Рішення № 35351852, 19.11.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2013 р. Справа № 914/3964/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

при секретарі Лосик Ю.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕА Електронікс Україна", м. Київ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат", м. Жидачів

про: стягнення 9 072,21 грн.

Представники:

Від позивача: Мороз О.О. - представник (Довіреність б/н від 27.08.13р.)

Від відповідача: не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 811 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕА Електронікс Україна", м. Київ до відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат", м. Жидачів про стягнення 9 072,21 грн.

Ухвалою суду від 23.10.2013 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 05.11.2013 р. За клопотанням відповідача Ухвалою суду від 05.11.2013 р. розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 19.11.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задоволити.

Відповідач явку представника в судове засідання з невідомих причин не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце розгляду спору.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача, в порядку ст. 75 ГПК України.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

26.07.2012 р. між сторонами у справі укладено Договір поставки № 26-07/2012 р., відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання передати у власність відповідача комплектуючі вироби, вимірювальні прилади, паяльне устаткування, електронні компоненти, зазначені у Специфікації, а відповідач у свою чергу зобов'язався прийняти і оплатити отриманий від позивача товар.

У п. 1.2. сторони погодили, що найменування товару, його кількість, ціна, термін поставки, загальна вартість товару зазначається у Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору.

15.08.2012 р. сторонами підписано Додаток № 1 до Договору поставки № 26-07/2012р. «Специфікація», якою передбачено поставку позивачем на користь відповідача товару на загальну суму 8 328,42 грн. в т.ч. 1 388,42 грн. ПДВ. На оплату даного товару 20.08.2012 р. позивачем оформлено Рахунок-Фактуру № 17889 на суму 8 328,42 грн.

Згідно п. 2.3. Договору поставка товару відповідачу повинна була здійснюватися на умовах СРТ місто Львів (Інкотермс-2000), якщо інше не зазначено у Специфікації.

Пунктом 2.4. передбачено обов'язок відповідача при прийманні товару перевірити його відповідність даним, які вказані у специфікації, рахунку-фактурі, накладній, по найменуванню, кількості, якості та комплектності.

У відповідності до положень п. 2.6. Договору позивач є таким, що виконав умови щодо поставки товару з дати передачі товару перевізнику. Датою поставки товару є дата, що вказана у вантажній декларації (реєстрі відправлення).

Як встановлено судом на виконання договірних зобов'язань позивач у жовтні 2010 р. передав відповідачу товар на суму 3 533,20 грн., про що свідчить Видаткова накладна № 23668 від 05.10.2012 р., Квитанція № 4888 від 08.10.2012 р. (Нефіскальний документ Тарифікація та розписка за прийняті відправлення по реєстру № 188) та Реєстр № 178 від 15.10.2012 р., на якому стоїть відтиск печатки ВАТ "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" та відмітка про отримання товару відповідачем.

У грудні 2012 р. позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 4 795,22 грн. що підтверджується Видатковою накладною № 31568 від 24.12.2012 р., Квитанцією № 1056 від 25.12.2012 р. (Нефіскальним документом Тарифікація та розписка за прийняті відправлення по реєстру № 241) та Реєстром № 507 від 27.12.2012 р. із відтиском печатки ВАТ "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" та відміткою про отримання товару відповідачем.

Загальна сума переданого відповідачу товару становить 8 328,42 грн.

Згідно п. 3.4. Договору оплату товару відповідач зобов'язався здійснити після його отримання, але не пізніше 20 днів з дати поставки товару.

Однак, як стверджує позивач зобов'язань щодо оплати отриманого товару відповідач не виконав, у зв'язку з чим станом на день звернення до суду із позовом у ВАТ "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" перед ТзОВ "СЕА Електронікс Україна" склалась заборгованість в сумі 8 328,42 грн.

За порушення строків оплати товару, позивач, на підставі п. 5.1. Договору та із врахуванням приписів ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки виконання зобов'язання, що згідно розрахунку позовних вимог становить 618,92 грн.

Також, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 124,87 грн. 3 % річних.

Загальна сума позовних вимог складає 9 072,21 грн.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено в процесі розгляду справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору поставки № 26-07/2012 р. від 26.07.2012 р.

Згідно визначення ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В процесі розгляду справи суд встановив, що позивач визначені Договором зобов'язання виконав належним чином, передавши у власність відповідача комплектуючі вироби, вимірювальні прилади, паяльне устаткування, електронні компоненти, зазначені у Специфікації від 15.08.2012 р. (Додаток № 1 до Договору поставки № 26-07/2012р.) на загальну суму 8 328,42 грн.

У п. 2.3. Договору сторони передбачили, що поставка товару здійснюється на умовах СРТ місто Львів (Інкотермс-2000), якщо інше не зазначено у Специфікації.

У відповідності до положень Інкотермс Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) CPT - термін "фрахт/перевезення оплачено до ..." означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим.

Продавець зобов'язаний надати товар із комерційним рахунком-фактурою або еквівалентним йому електронним повідомленням, у відповідності з умовами договору купівлі-продажу, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть вимагатися за договором (п. А.1. Інкотермс).

Як встановив суд поставка товару відповідачу здійснювалася службою кур'єрської доставки. 08.10.2012 р. позивач передав перевізнику - Спецзв'язок Київ для поставки відповідачу товар на суму 3 533,20 грн., про що свідчить Видаткова накладна № 23668 від 05.10.2012 р. та Квитанція № 4888 від 08.10.2012 р. (Нефіскальний документ Тарифікація та розписка за прийняті відправлення по реєстру № 188). 25.12.2012 р. позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 4 795,22 грн. що підтверджується Видатковою накладною № 31568 від 24.12.2012 р., Квитанцією № 1056 від 25.12.2012 р. (Нефіскальним документом Тарифікація та розписка за прийняті відправлення по реєстру № 241).

Про отримання відповідачем відправленого позивачем багажу свідчать Реєстри № 178 від 15.10.2012 р. та № 507 від 27.12.2012 р., із відтиском печатки ВАТ "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" та відміткою про відповідачем отримання товару.

Пунктом 2.6. Договору визначено, що позивач є таким, що виконав умови щодо поставки товару з дати передачі товару перевізнику. Датою поставки товару є дата, що вказана у вантажній декларації (реєстрі відправлення).

Положення ст. 692 ЦК України визначають, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно приписів ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк виконання зобов'язання щодо оплати товару сторонами визначений у п. 3.4. Договору, відповідно до якого оплату товару відповідач зобов'язався здійснити після його отримання, але не пізніше 20 днів з дати поставки товару.

Однак, як встановлено судом договірних зобов'язань щодо оплати товару відповідач не виконав, у зв'язку з чим у нього перед позивачем склалась заборгованість в сумі 8 328,42 грн.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно положень ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що за порушення покупцем умов оплати товару покупець повинен сплатити постачальнику пеню у розмірі 0,1 % від суми неоплаченого в строк товару за кожний день прострочення платежу.

При дослідженні розрахунку позовних вимог суд встановив, що нарахування пені позивач здійснив у відповідності до вимог ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», яка визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Із врахуванням вищезазначеного, суд перевіривши розрахунок уточнених позовних вимог прийшов до висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 253, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 692, 712 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» (81700, Львівська обл., м. Жидачів, вул. Фабрична, 4. Ідентифікаційний код 00278801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕА Електронікс Україна" (02094, м. Київ, вул. Краківська, 13-Б, корпус 2. Ідентифікаційний код 38013262) 8 328,42 грн. основного боргу, 618,92 грн. пені, 124,87 грн. 3 % річних, всього - 9 072,21 грн. ; 1 720,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.11.2013 р.

Суддя Ділай У.І.