Рішення № 35351832, 14.11.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2013 р. Справа № 911/2193/13

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Лилака Т.Д., суддів Горбасенка П.В., Лопатіна А.В. розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ-Брік Траст», м. Київдо 1) Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Київська обл., с. Горенка 2) Фізичної особи-підприємця Галагана Василя Івановича, Київська обл., с. Горенкатретя особаВідділ Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області, м. Київпро визнання незаконним рішення ради, визнання недійсним договору та визнання права власності

за участю представників:

позивача:Бойченко С.А., довіреність № 11/12-09/1 від 09.12.2011 року;відповідача-1:не з'явилися;відповідача-2:Галаган В.І.;третьої особи:не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВ-Брік Траст» (позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (відповідач-1) та Фізичної особи-підприємця Галагана Василя Івановича (відповідач-2) про визнання незаконним рішення Горенської сільської ради від 08.10.2009 року «Про надання в оренду земельної ділянки приватному підприємцю Галаган В.І.», визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 13.10.2009 року, укладеного між Горенською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області та Фізичною особою-підприємцем Галаганом В.І., та визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВ-Брік Траст» права власності на земельну ділянку площею 0,0401 га, з кадастровим номером 3222482400:03:002:0023.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач-1 розпорядився земельною ділянкою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ-Брік Траст» без належних на те повноважень, чим порушив його права.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.06.2013 року порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відділ Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області та призначено справу до розгляду на 04.07.2013 року.

Через канцелярію суду 04.07.2013 року позивач надав клопотання про витребування доказів, яке було задоволено судом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.07.2013 року розгляд справи було відкладено на 18.07.2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.07.2013 року суд продовжив строк вирішення спору та відклав розгляд справи на 01.08.2013 року.

Через канцелярію суду 31.07.2013 року відповідач-2 надав клопотання про перенесення розгляду справи, яке задоволено судом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.08.2013 року призначено колегіальний розгляд справи № 911/2193/13.

Розпорядженням Голови господарського суду Київської області від 01.08.2013 року № 195-АР призначено колегіальний розгляд справи у наступному складі колегії: суддя Лилак Т.Д. (головуючий), судді - Горбасенко П.В., Ярема В.А.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.08.2013 року прийнято справу № 911/2193/13 до розгляду колегією суддів у складі: головуючого судді - Лилака Т.Д, суддів - Горбасенка П.В., Яреми В.А. та призначено до розгляду на 04.09.2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.09.2013 року розгляд справи відкладено на 19.09.2013 року.

У судовому засіданні 19.09.2013 року представниками сторін було подано клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.09.2013 року суд продовжив строк вирішення спору та відклав розгляд справи на 03.10.2013 року.

Однак, до початку розгляду справи в судовому засіданні 03.10.2013 року, суддею Лилаком Т.Д. заявлено заяву про зміну складу колегії суддів по розгляду справи № 911/2193/13, в зв'язку з перебуванням судді Яреми В.А. у щорічній відпустці.

Розпорядженням голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. № 260-АР від 01.10.2013 року здійснено заміну у складі колегії суддів, яка розглядає справу № 911/2193/13, замінено суддю Ярему В.А. на суддю Лопатіна А.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.10.2013 року прийнято справу № 911/2193/13 до провадження у складі колегії суддів: Лилак Т.Д. - головуючий суддя, судді - Горбасенко П.В., Лопатін А.В.

03.10.2013 року через канцелярію суду позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив визнати незаконним рішення Горенської сільської ради від 08.10.2009 року «Про надання в оренду земельної ділянки приватному підприємцю Галаган В.І.», визнати недійсним договору оренди земельної ділянки від 13.10.2009 року, укладеного між Горенською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області та Фізичною особою-підприємцем Галаганом В.І. та визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВ-Брік Траст» право власності на земельну ділянку площею 0,0348 га.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.10.2013 року розгляд справи було відкладено на 31.10.2013 року.

31.10.2013 року через канцелярію суду відповідач-2 подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.10.2013 року розгляд справи було відкладено на 14.11.2013 року.

14.11.2013 року через канцелярію суду позивач надав письмові пояснення у справі.

Представники відповідача-1 та третьої особи в судове засідання 14.11.2013 року не з'явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача-1 та третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача-1 та третьої особи, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

31.03.2000 року КСП АК «Бучанський» було видано державний акт серії КВ на право колективної власності на землю, зареєстрований за № 117, в якому містилася ділянка під № 34.

Вказана земельна ділянка вибула з державної власності в момент, коли КСП АК «Бачанський» отримало державний акт на право колективної власності на землю, зареєстрований 31.03.2000 року за № 117, і як вбачається з матеріалів справи, після цього вказана земельна ділянка не переходила в державну або комунальну власність.

18.01.2008 року між ТОВ «ВВ-Брік Траст», КСП Агрокомбінат «Бучанський» та головою комітету кредиторів - Підприємством «Добробут» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» було укладено мирову угоду, предметом якої є передача у власність позивача єдиного майнового комплексу КСП АК «Бучанський» та включення валових активів КСП АК «Бучанський» до складу активів позивача на умовах, визначених мировою угодою.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.01.2008 року у справі № 182/12б-98/3/14/18 було затверджено вищевказану мирову угоду.

Відповідно до умов мирової угоди під єдиним майновим комплексом КСП АК «Бучанський» розуміються усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, боги (за винятком зобов'язань КСП АК «Бучанський», відшкодування яких передбачено пп.. «б, в, г» п.1 ч.1 ст.31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом) та усі інші майнові права, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури.

Відповідно до ч.2, 3 ст. 191 ЦК України до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю.

КСП АК «Бучанський» було припинено шляхом приєднання до позивача, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.01.2013 року № 15632783 та статутом позивача.

Таким чином, позивач є правонаступником КСП АК «Бучанський».

Рішенням Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 08.10.2009 року «Про надання в оренду земельної ділянки приватному підприємцю Галаган В.І.» (копія залучена до матеріалів справи) надано приватному підприємцю Галагану Василю Івановичу на умовах оренди терміном на 5 років, земельну ділянку площею 0,0401 га. в с. Горенка по вул.. Радгоспній, 3 для розміщення торгівельного павільйону.

На підставі зазначеного рішення 13.10.2009 року між відповідачем-1 (орендодавець) та відповідачем-2 (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки (копія залучена до матеріалів справи), згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку, площею 0,0401 га в с. Горенка, згідно з план-схемою земельної ділянки.

Згідно п. 1.2 договору місце розташування земельної ділянки: с. Горенка Києво-Святошинського району Київської області, вулиця Радгоспна, 3.

Конституція України у ч. 2 ст. 19 передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі -це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Закон України «Про оренду землі»у ст. 4 передбачає, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноваженні ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.

Цивільний кодекс України у ст. 761 передбачає, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Як вбачається із експертного висновку ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 04.09.2013 року № 01/04-06/1107 земельна ділянка площею 0,0401 га, яка розташована на території Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та передана в оренду ФОП Галагану В.І., частково накладається (площа накладання - 0,0348 га) на земельну ділянку, визначеною під № 34 в державному акті на право колективної власності на землю серії КВ, виданому 31.03.2000 року КСП АК «Бучанський», правонаступником якого є ТОВ «ВВ-Брік Траст».

Судом встановлено, що до моменту укладення мирової угоди від 18.01.2008 року та її затвердження ухвалою господарського суду Київської області від 28.01.2008 року були відсутні підстави, які б свідчили про припинення права власності у КСП АК «Бучанський» на спірну земельну ділянку.

Таким чином, спірна земельна ділянка площею 0,0348 га на момент передачі в оренду не перебувала в державній чи комунальній власності, а права на неї належали ТОВ «ВВ-Брік Траст», як правонаступнику КСП АК «Бучанський».

Враховуючи викладене, Горенська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області в порушення вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України та ст. 4 Закону України «Про оренду землі» прийняла рішення від 08.10.2009 року, яким надала приватному підприємцю Галагану В.І.. в користування на умовах оренди земельну ділянку, площею 0,0401 га, яка частково накладається (площа накладання - 0,0348 га) на земельну ділянку, визначену під № 34 в державному акті на право колективної власності на землю серії КВ, виданому 31.03.2000 року КСП АК «Бучанський», правонаступником якого є ТОВ «ВВ-Брік Траст».

Згідно ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішення Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 08.10.2009 року «Про надання в оренду земельної ділянки приватному підприємцю Галаган В.І.» суперечить вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України та ст. 4 Закону України «Про оренду землі», внаслідок чого є незаконним, в зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ-Брік Траст» про визнання незаконним рішення Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 08.10.2009 року «Про надання в оренду земельної ділянки приватному підприємцю Галаган В.І.» доведені суду за допомогою належних і допустимих доказів, є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 ст. 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відтак, вирішуючи спір про визнання недійсним договору необхідно встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, та настання відповідних наслідків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України №16/191 від 12.04.2010р.

Приписами статей ст. 175, 173, 283 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Пунктом 6 цієї статті визначено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно статей 123, 124 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Аналогічні положення містяться у ст. 16 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Зі змісту зазначених вимог Закону слідує, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки.

Згідно зі ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008р. № 01-8/211, оспорюваний правочин стає недійсним внаслідок прийняття судового рішення, яке має зворотну силу у часі.

Враховуючи вищевикладене та те, що позовна вимога про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 13.10.2009 року, укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-2 є похідною від первісної позовної вимоги про визнання незаконним рішення Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 08.10.2009 року «Про надання в оренду земельної ділянки приватному підприємцю Галаган В.І.» та задоволення судом вказаної первісної позовної вимоги, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 13.10.2009 року, укладеного між відповідачм-1 та відповідачем-2, оскільки визнання незаконним рішення Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 08.10.2009 року «Про надання в оренду земельної ділянки приватному підприємцю Галаган В.І.», на підставі якого було укладено договір, не породжує жодних прав та обов'язків, окрім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи, що факт укладення оспорюваного договору оренди земельної ділянки між відповідачем-1 та відповідачем 2 (як орендарем) свідчить про невизнання з боку відповідачів права власності на земельну ділянку площею 0,0348 га за позивачем, суд дійшов до висновку про задоволення позовної вимоги про визнання права власності за позивачем на земельну ділянку площею 0,0348 га відповідно до каталогу координат поворотних точок меж цієї земельної ділянки.

Судовий збір у розмірі 5 463,00 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідачів.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним рішення Горенської сільської ради 28-ї сесії 5-го скликання від 08.10.2009 р. «Про надання в оренду земельної ділянки приватному підприємцю Галаган В.І.».

3. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,0401 га з кадастровим номером 3222482400:03:002:0023, укладений 13.10.2009 р. між Горенською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області (ідентифікаційний код 04358520) та фізичною особою-підприємцем Галаганом В.І. (ідентифікаційний номер 2120709933), посвідчений приватним нотаріусом Фатхутдіновим С.В та зареєстрований у реєстрі за № 343.

4. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВ-Брік Траст» (місцезнаходження: 01021, м. Київ, вул. М.Грушевського, будинок 28/2, Н.П. № 43, ідентифікаційний код 35057883) право власності на земельну ділянку площею 0,0348 га, що розташована на території Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, відповідно до каталогу координат поворотних точок меж цієї земельної ділянки:

№ ХУ1594650.49357699.542594654.02357688.523594654.65357686.564594655.52357683.835594638.66357670.926594637.05357675.927594636.34357677.738594633.10357688.249594650.49357699.54

5. Стягнути з Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (08105, Київська обл., с. Горенка вул. Леніна 125 «а», код 04358520) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ-Брік Траст» (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, Н.П. № 43, код 35057883) 2 731 (дві тисячі сімсот тридцять одну) грн. 50 коп. судового збору.

6. Стягнути з фізичної особи-підприємця Галагана Василя Іванович (08105, Київська обл., с. Горенка, вул. Кільцева, буд. 10-а, ідентифікаційний номер 2120709933) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ-Брік Траст» (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, Н.П. № 43, код 35057883) 2 731 (дві тисячі сімсот тридцять одну) грн. 50 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 19.11.2013 р.

Головуючий суддя Т.Д. Лилак

Судді П.В. Горбасенко

А.В. Лопатін