КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" листопада 2013 р. Справа№ 927/732/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Дідиченко М.А.
Руденко М.А.
за участю представників:
від прокуратури - Шевченко О.В., старший прокурор відділу, посвідчення № 002629 від 05.09.2012;
від позивача -Тищенко Є.В., довіреність № 03-22/316 від 08.02.2013;
від відповідача - Сулим Л.Л., довіреність № б/н від 26.07.2013; Вереша Р.В., представник за довіреністю № б/н від 28.07.2013,
розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Чернігівської області на рішення господарського суду Чернігівської області від 09.08.2013 у справі № 927/732/13 (суддя Романенко А.В.) за позовом прокурора Бахмацького району в інтересах держави в особі Бахмацької міської ради до приватного підприємства "Житлоінвест" про стягнення 352 375 грн. 40 коп.
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Бахмацького району в інтересах держави в особі Бахмацької міської ради звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом до приватного підприємства "Житлоінвест" про стягнення 352 375 грн. 40 коп., з яких: основна заборгованість по сплаті пайового внеску - 330 725 грн. 60 коп., 3% річних - 3 615 грн. 33 коп., пеня за несвоєчасну сплату пайового внеску - 18 034 грн. 47 коп.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 09.08.2013 у справі № 927/732/13 у задоволенні позову відмовлено повністю.
При ухваленні рішення по даній справі суд першої інстанції дійшовши висновку про припинення зобов'язання відповідача щодо оплати позивачу пайового внеску в розмірі 330 725 грн. 60 коп., у зв'язку з проведенням заліку зустрічних однорідних вимог на суму вартості інженерних мереж збудованих відповідачем поза межами земельної ділянки, відмовив у задоволенні позову.
Не погодившись з прийнятим рішенням Заступник прокурора Чернігівської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Чернігівської області від 09.08.2013 у справі № 927/732/13 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована, зокрема, тим, що підстави для припинення зобов'язань відповідача за договором шляхом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог відсутні, оскільки такі вимоги не є зустрічними, у зв'язку з тим, що обов'язковою умовою для зарахування сум витрат на створення інженерних мереж до вартості пайової участі є передача цих мереж у комунальну власність.
Враховуючи те, що відповідачем інженерні мережі у комунальну власність передано не було, позивач вважає, що зазначені обставини виключають можливість визнання даних вимог зустрічними.
Представники апелянта та позивача у справі в судовому засіданні 18.11.2013 підтримали вимоги за апеляційною скаргою.
Представники відповідача заперечили проти задоволення вимог апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову в повному обсязі, з наступних підстав.
Між Бахмацькою міською радою (Сторона - 1) та приватним підприємством "Житлоінвест" (Сторона - 2) 22.10.2012 укладено Договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Бахмач.
Предметом даного договору є пайовий внесок Сторони - 2 на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Бахмач, при здійсненні будівництва об'єкта містобудування - "Будівництво доступного житла - багатоквартирного житлового будинку із улаштуванням автономного джерела теплопостачання в кожній квартирі та об'єктах соціально-побутового призначення, розміщенням в підвальному поверсі господарських приміщень, цокольному поверсі адміністративно-торгових приміщень, салону-магазину і перукарні, на першому поверсі магазинів продовольчих і непродовольчих товарів, адміністративно-торгових приміщень, стоматологічного кабінету і аптеки з розташованими в межах земельної ділянки гаражами для легкових автомобілів по вул. Пушкіна, 11-А в м. Бахмач, з виділенням черговості будівництва: 1-а черга - 1-3 під'їзди багатоквартирного житлового будинку з розміщенням в підвальному поверсі господарських приміщень, цокольному поверсі адміністративно-торгових приміщень, салону-магазину і перукарні, на першому поверсі магазинів продовольчих і непродовольчих товарів, адміністративно-торгових приміщень, стоматологічного кабінету і аптеки з розташованими в межах земельної ділянки гаражами для легкових автомобілів" (п.1 договору).
Згідно п. 2.1 договору Сторона - 2 перераховує кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Бахмач в розмірі 330 725 грн. 60 коп. єдиним платежем на рахунок міської ради відповідно до розрахунку (додаток №1 до Договору) до 31.12.2012, тобто до визначення виконавчим комітетом Бахмацької міської ради права власності на об'єкт нерухомого майна.
Відповідно до п. 3.1 договору Сторона - 2 зобов'язується перерахувати кошти в сумі, зазначеній у п. 2.1 договору. Оплата вноситься одним платежем шляхом перерахування грошових коштів не пізніше ніж за один місяць після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
У випадку несвоєчасного внесення коштів, Сторона - 2 сплачує пеню в розмірі 0,1% від загальної суми пайової участі, визначеної у п. 2.1 договору за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення виконання зобов'язань (п. 4.3 договору).
Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Чернігівській області 07.11.2012 зареєстровано Декларацію про готовність об'єкта - "Будівництво доступного житла - багатоквартирного житлового будинку із улаштуванням автономного джерела теплопостачання в кожній квартирі та об'єктах соціально-побутового призначення, розміщенням в підвальному поверсі господарських приміщень, цокольному поверсі адміністративно-торгових приміщень, салону-магазину і перукарні, на першому поверсі магазинів продовольчих і непродовольчих товарів, адміністративно-торгових приміщень, стоматологічного кабінету і аптеки з розташованими в межах земельної ділянки гаражами для легкових автомобілів по вул. Пушкіна, 11А в м. Бахмач, з виділенням черговості будівництва: 1-а черга - 1-3 під'їзди багатоквартирного житлового будинку з розміщенням в підвальному поверсі господарських приміщень, цокольному поверсі адміністративно-торгових приміщень, салону-магазину і перукарні, на першому поверсі магазинів продовольчих і непродовольчих товарів, адміністративно-торгових приміщень, стоматологічного кабінету і аптеки з розташованими в межах земельної ділянки гаражами для легкових автомобілів" до експлуатації.
Рішенням Бахмацької міської ради від 30.11.2012 № 289 оформлено право приватної власності на квартири та адміністративно-торгові приміщення, розташовані за адресою: м. Бахмач, вул. Пушкіна, 11-А за приватним підприємством "Житлоінвест".
Враховуючи невиконання відповідачем умов договору в частині оплати пайового внеску, позивачем на адресу останнього направлено претензію від 04.04.2013 № 03-21/717 про перерахування коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Бахмач (пайовий внесок) в розмірі 330 725 грн. 60 коп.
Відповідач листом від 17.04.2013 № 76 відмовився від сплати вказаних коштів, зазначивши при цьому, що розмір пайового внеску в сумі 330 725 грн. 60 коп. підлягає зменшенню на суму кошторисної вартості інженерних мереж по спірному об`єкту, які збудовані за кошти приватного підприємства "Житлоінвест".
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з приватного підприємства "Житлоінвест" розміру пайового внеску в сумі 330 725 грн. 60 коп.
В процесі розгляду даної справи відповідачем подано до місцевого господарського суду заяву від 07.08.2013 про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму вартості інженерних мереж збудованих поза межами земельної ділянки, а саме:
- мережі каналізації на суму 29 728 грн. 00 коп.;
- мережі водопостачання на суму 42 874 грн. 00 коп.;
- мережі електропостачання на суму 62 956 грн. 00 коп.;
- мережі газопостачання на суму 225 409 грн. 00 коп.;
Всього на суму 360 967 грн. 00 коп.
Суд першої інстанції, розглянувши дану заяву, дійшов висновку про припинення зобов'язання відповідача щодо оплати позивачу пайового внеску в розмірі 330 725 грн. 60 коп., у зв'язку з проведенням заліку зустрічних однорідних вимог на суму вартості інженерних мереж збудованих відповідачем поза межами земельної ділянки, що і стало підставою відмови у задоволенні позову.
Колегія суддів апеляційного суду з наведеним висновком місцевого господарського суду не погоджується з наступних підстав.
Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
За змістом наведеної норми згоди іншої сторони у зобов'язанні із зарахуванням вимог не вимагається.
Припинення зобов'язання зарахуванням означає відсутність предмета спору за умови, якщо між сторонами не залишилися спірних (неврегульованих) питань; наприклад, якщо позивач заперечує існування своєї заборгованості перед відповідачем, у господарського суду немає підстав для висновку про відсутність предмета спору.
Наведена позиція викладена в Листі Вищого господарського суду України від 12.03.2009 № 01-08/163.
В даному випадку, між сторонами існують спірні (неврегульовані) питання, оскільки позивач заперечує проти проведення заліку на суму вартості інженерних мереж збудованих відповідачем, посилаючись при цьому на відсутність обставин, з якими ст. 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" пов'язує можливість зменшення розміру пайового внеску на суму кошторисної вартості інженерних мереж.
Наведене свідчить про існування спору між сторонами.
Крім цього, позивач зазначає, що дані вимоги не є зустрічними.
Отже, підстави для припинення зобов'язання зарахуванням відсутні, оскільки між сторонами існують неврегульовані питання.
Крім того, зарахування можливе за наявності таких умов:
- зустрічність вимог - одночасна участь сторін у двох зобов'язаннях і при цьому кредитор за одним зобов'язанням є боржником в іншому зобов'язанні;
- однорідність вимог (гроші, однорідні речі);
- настання строку виконання зобов'язання або визначення строку моментом запитання, або щоб термін виконання не був вказаний взагалі, тобто виконання можна було вимагати в будь-який момент;
- ясність вимог - відсутність спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання;
- звернення з заявою однієї сторони до іншої.
Так, однією з умов зарахування є зустрічність вимог.
Відповідач в обґрунтування заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог посилається те, що ним було збудовано інженерні мережі по об'єкту на загальну суму 360 967 грн. 00 коп.
Відповідач вважає, що його зобов'язання стосовно оплати позивачу пайового внеску в розмірі 330 725 грн. 60 коп. є припиненим, у зв'язку з будівництвом останнім інженерних мереж на спірному об'єкті.
Проте, в даному випадку, одночасна участь сторін у двох різних зобов'язаннях, де при цьому кредитор (позивач) за одним зобов'язанням є боржником в іншому зобов'язанні (зустрічність вимог) відсутня.
За договором, на підставі якого подано позов, існує зобов'язання відповідача зі сплати чітко визначеної суми грошових коштів у встановлений строк.
Позивач, в свою чергу, не має перед відповідачем грошових зобов'язань з інших правовідносин.
Спірні зобов'язання за договором про пайову участь не є зустрічними.
Щодо посилань відповідача на частину п'ять статті 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", слід зазначити наступне.
Відповідно до вказаної норми, якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об'єкти передаються у комунальну власність.
Разом з тим, зазначеною статтею також передбачено, що обов'язковою умовою зарахування сум витрат на створення інженерних мереж за межами земельної ділянки до вартості пайової участі, необхідна наявність одночасно двох умов: виконання самих робіт по створенню інженерних мереж та передання їх на баланс утримуючих організацій чи передачі об'єкту у комунальну власність.
Отже, лише після виконання зазначених умов можливе зарахування вартості інженерних мереж до вартості пайового внеску.
Відповідачем жодних доказів того, що зазначені інженерні мережі передано у комунальну власність до суду не надано.
Слід також зазначити, що рішення 44 сесії Бахмацької міської ради від 26.09.2013 "Про прийняття у комунальну власність Бахмацької міської територіальної громади та передачу на баланс ПАТ "Чернігівгаз" в особі Бахмацького УГГ ШП-2 та зовнішніх газових мереж" (яке прийнято після ухвалення оскаржуваного рішення суду) скасовано рішенням 46 сесії Бахмацької міської ради від 12.11.2013.
Отже, як на момент прийняття оскаржуваного рішення, так і станом на час його апеляційного перегляду, інженерні мережі, збудовані відповідачем на спірному об'єкті, не передано на баланс утримуючих організацій чи у комунальну власність.
Зазначене в свою чергу свідчить про те, що позивач не є боржником перед відповідачем в іншому зобов'язанні, тобто зустрічність вимог в даному випадку відсутня.
Наведене спірне питання щодо передачі мереж у комунальну власність та відшкодування витрат на їх будівництво може бути вирішено в окремому судовому провадженні.
Крім цього, відповідачем розмір вартості робіт на загальну суму 360 967 грн. 00 коп. жодними доказами не підтверджено.
Таким чином, підстави для припинення зобов'язання зарахуванням відсутні.
На наведені обставини суд першої інстанції уваги не звернув, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Крім того, в наведеному контексті щодо розміру внеску, який має сплатити відповідач, слід зазначити наступне.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договором чітко визначена сума коштів - 330 725 грн. 60 коп. (п. 2.1 договору), яку зобов'язаний сплатити відповідач.
Змін до договору в частині зменшення розміру пайового внеску не внесено.
Доказів укладення угоди з наведеного питання або вирішення судом такого спору, не надано.
Також, договором чітко встановлено строк виконання відповідачем свого грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 251 Цивільного кодексу України:
- строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення;
- терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 3.1 договору встановлено, що приватне підприємство "Житлоінвест" зобов'язується перерахувати кошти в сумі, зазначеній у п. 2.1 договору не пізніше ніж за один місяць після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Виходячи з формулювання наведеної умови договору відлік строку виконання відповідачем свого грошового зобов'язання з оплати пайових внесків повинен починатися від настання події (юридичного факту), а саме лише після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Доказів внесення змін до договору стосовно визначення іншого строку виконання зобов'язання в частині оплати відповідачем пайових внесків чи виключення наведених положень сторонами до суду не надано.
Відповідно до пункту 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461, прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I-III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Чернігівській області 07.11.2012 зареєстровано Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації.
Отже, на момент звернення до суду з даними позовом строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати пайових внесків настав, проте зобов'язання виконано так і не було.
Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Факт наявності заборгованості, як станом на день подачі позову, так і станом на день ухвалення рішення, підтверджується матеріалами справи.
Доводи відповідача про те, що сума пайових внесків повинна бути зменшена на суму виконаних робіт з будівництва інженерних мереж, відхиляються колегією суддів з наведених вище підстав.
За наведених обставин, враховуючи не виконання відповідачем зобов'язання з оплати пайових внесків, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 330 725 грн. 60 коп.
Крім суми основної заборгованості по сплаті пайового внеску прокурором заявлено до стягнення пеню за несвоєчасну сплату пайового внеску в сумі 18 034 грн. 47 коп. та 3% річних в сумі 3 615 грн. 33 коп.
Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно п. 4.3 договору у випадку несвоєчасного внесення коштів, Сторона - 2 сплачує пеню в розмірі 0,1% від загальної суми пайової участі, визначеної у п. 2.1 договору за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення виконання зобов'язань.
Оскільки, за перерахунком апеляційного суду розмір пені, розрахованої за подвійною обліковою ставкою НБУ, є більшим аніж заявлено прокурором за визначений заявником період, то позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасну сплату пайового внеску в сумі 18 034 грн. 47 коп. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім цього, підлягають задоволенню вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 3 615 грн. 33 коп., з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, як і трьох процентів річних від простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.
Таким чином, з огляду на те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання перед позивачем за договором про пайову участь, колегія суддів, дійшла висновку про обгрунтованість вимог про стягнення 3% річних в сумі 3 615 грн. 33 коп., розрахунок яких перевірений судом та не суперечить чинному законодавству.
Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума основної заборгованості по сплаті пайового внеску в розмірі 330 725 грн. 60 коп., пеня за несвоєчасну сплату пайового внеску в сумі 18 034 грн. 47 коп. та 3% річних в сумі 3 615 грн. 33 коп.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 99 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарським судом не було всебічно, повно та об'єктивно розглянуто в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, що призвело до невірних висновків в частині відмови у задоволенні позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційна інстанція має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання позовної зави та апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Чернігівської області на рішення господарського суду Чернігівської області від 09.08.2013 у справі № 927/732/13 за позовом Прокурора Бахмацького району в інтересах держави в особі Бахмацької міської ради до приватного підприємства "Житлоінвест" про стягнення 352 375 грн. 40 коп. задовольнити повністю.
2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 09.08.2013 у справі № 927/732/13 про відмову у задоволенні позову скасувати.
3. Прийняти нове рішення по справі № 927/732/13, яким позов Прокурора Бахмацького району в інтересах держави в особі Бахмацької міської ради до приватного підприємства "Житлоінвест" про стягнення 352 375 грн. 40 коп. задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємства "Житлоінвест" (м. Чернігів, вул. Мстиславська, 9, офіс 210, код за ЄДРПОУ 36430901) на користь Бахмацької міської ради (Чернігівська область, м. Бахмач, вул. Жовтнева, б. 42, код за ЄДРПОУ 04061702) суму основної заборгованості по сплаті пайового внеску в розмірі 330 725 грн. 60 коп., пеню за несвоєчасну сплату пайового внеску в сумі 18 034 грн. 47 коп. та 3% річних в сумі 3 615 грн. 33 коп.
Стягнути з приватного підприємства "Житлоінвест" (м. Чернігів, вул. Мстиславська, 9, офіс 210, код за ЄДРПОУ 36430901) в доход Державного бюджету України судовий збір з позовної заяви в сумі 7 047 грн. 50 коп.
4. Стягнути з приватного підприємства "Житлоінвест" (м. Чернігів, вул. Мстиславська, 9, офіс 210, код за ЄДРПОУ 36430901) в доход Державного бюджету України судовий збір за результатами розгляду апеляційної скарги в сумі 3 523 грн. 75 коп.
5. Доручити господарському суду Чернігівської області видати відповідні накази.
6. Матеріали справи № 927/732/13 повернути до господарського суду Чернігівської області.
7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді М.А. Дідиченко
М.А. Руденко
Судове рішення № 35348383, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 18.11.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 927/732/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: