ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
18.11.2013Справа № 901/2202/13За позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго»
до відповідача - Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму»
про стягнення заборгованості у розмірі 7 029 826, 05 грн.
Суддя Пєтухова Н.С.
представники сторін:
від позивача - Антюфєєв І.О., довіреність № 693-Д від 26.12.2012, представник;
від відповідача - не з 'явився
Суть спору: Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Крименерго" звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму", м. Ялта, про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію у сумі 6485724,97 грн., інфляційні втрати за активну електроенергію в сумі 10320,52 грн., 3% річних за активну електроенергію в сумі 57415,80 грн., пеню за активну електроенергію в сумі 271185,12 грн., заборгованість за реактивну електроенергію в сумі 194 748,70 грн., інфляційні втрати за реактивну електроенергію в сумі 351,05 грн., 3% річних за активну електроенергію в сумі 1728.02 грн., пеню за реактивну електроенергію в сумі 8317, 79 грн., а також суму в розмірі 34,08 грн. за перевищення обсягу договірної величини споживання електричної потужності.
Позивні вимоги позивач обгрунтовуває тим, що відповідачем не виконані умови договору №10 від 29.06.2005р. у частині розрахунків за електричну енергію.
Позивач заявою вих. №10-82-56 від 02.08.2013р. уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту активну електричну енергію у сумі 6485724,97 грн., інфляційні втрати за активну електроенергію в сумі 10320,52 грн., 3% річних за активну електроенергію у сумі 57415,80 грн., пеню за активну електроенергію у сумі 271185,12 грн., заборгованість за реактивну електроенергію у сумі 194 748,70 грн., інфляційні втрати за реактивну електроенергію у сумі 351,05 грн., 3% річних за реактивну електроенергію у сумі 1728.02 грн., пеню за реактивну електроенергію у сумі 8317, 79 грн., суму у розмірі 34,08 грн. за перевищення обсягу договірної величини споживання електричної потужності.
Заява про уточнення позовних вимог судом прийнято до розгляду.
У судовому засіданні позивач підтримав уточнені позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, витребувані документи, у тому числі відзив на позов не надав. Про день слухання справи був сповіщений належним чином. Ухвала суду була направлена на його юридичну адресу рекомендованою кореспонденцією. Причина не явки представника відповідача суду не відома.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у відповідача було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору.
Справа розглядається на підставі наявних у неї матеріалів у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
В с т а н о в и в:
Згідно статті 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені статті 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.
29.06.2005р. між Відкритим акціонерним товариством "Крименерго" (далі Постачальник або позивач у справі) та Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» (далі Споживач або відповідач у справі) був укладений договір про поставку електричної енергії №10.
Відповідно до пункту 1 вказаного договору Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач сплачує постачальнику її вартість і здійснює інші платежі відповідно до умов цього договору і додатків до договору, які є його невід'ємними частинами.
Відповідно до пункту 9.7 вказаного договору він вступає в силу з дня його підписання і діє до 31.12.2005 р., в частині розрахунків до повного їх завершення.
Цей договір вважається щорічно продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про розірвання цього договору або про його перегляд.
Суду не було надано доказів того, що якою - мабуть зі сторін було заявлено пропозицію про розірвання вказаного договору або його зміну.
Відповідно до пункту 2.2.3 вказаного договору споживач зобов'язався сплачувати постачальнику вартість електричної енергії і інші нарахування, відповідно до умов Додатків №4.1 або 4.2 «Порядок розрахунків».
Згідно частині 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання електроенергії можливе тільки на підставі договору з енергопостачальником. Споживач електроенергії зобов'язаний дотримуватися вимог нормативно-технічних документів і умов договору про постачання електроенергії. Споживач електроенергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником і Правил користування електричною енергією, згідно із законодавством України.
Згідно пункту 6.11, 6.12 Правил користування електричною енергією, пункту 2.2.3 договору, пункту 10 додатку № 4.2 до договору, остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту впродовж розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричній енергії рахунку, відповідно до даними про фактичне споживання електричної енергії. Споживач повинен сплатити Постачальникові вартість електричної енергії протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку.
Відповідач споживав електричну енергію, відповідно до умов договору і додатку до нього надавав акти про об'єми спожитої електричної енергії. На підставі вказаних актів, Відповідачеві виставлені рахунку на оплату спожитої електричної енергії.
Вказані рахунки отримані представником Відповідача, однак оплачувалися не своєчасно і не в повному об'ємі, у наслідок чого за станом на 01.06.2013р. за відповідачем утворилася заборгованість за спожиту за період з 25.09.2012р. по 25.05.2013р. активну електричну енергію у розмірі 6485724,97грн.
