ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 37/296 06.11.13
За позовом До Третя особа, Про Публічного акціонерного товариства «Київенерго» Житлово-будівельного кооперативу «Більшовик-2» яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Київська міська державна адміністрація стягнення 179 812,67 грн.
Суддя Гавриловська І.О.
У судових засіданнях брали участь представники учасників судового процесу:
від позивача: Гаркавенко С.В. - дов. № 91/2013/01/28-11 від 28.01.13 р.
Цурка Н.О. - дов. № 91/2013/02/06-12 від 06.02.13 р.
від відповідача: Дем'яненко М.Г. - голова правління
від третьої особи: не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» до Житлово-будівельного кооперативу «Більшовик-2» про стягнення 123 752,99 грн. основного боргу, 38 641,22 грн. інфляційних нарахувань та 6 242,04 грн. трьох відсотків річних, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань щодо оплати теплової енергії за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 23-0091 від 29.12.1999 р. та додатками до нього.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.07.08 р. (суддя Кондратова І.Д.) порушено провадження у справі № 37/296, розгляд справи було призначено на 29.07.08 р.; залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Київську міську державну адміністрацію; зобов'язав сторін надати певні документи.
Ухвалою суду від 29.07.08 р. у справі № 37/296 було зупинено провадження у даній справі до вирішення іншої пов'язаної з нею справи № 8/131; зобов'язано сторін повідомити суду про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі.
У зв'язку з призначенням судді Кондратової І.Д. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду, згідно з розпорядженням Голови господарського суду м. Києва від 20.05.09 р. справу № 37/296 було передано судді Гавриловській І.О.
З Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 року визнано протиправними та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2007 р. N 640, від 30.05.2007 р. N 641, від 30.05.2007 р. N 642, від 30.05.2007 р. N 643.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.09 р. у справі № 22-а-14381/08 вищевказану постанову Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 р. було залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України № К-2608/09 від 02.07.09 р. касаційні скарги Київської міської державної адміністрації та АЕК «Київенерго» задоволено частково; касаційну скаргу ЗАТ «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль» задоволено; постанову Окружного адміністративного суду м. Києва № 8/131 від 24.01.08 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду № 22-а-14381/08 від 09.01.09 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 провадження у справі за адміністративним позовом ОСББ «Престиж» до Київської міської державної адміністрації,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АЕК «Київенерго» про визнання протиправними та скасування розпоряджень КМДА закрито.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.10 р. у справі № 2а-673/10 апеляційні скарги ЖБК «Буревісник-3», ЖБК «Ремонтник», ЖБК «Суднобудівник-18», ЖБК «Алмазний», ОСББ «Мотор», ВАТ «Універсам № 14», ОСОБА-13 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 задоволено частково; ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 скасовано як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлено справу для продовження розгляду.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.04.11 р. у справі № 2а-376/2011 залишено без розгляду адміністративний позов ОСББ «Престиж» до Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АЕК «Київенерго», про визнання протиправними та скасування розпоряджень.
У зв'язку з тим, що підстави, які зумовили зупинення провадження у даній справі відпали, суд ухвалою від 20.02.13 р. поновив провадження у даній справі та призначив її до розгляду в судовому засіданні за участю представників сторін на 18.03.13 р.
Через службу діловодства господарського суду 15.03.13 р. від позивача надійшла заява про зміну найменування сторони та документи на виконання вимог ухвали суду, які залучені до матеріалів справи та приймаються до розгляду.
Представник позивача в судове засідання 18.03.13 р. не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка, яка міститься у матеріалах справи.
Через службу діловодства господарського суду 18.03.13 р. від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю представника бути присутнім на судовому засіданні.
Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника, у зв'язку з чим це клопотання визнається судом необґрунтованим та підлягає відхиленню.
У судовому засіданні 18.03.13 р. представник відповідача надав суду усні пояснення.
Представник третьої особи в судове засідання 18.03.13 р. не з'явився, про причини неявки не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 22.02.13 р., яке підтверджує отримання третьою особою 25.02.13 р. ухвали про призначення справи до розгляду.
Приймаючи до уваги вищенаведене, у зв'язку з нез'явленням представників позивача та третьої особи у призначене судове засідання та не виконанням відповідачем вимог ухвали суду, то суд ухвалою від 18.03.13 р. на 29.03.13 р.
Судове засідання 29.03.13 р. не відбулось.
Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 29.03.13 р., у зв'язку з перебуванням судді Гавриловської І.О. у відпустці, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду міста Києва від 03.02.11 р. (протокол № 1 від 03.02.11 р.) та ст. 4-6 ГПК України, справу
№ 37/296 передано на розгляд судді Нечаю О.В., який ухвалою від 29.03.13 р. прийняв дану справу до свого провадження та призначив її розгляд на 15.05.13 р.
Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 15.05.13 р., у зв'язку з виходом судді Гавриловської І.О. з відпустки, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду міста Києва від 03.02.11 р. (протокол № 1 від 03.02.11 р.) та ст. 4-6 ГПК України, справу
№ 37/296 передано на розгляд судді Гавриловській І.О., яка ухвалою від 15.05.13 р. дану справу прийняла до свого провадження.
У судовому засіданні 15.05.13 р. представник позивача надав суду усні пояснення.
Представник відповідача та третьої особи в судове засідання 15.05.13 р. не з'явилися, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили, вимог ухвали суду не виконали.
Ухвалою суду від 15.05.13 р. відкладено розгляд справи до 19.06.13 р., беручи до уваги клопотання представника відповідача, у зв'язку з нез'явленням уповноважених представників третьої особи у призначене судове засідання.
У зв`язку із перебуванням судді Гавриловської І.О. у відпустці, судове засідання призначене на 19.06.13 р. не відбулося.
Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 19.06.13 р., приймаючи до уваги те, що суддя Гавриловська І.О. знаходяться у відпустці, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду міста Києва від 03.02.11 р. (протокол № 1 від 03.02.11 р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, справу № 37/296 передано на розгляд судді Нечаю О.В., який ухвалою від 19.06.13 р. прийняв дану справу до свого провадження та призначив її до розгляду на 07.08.13 р.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 07.08.13 р., приймаючи до уваги те, що суддя Нечай О.В. знаходяться у відпустці, а суддя Гавриловська І.О. вийшла з відпустки, з метою дотримання процесуальних строків, справу № 37/296 передано на розгляд судді Гавриловській І.О., яка ухвалою від 07.08.13 р. дану справу прийняла до свого провадження.
Представники сторін та третьої особи у судове засідання 07.08.13 р. не з'явилися, про поважні причини неявки не повідомили, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином.
Ухвалою суду від 07.08.13 р. було відкладено розгляд справи на 18.09.13 р., у зв'язку з нез'явленням представників позивача та третьої особи у призначене судове засідання.
У зв`язку з перебуванням судді Гавриловської І.О. на лікарняному судове засідання призначене на 18.09.13 р. не відбулося.
Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 18.09.13 р., у зв'язку з перебуванням судді Гавриловської І.О. на лікарняному, з метою дотримання процесуальних строків, справу № 37/296 передано на розгляд судді Нечаю О.В., який ухвалою від 18.09.13 р. прийняв дану справу до свого провадження та призначив її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників судового процесу на 06.11.13 р.
Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 04.11.13 р., у зв'язку з виходом судді Гавриловської І.О. з лікарняного, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду міста Києва від 03.02.11 р. (протокол № 1 від 03.02.11 р.) та ст. 4-6 ГПК України, справу
№ 37/296 передано на розгляд судді Гавриловській І.О., яка ухвалою від 04.11.13 р. прийняла справу № 37/296 до свого провадження.
Представник позивача в судовому засіданні 06.11.13 р. підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 06.11.13 р. не з'явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача та третьої особи про час та місце судового засідання, про наслідки ненадання ними витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представників вищезазначених учасників судового процесу.
У судовому засіданні 06.11.13 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.
Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка була перейменована на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго» (енергопостачальна організація) та Житлово-будівельним кооперативом «Більшовик-2» (абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 23-0091 від 29.12.1999 р., відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, а абонент зобов'язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 4 до даного договору.
Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.
У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно з п. 5.1. договору № 23-0091 від 29.12.1999 р., облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по розрахунковим способом.
Відповідно до п. 5.3. вищезазначеного договору, абонент, який має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку № 1 до даного договору.
Згідно з п. 4 додатку № 1 до договору № 23-0091 від 29.12.1999 р., дата зняття абонентом показників приладів обліку - по 25 число поточного місяця, надання звіту в ВРТ № 3 - не пізніше 28 числа. При відсутності звіту розрахунок виконується згідно максимальних договірних навантажень.
Додатками № 3 та № 4 до договору № 23-0091 від 29.12.1999 р. визначено тарифи на теплову енергію та порядок розрахунків за спожиту теплову енергію.
Відповідно до п. 2 додатку № 4 до договору № 23-0091 від 29.12.1999 р., абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту № 3 за адресою: м. Київ, вул. Щекавицька, 37/48, тел. 416-13-64, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.
Згідно з п. п. 3, 3.1. та 3.2. вищевказаного додатку, сплату за вказаними в п. 2. цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому: в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно додатку № 1 до даного договору); у випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця; у випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками; абонентам, які не мають приладів обліку:
- щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно до договірних навантажень з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду;
- кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.
Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду належним чином завірені копії відомостей обліку споживання теплової енергії за спірний період, облікових карток відповідача за період з січня 2005 р. до травня 2008 р., довідку про надходження коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго» теплоенергію ЖБК «Більшовик-2» за період з вересня 2004 р. до травня 2008 р. Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.09.05 р. до 01.06.08 р. становила 479 414,19 грн.
Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов'язання за договором № 23-0091 від 29.12.1999 р. та додатками до нього, тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково на суму 355 661,20 грн., у зв'язку з чим станом на 01.06.08 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 123 752,99 грн.
За таких обставин ПАТ «Київенерго» звернулось до господарського суду м. Києва з даним позовом Житлово-будівельного кооперативу «Більшовик-2» про стягнення 123 752,99 грн. основного боргу, 38 641,22 грн. інфляційних нарахувань та 6 242,04 грн. трьох відсотків річних, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань щодо оплати теплової енергії за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 23-0091 від 29.12.1999 р. та додатками до нього.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 23-0091 від 29.12.1999 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив не повністю.
15.03.13 р. позивач надав суду довідку про надходження грошових коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго» теплоенергію ЖБК «Більшовик-2», з якої вбачається що станом на день розгляду справи в суді у відповідача існує заборгованість за договором № 23-0091 від 29.12.1999 р. за період з 01.06.05 р. до 01.06.08 р. у розмірі 103 752,99 грн.
Відповідач жодних обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.
Господарський суд відзначає, що за спірний період, у відповідності до письмових пояснень Київської міської адміністрації, розрахунок вартості спожитої теплової енергії розрахований позивачем за чинними тарифами, встановленими нормативно-правовими актами (розпорядженнями) КМДА та НКРЕ.
Відповідно до вимог частини 6 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
У зв'язку з вирішенням судовими інстанціями питання щодо чинності тарифів, за якими нараховувалась відповідачу вартість спожитої теплової енергії, провадження у справі № 37/109 зупинялось.
На теперішній час не надано суду жодного процесуального судового документу, згідно з яким визнано вищевказані тарифи нечинними.
Крім того, постановою Верховного Суду України від 28.11.11 р. не встановлено нечинність тарифів.
Таким чином, на сьогодні, відсутні підстави визнавати, що позивачем для розрахунку заборгованості відповідача за спожиту теплову енергію застосовувались нечинні тарифи.
Судом було встановлено, що основний борг за спожиту теплову енергію за договором № 23-0091 від 29.12.1999 р. за період з 01.09.05 р. до 01.06.08 р. у розмірі 20 000,00 грн. було погашено відповідачем 31.07.08 р., тобто, після звернення позивача з даним позовом до суду 10.07.08 р.
Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 20 000,00 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором № 23-0091 від 29.12.1999 р. за період з 01.09.05 р. до 01.06.08 р., підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 103 752,99 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» щодо стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Більшовик-2» суми основного боргу за період з 01.09.05 р. до 01.06.08 р. за договором № 23-0091 від 29.12.1999 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді та додатками до нього у розмірі 103 752,55 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.
Публічне акціонерне товариство «Київенерго» просить суд також стягнути з відповідача 38 641,22 грн. інфляційної складової боргу та 6 242,04 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 23-0091 від 29.12.1999 р. за період з 01.09.05 р. до 01.06.08 р. за період з жовтня 2005 р. до травня 2008 р.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця - червня.
Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.
Враховуючи наведене, вірним є період нарахування інфляційних збитків за період з жовтня 2005 р. до травня 2008 р. без виключення місяців, у яких індекс інфляції менший одиниці.
Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 23-0091 від 29.12.1999 р. за період з 01.09.05 р. до 01.06.08 р. станом на 01.06.08 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню 38 641,22 грн. інфляційної складової боргу та 6 242,04 грн. трьох відсотків річних за період з жовтня 2005 р. до травня 2008 р.
Враховуючи вищенаведене, позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Житлово-будівельного кооперативу «Більшовик-2» підлягає задоволенню частково.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 625, 626, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Більшовик-2» (04211, м. Київ, вулиця Лайоша Гавро, 9, код ЄДРПОУ 22934312) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 103 752 (сто три тисячі сімсот п'ятдесят дві) грн. 99 коп. основного боргу, 38 641 (тридцять вісім тисяч шістсот сорок одну) грн. 22 коп. інфляційної складової боргу, 6 242 (шість тисяч двісті сорок дві) грн. 04 коп. трьох відсотків річних, 1 798 (одна тисяча сімсот дев'яносто вісім) грн. 13 коп. витрат на сплату державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 20 000,00 грн. основного боргу.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Повне рішення складено 11.11.2013 р.
Суддя Гавриловська І.О.
Судове рішення № 35357368, Господарський суд м. Києва було прийнято 06.11.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 37/296. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: