення винести при затримці сплати страхових внесків до 90 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 90 календарних, тобто, рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 31 до 90 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період, третє Рішення винести при затримці сплати страхових внесків, що є більшою 90 календарних днів, тобто рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми недоїмки, незалежно від кількості випадків сплати за цей період. Дані доводи спростовуються тим, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо погашення заборгованості перед Пенсійним фондом України та посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування» від 11.06.2009 року №1074-УІ, внесено зміни до п.2 ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10% своєчасно не сплачених сум незалежно від кількості прострочених днів. Таким чином управління Пенсійного фонду України в м. Нікополь Дніпропетровської області правомірно застосувало до позивача штрафні санкції рішенням №0195 від 12.04.2010 р.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалено законне рішення. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови, судовою колегією під час розгляду даної справи не встановлено, тому колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Нікопольського комунального підприємства "Нікопольтеплоенерго"- залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2011 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова