Постанова № 35357418, 15.11.2013, Луганський окружний адміністративний суд

11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 листопада 2013 року Справа № 812/9230/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Свергун І.О.,

за участі секретаря - Северіної А.С.,

представника позивача - Бєловицького С.І. (довіреність від 06.12.2011 № 534),

представника відповідача № 2 - Коляденко Е.А. (довіреність від 13.03.2013),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.11.2011 ВП № 25990243, скасування акту опису й арешту майна від 06.11.2013 ВП № 30357030,

ВСТАНОВИВ:

04 листопада 2013 року ПАТ «Український комунальний банк» звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області про скасування постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 11.11.2011 ВП № 25990243.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 21 серпня 2007 року між Акціонерним банком «Український комунальний банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариства «Український комунальний банк», та Закритим акціонерним товариство «Фінансист» було укладено договір застави № 111/286, відповідно до умов якого ЗАТ «Фінансист» передало в заставу автомобіль OPEL ASTRA, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1. Вказане обтяження було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 25.08.2009. З метою реалізації позивачем свого права на задоволення забезпеченої заставою вимоги, банком було зроблено перевірку заставного майна боржника та з'ясовано, що автомобіль OPEL ASTRA, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 був затриманий працівниками ДАІ, оскільки відповідачем винесено постанову про розшук майна боржника від 05.07.2013. Також позивачу стало відомо, що за даним виконавчим провадженням Ленінським ВДВС Луганського МУЮ винесено постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 11.11.2011. Позивач вважає, що при накладенні арешту на все майно боржника та оголошення заборони на його відчуження Ленінський ВДВС залишив поза увагою ту обставину, що позивач має право на реалізацію права позачергового задоволення кредиторських вимог за рахунок заставленого майна. На підставі викладеного просив скасувати постанову Ленінського ВДВС Луганського МУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.11.2011 ВП № 25990243. У подальшому позивач уточнив позовні вимоги, просив скасувати постанову Ленінського ВДВС Луганського МУЮ про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 11.11.2011 за виконавчим провадженням ВП № 25990243 в частині накладення арешту та заборони відчуження автомобіля марки OPEL ASTRA, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) VIN - НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 та скасувати акт опису й арешту майна від 06.11.2013 за ВП № 25990243, складений Управлінням ДВС Головного управління юстиції в Луганській області.

Ухвалою суду від 12 листопада 2013 року було залучено до участі в справі в якості другого відповідача Ленінський Відділ державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав адміністративний позов у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача - Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, в судове засідання не прибув, просив розглянути справу без його участі, на адресу суду надав пояснення, в обґрунтування яких зазначив наступне. На виконанні у відділі примусового виконання УДВС ГУЮ в Луганській області знаходиться зведене виконавче провадження від 14.12.2011 № 30357130 про стягнення з ПАТ «Фінансист» боргу на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в розмірі 8271399,41 грн. 11.11.2011 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Відповідно до відповіді УДАІ ГУМВС, яка надійшла до відділу 05.04.2013, за боржником зареєстровано транспортний засіб, а саме: OPEL ASTRA, д/н НОМЕР_1, червоного кольору, 2007 року випуску, № двигуна Z16XEP20KM3323, № кузова НОМЕР_2. 05.07.2013 державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника. 05.11.2013 до відділу надійшло повідомлення з УДАІ ГУМВС про затримання автомобіля OPEL ASTRA, д/н НОМЕР_1, червоного кольору, 2007 року випуску, № двигуна Z16XEP20KM3323, № кузова НОМЕР_2. 06.11.2013 державним виконавцем складено акт опису та арешту майна боржника - транспортного засобу OPEL ASTRA, д/н НОМЕР_1, червоного кольору, 2007 року випуску, № двигуна Z16XEP20KM3323, № кузова НОМЕР_2. Вирішення питання залишив на розсуд суду.

Представник відповідача - Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, в судовому засіданні відніс вирішення справи по суті на розсуд суду.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представника Ленінського ВДВС Луганського МУЮ, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов наступного.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV (далі - Закон № 606).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення) (стаття 1 Закону № 606).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Частиною 1 статті 11 Закону № 606 встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною 2 статті 11 Закону № 606 державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 17 Закону № 606 передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами.

Відповідно до статті 27 Закону № 606 у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Заходами примусового виконання рішень згідно із статтею 32 Закону № 606 є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до статті частини 1 статті 52 Закону № 606 звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно з частинами 1, 3 статті 54 Закону № 606 звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Частинами 1-3 статті 57 Закону № 606 передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Відповідно до частини 5 статті 57 Закону № 606 про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Частиною статті 60 Закону № 606 встановлено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Судом установлено, що 21 серпня 2009 року між Акціонерним банком «Український комунальний банк» (заставодержатель), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариства «Український комунальний банк» та Закритим акціонерним товариство «Фінансист» (заставодавець) було укладено договір застави № 111/286, відповідно до умов якого ЗАТ «Фінансист» передало АБ «Укркомунбанк» в заставу автомобіль OPEL ASTRA, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 (арк. справи 6-8).

Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 25.08.2009 № 24468803 зареєстровано об'єкт обтяження: автомобіль OPEL ASTRA, 2007 року випуску, номер об'єкта НОМЕР_2, номер державної реєстрації НОМЕР_1, підстава обтяження: договір застави від 21.08.2009 № 111/286, АБ «Укркомунбанк» (арк. справи 9-10).

11.11.2011 головним державним виконавцем Ленінського ВДВС Луганського МУЮ на підставі наказу Господарського суду Луганської області від 08.04.2011 № 15/33/2011 (4/160) про стягнення з ПАТ «Фінансист» на користь ПАТ «Райффайзен банк Аваль» в особі Луганської дирекції боргу в розмірі 1991133,50 грн. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а саме: автомобіля OPEL ASTRA, червоного кольору, 2007 року випуску, д/н НОМЕР_1, що належить ПАТ «Фінансист» (арк. справи 46).

05.07.2013 державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ в Луганській області винесено постанову про розшук майна боржника - транспортного засобу OPEL ASTRA, д/н НОМЕР_1, червоного кольору, 2007 року випуску, № двигуна Z16XEP20KM3323, № кузова НОМЕР_2 (арк. справи 11).

26.10.2013 було затримано автомобіль OPEL ASTRA, д/н НОМЕР_1, про що було складено акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу (арк. справи 12).

06.11.2013 державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ в Луганській області було складено акт опису та арешту майна боржника - транспортного засобу OPEL ASTRA, д/н НОМЕР_1, червоного кольору, 2007 року випуску, № двигуна Z16XEP20KM3323, № кузова НОМЕР_2 (арк. справи 24-27).

Правовідносини при укладені договору застави між заставодавцем та заставодержателем регулюються Законом України «Про заставу» від 02.10.1992 № 2654-XII.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про заставу» право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку передачу було здійснено до укладення договору, - то з моменту його укладення.

Згідно зі статтею 18 Закону України «Про заставу» якщо предметом застави стає майно, яке вже є заставним забезпеченням іншого зобов'язання (боргу), заставне право попереднього заставодержателя (попередніх заставодержателів) зберігає силу.

Вимоги заставодержателя, у якого право застави виникло пізніше, задовольняються з вартості предмета застави після повного забезпечення вимог попередніх заставодержателів.

Заставодавець зобов'язаний повідомити кожного із заставодержателів про всі попередні застави, а також про характер та розмір забезпечених цими заставами зобов'язань. Заставодавець зобов'язаний відшкодувати збитки, що виникли у будь-кого з його заставодержателів внаслідок невиконання ним цього зобов'язання.

Якщо предметом застави є рухоме майно, заставодержатель зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих застав та заставодержателями застав, які зареєстровані пізніше. Переважне право заставодержателів одного і того ж майна, що зареєстровані в один і той же день, визначається моментом реєстрації застави. Переважне право у задоволенні вимог із заставленого рухомого майна визначається на підставі моменту реєстрації застави та моменту реєстрації змін щодо предмета застави в частині цих змін.

Такими чином, на момент винесення державним виконавцем Ленінського ВДВС Луганського МУЮ постанови від 11.11.2011 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та на момент складання державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ в Луганській області 06.11.2013 акту опису та арешту майна боржника, автомобіль OPEL ASTRA, червоного кольору, 2007 року випуску, д/н НОМЕР_1, що належить ПАТ «Фінансист», перебував в обтяженні за договором застави від 21.08.2009. Вказана обставина порушує право позивача на першочергове задоволення вимог поряд з іншими кредиторами боржника, ПАТ «Фінансист», за рахунок заставленого майна.

Наявність обтяжень та заборони на відчуження рухомого майна ПАТ «Фінансист» відповідачами не перевірялися, наявність заставленого рухомого майна у власності ПАТ «Фінансист» не встановлювалися.

З огляду на викладене суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем понесено судові витрати зі сплати судового збору в сумі 68,82 грн., які підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 6, 7, 11, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.11.2011 ВП № 25990243, скасування акту опису й арешту майна від 06.11.2013 ВП № 30357030 задовольнити повністю.

Скасувати постанову Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 11.11.2011 за виконавчим провадженням № 25990243 в частині накладення арешту та заборони відчуження автомобіля марки OPEL ASTRA, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) VIN - НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Скасувати акт опису й арешту майна від 06.11.2013 за ВП № 30357130, складений Управлінням Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» судові витрати в сумі 68 грн. 82 коп. (шістдесят вісім грн. 82 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови в повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови в письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено в повному обсязі 20 листопада 2013 року.

Суддя І.О. Свергун