Постанова № 35357785, 14.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 листопада 2013 року 17:45 № 826/17365/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Грабовському В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доВідділу Державної виконавчої служби Кам'янського управління юстиції Черкаської областіпроскасування постанови від 07.10.2013р.,за участю:

представника позивача -ОСОБА_2

представника відповідача -Крупський В.І.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 14 листопада 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся з позовом до Відділу державної виконавчої служби Кам'янського РУЮ у Черкаській області (далі по тексту - відповідач) про скасування постанови від 07.10.2013р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що державний виконавець не мав права виносити постанову про накладення штрафу у розмірі 340грн., а тому зазначена постанова підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що відповідачем правомірно винесено постанову про накладення штрафу.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

28.05.2013 року відділом ДВС Кам'янського РУЮ відкрито виконавче провадження по наказу господарського суду № 13/5026/1294/2012 від 07.05.2013 року про зобов'язання ТОВ «Хлібна Нива» звільнити орендовані приміщення, що знаходяться в АДРЕСА_1 та передати їх за актом прийому передачі ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт». Боржнику надано 7 денний термін для самостійного виконання рішення суду.

31.05.2013 року до відділу ДВС заступник директора по виробництву Гаврилов В.Б., який пояснив, що у зв'язку з великим обсягом роботи виконати рішення суду по звільненню приміщень у 7 денний термін неможливо.

05.06.2013 року до відділу ДВС надійшов лист від генерального директора ТОВ «Хлібна Нива» ОСОБА_1, в якому зазначалося, що для демонтажу обладнання та звільнення приміщень необхідно термін - 1 місяць.

10.07.2013 року до відділу ДВС прибув генеральний директор ТОВ «Хлібна Нива» ОСОБА_1, який пояснив, що юристами до господарського суду готується заява про розстрочку виконання рішення суду, так як неможливо виконання рішення суду протягом короткого терміну.

01.08.2013 року до відділу ДВС надійшла копія ухвала господарського суду Черкаської області від 30.07.2013 року про відстрочку виконання рішення суду № 13/5026/1294/2012 від 07.05.2013 року про зобов'язання ТОВ «Хлібна Нива» звільнити орендовані приміщення, що знаходяться в АДРЕСА_1 до 01.10.20ІЗроку. Надаючи відстрочку виконання рішення судом було встановлено про винятковість випадку, оскільки звільнення приміщення пов'язано з тривалим демонтажем технологічного обладнання і перевіряти наявність або відсутність вказаних причин.

05.08.2013 року виконавче провадження було зупинено на підставі п.13 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження». Копію постанови надіслано сторонам.

02.10.2013 року виконавче провадження поновлено. Копію постанови надіслано сторонам.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не існує документа який би зобов'язував ТОВ «Хлібна нива» вчинити певні дії за реквізитами, зазначеними державним виконавцем в оскаржуваній постанові та не існує виконавчого документа, який би зобов'язував ТОВ «Хлібна нива» звільнити земельну ділянку. Крім того, позивач зазначив, що відсутній виконавчий документ, відповідно до якого визначено боржником ОСОБА_1. На думку позивача, відповідач зобов'язаний був встановити обставини щодо причин невиконання позивачем наказу Господарського суду Черкаської області №13/5026/1924/2012 від 07.05.2013р. та не виносити постанову про накладення штрафу в розмірі 340грн.

Враховуючи доводи позивача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регулюються Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню

Частиною першою статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно пункту 1 частини другої статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державою виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Главою 7 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено порядок виконання рішень в немайнових спорах. Так, в ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» зазначаються загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Відповідно до вимог ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання без поважних причин зазначених вимог державний виконавець застосовує до боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Згідно положень ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження , а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Згідно ч. 1 ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, наказ Господарського суду Черкаської області №13/5026/1924/2012 від 07.05.2013р. відповідно до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України є виконавчим документом, який є обов'язковим до виконання.

Матеріали виконавчого провадження свідчать, що на момент винесення оскаржуваної постанови ТОВ «Хлібна нива» генеральним директором якого є ОСОБА_1 не виконано постанову Вищого господарського суду України від 22.04.2013р. згідно наказу від 07.10.2013р. №13/5026/1924/2012, тобто не звільнено орендовані приміщення (лікеро-горілчаний цех площею 2.501кв.м., спиртсховище (частина) площею 53 кв.м. ангар площею 570кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2) та не передано за актом прийому-передачі Державному підприємству спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (вул. Гагаріна, 16, м. Бровари. Київської області).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що постанова державного виконавця ВДВС Кам'янського РУЮ Черкаської області Крупського В.І. від 07 жовтня 2013 року ВП №39362248 про накладення штрафу повністю узгоджується з вимогами Закону України "Про виконавче провадження", а позовні вимоги про скасування вказаної постанови нормативно та документально не підтверджуються.

На підставі вищевикладеного в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 має бути відмовлено повністю.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови складено та підписано 20.11.2013р.

Суддя В.В. Амельохін