Рішення № 35347106, 24.10.2013, Грузький районний суд міста Макіївки (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Макіївки)

< Суддя/Прізвище >

Кіровський районний суд міста Макіївки

Донецької області

Провадження № 2/268/808/13

Справа № 268/2174/13-ц

З а о ч н е р і ш е н н я

і м е н е м У к р а ї н и

24 жовтня 2013 року м. Макіївка

Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:

головуючий суддяСитенко А.І.

при секретаріТіняковій Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське Агентство Фактор» до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відшкодування судових витрат,

у с т а н о в и в:

05 червня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Колекторське Агентство Фактор» (далі - Агентство), звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості по кредитному договору, відшкодування судових витрат, мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачами зобовязань відповідно до умов договору.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Колекторське Агентство Фактор», який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, не використав наданого законом права на участь представника в судовому засіданні, надавши суду заяву про підтримку позовних вимог та можливості розгляду справи за його відсутності.

Зі змісту позовної заяви убачається, що 30 травня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (далі Банк) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2540Р, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит в сумі 15000,00 грн. на строк до 30 травня 2010 року, зі сплатою 0,0001 % річних. Повернення кредиту передбачалось щомісячними платежами згідно узгодженого графіку. На забезпечення виконання зобовязань за даним договором в цей же день між Банком і ОСОБА_2 укладено договір поруки, за яким відповідачка виступила поручителем ОСОБА_1 і взяла на себе зобовязання щодо погашення заборгованості у повному обсязі за письмовою вимогою банку в разі невиконання позичальником умов кредитного договору. Позичальник ОСОБА_1, який отримав суму кредиту в повному обсязі, не виконав належним чином своїх зобовязань по своєчасному поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування ним, а ОСОБА_2 як поручитель не бажає добровільно виплатити грошові платежі ОСОБА_1, унаслідок чого за цим договором заборгованість становить: заборгованість за тілом кредиту 14554,50 грн.; сума заборгованості за відсотками та комісійними доходами 6282,71 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту 18753,49 грн., а всього у загальній сумі 39590,70 грн.

25 грудня 2008 року між публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та товариством з обмеженою відповідальністю «Колекторське Агентство Фактор» було укладено договір про відступлення права вимог № 1, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, товариство з обмеженою відповідальністю «Колекторське Агентство Фактор» набуло право вимоги до боржника реального та належного виконання обовязків за кредитним договором № 2540Р від 30 травня 2007 року.

Виходячи з наведеного, посилаючись на протиправність дій відповідачів, якими суттєво порушуються законні права кредитора, позивач просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 39590,70 грн. та сплачені судові витрати у розмірі 395,90 грн.

Відповідачі: ОСОБА_1 і ОСОБА_2, які повідомлені в установленому законом порядку про дату, час і місце судового розгляду, повторно за викликом суду не зявились, не використавши наданого законом права на участь у судовому засіданні, від них не надійшло заяви про розгляд справи за їх відсутності, тому суд, враховуючи згоду позивача, відповідно до правил частини 4 статті 169 ЦПК України та частини 1 статті 224 ЦПК України вважає необхідним провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів, з дотриманням вимог, встановлених законом, з ухваленням заочного рішення.

Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) установив наступне.

Відповідно до положень статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Приписами частини 1 статті 1054 цього Кодексу встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

30 травня 2007 року юридична особа товариство з обмеженою відповідальністю «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (Кредитор) і громадянин України ОСОБА_1 (Позичальник) уклали кредитний договір № 2540Р, за яким Банк надав Позичальнику кредит в розмірі 15000,00 грн. на строк кредитування до 30 травня 2010 року, зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 0,0001 % річних. Повернення кредиту передбачалось щомісячними платежами згідно узгодженого графіку. Відповідно до п. 6.1. кредитного договору за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів ОСОБА_1 сплачує пеню у розмірі 1% від простроченої суми за кожен день прострочення.

Згідно договору поруки № 2540Р від 30 травня 2007 року ОСОБА_2 є поручителем за кредитним договором № 2540Р, умовами якого встановлено, що поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи повернення кредиту, сплату процентів, штрафних санкцій та відшкодування збитків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що кредитний договір та договір поруки укладені у письмовій формі, підписані уповноваженими на це посадовими особами товариства з обмеженою відповідальністю «Банк «Фінанси та Кредит» та особисто ОСОБА_1 і ОСОБА_2, зміст правочинів не суперечать актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства.

Відповідачі при підписанні правочинів визнали зазначені умови кредитного договору та договору поруки та не зверталися в установленому законом порядку до суду щодо визначення їх недійсними.

Статтею 204 ЦК України проголошена презумпція правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За таких обставин на підставі статті 629 ЦК України ці договори є обовязковими для виконання.

За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмові від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що Банк повністю виконав умови кредитного договору ОСОБА_1 надані грошові кошти у сумі 15000,00 грн., що підтверджено його особистим підписом у договорі.

25 грудня 2008 року між публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та товариством з обмеженою відповідальністю «Колекторське Агентство Фактор» було укладено договір про відступлення права вимог № 1, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, товариство з обмеженою відповідальністю «Колекторське Агентство Фактор» набуло право вимоги до боржника реального та належного виконання обовязків за кредитним договором № 2540Р від 30 травня 2007 року.

Правилами статті 514 Цивільного кодексу встановлено, що у випадку заміни кредитора у зобовязанні до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, до товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське Агентство Фактор» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2540Р від 30 травня 2007 року в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав у Банка.

Згідно довідки-розрахунку ТОВ «Колекторське Агентство Фактор» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 2540Р перед Банком складає: заборгованість за тілом кредиту 14554,50 грн.; сума заборгованості за відсотками та комісійними доходами 6282,71 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту 18753,49 грн., а всього у загальній сумі 39590,70 грн.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушені умови укладеного договору з своєчасного повернення суми кредиту та сплаті відсотків за користування ним, унаслідок чого утворилась заборгованість. Таким чином, суд визнає, що відповідач в односторонньому порядку неналежно виконує взяті на себе зобовязання за договором. У судовому засіданні не встановлено, що порушення відповідачами договору сталося внаслідок випадку або не переробної сили (стаття 617 ЦК України).

Суд визнає правильним представлений товариством з обмеженою відповідальністю «Колекторське Агентство Фактор» розрахунок періоду і суми заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Колекторське Агентство Фактор» за кредитним договором № 2540Р від 30 травня 2007 року.

Частиною першою статті 14 ЦК України передбачено, що цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Виконання зобовязання відповідно до частини 1 статті 546 та статті 549 ЦК України забезпечується, зокрема неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою чи іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Сплата встановленої договором або законом неустойки, як визначено в пункті 3 частини 1 статті 611 ЦК України, є правовим наслідком у разі порушення зобовязання.

Виходячи з умов кредитного договору та з аналізу норм наведених статей Цивільного кодексу України, штраф є відповідальністю, яка залежить від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання й у часі визначається з настанням однієї з подій як невиконання або неналежне виконання зобовязання, та має разовий характер, а пеня обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання, тобто встановлює певні юридичні наслідки у вигляді обовязку сплатити певну суму, яка залежить не тільки від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання, а й від часу такого невиконання.

Таким чином, пеня та штраф настають за різних обставин порушення зобовязання зі сторони боржника, тому є різними видами неустойки як засобу юридичної відповідальності.

У матеріалах справи відсутні будь-які обєктивні дані, що відповідачі вживали належні заходи для виконання зобовязання по даним правочинам, у звязку з чим порушення зобовязання визнається судом таким, що сталося з їх вини.

Згідно з вимогами статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За таких обставин, проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені сторонами в порядку статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 належним чином не виконують зобовязання, передбачені укладеними в установленому законом порядку кредитним договором і договором поруки. Такі дії відповідачів є неправомірними, тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське Агентство Фактор» про стягнення заборгованості по кредитному договору підлягають задоволенню.

Позивачем документально підтверджені платіжним дорученням сплату при зверненні з позовом до суду судового збору в розмірі 395,90 грн. Відповідно до вимог статті 88 ЦПК України понесені судові витрати підлягають стягненню у солідарному порядку з відповідачів на користь позивача в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 11, 60, 88, 212-215, 224 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 204, 509, 525-527, 546, 549, 554, 610-611, 617, 629, 1054 Цивільного кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське Агентство Фактор» до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське Агентство Фактор» (р/р 26001003465301, МФО 300131, ЄДРПОУ 36282034) суму заборгованості за кредитним договором № 2540Р від 30 травня 2007 року: заборгованість за тілом кредиту 14554,50 грн.; сума заборгованості за відсотками та комісійними доходами 6282,71 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту 18753,49 грн., а всього у загальній сумі 39590,70 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське Агентство Фактор» (р/р 26001003465301, МФО 300131, ЄДРПОУ 36282034) судовий збір у сумі 395,90 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: А.І. Ситенко