Постанова № 35353462, 13.11.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 листопада 2013 р. № 820/9911/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді - Севастьяненко К.О.,

суддів - Єгупенка В.В.,

Нуруллаєва І.С.,

при секретарі судового засідання - Романенко Т.С.,

за участю представника позивачів - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг України про визнання бездіяльності та стягнення збитків, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, звернулись до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг України, в якому просять суд:

- визнати бездіяльність відповідача, що потягло неплатоспроможність Кредитного союзу "Срібні джерела" та його банкрутство;

- стягнути з відповідача на користь позивачів збитки, які заподіяні учасникам союзу, а саме: ОСОБА_3 (175 132,06 грн.), ОСОБА_4 (6 651,00 грн.), ОСОБА_5 (64 570,00 грн.), ОСОБА_6 (18 640,28 грн.), ОСОБА_7 (131 125,00 грн.), ОСОБА_8 (92 953,00 грн.), ОСОБА_10 (41 125,00 грн.);

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_4 витрати, пов'язані з посвідченням довіреності у розмірі 190,00 грн.;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_6 витрати, пов'язані з посвідченням довіреності у розмірі 190,00 грн.;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_5 витрати у розмірі 2294,00 грн.

Ухвалою суду від 08.11.2013 року закрито провадження у справі № 820/9911/13-а в частині позовних вимог ОСОБА_10 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг України про визнання бездіяльності та стягнення збитків.

В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено, що відповідач в порушення вимог законодавства України не виконав свої основні завдання, зокрема, щодо державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і дотриманням законодавства у відповідній сфері та захисту прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування у межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства на ринку фінансових послуг, що призвело до банкрутства Кредитної спілки "Срібні джерела" (далі - КС "Срібні джерела") та завдання позивачам по справі значних збитків, у зв'язку з чим позивач просить визнати бездіяльність відповідача, що потягло неплатоспроможність КС "Срібні джерела" та її банкрутство. Крім того, вказано, що ухвалою господарського суду Харківської області від 21.07.2010 року були визнані законними вимоги кредиторів КС "Срібні джерела", зокрема, ОСОБА_3 - 175 132,06 грн., ОСОБА_4 - 6 651,00 грн., ОСОБА_5 - 64 570,00 грн., ОСОБА_6 - 18 640,28 грн., ОСОБА_7 - 131 125,00 грн., ОСОБА_8 - 92 953,00 грн. Однак, позивачам з листа ліквідатора КС "Срібні джерела" від 18.09.2013 року стало відомо, що зазначені кошти вони отримати не зможуть, оскільки у КС "Срібні джерела" відсутнє майно та грошові кошти на рахунках у банках. З огляду на вказане, позивачі просять стягнути з відповідача на користь позивачів збитки, які заподіяні учасникам спілки, та судові витрати.

Представник відповідача, заперечуючи проти позову, надав письмові заперечення, в яких послався на те, що відповідачем в порядку нагляду за діяльністю Кредитної спілки "Срібні джерела" було проведено ряд перевірок (інспекцій) діяльності, в ході яких виявлені численні порушення вимог законодавства про фінансові послуги. За результатами розгляду актів про порушення, актів інспекцій до Кредитної спілки "Срібні джерела" відповідачем було застосовано передбачені законодавством заходи впливу, серед яких розпорядження про усунення виявлених порушень законодавства про фінансові послуги, постанови про накладення штрафу та рішення від 12.05.2009 року про виключення інформації про КС "Срібні джерела" з Державного реєстру фінансових установ та анулювання свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, схвалене розпорядженням Держфінпослуг № 357 від 21.05.2009 р. Отже, на думку відповідача, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг України, у спірних правовідносинах діяла на підставі, у межах та спосіб, передбачений законодавством України. Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача збитків, завданих позивачам КС "Срібні джерела" зазначив, що вона є необґрунтованою з огляду на відсутність неправомірних дій з боку відповідача та відсутність причинно-наслідкового зв'язку між такими діями та завданою шкодою.

Представник позивачів в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов в повному обсязі. При цьому пояснила, що підставою для звернення позивачів в вказаними вимогами до адміністративного суду було повідомлення, отримане позивачами від арбітражного керуючого ОСОБА_11. про встановлення господарським судом неможливості завершення ліквідаційної процедури, у зв'язку з відсутністю коштів для погашення вимог кредиторів.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка - арбітражний керуючий ОСОБА_11. пояснила, що ухвалою господарського суду Харківської області від 17.09.2013 року звіт ліквідатора затверджено не було, факт відсутності коштів на погашення вимог кредиторів господарським судом не встановлено.

