19.11.2013 Справа № 756/2783/13-ц
Справа № 2/756/1827/13
Унікальний номер 756/2783/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 листопада 2013 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Шумейко О.І.,
при секретарі - Острянко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
в с т а н о в и в:
У січні 2013 року позивач звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ПАТ «Страхова компанія «УНІКА», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у жовтні 2011 року в м. Києві на перетині вулиць Боженка - Володимиро-Либідської сталася ДТП, за участю автомобілів під керуванням позивача та відповідача ОСОБА_2
Постановою суду ОСОБА_2 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, на час скоєння ДТП її цивільно-правова відповідальність була застрахована у ПАТ «СК «УНІКА». Позивач звернувся до страхової компанії за виплатою страхового відшкодування, ПАТ «СК «УНІКА» виплатила позивачу страхове відшкодування у визначеній сумі в повному обсязі, однак позивач посилається на те, що його витрати на ремонт автомобіля значно перевищили суму страхового відшкодування, отриману від ПАТ «СК «УНІКА». Крім того, внаслідок пошкодження транспортного засобу позивач завдано моральну шкоду, яку ним оцінено у 2775 грн.
За таких обставин, позивач просив стягнути з ПАТ «СК «УНІКА» 13511,62 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, та на відшкодування моральної шкоди - 1275 грн., з відповідача ОСОБА_2 позивач просив стягнути на свою користь 4298 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, та на відшкодування моральної шкоди - 1500 грн., вирішити питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 31 січня 2013 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, передано за підсудністю на розгляд Оболонського районного суду м. Києва.
До початку розгляду справи позивач подав заяву про зміну предмету позову, в якій просив стягнути на свою користь з ПАТ «СК «УНІКА» 10289,36 грн. на відшкодування шкоди, заподіяної майну, у результаті дорожньо-транспортної пригоди, пеню у розмірі 1543,40 грн., 3% річних у сумі 553,93 грн., витрати на оплату експертизи у розмірі 3672 грн., 44,06 грн. - банківські послуги з оплати експертизи, 200 грн. - вартість нотаріального посвідчення довіреності на ім'я представника позивача, 1275 грн. - на відшкодування моральної шкоди, а з відповідача ОСОБА_2 - 6753,26 грн. на відшкодування шкоди, заподіяної майну, у результаті дорожньо-транспортної пригоди, та 1500 грн. - на відшкодування моральної шкоди. (а.с. 132-133)
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача ПАТ «СК «УНІКА» у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову. Зазначив, що позивачем не було оскаржено звіт про оцінку вартості збитку, завданого власнику транспортного засобу, та не надано акту виконаних робіт на підтвердження понесених витрат з ремонту автомобіля.
Відповідач ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення позову, просила суд відмовити позивачу у повному обсязі. Вказала, що її цивільна відповідальність на час скоєння ДТП була застрахована в ПАТ «СК «УНІКА», а тому ОСОБА_2 не повинна нести відповідальність за відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив наступне.
10 жовтня 2011 року о 18:20 год. в м. Києві по вул. Володимиро-Либіській, ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Nissan», д.н.з. НОМЕР_1 перед початком руху, не переконалась, що це буде безпечно та не створить перешкод та небезпеки іншим учасникам руху, розпочала рух на сигнал світлофора, що забороняє рух, виїхала на перехрестя, в результаті чого відбулося зіткнення з автомобілем «ВАЗ 11193», д.н.з. НОМЕР_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 04 листопада 2011 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Згідно з ч.4 ст.61 Цивільного процесуального кодексу України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, особою, винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 10 жовтня 2011 року за участю застрахованого автомобіля марки «Nissan», д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля «ВАЗ 11193», д.н.з. НОМЕР_2, є водій ОСОБА_2
На час скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винної особи, яка керувала застрахованим автомобілем марки «Nissan», д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована на підставі полісу № АА 4268274, терміном дії з 10 травня 2011 року до 09 травня 2012 року, виданого ПАТ «СК «УНІКА». Ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну становить 50000 гривень.
Позивач звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування до ПАТ «СК «УНІКА» 26 жовтня 2011 року.
За замовленням страхової компанії суб'єктом оціночної діяльності «ДЕКРА Експерт» складено звіт про оцінку, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу - автомобілю марки «ВАЗ 11193», д.н.з. НОМЕР_2, склала 11830,70 грн., яку за наказом відповідача від 12 грудня 2011 року виплачено на користь позивача, що підтверджується платіжним дорученням від 13 грудня 2011 року № 041314. (а.с. 50-68)
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 28 березня 2013 року у справі призначено судову автотоварознавчу експертизу.
За висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення автотоварознавчої експертизи, складеного 26 липня 2013 року № 3351/13-54, матеріальна шкода, завдана власнику автомобіля «ВАЗ-11193», д.н.з. НОМЕР_3, ОСОБА_3 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 10 жовтня 2011 року, складає 22017,74 грн.; вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 10 жовтня 2011 року, складає 28771,00 грн.; втрата товарного вигляду зазначеного транспортного засобу у даному випадку не нараховується. (а.с. 123-125)
Зі дослідницької частини висновку експерта вбачається, що розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу внаслідок пошкодження при ДТП його автомобіля, розрахований з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, який у даному випадку складає 46%. При цьому, вартість відновлювального ремонту автомобіля розрахована експертом без застосування коефіцієнту фізичного зносу. Оскільки автомобіль позивача мав пошкодження до ДТП у такому випадку втрата товарної вартості не нараховується.
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
У відповідності до положень ст. 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі ст. 28 Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, це, зокрема, шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
За приписами ст. 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
За правилами п. 22.3 ст. 22 Закону, в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Як убачається з матеріалів справи, ліміт відповідальності відповідача ПАТ «СК «Лафорт» за полісом обов'язкового страхування становить 50000 гривень за шкоду, заподіяну майну потерпілого.
За висновком судової експертизи загальна вартість матеріального збитку, завданого позивачу, як власнику пошкодженого автомобіля, склала 22017,24 грн. Страхова компанія у позасудовому порядку сплатила на користь позивача 11830,70 грн.
Таким чином, відповідач ПАТ «СК «УНІКА» має відшкодувати позивачу залишок вартості матеріального збитку, завданого внаслідок пошкодження автомобіля при ДТП, у сумі 10187,04 грн., оскільки визначений експертом загальний розмір матеріального збитку знаходиться в межах ліміту відповідальності страховика.
Крім того, позивач посилався, що йому було завдано моральну шкоду, оскільки його автомобіль було пошкоджено, він тривалий час не міг ним користуватися, вимушений був звертатися до суду за захистом своїх порушених прав, винна особа та страховик не хотіли у позасудовому порядку відшкодувати позивачу завдану шкоду у повному обсязі.
Судом встановлено, що внаслідок ДТП позивач не отримав тілесних пошкоджень, однак був пошкоджений його автомобіль, у зв'язку з чим він втратив роботу, не міг забезпечувати свою родину, що в цілому призвело до душевних страждань позивача.
За приписами ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Суд погоджується з твердженням позивача, що йому було завдано душевних страждань внаслідок пошкодження його автомобіля в результаті ДТП.
Відповідач ОСОБА_2 є особою, яка визнана винною у скоєнні ДТП 10 жовтня 2011 року, а тому в порядку передбаченому ст. ст. 23, 1167, ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» має здійснити відшкодування завданої позивачу моральної шкоди.
Позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 1500 гривень на відшкодування моральної шкоди.
Суд вважає правильним зменшити розмір відшкодування моральної шкоди, визначений позивачем, до 1000 гривень з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості.
Поряд з цим, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача ПАТ «СК «УНІКА» 1275 грн. на відшкодування моральної шкоди та щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 6753,26 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, не є законними, виходячи з наступного.
За положеннями ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу, а тому така шкода може бути відшкодована за рахунок винної особи.
Розмір матеріальної шкоди у сумі 6753,26 грн., обрахований позивачем та який, на його думку, підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2, є різницею між вартістю відновлювального ремонту автомобіля та матеріальною шкодою, завданою власнику автомобіля, визначеними за висновком судової експертизи, тобто обрахованим експертом фізичним зносом автомобіля, вираженим у гривнях. Втрата товарного вигляду транспортного засобу у даному випадку не нараховувалася.
Враховуючи те, що загальний розмір матеріальної шкоди не перевищив ліміт відповідальності страховика, встановлений полісом, з відповідача ОСОБА_2 не підлягає стягненню 6753,26 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Крім того, за положеннями ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у редакції, чинної на час виникнення спірних правовідносин, страховик відшкодовує моральну шкоду, передбачену пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України.
Під час розгляду справи позивач вказав, що не зазнав ушкоджень здоров'я в результаті ДТП. Судом не встановлено факту протиправної поведінки по відношенню до позивача, членів його сім'ї зі сторони страховика. Відтак, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача ПАТ «СК «УНІКА» 1275 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.
Щодо стягнення з відповідача ПАТ «СК «УНІКА» пені, 3% річних, банківських послуг з оплати експертизи та вартості нотаріального посвідчення довіреності на ім'я представника позивача суд вважає такі незаконним та необґрунтованими.
Відповідно до п.п. 36.2, 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Матеріалами справи підтверджено, що визначена страховиком сума страхового відшкодування сплачена на користь позивача протягом двох календарних місяців з дня звернення ОСОБА_1 із заявою про виплату страхового відшкодування. (а.с.49,67,68)
Відповідач ПАТ «СК «УНІКА» не може нести відповідальність у вигляді пені за прострочення виплати страхового відшкодування та нарахованих трьох відсотків річних на підставі ст. 625 ЦК України, оскільки у страховика на час звернення позивача до суду ще не настав обов'язок виплатити останньому страхове відшкодування, розмір якого в подальшому визначений за результатом проведення судової експертизи.
Вартість банківських послуг з оплати експертизи та нотаріального посвідчення довіреності на ім'я представника позивача не підлягають стягненню з відповідача ПАТ «СК «УНІКА», оскільки такі витрати не відшкодовуються за Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та не можуть бути стягнуті у складі судових витрат в порядку, передбаченому ст. ст. 79, 88 ЦПК України.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить про часткове задоволення позову ОСОБА_1 та вирішує стягнути на користь позивача з ПАТ «СК «УНІКА» 10187,04 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та з ОСОБА_2 - 1000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог суд вирішує відмовити з підстав, наведених вище.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, у тому числі з витрат, пов'язаних із проведенням судових експертиз.
Згідно зі ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Позивач здійснив оплату вартості проведення судової експертизи у розмірі 3672 грн. (а.с. 133), а також оплатив судовий збір у загальній сумі 258,31 грн.
За таких обставин, суд присуджує до стягнення на користь позивача з ПАТ «СК «УНІКА» судовий збір у сумі 99,97 грн. та витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, у розмірі 1421,06 грн., а з ОСОБА_2 судовий збір у сумі 11,10 грн. та витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, у розмірі 157,90 грн., виходячи з пропорційності розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 217, 218 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА», код ЄДРПОУ 20033533, на користь ОСОБА_1 10187 (десять тисяч сто вісімдесят сім) гривень 04 копійки на відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, судовий збір у сумі 99 (дев'яносто дев'ять) гривень 97 копійок, витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, у розмірі 1421 (одна тисяча чотириста двадцять одна) гривня 06 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 1000 гривень на відшкодування завданої моральної шкоди, судовий збір у сумі 11 (одинадцять) гривень 10 копійок, витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, у розмірі 157 (сто п'ятдесят сім) гривень 90 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.І. Шумейко
Судове рішення № 35353167, Оболонський районний суд міста Києва було прийнято 19.11.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 756/2783/13-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: