Рішення № 35355707, 15.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19705/13 15.11.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «КРИВОРІЖАГЛОБУД»ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Мечелспецсталь»Простягнення 106 175,35 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Матухно Ю.О. - дов. № 7 від 30.04.2013 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «КРИВОРІЖАГЛОБУД» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мечелспецсталь» про стягнення 106 175,36 грн. попередньої оплати.

Ухвалою від 14.10.2013 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 15.11.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні 15.11.2013 року надав документи на виконання вимог ухвали суду та усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 15.11.2012 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 15.11.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.08.2013 р. між Приватним акціонерним товариством «КРИВОРІЖАГЛОБУД» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мечелспецсталь» (постачальником) укладено договір № 122, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується у відповідності до умов даного договору передати покупцю продукцію виробничо-технічного призначення чи товари народного споживання, а покупець зобов'язується у відповідності з умовами цього договору прийняти цю продукцію і оплатити її.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2.2. договору, найменування, кількість, кількісні і інші характеристики продукції (товару) її ціна зазначаються в специфікації, яка являється невід'ємною частиною цього договору. Оформлення специфікацій здійснюється шляхом укладення додаткової угоди.

Умовами п. 3.2 договору, продавець зобов'язаний поставити продукцію у строк, зазначений у відповідній специфікації. Якщо строк поставки не зазначений, то поставка продукції по даній специфікації здійснюється тільки за умови додаткового отримання продавцем письмової заявки від покупця, в якій зазначаються строки поставки.

Згідно специфікації № 1 (додаток № 1 до договору), покупець здійснює попередню оплату в розмірі 100 %, а постачальник зобов'язується поставити продукцію на загальну суму 95 410,91 грн. з урахуванням ПДВ, а саме:

- труба ф= 76*5 ГОСТ 8732-78 в кількості 1,735 т на загальну суму 17 020,36 грн. з урахуванням ПДВ;

- труба ф= 245*6 ГОСТ 10704-91 в кількості 8,411 т на загальну суму 78 390,55 грн. з урахуванням ПДВ.

Зазначену продукцію відповідач зобов'язався поставити протягом 2 днів з моменту отримання попередньої оплати.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов договору, на підставі рахунку-фактури № СФ-0017054 від 14.08.2013 р. позивач здійснив попередню оплату в розмірі 95 401,91 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3079 від 20.08.2013 р. В свою чергу, відповідач свої зобов'язання з поставки продукції у строки встановлені в договорі не виконав, проте 02.09.2013 р. повідомив відповідачу про неможливість здійснення поставки замовленого обладнання.

03.09.2013 року позивачем на адресу відповідача було надіслано лист 03-3503, в якому вимагалося повернути кошти сплачені на підстав рахунку-фактури № СФ-0017054 від 14.08.2013 р.

У зв'язку з тим, що відповідачем не були повернуті грошові кошти сплачені покупцем відповідно до рахунку-фактури № СФ-0017054 від 14.08.2013 р., останнім на адресу постачальника було направлено претензію про повернення суми попередньої оплати та сплати штрафних санкцій.

У зв'язку з тим, що відповідачем не було повернено суму попередньої оплати, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 95 410,91 грн. попередньої оплати, 9 541,09 грн. штрафу та 1 223,35 грн. пені.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Умовами специфікації 1 (додаток № 1 до договору № 122 від 14.08.2013 р.) встановлено, що поставка товару здійснюється протягом 2 днів з моменту отримання постачальником попередньої оплати.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З матеріалів справи вбачається, що позивач за поставку обладнання згідно договору № 122 від 14.08.2013 р. перерахував на рахунок відповідача 95 401,91 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3079 від 20.08.2013 р. В свою чергу, відповідач свої зобов'язання з поставки товару не виконав, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми попередньої оплати нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю у розмірі 95 401,91 грн.

Позивач за прострочення строків поставки товару, керуючись пунктом б) статті 8.2 договору № 122 від 14.08.2013 р. нарахував та просить стягнути з відповідача 9 541,09 грн. штрафу та 1 223,35 грн. пені.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язань.

Пунктом 8.2 договору встановлено, що порушення строків поставки продукції як і поставка такої продукції не в повному обсязі погодженому сторонами, є підставою для застосування до продавця наступних штрафних санкцій:

а) якщо про прострочка склала не менше 15 днів - штраф 5 % від вартості несвоєчасного чи не у повному обсязі виконаного зобов'язання;

б) якщо про строчка склала чи перебільшила 15 днів - штраф 10 % від вартості несвоєчасного чи не в повному обсязі виконаного зобов'язання і додатково пеня в розмірі 0,1 % від вартості несвоєчасного і/чи не в повному обсязі виконаного зобов'язання за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочи.

Право учасників господарських правовідносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України, види забезпечення виконання зобов'язань визначено частиною другою статті 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, суб'єкти господарських відносин при укладанні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань (зазначена правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2010 р. № 14/80-09-2056).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на рахунок відповідача 20.08.2013 р. було перераховано суму попередньої оплати в розмірі 95 401,91 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3079 від 20.08.2013 р. Таким чином, відповідач, враховуючи умови договору, зобов'язаний був поставити товар (враховуючи 3 дні на здійснення банківського переказу) до 25.08.2013 р. Таким чином, прострочення виконання зобов'язання з поставки товару розпочалося з 26.08.2013 р.

У зв'язку з тим, що позивач невірно визначив початок прострочення виконання зобов'язань з поставки товару, господарський суд здійснив власний розрахунок пені та штрафу у відповідності до якого позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково у розмірі 1 121,40 грн., а в частині стягнення штрафу повністю у розмірі 9 541,09 грн.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мечелспецсталь» (місцезнаходження: 03150, м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Червоноармійська, 143/2, код ЄДРПОУ 38453606) на користь Приватного акціонерного товариства «КРИВОРІЖАГЛОБУД» (місцезнаходження: 50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, просп. Південний, буд. 1А, код ЄДРПОУ 01238979) 95 410 (дев'яносто п'ять тисяч чотириста десять) грн. 91 коп. суми попередньої оплати, 9 541 (дев'ять тисяч п'ятсот сорок одну) грн. 09 грн. штрафу, 1 121 (одна тисяча сто двадцять одну) грн. 40 коп. пені та 2 121 (дві тисячі сто двадцять одну) грн. 47 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

20.11.2013 р.

Суддя Спичак О.М.