Суд, заслухавши пояснення представника позивачів, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що кредитна спілка "Срібні джерела" була зареєстрована Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг як фінансова установа, місцезнаходження: 61153, м. Харків, пр-т П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, буд. 56, офіс 308, ідентифікаційний код 33206825.

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Харківської області від 29.04.2010 року порушено провадження у справі про банкрутство кредитної спілки "Срібні джерела", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а також введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником - арбітражного керуючого Чаговець Тетяну Пилипівну (а.с. 119-120).

Крім того, ухвалою господарського суду Харківської області від 21.07.2010 року визнані вимоги кредиторів КС "Срібні джерела", які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, зокрема, ОСОБА_3 у розмірі 175 132,06 грн., ОСОБА_4 - 6 651,00 грн., ОСОБА_5 - 64 570,00 грн., ОСОБА_6 - 18 640,28 грн., ОСОБА_7 - 131 125,00 грн., ОСОБА_8 - 92 953,00 грн.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про кредитні спілки» від 20 грудня 2001 року № 2908-III (далі - Закон України № 2908-III) кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 26 Закону України № 2908-III державне регулювання і нагляд за діяльністю кредитних спілок здійснює Уповноважений орган згідно з законодавством України про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг, інші державні органи відповідно до їх компетенції.

Суд зазначає, що станом на момент виникнення спірних правовідносин відповідно до Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затверджену Указом Президента України №292/2003 від 04 квітня 2003 року, яке 23.11.2011 р. втратило чинність відповідно до Указу Президента України від 23.11.2011 року №1069/2011, спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством, була Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (далі - Держфінпослуг), що було також передбачено ст.21 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 07.07.2011 №3610-VI.

Указом Президента України від 23.11.2011 року №1069/2011 „Про ліквідацію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України" ліквідовано Держфінпослуг. Указом Президента України від 23.11.2011 року №1070/2011 утворено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомфінпослуг), яка 20.02.2012 внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та знаходиться за адресою: вул. Б.Грінченка,3, м. Київ, 01001.

Пунктом 1 статті 23 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та пунктом 1 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1070 визначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України. Нацкомфінпослуг здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

Таким чином, повноваження та функції, що здійснювались Держфінпослуг як спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг, після набуття повноважень Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, здійснюються Нацкомфінпослуг.

Пунктом 3 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затверджену Указом Президента України №292/2003 від 04 квітня 2003 року (далі - «Положення», чинного на момент виникнення спірних правовідносин) серед основних завдань Комісії визначено, зокрема, здійснення державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і додержанням законодавства в цій сфері; захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування заходів впливу з метою запобігання порушенням законодавства на ринках фінансових послуг та їх припинення.

Згідно з п.4 вказаного Положення Держфінпослуг відповідно до покладених на неї завдань та у межах своєї компетенції, зокрема, здійснює згідно із законами України державне регулювання і нагляд за діяльністю у тому числі кредитних спілок (підпункт 3 пункту 4); установлює порядок та умови застосування заходів впливу згідно з законом (підпункт 45 пункту 4); надсилає фінансовим установам і саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження щодо усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів (підпункт 46 пункту 4).

Відповідно до підпункту 12 пункту 5 Положення № 292/2003 Комісія має право в межах своїх повноважень застосовувати до фінансових установ, які не додержуються законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, такі заходи впливу: зобов'язати порушника вжити заходів до усунення порушення; вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи; накладати штрафи відповідно до закону; тимчасово зупиняти дію або анулювати ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг; відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати її тимчасову адміністрацію; затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи; порушувати питання про ліквідацію фінансової установи;

Згідно пункту 6 Положення № 292/2003 до виключної компетенції Комісії як колегіального органу належить, зокрема: прийняття рішень про відсторонення керівництва від управління фінансовою установою у разі недодержання законів та інших нормативно-правових актів України, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, призначення тимчасової адміністрації та її керівника належить до виключної компетенції Комісії як колегіального органу (підпункт 6 пункту 6 цього Положення). схвалення рішень директорів департаментів Комісії про включення фінансових установ до Державного реєстру фінансових установ або виключення з нього, а також видачу, зупинення або анулювання ліцензій на надання фінансових послуг (підпункт 8 пункту 6 цього Положення); здійснення функції, визначеної п.п. 45 п. 4 Положення, а саме встановлення порядку та умов застосування заходів впливу згідно з чинним законодавством (підпункт 17 пункту 6 цього Положення).

Вичерпний перелік заходів впливу, які може застосовувати Держфінпослуг за порушення вчинені на ринках фінансових послуг передбачено статтею 40 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 17 липня 2001 року № 2664-III (в редакції чинній станом на момент існування спірних правовідносин, далі - Закону України № 2664-III), згідно положень якого Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України може застосовувати такі заходи впливу, як зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення, вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи, накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону, тимчасово зупиняти або анулювати ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг, відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати тимчасову адміністрацію, затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи, порушувати питання про ліквідацію установи.

Приписами пункту 1 Розділу VIII Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг № 41 від 28 серпня 2003 року встановлено, що підставами для виключення інформації про фінансову установу з Реєстру та анулювання Свідоцтва є заява про виключення інформації про фінансову установу з Державного реєстру фінансових установ у зв'язку з припиненням надання фінансових послуг, припинення юридичної особи, крім перетворення, виявлення недостовірної інформації в поданих заявником документах, що передбачені пунктом 1 розділу IV цього Положення, інші підстави, передбачені нормативно-правовими актами для окремих видів фінансових установ.

Відповідно до пункту 34 Розділу V Положення про внесення інформації про кредитні спілки до Державного реєстру фінансових установ, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 1099 від 22 червня 2004 року, систематичне невиконання заходів впливу є підставою для виключення інформації про кредитну спілку з Державного реєстру фінансових установ.

Так, судом встановлено, що Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України було проведено планову інспекцію КС "Срібні джерела", за результатами якої складено акт планової інспекції № 24/25/32-п від 13.04.2009 року (а.с. 15-36).

За висновками вказаного акту планової інспекції № 24/25/32-п від 13.04.2009 року Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України встановлені порушення КС "Срібні джерела" вимог чинного законодавства у сфері законодавства у сфері фінансових послуг, а саме: п. 3 розділу Х Положення про Державний реєстр фінансових установ та п. 11 Положення про внесення інформації про кредитні спідки до Державного реєстру фінансових установ; ч. 1 ст. 2 та ч. 6 ст. 10 Закону України «Про кредитні спілки» в частині здійснення діяльності з порушенням вимог п. 3.1. Статуту Спілки; ч. 7 ст. 10 Закону України «Про кредитні спілки» в частині здійснення діяльності з порушенням вимог п. 17.8. Статуту спілки; ч. 3 ст. 15 Закону України «Про кредитні спілки» та ст. 9 Статуту спілки; ч. 6 ст. 14 Закону України «Про кредитні спілки» з порушенням п. 8.4 ст.8 Статуту спілки; п.п. 2.2.3 п. 2.2 розділу 2 Положення про фінансові нормативи діяльності та критерії якості системи управління кредитних спілок та об'єднань кредитних спілок; п.п. 3.1.4 п. 3.1 Положення про фінансові нормативи діяльності та критерії якості системи управління кредитних спілок та об'єднань кредитних спілок; повторне порушення вимог ст. 5 Закону України «Про кредитні спілки» в частині здійснення Спілкою діяльності з порушенням вимог п. 2.2 розділу 2 та п. 6.13 розділу 6 Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу.

З матеріалів справи вбачається, Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України на підставі вказаного акту планової інспекції від 13.04.2009 року № 24/25/32-п розглянута справа про порушення КС "Срібні джерела" вимог законодавства про фінансові послуги та прийнято рішення від 12.05.2009 р. № 324 про виключення інформації про кредитну спілку "Срібні джерела" з Державного реєстру фінансових установ та анулювання свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, схвалене розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 21.05.2009 року № 357(а.с. 37, 38-40).

Суд зазначає, що Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг як колегіальний, спеціально уповноважений орган виконавчої влади, самостійно в межах наданих їй повноважень обирає засоби реагування з метою захисту прав споживачів фінансових послуг та вирішує питання щодо обрання того чи іншого заходу впливу на порушника. Норм, які б зобов'язували Комісію застосовувати конкретно визначений захід впливу у тих чи інших випадках, законодавство не містить.

Умови, порядок і строки провадження у справах про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність із надання фінансових послуг, порядок прийняття рішень про застосування заходів впливу та процедуру їх оскарження, визначено Положенням про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затвердженим розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13 листопада 2003 року № 125 (надалі - також «Положення № 125»).

Відповідно до пункту 1.1. Положення № 125 порушення законодавства про фінансові послуги - протиправна дія чи бездіяльність юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців (далі - Особи), яка посягає на встановлений порядок надання фінансових послуг.

Пунктом 1.5 Положення № 125 визначено, що Держфінпослуг обирає і застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення законодавства про фінансові послуги, враховуючи наслідки порушення та наслідки раніше застосованих заходів впливу (за наявності).

Дані та інформація про ознаки порушення може міститися в: 1) матеріалах, отриманих за результатами перевірок, проведених Держфінпослуг; 2) звітності, що подається до Держфінпослуг; 3) повідомленнях, отриманих від органів державної влади; 4) повідомленнях, отриманих від міжнародних організацій, іноземних органів державної влади, неурядових організацій; 5) зверненнях громадян; 6) повідомленнях, отриманих від юридичних осіб; 7) повідомленнях, опублікованих у ЗМІ; 8) інших джерелах.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду (п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

З пояснень представника позивачів в судовому засіданні, судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивачі особисто до відповідача з інформацією стосовно порушення КС "Срібні джерела" законодавства про фінансові послуги не звертались.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовна вимога про визнання бездіяльності відповідача, що потягло неплатоспроможність КС "Срібні джерела" та її банкрутство є необґрунтованою, у зв'язку з чим задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивачів збитків, які заподіяні учасникам спілки, а саме: ОСОБА_3 (175 132,06 грн.), ОСОБА_4 (6 651,00 грн.), ОСОБА_5 (64 570,00 грн.), ОСОБА_6 (18 640,28 грн.), ОСОБА_7 (131 125,00 грн.), ОСОБА_8 (92 953,00 грн.) суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова (матеріальна) шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні ним своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цих органів.

Згідно ч.2 ст.45 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", шкода, заподіяна учасникам ринку фінансових послуг неправомірними діями національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, при здійсненні ним своїх повноважень, підлягає відшкодуванню в повному обсязі за рахунок держави відповідно до закону.

Отже, обов'язковими умовами відшкодування шкоди з державного бюджету згідно вказаних статей є неправомірність дій органу та наявність причинно-наслідкового зв'язку між такими діями та завданою шкодою.

Судом не встановлено в діях відповідача порушень вимог чинного законодавства. Крім того, позивачами не доведено, а судом не встановлено наявності причинно-наслідкового зв'язку між вжитими (невжитими) відповідачем заходами впливу на фінансову установу та завданою позивачам шкодою.

Так, з позовної заяви вбачається, що вимога про відшкодування шкоди з відповідача обґрунтована порушенням КС "Срібні джерела" взятих на себе договірних зобов'язань щодо повернення суми вкладу та нарахованих на неї відсотків.

Разом з тим, за рахунок держави відшкодовується така шкода, яка заподіяна учасникам ринку фінансових послуг безпосередньо діями комісії.

Відповідно до законодавства про фінансові послуги, виключення інформації про кредитну спілку з Державного реєстру фінансових установ не звільняє її від виконання своїх зобов'язань за договорами по залученню внесків (вкладів) членів спілки на депозитні рахунки.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про кредитні спілки» передбачено, що діяльність кредитної спілки ґрунтується, зокрема, на принципі добровільності вступу та виходу з кредитної спілки. Відповідно до частин 5, 6 статті 3 цього ж Закону кредитна спілка діє на основі самофінансування, несе відповідальність за наслідки своєї діяльності та виконання зобов'язань перед своїми членами, партнерами, державним та місцевими бюджетами.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що повернення коштів вкладникам здійснюється за рахунок грошових коштів такої кредитної спілки. Законодавством не передбачено порядок повернення цих коштів відповідачем у випадку невиконання кредитною спілкою своїх зобов'язань.

Крім того, як встановлено судом, ухвалою господарського суду Харківської області від 21.07.2010 року визнані вимоги кредиторів КС "Срібні джерела", які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, зокрема, позивачів по справі, а саме: ОСОБА_3 у розмірі 175 132,06 грн., ОСОБА_4 - 6 651,00 грн., ОСОБА_5 - 64 570,00 грн., ОСОБА_6 - 18 640,28 грн., ОСОБА_7 - 131 125,00 грн., ОСОБА_8 - 92 953,00 грн.

Таким чином, оскільки відповідачем не було допущено бездіяльності, яка б порушувала права позивачів, то суд приходить до висновку, що в задоволенні вказаної позовної вимоги також слід відмовити.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі вищевикладеного, оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, у зв'язку з тим, що особисто щодо них жодних дій відповідачем вчинено не було, то суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_4 витрат, пов'язаних з посвідченням довіреності у розмірі 190,00 грн., на користь ОСОБА_6 витрат, пов'язаних з посвідченням довіреності у розмірі 190,00 грн. та стягнення на користь ОСОБА_5 витрат у розмірі 2294,00 грн. суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 3 вказаної статті передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Згідно зі ст. 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

З урахуванням наведених норм законодавства та вимог статті 94 КАС України суд приходить до висновку, що судові витрати не підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг України про визнання бездіяльності та стягнення збитків - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 19 листопада 2013 року.

Головуючий - суддя К.О. Севастьяненко

Судді: В.В. Єгупенко

І.С. Нуруллаєв