Відповідно до пункту 2.2.4 Договору абонент зобов'язаний здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікань реактивній електричній енергії між електромережею Постачальника і електроустановки Споживача.
Відповідно до пункту 6.33-6.36 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. № 28 у редакції Постанови від 17.10.2005р. № 910, умови і порядок надання послуг з компенсації перетікання реактивній електричній енергії і розрахунок розміру оплати за компенсацію перетікання реактивної електричної енергії як адресного економічного стимулу визначаються електропередавальній організації відповідно до розрахунків які здійснюється виходячи з параметрів, схем і характерного режиму роботи електричних мереж, технічних даних електроустановок споживача відповідно до методичних рекомендацій, які затверджуються Міністерством Палива і енергетики України відповідно до представлених законодавством України повноважень вказаному органу і визначається в Договорі.
Розрахунок оплати за перетікання реактивної електроенергії здійснюється відповідно до методики, розрахунок оплати за перетікання реактивної енергії між електропередавальної організації і її споживачами, затверджений наказом Міністерством палива енергетики України від 17.01.2002 р. № 19, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.02.2002 р. за № 93/6381.
У відповідності з п. 1.2 Правил користування електричною енергією електрична енергія (активна) - енергоносій яка виступає на ринку як товар який відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями і фізико-технічними характеристиками.
Електрична енергія (реактивна) технологічно шкідлива циркуляція електричної енергії між джерелами електропостачання і приймачами змінного електричного струму, викликана електромагнітній незбалансованості установки.
За станом на 01.06.2013р. заборгованість відповідача перед позивачем за компенсацію реактивної електричної енергії за період з 25.09.2012 р. по 25.05.2013р. склала 194748,70грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 34,08 грн. за перевищення обсягу договірної величини споживання електричної потужності.
Відповідно до п.4.2.2. Договору, пункту 6 додатку 4.2. до договору, підпунктом 2 п. 10.2 Правил користування електричною енергією Споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати об'єм спожитої електричної енергії, а також оплачувати інші платежі, згідно умов договору і розрахунків, виставлених на підставі актів про порушення Правил користування електричною енергією і умов договору.
Розрахунок за спожиту електричну енергію здійснюється у відповідності з пунктом 6.6 Правил користування електричної енергії, повна поточна оплата вартості здійснюється одним платежем за фактичними свідченнями приладів обліку.
У відповідності зі пунктом 5.1. Договору №10 для визначення договірних величин споживання електричної енергії і потужності наступного року, споживач, не пізніше 15 листопада поточного року, надає енергозабезпечуючій організації відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (Додаток №1 «Об'єми постачання електричної енергії споживачу і субспоживачу»).
Відповідно до Додатку № 1 до договору № 10 від 29.06.2005р., яке є його невід'ємною частиною, встановлені договірні величини на 2012р.
Договірна величина споживання електроенергії по майданчику вимірювання по ТП 789 Гаспра на розрахунковий період вересня 2012 року, встановлена в об'ємі 9 000 кВт/ч.
Відповідно до пункту 4.4 Правил користування електричною енергією, пункту 3.2.1. договорів, споживач має право впродовж розрахункового періоду звернутися до постачальника електричній енергії за регульованим тарифом із заявою про коректування договірної величини споживання електроенергії, після чого постачальник електричній енергії впродовж п'яти робочих днів з дня отримання заяви розглядає його.
Відповідач із заявою про коректування договірної величини на розрахунковий період часу вересня 2011р. не звертався.
Фактична витрата за вказаний розрахунковий період склала 9036кВт/ч.
Таким чином, за розрахунковий період вересня 2012 року Відповідачем допущена перевитрата договірної величини споживання електроенергії в об'ємі 36 кВт/ч (9036 кВт/ч. - 9000 кВт/ч. = 36 кВт/ч) на суму 34,08 гривень.
Згідно статті 26 Закону України «Про електроенергетику», пункту 4.2.2. договору, пункту 6 застосування № 4.2 до договору Відповідач зобов'язаний сплатити двократну вартість спожитої електроенергії понад договірні величини.
Відповідно до статті 629 Цивільного Кодексу України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Про заборгованість про перевищення договірної величини споживання електроенергії Відповідач повідомлений шляхом отримання рахунків і актів про перевищення договірної величини споживання .
