Постанова № 35348401, 11.11.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2013 р. Справа№ 925/1272/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Синиці О.Ф.

суддів: Зеленіна В.О.

Шевченка Е.О.

при секретарі: Вінницькій О.В.

За участю представників:

від позивача -Каневецька Р.З., Половинка О.В.,

від відповідача -не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестаційна компанія «Агросоюз-РП» від 17.09.2013 № 290

на рішення господарського суду Черкаської області від 05.09.2013

у справі №925/1272/13

за позовом приватного підприємства «Патріот В»,м. Черкаси

до товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестаційна компанія «Агросоюз-РП», Черкаська обл. с. Мліїв

про стягнення 601843грн.99коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 05.09.2013 (суддя Довгань К.І.) задоволено позовні вимоги ПП "Патріот В" та стягнуто з ТОВ "Інвестиційна компанія "Агросоюз-РП" 573549грн.02коп. заборгованості за надані позивачем послуги з охорони об'єктів відповідача згідно укладеного сторонами договору №2809/ф від 01.10.2012, 27741грн.43коп. пені, 553грн.54коп. інфляційних та 12036грн.88коп. судового збору. Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки відповідач не розрахувався за надані позивачем послуги.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, просив його скасувати частково та прийняти нове, яким відмовити позивачу в стягненні пені. Апелянт зазначив, що з запізненням отримав повідомлення про час і місце розгляду справи, тому був позбавлений можливості взяти участь в судовому засіданні та надати необхідні пояснення. Щодо суті спору відповідач вказував на складне фінансове становище товариства та просив відмовити в стягненні з нього пені.

Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (в справі наявне повідомлення про вручення поштового відправлення).

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного розгляду скарги.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

01.10.2012 р. між сторонами укладено договір № 2809/ф на охорону об'єктів, відповідно до умов якого відповідач передав, а позивач прийняв під охорону територію, яка зазначена в Дислокації об'єктів (п 1.1).

Відповідно п. 3.1. договору оплата за послуги охорони визначається та узгоджується Протоколом погодження договірної ціни, що є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 3.2. договору сторонами визначено, що оплата за послуги здійснюється щомісячно, шляхом передплати суми відповідно до визначених у Протоколі тарифів, 35% до 10 числа поточного місяця в якому здійснюються заходи охорони, та 65% до 28 числа поточного місяця в якому здійснюються заходи охорони, в безготівковій формі шляхом перерахування відповідачем відповідної суми на розрахунковий рахунок позивача.

01.10.2012 до вказаного договору укладено протоколи узгодження договірної ціни (додатки №1, №2, №3, №4) згідно яких сторони домовились про те, що вартість охоронних послуг складає 13грн.50коп. за одну годину охорони.

На виконання умов укладеного сторонами договору позивач у жовтні-грудні 2012 року та у січні - квітні 2013 року надав відповідачу послуги з охорони, які були прийняті останнім відповідно до підписаних та скріплених печатками товариств актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме:

- №ОУ -0000919 за жовтень 2012 року на суму 71405грн.42коп.;

- №ОУ -0001024 за листопад 2012 року на суму 138348грн.;

- № ОУ -0001121 за грудень 2012 року на суму 138348грн.;

- №ОУ -0000001 за січень 2013 року на суму 138348грн. ;

- №ОУ -0000099 за лютий 2013 року на суму 138348грн.;

- №ОУ -0000197 за березень 2013 року на суму 138348грн.;

- №ОУ -0000293 за квітень 2013 року на суму 138348грн.

на загальну суму 901493грн.42коп.

Однак відповідач надані послуги оплатив частково, а саме в сумі 327944грн. 40коп.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з листами про необхідність оплати наданих послуг з охорони. 26.07.2013 року рекомендованим листом позивачем було направлено відповідачу претензію від 25.07.2013 року про сплату заборгованості в розмірі 573 549грн.02коп. Відповідач відповіді на претензію не надав, в порушення умов договору надані послуги не оплатив, мотивованих заперечень не надав, що і стало піставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення 573 549грн.02коп. основного боргу, 27741грн.43коп. пені, 553грн.54коп. інфляційних в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з приписами статті 903 названого кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Тобто оплата замовником проводиться за фактично надані послуги, якщо сторони не домовились про інше.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В матеріалах справи наявні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 21-27), які підписані відповідачем та скріплені печаткою товариства, а отже є достатнім доказом надання позивачем передбачених договорами послуг. Крім того, сам відповідач не заперечує проти надання позивачем послуг за вищезазначеним договором.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою апелянт вказує лише на те, що з запізненням отримав повідомлення про час і місце розгляду справи, тому був позбавлений можливості взяти участь в судовому засіданні та надати необхідні пояснення. Щодо суті спору відповідач вказував на складне фінансове становище товариства та просив відмовити в стягненні з нього пені.

Проте, такі заперечення відповідача не можуть бути підставою для часткового скасування рішення суду першої інстанції, оскільки не відповідають дійсним обставинам справи. Так, в матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення з якого вбачається, що ухвалу суду про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду на 10:00 22.08.2013 відповідач отримав 16.08.2013 (а.с. 36). При цьому ухвалою господарського суду Черкаської області від 22.08.2013 розгляд справи відкладено саме з підстав неявки в судове засідання представника відповідача (а.с. 38). Крім того, в матеріалах справи наявні, також, докази надіслання судом відповідачу ухвали від 22.08.2013 саме 22.08.2013 (список згрупованих внутрішніх поштових відправлень, а.с. 39).

Отже, відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в суді першої інстанції та мав можливість надати відповідні пояснення та заперечення, зокрема, щодо наявності підстав для відмови в стягненні штрафних санкцій чи заявити клопотання про їх зменшення.

Зважаючи на викладені обставини у апеляційного господарського суду відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги. Крім того, відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження обставин складного фінансового становища товариства та наявності підстав для застосування судом пункту 1 ст. 233 ГК України.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 573549грн.02коп. заборгованості, 27741грн.43коп. пені, на підставі п. 3.3 договору, та 553грн.54коп. інфляційних втрат, згідно вимог ст.625 ЦК України.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та матеріалах справи, прийняте відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Черкаської області від 05.09.2013 у справі №925/1272/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестаційна компанія «Агросоюз-РП»- без задоволення.

2. Справу № 925/1272/13 повернути господарському суду Черкаської області.

Головуючий суддя О.Ф. Синиця

Судді В.О. Зеленін

Е.О. Шевченко