Рішення № 35350634, 14.11.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 листопада 2013 року Справа № 913/2293/13

Провадження №4/913/2293/13

За позовом

Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА", м. Київ

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта - Лугань", м. Луганськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - громадянин ОСОБА_2, м. Красний Луч Луганська область

про стягнення 5983 грн. 44 коп.

Суддя Старкова Г.М.

Секретар судового засідання Макаренко В.А.

У засіданні брали участь:

від позивача - не прибув;

від відповідача - Захарова Т.Ю., довіреність № 025-07/1748 від 15.08.2013;

від 3-ої особи - не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на свою користь 5983 грн. 44 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди (в порядку регресу).

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного між ТОВ «Ілта» (надалі - Страхувальник) та Приватним акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» (позивач у справі) страхового сертифікату добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів № 988 від 14.02.2010 до Генерального договору страхування № 3565 від 10 липня 2009 року, AT «СК «НОВА» взяла на страхування майнові інтереси Страхувальника, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Peugeot, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Так, 11.04.2010 на Антрацитівському шосе в м. Красний Луч сталася дорожньо- транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля Peugeot, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля ВАЗ 2121, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2.

Згідно постанови Краснолуцького міського суду Луганської області від 18.05.2013 (справа № 3-1334) ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

Проте, в даній постанові Краснолуцького міського суду Луганської області було допущено технічну помилку в прізвищі особи, винної в ДТП, оскільки зазначено «ОСОБА_2», хоча справжнє прізвище «ОСОБА_2».

Відповідно до розширених відомостей №8602646 про дорожньо-транспортну пригоду винуватцем ДТП 11.04.2010 є ОСОБА_2.

У зв'язку з чим, ПAT «Страхова компанія «НОВА» направила заяву про виправлення описки до Краснолуцького міського суду Луганської області та на момент подання позовної заяви відповіді суду не отримала.

20.09.2010 до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування звернувся страхувальник та надав усі необхідні документи.

Згідно рахунку-фактури №2254 від 09.06.2010 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Peugeot, державний номер НОМЕР_1 становить 11983,44 грн.

Згідно Договору страхування встановлена франшиза в розмірі 6000,00 грн.

На виконання умов договору страхування, Закону України «Про страхування», позивач склав страховий акт (попередній) № 2962 від 29.09.2010 та відшкодував страхувальнику розмір матеріальних збитків, що були завдані в результаті ДТП 11.04.2010. Розмір страхового відшкодування склав 5983,44 грн., що підтверджується угодою №1 про проведення заліку взаємних однорідних вимог №1 від 27.09.2010.

Оскільки, на думку позивача, цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована у Публічному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Оранта-Лугань»(відповідач), згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/8037507, тому позивач 07.04.2011 вих. № 765/0/17-11 звернувся з регресною вимогою до відповідача. У відповідь на регресу вимогу відповідач надіслав лист від 13.05.2011 вих. №02- 07/507 в якому зазначив, що згідно полісу №ВС/8037507 1-го типу, забезпеченим транспортним засобом є ВАЗ 2121, державний номер НОМЕР_2. Даним листом відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що ОСОБА_2 не є страхувальником ПАТ «Страхова компанія «Оранта-Лугань».

Позивач вважає відмову страховика - ПАТ «Страхова компанія «Оранта-Лугань» у виплаті йому суми за регресною вимогою незаконною та безпідставною, оскільки вона суперечить вимогам п.15.1 ст.15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

За таких обставин, на підставі ст.ст. 9, 25, 27, Закону України «Про страхування», п.1.4 ст.4, п.15.1 ст.15, п.22.1 ст.ст.22, .29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач вважає, що ПАТ «Страхова компанія «Оранта-Лугань» зобов'язане сплатити 5983 грн. 44 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди (в порядку регресу).

Представник позивача у судові засідання 16.09.2013, 01.10.2013, 14.10.2013, 07.11.2013 та 14.11.2013 не прибув та надсилав до суду додаткові пояснення, в яких підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просить суд розглядати дану справу за відсутності представника позивача. Подані додаткові пояснення судом розглянуті та долучені до матеріалів справи, клопотання позивача про долучення до матеріалів справи доданих документів та розгляд справи за його відсутності судом задоволено.

Третя особа у судові засідання 16.09.2013, 01.10.2013, 14.10.2013, 07.11.2013 та 14.11.2013 не прибула, про причини неявки свого представника не повідомила, не виконала вимог ухвали щодо надання документів, необхідних для розгляду справи.

На запит господарського суду Луганської області від Краснолуцького міського суду Луганської області надійшов супровідний лист № 12509 від 26.09.2013,яким направлено копію матеріалів справи № 3-1334/10 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Також Краснолуцьким міським судом Луганської області надано копію постанови від 04.09.2013 у справі № 3-1334 2010р.,якою керуючись ст.ст. 283,304 КпАП України постановив проте, що у постанові суду № 3-1334 від 18.05.2010 слід вважати правильно про притягнення до адміністративної відповідальності по ст. 124 КпАП України ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.10.2013 подав заяву про продовження строку розгляду справи №913/2293/13 на 15 днів, відповідно до ст. 69 ГПК України, для надання додаткових пояснень після отримання відомостей від органів ДАІ, витребуваних згідно ухвали суду від 16.09.2013.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 14.10.2013 у справі № 913/2293/13 з урахуванням особливостей розгляду даного спору заяву представника відповідача задоволено та продовжено строк розгляду справи, який закінчується 30.10.2013, на 15 днів до 14.11.2013 включно.

На запит господарського суду Луганської області із ВДАІ ЗМУ ГУМВС в Запорізькій області за супровідним листом від 15.10.2013 № 10/16 -6520 надійшла копія довідки про ДТП, яка сталася 07.06.2008 на вул. Сапожнікова в м. Запоріжжя за участю водія автомобілю PEUGEOT 206 реєстраційний номер НОМЕР_1 та водія автомобілю ВАЗ 2107 реєстраційний номер НОМЕР_3.

Представник відповідача відзивом на позовну заяву №02-07/1815 від 16.09.2013 вважає позовні вимоги такими, що до задоволення не підлягають, тому просить в їх задоволенні відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що належним доказом оцінки вартості матеріального збитку, спричиненого внаслідок пошкодження транспортного засобу має бути звіт про оцінку пошкодженого майна, відповідно до ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність".

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує на те, що між ПАТ "Страхова компанія "Оранта - Лугань" та ОСОБА_6 15.07.2010 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/4711053 (далі- Договір). Застрахованим транспортним засобом за цим Договором є автомобіль ВАЗ 2121, реєстраційний номер НОМЕР_2.

ПАТ "Страхова компанія "Оранта - Лугань" 11.04.2011 було отримано регресну вимогу ВАТ «СК «Нова», в якій позивач просив здійснити грошове відшкодування у розмірі 5983,44 грн. у зв'язку з виплатою ним страхового відшкодування. Листом від 13.05.2011 № 02-07/507 ПАТ "Страхова компанія "Оранта - Лугань" повідомило ВАТ «СК «Нова» про невизнання зазначеної регресної вимоги у зв'язку з тим, що особа, яку було визнано винною у скоєнні ДТП 11.04.2010 - ОСОБА_2 не є страхувальником ПАТ "Страхова компанія "Оранта - Лугань".

Вказаний Договір був укладений на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір 1 типу) - п.15.1. ст. 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції від 16.11.2008, що діяла на момент укладення Договору та скоєння ДТП).

Згідно постанови Краснолуцького міського суду Луганської області від 18.05.2010 ДТП винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за фактом ДТП, яке сталося 11.04.2010 було визнано ОСОБА_2. Однак, законні підстави експлуатації ОСОБА_2 автомобіля ВАЗ 2121, реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент ДТП ніяким чином не підтверджені.

Відповідач вважає, що оскільки ОСОБА_2 не є особою, відповідальність якої застрахована за Договором в розумінні ст.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції від 16.11.2008, що діяла на момент укладення Договору та скоєння ДТП) немає правових підстав для визнання ДТП, яка сталася 11.04.2010 страховим випадком за Договором та відповідно для виплати страхового відшкодування.

Посилаючись на постанову Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 pоку N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", відповідач вказує на те, що позивач при розрахунку суми заявленої до стягнення у даній справі в порядку регресу повинен був врахувати суму відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу.

Представник позивача надіслав до суду додаткові пояснення № 2276/0/17-13 від 24.09.2013, №2596/0/17-13 від 31.10.2013, № 2382/0/17-13 від 07.10.2013 та № 2596/0/17-13 від 31.10.2013 в яких підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Всі пояснення, подані представником позивача до суду, судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача подав суду доповнення до відзиву на позовну заяву від 14.11.2013 № 02-07/2010,яким зазначив, що відповідач не повинен нести відповідальність за особу, з якою не було укладено Договір страхування, та, відповідно, до позивача не перейшло право вимоги на підставі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до відповідача про стягнення в порядку регресу виплаченого страхового відшкодування. Крім того, відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Дане доповнення до відзиву на позовну заяву судом розглянуте та долучене до матеріалів справи.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд -

в с т а н о в и в:

Відповідно до умов укладеного між ТОВ «Ілта» (надалі - Страхувальник) та Приватним акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» (позивач у справі) страхового сертифікату добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів № 988 від 14.02.2010 до Генерального договору страхування № 3565 від 10 липня 2009 року, ПAT «Страхова компанія «НОВА» взяла на страхування майнові інтереси страхувальника, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Peugeot, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Так, 11.04.2010 на Антрацитівському шосе в м. Красний луч сталася дорожньо- транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля Peugeot, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля ВАЗ 2121, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2.

Згідно постанови Краснолуцького міського суду Луганської області від 18.05.2013. (справа № 3-1334) ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України( а.с.17).

Проте, в постанові Краснолуцького міського суду Луганської області було допущено технічну помилку в прізвищі особи, винної в ДТП, оскільки зазначено «ОСОБА_2», хоча справжнє прізвище «ОСОБА_2».

Відповідно до розширених відомостей №8602646 про дорожньо-транспортну пригоду винуватцем ДТП 11.04.2010 є ОСОБА_2.

У зв'язку з чим, ПAT «Страхова компанія «НОВА» направила заяву про виправлення описки до Краснолуцького міського суду Луганської області та на момент подання позовної заяви відповіді суду не отримала.

На вимогу суду від Краснолуцького міського суду Луганської області 30.09.2013 за супровідним листом №12509 від 26.09.2013 отримано матеріали справи №3-1334 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України(а.с.104-126) .

Також Краснолуцьким міським судом Луганської області надано копію постанови від 04.09.2013 у справі № 3-1334 2010р.,якою керуючись ст.ст. 283,304 КпАП України постановив проте, що у постанові суду № 3-1334 від 18.05.2010 слід вважати правильно про притягнення до адміністративної відповідальності по ст. 124 КпАП України ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1(а.с.123).

Суд приймає до уваги постанову Краснолуцького міського суду Луганської області від 04.09.2013 у справі № 3-1334 2010р. про виправлення помилки допущеної в постанові суду № 3-1334 від 18.05.2010 про притягнення до адміністративної відповідальності по ст. 124 КпАП України ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1 у прізвищі зазначеної особи. Тому при дослідженні наданих матеріалів з помилковим зазначенням прізвища «ОСОБА_2» суд вважає за необхідне читати їх з вірним прізвищем «ОСОБА_2».

20.09.2010 до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування звернувся страхувальник (ТОВ «Ілта») та надав усі необхідні документи.

Згідно рахунку-фактури №2254 від 09.06.2010 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Peugeot, реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 11983,44 грн.

Згідно Договору страхування встановлена франшиза в розмірі 6000,00 грн.

На виконання умов договору страхування, Закону України «Про страхування», позивач склав страховий акт (попередній) № 2962 від 29.09.2010 та відшкодував страхувальнику розмір матеріальних збитків, що були завдані в результаті ДТП 11.04.2010. Розмір страхового відшкодування склав 5983,44 грн., що підтверджується угодою №1 про проведення заліку взаємних однорідних вимог №1 від 27.09.2010(а.с.13-14).

Оскільки, на думку позивача, цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована у Публічному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Оранта-Лугань» (відповідач), згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/8037507, тому позивач 07.04.2011 вих. № 765/0/17-11 звернувся з регресною вимогою до відповідача. У відповідь на регресу вимогу відповідач надіслав лист від 13.05.2011 вих. №02- 07/507 в якому зазначив, що згідно полісу №ВС/8037507 1-го типу, забезпеченим транспортним засобом є ВАЗ 2121, державний номер НОМЕР_2. Даним листом відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що ОСОБА_2 не є страхувальником ПАТ «СК «Оранта-Лугань».

Позивач не погодився з позицією відповідача, оскільки на його думку, вона суперечить нормам чинного страхового законодавства, та згідно п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції Закону від 16.11.2008), що діяла на момент ДТП 11.04.2010 за умовами договору 1-го типу страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь- якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

Позивач у позові зазначив, що згідно постанови Краснолуцького міського суду Луганської області від 02.05.2013 (справа № 3-1334) ОСОБА_2 порушив лише п.10.9 Правил дорожнього руху тобто створив небезпеку, рухаючись заднім ходом, за що його притягнуто до відповідальності згідно ст. 124 КпАП України. Отже, під час керування транспортним засобом ВАЗ 2121, реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент ДТП 11.04.2010 ОСОБА_2 не здійснив інших порушень, що свідчить про те, що останній керував транспортним засобом на законних підставах.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з вимогами про стягнення з відповідача на свою користь 5983 грн. 44 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди (в порядку регресу). Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на положення ст.526 ЦК України, ст.ст. 22,38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідач відзивом на позовну заяву та доповненням до нього позовні вимоги відхилив, з підстав, викладених у відзиві та доповненні до нього.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - громадянин ОСОБА_2 відзив на позовну заяву не надав, у судове засідання не прибув.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на наступні обставини.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до умов укладеного між ТОВ «Ілта» (надалі - Страхувальник) та Приватним акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» (позивач у справі) страхового сертифікату добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів № 988 від 14.02.2010 до Генерального договору страхування № 3565 від 10 липня 2009 року, ПAT «Страхова компанія «НОВА» взяла на страхування майнові інтереси страхувальника, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Peugeot, реєстраційний номер НОМЕР_1.

З матеріалів справи вбачається, що 11.04.2010 на Антрацитівському шосе в м. Красний луч сталася дорожньо- транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля Peugeot, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля ВАЗ 2121, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2.

Згідно постанови Краснолуцького міського суду Луганської області від 18.05.2013. (справа № 3-1334) ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України( а.с.17).

Проте, в постанові Краснолуцького міського суду Луганської області було допущено технічну помилку в прізвищі особи, винної в ДТП, оскільки зазначено «ОСОБА_2», хоча справжнє прізвище «ОСОБА_2».

Відповідно до розширених відомостей №8602646 про дорожньо-транспортну пригоду винуватцем ДТП 11.04.2010 є ОСОБА_2.

У зв'язку з чим, ПAT «Страхова компанія «НОВА» направила заяву про виправлення описки до Краснолуцького міського суду Луганської області та на момент подання позовної заяви відповіді суду не отримала.

На вимогу суду від Краснолуцького міського суду Луганської області 30.09.2013 за супровідним листом №12509 від 26.09.2013 отримано матеріали справи №3-1334 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України(а.с.104-126) .

Також Краснолуцьким міським судом Луганської області надано копію постанови від 04.09.2013 у справі № 3-1334 2010р.,якою керуючись ст.ст. 283,304 КпАП України постановив проте, що у постанові суду № 3-1334 від 18.05.2010 слід вважати правильно про притягнення до адміністративної відповідальності по ст. 124 КпАП України ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1(а.с.123).

Згідно ч.1 ст.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів " (надалі-Закон), в редакції, що діяла на момент ДТП, відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільного кодексу, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Відповідно до ст. 15 Закону договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах: страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров"ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір 1 типу ).

Матеріалами справи підтверджено, що між ПАТ «Страхова компанія «Оранта - Лугань»(відповідач) та ОСОБА_6 15.07.2010 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/4711053 (надалі - Договір страхування) на умовах страхування 1-го типу. Застрахованим транспортним засобом за цим Договором є автомобіль ВАЗ 2121, реєстраційний номер НОМЕР_2(а.с.56).