Пунктом 9 застосувань 4.2. до договору передбачено, що рахунку на оплату перевищення граничної величини споживання повинні бути сплачені в течії 5 днів з дня отримання розрахункових документів, проте до теперішнього часу рахунку за перевищення граничної величини споживання Відповідачем не сплачені.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання, виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строку
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачене, що невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений|установлені| строк, одностороння|однобічна| відмова або зміна умов договору не допускається.
При таких обставинах, позовні вимоги позивача у частині стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію у сумі 6485724,97 грн., заборгованості за реактивну електричну енергію у сумі 194748,70грн та 34,08грн. заборгованості за перевищення обсягу договірної величини споживання електричної потужності підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати за активну електроенергію в сумі 10320,52 грн. за період з листопада 2012р. по травень 2013р., 3% річних за активну електроенергію за період з 30.10.2012р. по 01.06.2013р. у сумі 57415,80 грн., інфляційні втрати за реактивну електроенергію за період з листопада 2012р. по травень 2013р. у сумі 351,05 грн., 3% річних за реактивну електроенергію за період з 30.10.2012р. по 01.06.2013р. у сумі 1728.02 грн.(згідно розрахунку позивача)
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).
Аналогічні пропозиції викладені у інформаційному листі Вищого Господарського суду України від 17.07.12р. №01-06/928/2012.
Позивач при розрахунку інфляції не враховував те місяці в які індекс інфляції складав менше одиниці. Тобто при розрахунку інфляції позивачем була допущена помилка.
Таким чином, позовні вимоги позивача в частині|частці| стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню: за активну електроенергію в сумі 5197,53 грн., інфляційних втрат за реактивну електроенергію у сумі 179,95 грн.
Позовні вимоги| позивача у частині стягнення з відповідача інфляційних втрат за активну електроенергію в сумі 5122,99 грн. та інфляційних втрат за реактивну електроенергію у сумі 171,10 грн. не підлягають задоволенню.
Позовні вимоги| позивача у частині стягнення з відповідача 3% річних підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за активну електроенергію за період з 01.12.2012р. по 01.06.2013р. у сумі 271185,12 грн. та пеню за реактивну електроенергію у сумі 8317,79 грн. за період з 01.12.2012р. по 01.06.2013р. (згідно розрахунку позивача).
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник-повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 року передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може бути більшим подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня. Розрахунок пені позивачем був проведений згідно з п.4.2.1 договору з урахуванням діючих облікових ставок НБУ.
При таких обставинах, позовні вимоги позивача у частині стягнення пені за активну електроенергію у сумі 271185,12 грн. та пені за реактивну електроенергію у сумі 8317,79 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Витрати по оплаті судового збору відносяться на сторін відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 18.11.2013 були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.
Повний текст рішення оформлений відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України і підписаний 20.11.2013.
Керуючись статтями 32, 33, 34, 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити часткове.
2. Стягнути з Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» (вул. Кривошти, 27, м. Ялта, 98612, ЗКПО 03348005, р/р 26003300081001 у філії АБ «Південний», МФО 384522) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго" (вул. Київська 74/6, м. Сімферополь, АР Крим, 95034, р\р 26031301617847 КРУ АТ «Державний Ощадний банк України», МФО 324805, ЗКПО 00131400) заборгованість за спожиту активну електричну енергію у сумі 6485724,97 грн.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.
3. Стягнути з Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» (вул. Кривошти, 27, м. Ялта, 98612, ЗКПО 03348005, р/р 26003300081001 у філії АБ «Південний», МФО 384522) на користь Публічного акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська 74/6, м. Сімферополь, АР Крим, 95034, р\р 26009300617847 КРУ АТ «Державний Ощадний банк України», МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) інфляційні втрати за активну електроенергію у сумі 5197,53 грн., 3% річних за активну електроенергію у сумі 57415,80 грн., пеню за активну електроенергію у сумі 271185,12 грн., заборгованість за реактивну електроенергію у сумі 194 748,70 грн., інфляційні втрати за реактивну електроенергію у сумі 179,95 грн., 3% річних за реактивну електроенергію у сумі 1728,02 грн., пеню за реактивну електроенергію у сумі 8317, 79 грн., 34,08 грн. за перевищення обсягу договірної величини споживання електричної потужності, витрати по оплаті судового збору у розмірі 68764,94 грн.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.
4. У частині стягнення інфляційних втрат за активну електроенергію у сумі 5122,99 грн. та інфляційних втрат за реактивну електроенергію у сумі 171,10 грн. відмовити.
Суддя Н.С. Пєтухова
Судове рішення № 35355586, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 18.11.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 901/2202/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: