Вирок № 35348585, 11.11.2013, Корабельний районний суд м. Миколаєва

Справа № 488/3105/13-к р.

Провадження № 1-кп/488/157/2013 р.

В И Р О К

іменем України

11.11.2013 року

Корабельний районний суд міста Миколаєва

у складі:

головуючого суддіОСОБА_1при секретаріОСОБА_2за участю

прокурора:ОСОБА_3обвинуваченого:ОСОБА_4потерпілих (цивільних позивачів):ОСОБА_5,

від ТОВ «Джерело» - ОСОБА_6

від ТОВ «Лакомка» - ОСОБА_7,

ОСОБА_8

від ТОВ «Центр технологій «ВІК» - ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, не одружений, раніше судимий:

- 21.07.2004 року Немировським районним судом Вінницької області за частиною 2 статті 15, частиною 3 статті 185, частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 289, частиною 5 статті 185, статтею 69, 70 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі з конфіскацією майна, 14.03.2008 року звільнений по відбуттю строку покарання;

- 07.11.2008 року Павлоградським міським судом Дніпропетровської області за частиною 2 статті 15, частини 3 статті 185, частиною 3 статті 186, частини 1 статті 70 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі, 14.12.2011 року звільнений умовно-достроково на невідбутий термін сім місяців п'ятнадцять днів,

зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В період часу з 00 годин 30 хвилин по 04 годину 15.04.2013 року обвинувачений ОСОБА_4, керуючись злочинним наміром, направленим на викрадення чужого майна, шляхом пошкодження металопластикового вікна, розташованого на другому поверсі будівлі по вулиці Приміській, 15 в місті Миколаєві, проник в приміщення Миколаївської філії ТОВ «Джерело», звідки таємно викрав майно, яке належить директору вищевказаного підприємства потерпілому ОСОБА_10, а саме: два компютерні монітори «LG», моделі «W 1943 SS», вартістю 708,32 гривень за одну штуку, загальною вартістю 1.416,64 гривень, мобільний телефон «Nokiа 1280» вартістю 300,00 гривень, сім - карта оператора мобільного звязку «Київстар» № НОМЕР_2, без вартості, металевий сейф, вартістю 2.000,00 гривень, в якому знаходились гроші на загальну суму 5.884,43 гривень, які належали цивільному позивачеві Миколаївській філії ТОВ «Джерело». В подальшому з місця вчинення кримінального правопорушення обвинувачений зник, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд, завдавши своїми діями шкоду потерпілому ОСОБА_10 на загальну суму 3.716,64 гривень та Миколаївській філії ТОВ « Джерело» на суму 5.884,43 гривень.

Окрім того, в період часу з 20 годин 17.04.2013 року по 04 годин 50 хвилин 18.04.2013 року обвинувачений, керуючись корисливим умислом, направленим на повторне викрадення майна, яке належить цивільному позивачеві ТОВ «Лакомка», шляхом зламу металопластикових вікон другого поверху проник в приміщення вищевказаного підприємства, розташованого по проспекту Жовтневому, 293 в місті Миколаєві, звідки з шухлядки стола таємно викрав гроші на загальну суму 2.740,00 гривень, які належать ТОВ «Лакомка», тим самим завдавши вказаному підприємству матеріальні збитки на вказану суму. Крім того, обвинувачений, знаходячись в приміщені ТОВ «Лакомка», діючи з єдиним умислом направленим на викрадення чужого майна, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, таємно викрав з жіночої сумки, яка знаходилася на столі приміщення ТОВ «Лакомка», майно яке належить ОСОБА_8, а саме: гроші в загальній кількості 2.314,00 гривень, два ключа від замка дверей, вартість одного ключа 20,00 гривень, загальною вартістю 40,00 гривень. З місця вчинення кримінального правопорушення обвинувачений зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, завдавши своїми протиправними діями матеріальну шкоду ТОВ «Лакомка» - на загальну суму 2.740,00 гривень та потерпілій ОСОБА_8 - на загальну суму 2.354,00 гривень.

Окрім того, 24.04.2013 о 01 годині 10 хвилин, обвинувачений, керуючись злочинним наміром, направленим на викрадення чужого майна, шляхом зламу металопластикового вікна проник в приміщення адміністративної будівлі ТОВ «Центр Технологій «ВІК», розташованого по провулку Івана Франка, 6-Б в Корабельному районі міста Миколаєва, з якого, діючи повторно, таємно викрав мобільний телефон «NOKIA 1112», вартістю 280,00 гривен з сім-картою оператора мобільного звязку «Київстар» з номером НОМЕР_3, без вартості, які належать вищевказаному підприємству. З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 зник, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд, завдавши своїми протиправними діями ТОВ «Центр Технологій «ВІК» матеріальний збиток на суму 280,00 гривен.

Допитаний в ході судового засідання обвинувачений повністю визнав вину за предявленим йому обвинуваченням, підтвердивши своїми показаннями обставини, викладені у обвинувальному акті. Заявив, що на вчинення злочину він пішов, оскільки не мав грошей, добуті злочинним шляхом гроші витрачав на свої власні потреби та на потреби своєї родини.

Вина ОСОБА_4 у скоєні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 3 статті 185 КК України, окрім визнання вини самим обвинуваченим, також підтверджується іншими доказами, дослідженими судом.

Епізод від 15.04.2013 року. Із інформації, що міститься у витязі з кримінального провадження № 12013160050001278 від 15.04.2013 року (а.п. 51) вбачається, що в період з 00 години 30 хвилин до 04 години 15.04.2013 року невідома особа проникла в приміщення Миколаївської філії ТОВ «ДЖЕРЕЛО» за адресою: місто Миколаїв, вулиця Приморська, 15, звідки таємно викрала майно, належне директору товариства ОСОБА_5 на загальну суму 3.720,00 гривень. Аналогічна інформація міститься у протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 15.04.2013 року (а.п. 52), викладене також підтверджується відомостями, викладеними у протоколі огляду місця події (а.п. 54-66). Належність майна, що стало предметом злочину потерпілому підтверджується інформацією, яка міститься у гарантійному талоні (а.п. 68-69), копії картки стартового пакету «Київстар» (а.п. 71), чеках (а.п. 70, 72), гарантійному талоні (а.п. 73), рахунку від 26.06.2013 року (а.п. 74) та Z-звіті № 478 від 12.04.2013 року (а.п. 76), статутними та іншими документами цивільного позивача (а.п. 79, 80-100, 101).

Як вбачається з висновку експерта № 83 від 31.05.2013 року (а.п. 108-120), два сліди взуття, вилучені при огляді місця події від 15.04.2013 року за фактом крадіжки з приміщення ТОВ «Джерело» та два сліди взуття, що вилучені при огляді місця події від 18.04.2013 року за фактом крадіжки з приміщення ТОВ «Лакомка», залишені підошвою кросівок «Adidas», вилучених 26.04.2013 року у обвинуваченого. Витрати на проведення експертизи склали 917,70 гривень (а.п. 107).

Окрім того, в ході досудового розслідування вказаної події було призначено трасологічні експертизи висновки №№ 75, 76 від 03.05.2013 року (а.п. 123-126,129-132), витрати на проведення яких склали 391,20 гривень та 293,40 гривень відповідно (а.п. 122, 128).

Епізод від 17-18.04.2013 року. Із інформації, що міститься у витязі з кримінального провадження № 12013160050001317 від 18.04.2013 року (а.п. 134) вбачається, що в період з 20 години 17.04.2013 року до 06 години 30 хвилин 18.04.2013 року невстановлена особа шляхом зламу металопластикових вікон другого поверху ТОВ «Лакомка» таємно вчинила крадіжку майна підприємства. Аналогічна інформація міститься у протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 18.04.2013 року (а.п. 135), викладене також підтверджується відомостями, викладеними у протоколі огляду місця події (а.п. 137-147). Розмір викрадених обвинуваченим грошових коштів підтверджується відомостями, що містяться в акті № 1 про результати інвентаризації наявних коштів від 18.04.2013 року (а.п. 148) та довідкою № 100 від 07.05.2013 року (а.п. 150), статутними та іншими документами цивільного позивача (а.п. 155, 156, 157).

В ході досудового розслідування вказаної події було призначено трасологічні експертизи висновки №№ 77, 78 від 07.05.2013 року (а.п. 160-163, 166-169), витрати на проведення яких склали 391,20 гривень та 293,40 гривень відповідно (а.п. 164, 170).

Епізод від 24.04.2013 року. Із інформації, що міститься у витязі з кримінального провадження № 12013160050001378 від 25.04.2013 року (а.п. 172) вбачається, що 24.04.2013 року близько 01 години 10 хвилин невстановлена особа шляхом зламу металопластикового вікна проникла до приміщення ТОВ «ТЦ ВІК» за адресою: місто Миколаїв, вулиця Івана Франка, 6-Б, звідки викрала майно на суму 280,00 гривень. Аналогічна інформація міститься у протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 24.04.2013 року (а.п. 173), викладене також підтверджується відомостями, викладеними у протоколі огляду місця події (а.п. 175-180). Належність майна, що стало предметом злочину цивільному позивачеві та його вартість не заперечуються обвинуваченим та підтверджуються копією коробки від зазначеного телефону (а.п. 181), довідками № 49, 51 від 25.04.2013 року, статутними та іншими документами цивільного позивача (а.п. 182, 183, 186, 187, 188-190, 191-196).

Таким чином, проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає доказаною вину ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину). Дії обвинуваченого, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в приміщення, вчинене повторно, судом кваліфікуються за частиною 3 статті 185 КК України.

Вивченням особистості обвинуваченого встановлено, що він повнолітній (а.п. 197, 198), раніше судимий (а.п. 202-203, 204-205, 207-208), не одружений, не працює, на обліку у лікаря-нарколога (а.п. 209) та лікаря-психіатра (а.п. 209, 210) не перебуває, за місцем проживання характеризується в цілому посередньо (а.п. 213, 214).

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення (злочину), який відноситься до категорії тяжких злочинів, сукупність усіх обставин, що характеризують дане кримінальне правопорушення (злочин), який є умисним, корисливим, особистість обвинуваченого, про що детально вказано вище.

Обставиною, що помякшує покарання, суд вважає визнання вини та щире каяття обвинуваченого.

Таким чином, суд доходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливе виключно в умовах ізоляції від суспільства та про призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі, однак вважає можливим при обранні строку покарання обмежитися таким, що наближений до найнижчої межі, передбаченої частиною 3 статті 185 КК України.

З урахуванням того, що 16.08.2013 року вироком Словянського міськрайонного суду Донецької області (а.п. 33-34) обвинувачений був засуджений за частиною 3 статті 15, частиною 3 статті 185 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі, при визначені йому остаточного покарання, суд керується вимогами частини 4 статті 70 КК України.

Як вбачається з протоколу від 24.04.2013 року, обвинувачений був затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (а.п. 215-217), ухвалою слідчого судді Корабельного районного суду міста Миколаєва від 26.04.2013 року (а.п. 223) щодо обвинуваченого був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із встановленням розміру застави в сумі 25.000,00 гривень, після внесення якої ОСОБА_11 (а.п. 228) обвинувачений 29.04.2013 року звільнився з СІЗО (а.п. 227), при цьому вказаною ухвалою слідчого судді на обвинуваченого були покладені обовязки прибувати до слідчого та суду за викликом, не відлучатися з міста Миколаєва без дозволу слідчого, суду, повідомляти слідчого, суд про зміну місця проживання. Вказані вимоги обвинувачений не виконав, у звязку з чим був 17.06.2013 року оголошений у розшук (а.п. 229-230).

Окрім того, 31.05.2013 року обвинувачений був затриманий (а.п. 258-259) у місті Словянськ Донецької області за підозрою у вчиненні 30.05.2013 іншого кримінального правопорушення (а.п. 260), ухвалою слідчого судді Словянського міськрайонного суду Донецької області від 01.06.2013 року до нього був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (а.п. 261-262), з того часу обвинувачений постійно тримається під вартою.

Вироком Словянського міськрайонного суду Донецької області від 16.08.2013 року (а.п. 33-34) обвинувачений був засуджений за частиною 3 статті 15, частиною 3 статті 185 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі. Ухвала суду про виправлення описок від 29.08.2013 року (а.п. 35) не зачіпає кваліфікації дій обвинуваченого та призначеного йому покарання.

Відповідно до частин 8, 9 статті 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не зявився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Питання про звернення застави в дохід держави вирішується судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що у звязку із очевидним порушенням обвинуваченим покладених на нього ухвалою слідчого судді зобовязань, які він був зобовязаний виконувати в разі звільнення під заставу, внесена у даному кримінальному провадженні застава підлягає зверненню в дохід держави.

В ході досудового розслідування обвинуваченому неодноразово надавалася правова допомога різними захисниками - адвокатами, що залучалися для проведення окремих процесуальних дій, однак в ході підготовчого судового засідання та при розгляді справи судом, обвинувачений заявив про те, що не потребує запрошення захисника та не змінив своєї думки після розяснення судом того, що такий захисник може бути призначений в порядку надання безкоштовної правової допомоги або запрошений самим обвинуваченим.

У обвинуваченого в ході затримання було вилучене наступне майно: мобільний телефон «Нокіа 1280» IMEI 354309048160631 з сім-картою мобільного звязку «Лайф», пара чоловічих кросівок «Adidas» 42 розміру, гаманець чорного кольору «Giorgio Armani», грошові кошти в розмірі 1.800,00 гривень. На вказане майно 26.04.2013 року ухвалою слідчого судді був накладений арешт (а.п. 238), воно було оглянуте (а.п. 239), визнане речовим доказом (а.п. 240) та передане на зберігання у встановленому порядку (а.п. 241, 242, 243, 244). З урахуванням того, що шкода, завдана діями обвинуваченого не відшкодована, суд вважає необхідним залишити в силі арешт вказаного майна та грошових коштів.

Ухвалами слідчого судді Корабельного районного суду міста Миколаєва від 26.04.2013 року (а.п. 245) та 17.06.2013 року (а.п. 248-249) був накладений арешт на тимчасове вилучене у обвинуваченого майно металеву фомку та вилучені в ході оглядів місця подій чотири сліді взуття, шість слідів рукавичок відповідно, які були визнані речовими доказами (а.п. 246, 250) та передані на зберігання до камери схову речових доказів Корабельного РВ (а.п. 247, 251). Вказані речові докази, які не мають цінності, на думку суду підлягають знищенню.

Окрім того, телефон «Нокіа Х3» IMEI 352691042240945, належний свідку ОСОБА_12 був 24.04.2013 року оглянутий (а.п. 252-255), визнаний речовим доказом (а.п. 256) та переданий свідку на зберігання за розпискою (а.п. 257).

Цивільні позивачі звернулися до суду із позовами, в яких просять стягнути з обвинуваченого на їх корить грошові кошти в наступному розмірі:

-ОСОБА_8 2.354,00 гривень (а.п. 13);

-Миколаївська філія ТОВ «Джерело» - 5.884,34 гривень (а.п. 14)

- ОСОБА_10 3.716,64 гривень (а.п. 15);

- ТОВ «Лакомка» 2.740,00 гривень (а.п. 16);

- ТОВ «Центр технологій ВІК» 1.700,00 гривень (а.п. 17).

Вказані позови обвинувачений визнав у повному обсязі, заявивши, що буде намагатися відшкодувати шкоду, завдану його діями.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Таким чином, суд доходить висновку про задоволення вказаних позовів у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 370, 374 Кримінально-процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 3 статті 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

На підставі частини 4 статті 70 КК України, з урахуванням покарання, призначеного вироком Словянського міськрайонного суду Донецької області від 16.08.2013 року визначити ОСОБА_4 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

Строк відбування ОСОБА_4 покарання обчислювати з 31.05.2013 року.

Зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання час його тримання під вартою в рамках даного кримінального провадження з 24.04.2013 року по 29.04.2013 року.

Заставу у розмірі 25.000,00 (двадцяти пяти тисяч) гривень, внесену 29.04.2013 року за обвинуваченого ОСОБА_11 - звернути в дохід держави (а.п. 228).

Стягнути зі ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області (розрахунковий рахунок №31251272210005 в Управлінні державного казначейства в Миколаївській області МФО 826013, ідентифікаційний код юридичної особи 25574110) судові витрати у розмірі 2.286,90 гривень (дві тисячі двісті вісімдесят шість гривень 90 копійок) (а.п. 107, 122, 128, 164, 170).

Позови ОСОБА_8, Миколаївської філії ТОВ «Джерело», ОСОБА_10, ТОВ «Лакомка», ТОВ «Центр технологій ВІК» задовольнити, стягнути з ОСОБА_4:

-на користь ОСОБА_8 - 2.354,00 (дві тисячі триста пятдесят чотири) гривні;

- на користь Миколаївської філії ТОВ «Джерело» - 5.884,34 гривень (пять тисяч вісімсот вісімдесять чотири гривні 34 копійки);

-на користь ОСОБА_10 - 3.716,64 гривень (три тисячі сімсот шістнадцять гривень 64 копійки);

- на користь ТОВ «Лакомка» - 2.740,00 (дві тисячі сімсот сорок) гривень;

- на користь ТОВ «Центр технологій ВІК» -1.700,00 (одна тисяча сімсот) гривень.

Арешт, накладений ухвалами слідчого судді Корабельного районного суду міста Миколаєва від 26.04.2013 року (а.п.) та 17.06.2013 року (а.п.) скасувати, визначивши подальшу судьбу вказаних в них речових доказів наступним чином:

-мобільний телефон «Нокіа Х3» IMEI 352691042240945, залишити за належністю власникові ОСОБА_12 (а.п.);

- металеву фомку, чотири сліди взуття, шість слідів рукавичок знищити (а.п.).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд міста Миколаєва протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом 30 днів з моменту вручення їй копії вироку.

Суддя Т.В. Коротков