11.04.2011 ПАТ «Страхова компанія «Оранта - Лугань» (відповідач) було отримано регресну вимогу ВАТ «Страхова компанія «Нова», в якій позивач просив здійснити грошове відшкодування у розмірі 5983,44 грн., у зв'язку з виплатою ним страхового відшкодування. Листом від 13.05.2011 № 02-07/507 ПАТ «Страхова компанія «Оранта - Лугань» (відповідач) повідомило ВАТ «Страхова компанія «Нова» (позивач) про невизнання зазначеної регресної вимоги у зв'язку з тим, що особа, яку було визнано винною у скоєнні ДТП 11.04.2010 - ОСОБА_2, не є страхувальником ПАТ «Страхова компанія «Оранта - Лугань»(а.с.29-30).

Страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється у відповідності до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі-Закон), яким передбачені порядок та умови виплати страхового відшкодування, а також випадки відмови в виплаті страхового відшкодування.

Договір страхування був укладений на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір 1-го типу) - п.15.1. ст. 15 Закону (в редакції від 16.11.2008, що діяла на момент укладення Договору страхування та скоєння ДТП).

Тому встановлення наявності законних підстав для експлуатації особою транспортного засобу є обов'язковим при розгляді страхових справ за договорами 1-го типу, за умови, що відповідальним за шкоду є не страхувальник, а інша особа.

Пунктом 1.3. ст. 1 Закону передбачено, що потерпілі - це треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом спричинена шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу.

Відповідно до п.1.6. ст. 1 Закону власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди, довіреності або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Необхідною умовою виникнення обов'язку страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності осіб, які на відповідній правовій підставі володіють транспортними засобами, є настання страхового випадку (події, внаслідок якої завдано шкоди третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за договором (ст.6 Закону).

Однак, законні підстави експлуатації ОСОБА_2 автомобіля ВАЗ 2121, реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент ДТП позивачем ніяким чином не підтверджені, чим порушено вимоги ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ", відповідно до якої для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування повинна надати страховику заяву, в якій містяться обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 36 Закону страховик приймає рішення про виплату або про відмову у виплаті страхового відшкодування після розгляду наданих йому визначених ст. 35 Закону документів.

Як свідчать матеріали справи, ані ОСОБА_6 ані ОСОБА_2 з повідомленням про настання страхового випадку до ПАТ «Страхова компанія «Оранта - Лугань»(відповідач) не зверталися, тому відсутня можливість встановити законні підстави перебування за кермом забезпеченого транспортного засобу на момент ДТП водія ОСОБА_2.

З огляду на викладене, суд вважає, що дія Полісу № ВЕ/4711053 на ОСОБА_2 не поширюється, оскільки згідно ч.1 ст.15 Закону за 1-м типом Договору застрахована відповідальність особи, яка експлуатує транспортний засіб, визначений у Договорі страхування на законних підставах, та відповідних доказів законності керування ОСОБА_2 забезпеченим транспортним засобом ВАЗ 2121, реєстраційний номер НОМЕР_2 позивачем відповідачу не надано.

В Постанові Верхового Суду України від 24.12.2010 № 6-1цс10, прийнятої за наслідками розгляду заяв про перегляд судових рішень з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, зазначено про відсутність підстав для покладення відповідальності на страховика за винні дії страхувальника в разі невиконання ним умов договору страхування.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про страхування" обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування виникає з настанням страхового випадку.

Згідно із ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів " страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Суд вважає, що позивачем не надано належних доказів настання страхового випадку, тому у відповідача відсутні правові підстави для виплати страхового відшкодування по даному випадку.

Таким чином, оскільки вищевказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої не була застрахована відповідачем по Полісу № ВЕ/4711053, тому, згідно із п.32.1 ст.32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідно до якої страховик не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до Закону, у відповідача відсутні правові підстави для виплати страхового відшкодування по даному випадку.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що відповідач не повинен нести відповідальність за особу, з якою не було укладено Договір страхування, та, відповідно, до позивача не перейшло право вимоги на підставі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до відповідача щодо стягнення в порядку регресу виплаченого страхового відшкодування.

Відповідно до ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 pоку № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 липня 2009 pоку № 1335/5/1159) (надалі - Методика) значення коефіцієнт фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ.

Відповідно до 7.39. Методики винятком стосовно використання зазначених вимог є:

а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний);

б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації.

Згідно даних Інформаційно-пошукової системи обліку та аналізу ДТП ДДАІ МВС та Моторного (Транспортного) Страхового Бюро України, які є в матеріалах справи транспортний засіб PEUGEOT 206, реєстраційний № НОМЕР_1 був тричі учасником ДТП. При цьому двічі до моменту скоєння ДТП 11.04.2010. Перший раз 07.06.2008 у м. Запоріжжя, що підтверджується Довідкою №8124078 про ДТП, яка міститься в матеріалах справи, та вдруге 03.03.2009(а.с.63-64).

Також, згідно листа із ВДАІ ЗМУ ГУМВС в Запорізькій області від 15.10.2013

№ 10/16 -6520 та копії довідки про дорожньо- транспорту пригоду № 81240078, вбачається, що ДТП сталася 07.06.2008 на вул. Сапожнікова в м. Запоріжжя за участю водія автомобілю PEUGEOT 206 реєстраційний номер НОМЕР_1 та водія автомобілю ВАЗ 2107 реєстраційний номер НОМЕР_3 (а.с.163-164).

Тобто в даному випадку вартість відновлювального ремонту повинна розраховуватися з урахуванням зносу.

Така правова позиція викладена у постанові Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 pоку N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", зокрема, при стягненні на користь потерпілого вартості пошкодженого майна враховується зношеність пошкодженого майна. Розрахунок зношеності проводиться відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24 листопада 2003 pоку N 142/5/2092 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 pоку зa N 1074/8395).

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач при розрахунку суми заявленої до стягнення у даній справі в порядку регресу повинен був врахувати суму відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу.

Як свідчать матеріали справи, у підтвердження розміру збитків позивачем надано рахунок-фактуру № 2254 від 09.06.2010 на суму 11 983,44 грн. з ПДВ (а.с.24). Однак, даний рахунок-фактура складений без врахування фізичного зносу автомобілю.

Суд вважає, що вказаний рахунок-фактура не є належним доказом, що підтверджує визначений у встановленому законодавством порядку розмір збитків, завданих власнику застрахованого автомобіля в результаті ДТП, оскільки він складений без врахування коефіцієнту фізичного зносу.

Крім того, з наявних в ньому відомостей не можна дійти однозначного висновку, що ремонтні роботи на загальну суму 11983,44 грн. спрямовані саме на усунення пошкоджень, заданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 11.04.2010.

До того ж, відповідно до наданого позивачем страхового акту (попередній) № 2962 від 29.09.2010 (а.с.13-14), підставою для виплати страхового відшкодування є рахунок-фактура ТОВ «Алекс-авто» № 2254 від 09.06.2010(а.с.24). Але наданий позивачем до матеріалів справи рахунок- фактура № 2254 від 09.06.2010 виписаний ТОВ «ІЛТА», про що свідчить печатка цього підприємства, що міститься на цьому рахунку-фактурі.

Твердження позивача, що зазначений рахунок-фактура виставлений ТОВ «Алекс-авто», а ТОВ «ІЛТА» лише погоджений та завірений суд не приймає до уваги, оскільки ані печатки ТОВ «Алекс-авто» ані підпису будь-якої повноважної особи цього підприємства даний рахунок не містить.

З огляду на викладене, суд вважає, що наданий позивачем рахунок-фактура не може бути визнаний належним доказом розміру збитків, завданих позивачу.

Крім того, відповідно до пп. 12.1. ст.12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Тому страхове відшкодування повинно зменшуватися на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8037507 від 17.07.2009 франшиза становить 510,00 грн. Однак, при визначенні ціни позову позивачем не були враховані зазначені вимоги Закону.

Суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача суму 5983 грн. 44 коп. по відшкодуванню шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо - транспортної пригоди (в порядку регресу) є необґрунтованими та до задоволення не підлягають.

У судовому засіданні 14.11.2013 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у сумі 1720 грн. 50 коп. покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА" до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Оранта - Лугань", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - громадянин ОСОБА_2 про стягнення 5983 грн. 44 коп. відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Повне рішення складено і підписано - 19.11.2013.

Суддя Г.М.Старкова