ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"28" жовтня 2013 р.Справа № 7/8/921/32/13Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Хоми С.О.
по справі
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ.
до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль.
За участю представників сторін:
позивача: не з'явився.
відповідача: начальник юридичного відділу Ловчук М.В., довіреність № 01/14 від 03.01.2013 року.
Суть справи: Ухвалою суду від 30.09.2013 року року розгляд справи було відкладено на 21.10.2013 року на 10 год. 40 хв., керуючись п.п.1,2 ч.1 ст.77 ГПК України в межах строків, встановлених ст.69 ГПК України.
В судовому засіданні 21.10.2013 року судом на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 28.10.2013 року до 11 год. 00 хв. для надання можливості подати відповідачу витребувані судом матеріали.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, звернулось із позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль, про стягнення 2 412 642,87 грн. боргу за переданий природний газ, 200 101,75грн. пені, 15 571,00грн. втрат від інфляції, та 60 193,96грн. 3% річних.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 01.03.2013 року по справі №7/8/921/32/13 позов задоволено частково: постановлено стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України": 17 784,05грн. пені, 60 193,96грн. - 3% річних, 15 571,00 грн. інфляційних, та 9 635,54 грн. судового збору; в частині стягнення 1 970 241,46 грн. боргу та 182 318,13грн. пені в позові відмовлено; в частині стягнення 228171,25грн. боргу, провадження у справі припинено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.05.2013р. рішення господарського суду Тернопільської області від 01.03.2013р. скасовано в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 17 784,05 грн. пені і в цій частині прийнято нове рішення, яким позовні вимоги щодо стягнення пені задоволено частково - стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 177 840,54 грн. пені.
Постановою Вищого господарського суду України від 19 серпня 2013 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" задоволено частково - рішення господарського суду Тернопільської області від 01.03.2013 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.05.2013р. у справі № 7/8/921/32/13 скасовано в частині вирішення спору щодо стягнення сум пені, а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Розпорядженням голови господарського суду Тернопільської області від 11.09.2013 року справу №7/8/921/32/13 передано на розгляд судді Хомі С.О.
Ухвалою від 12.09.2013 року суддею Хома С.О. справу № 7/8/921/32/13 прийнято до свого провадження в частині вирішення спору щодо стягнення сум пені (177840 грн. 54 коп.)
Представник позивача в судове засідання не з'явився.
Представник відповідача в судове засідання з'явився та надав усні заперечення проти позову в частині стягнення пені.
В ході розгляду справи представнику відповідача роз'яснено його права та обов'язки згідно ст.ст.20,22,81-1 ГПК України.
Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника відповідача.
Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, заслухавши представника відповідача, суд встановив наступне.
Згідно ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 01.03.2013 року по справі № 7/8/921/32/13 встановлено:
- між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (далі Постачальник) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Тернопільміськгаз" (далі Покупець), укладено 30.09.2011 року договір №14/2212/11 купівлі продажу природного газу; - Додатковими угодами: № 1 від 30.09.2011р., №2 від 11.10.2011р., №3 від 31.01.2012р., №4 від 31.01.2012р., укладеними між сторонами вносилися зміни в п.4.1 умов Договору, щодо ціни природного газу;
- Постачальник, на виконання умов договору поставив Покупцю за період з 30.11.2011р. по 29.02.2012 р. - 2 488,253 тис. куб. м. газу, загальною вартістю - 3 034 963,25грн., що підтверджується актами передачі - приймання природного газу від 31.10.2011р., від 30.11.2011р., від 31.12.2011р., від 31.01.2012р.(два акти), та від 29.02.2012р.(два акти), підписаними та кріпленими печатками Постачальника та Покупця без заперечень;
- відповідачем проведено частково оплату в сумі 622320,38грн. до 19.04.2012р.
- із заявленої в позовній заяві суми боргу 2 412 642,87грн. відповідачем оплачено:
1) до подачі позовної заяви (згідно поштового штемпеля позовна заява відправлена 26.12.2012р.) 1 970 241,46грн. згідно платіжних доручень: №28 від 07.12.2012р. на суму 650 158, 87грн., №26 від 07.12.2012р. на суму 666 507,49грн., №25 від 07.12.2012р.на суму 653 575, 10грн., а тому в частині стягнення 1 970 241,46грн. заборгованості за переданий природний газ в позові відмовляється , як безпідставно заявлені;
2) після порушення провадження у справі (ухвала від 14.01.2013р.) 228171,25грн. згідно платіжного доручення №334 від 16.01.2013р.;
- відповідач, вартість поставленого природного газу оплатив з порушення п. 5.1 умов договору, що підтверджується поданими позивачем виписками з його рахунків, в зв'язку з чим позивачем нараховано штрафні санкції за порушення виконання умов договору;
- факт порушення відповідачем строків проведення оплати за поставлений газ, у зв'язку з чим позивачем правомірно на суми простроченої заборгованості по акту передачі - приймання природного газу від 31.12.2011р.нараховано за період з 14.01.2012р. по 14.07.2012р. - 46 326,72грн. пені; на суми простроченої заборгованості по акту передачі - приймання природного газу від 31.01.2012р. нараховано за період з 14.02.2012р. по 14.08.2012р. - 66 801,71грн, та на суми простроченої заборгованості по акту передачі - приймання природного газу від 29.02.2012р. нараховано за період з 14.03.2012р. по 14.09.2012р. - 64 712,11грн., що в загальному складає 177 840,54грн.
- позивачем на суми простроченої заборгованості нараховані 60 193,96грн. річних, які підлягають до стягнення;
- позивачем нараховані 15571 грн. збитків від інфляції, які підлягають до стягнення.
01 березня 2013 року господарським судом Тернопільської області було прийнято рішення про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - 17 784 грн. 05 коп. пені, 60 193 грн. 96 коп. - 3% річних, 15 571 грн. інфляційних, та 9 635 грн. 54 коп. судового збору; в частині стягнення 1 970 241,46 грн. боргу та 182 318,13грн. пені в позові відмовлено; в частині стягнення 228171,25грн. боргу, провадження у справі припинено.
При цьому, в частині 22261 грн. 21 коп. пені, нарахованої позивачем на суми простроченої заборгованості по акту передачі - приймання природного газу від 31.10.2011р., за період з 14.11.2011р. по 31.01.2012р. та на суми простроченої заборгованості по акту передачі - приймання природного газу від 30.11.2011р. за період з 14.12.2011р. по 14.06.2012р. в позові відмовлено , як заявлені з пропуском строку позовної давності.
Також на підставі п. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір пені, стягнувши 17787 грн. 05 коп., що складає 10% від правомірно заявленої суми. В частині стягнення 160056 грн. 92 коп. пені в позові відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.05.2013р. рішення господарського суду Тернопільської області від 01.03.2013р. скасовано в частині стягнення з відповідача 17 784,05 грн. пені і в цій частині прийнято нове рішення, яким позовні вимоги щодо стягнення пені задоволено частково - стягнуто з відповідача 177 840,54 грн. пені.
Постановою Вищого господарського суду України від 19 серпня 2013 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" задоволено частково - рішення господарського суду Тернопільської області від 01.03.2013 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.05.2013р. у справі № 7/8/921/32/13 скасовано в частині вирішення спору щодо стягнення сум пені в зв'язку із тим, що суди попередніх інстанцій в порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України не вповні дослідили обставини, які можуть бути підставою для зменшення суми пені в розумінні змісту ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, а також не дослідили питання спів розмірності суми пені збиткам кредитора, понесеним внаслідок невиконання зобов'язання боржником, ступінь виконання зобов'язання боржником, майнові інтереси обох сторін, а, відтак, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року, з наступними змінами, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що "платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін". А згідно статті 3 вказаного Закону „розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В п.7.2 р. 7 договору на купівлю-продаж природного газу № 14/2212/11 від 30.09.2011 року сторони передбачили, що у разі невиконання "Покупцем" умов пункту 6.1. цього договору, "Покупець" зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
В зв'язку з неналежним виконанням умов договору щодо своєчасної оплати за переданий природний газ, позивачем нарахована відповідачу пеня (по кожному акту приймання-передачі природного газу окремо) в сумі 200101 грн. 75 коп.
У Постанові Вищого господарського суду України від 19.08.2013 року по даній справі зазначено, що перевіривши правильність розрахунків сум пені, господарські суди встановили, що сума пені в розмірі 22261 грн. 21 коп. заявлена з пропуском строку позовної давності і про застосування строку позовної давності було заявлено відповідачем, тому суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили в цій частині позову.
Відтак, предметом спору є 177 840 грн. 54 коп. пені, нарахована позивачем на суми простроченої заборгованості:
- по акту передачі - приймання природного газу від 31.12.2011р.нараховано за період з 14.01.2012р. по 14.07.2012р. - 46 326 грн.72 коп. пені;
- по акту передачі - приймання природного газу від 31.01.2012 р. нараховано за період з 14.02.2012р. по 14.08.2012р. - 66 801 грн. 71 коп. пені;
- по акту передачі - приймання природного газу від 29.02.2012р. нараховано за період з 14.03.2012р. по 14.09.2012р. - 64 712 грн. 11 коп. пені.
Судом здійснено перерахунок заявлених сум пені. За наслідками здійсненого перерахунку суд вважає за необхідне зазначити, що нарахування сум пені відповідає вимогам чинного законодавства (розрахунок проведений судом доданий до матеріалів справи).
У відзиві № 01/687 від 30.01.2013 року на позовну заяву відповідач зазначив, зокрема, що:
- на момент звернення до суду з позовними вимогами ПАТ "Тернопільгаз" повністю розрахувався за природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями природний газ, що підтверджується платіжними дорученнями;
- на момент звернення із позовною заявою підприємство вжило усіх заходів щодо погашення заборгованості за переданий природний газ і на момент винесення рішення підприємство у повному обсязі розрахувалось з НАК "Нафтогаз України", що свідчить про незначне прострочення у виконанні зобов'язання і яке негайно було усунено відповідачем у добровільному порядку;
- просить суд врахувати причини неналежного виконання зобов'язань, а саме: основним видом діяльності підприємства є транспортування та постачання природного газу за регульованим тарифом та встановленими НКРЕ цінами, інших джерел прибутку, окрім дольового відщеплення за надані послуги для ПАТ "Тернопільгаз" не існує, що не дає можливості проводити своєчасні розрахунки згідно укладених договорів;
- зазначає, що неналежне виконання зобов'язань по договору, що є предметом спору, виникло внаслідок несвоєчасних розрахунків ТОКП ТМ "Тернопільтеплокомуненерго", якому передано газ для виробництва теплової енергії для населення та релігійних організацій;
- просить суд звернути увагу, що підприємство не є комерційною структурою, а тому не впливає на вартість газу, тариф на його транспортування та постачання, а також на порядок проведення розрахунків з НАК "Нафтогаз України";
- зазначає, що ПАТ "Тернопільгаз" вжив усіх невідкладних заходів щодо проведення розрахунків за природний газ, доказом цього є те, що до моменту порушення провадження у справі сума основного боргу у повному обсязі оплачена; що стосується стягнення штрафних санкцій, то джерело на погашення яких у відповідача відсутнє;
- вказує, що примусове стягнення штрафних санкцій спричинить вилучення з господарського обороту товариства грошових коштів, що позбавить можливості закупки нових обсягів природного газу для забезпечення ним споживачів Тернопільської області, а також проводити розрахунки за поставлений природний газ у поточному році, здійснення робіт по заміні газопроводів, з метою забезпечення безаварійного газопостачання;
- просить суд врахувати, що НАК "Нафтогаз України" являється найбільшим акціонером ПАТ "Тернопільгаз", частка акцій якого складає 25,7% і дії НАК "Нафтогаз України" мали б бути направлені на покращення фінансового стану підприємства, однак, вимога щодо стягнення пені приводить до ще більшої збитковості підприємства і неможливості виконання ПАТ "Тернопільгаз" своїх статутних завдань;
- зазначає, що на державному рівні було визнано, що у газових господарствах України відсутнє джерело на погашення штрафних санкцій, внаслідок чого Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" за № 3319 від 12.05.2011 року, яким заборгованість, в тому числі із сплати штрафних санкцій підлягала списанню, так, по ПАТ "Тернопільгаз" відповідно до Закону списано 43 млн. грн. нарахованих штрафних санкцій.
Також у відзиві № 01/3926 від 17.10.2013 року на позовну заяву відповідач просить суд врахувати причини неналежного виконання зобов'язань, а саме: основним видом діяльності підприємства є транспортування та постачання природного газу за встановленими державою цінами, інших джерел прибутку, окрім дольового відщеплення за надані послуги для ПАТ "Тернопільгаз" не існує, неналежне виконання зобов'язань виникло внаслідок несвоєчасних розрахунків КП "Теплокомуненерго", яке виробляло теплову енергію для населення та релігійних організацій; відповідно до рішення господарського суду Тернопільської області заборгованість КП "Тернопільтеплокомуненерго" перед ПАТ "Тернопільгаз" становить 2108000 грн.; вилучення у підприємства коштів, які могли б бути направлені на проведення ремонту, реконструкцію державного майна, призведе до аварійних ситуацій та непередбачених наслідків, які на сьогоднішній день є непоодинокими в Україні; просить суд враховуючи соціальну значимість діяльність відповідача, а також те, що постачання (розподілення) природного газу на території Тернопільської області здійснює виключно ПАТ "Тернопільгаз", а тому безаварійне та безперебійне газопостачання споживачів області залежить від господарської діяльності відповідача, ступінь виконання зобов'язань, на момент звернення до суду, ПАТ "Тернопільгаз" повністю розрахувався з позивачем за переданий газ, не заподіяння позивачу збитків, просить суд зменшити розмір пені.
21.10.2013 року відповідачем до матеріалів справи подано клопотання № 01/4019 від 21.10.2013 року, в якому він просить долучити до матеріалів справи копії рішень суду, з яких вбачається, що ним вживались заходи по стягненню заборгованості безпосередньо з споживачів природного газу, зазначає також, що неналежне виконання умов договору виникло внаслідок несвоєчасних розрахунків бюджетних установ, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів.
Також відповідачем подано копію Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) ПАТ "Тернопільгаз" за 9 місяців 2013 року, в якому відображено збиток за звітний період у сумі 16158 тис. грн.
У відповідності до п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Як визначається в ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Відповідно до п.3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", з наступними змінами, зазначено, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо; крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України.
В даному випадку з огляду на те, що:
- враховуючи ступінь виконання відповідачем основного зобов'язання за договором на купівлю-продаж природного газу № 14/2212/11 від 30.09.2011 року (станом на час розгляду справи заборгованість за поставлений природний газ сплачена повністю);
- враховуючи незначний період прострочення оплати за переданий природний газ;
- в матеріалах справи знаходяться копії Звіту про фінансові результати за 1 півріччя 2012 року Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", в якому зазначено збиток: за звітний період - у розмірі 4458295 грн., а також Звіт про фінансові результати за 2012 рік Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", в якому зазначено збиток: за звітний період - у розмірі 10271185 грн., однак доказів того, що цей збиток спричинений позивачу неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на купівлю-продаж природного газу № 14/2212/11 від 30.09.2011 року позивач не надав;
- відповідачу передано право користування державним майном на підставі договору № 14/1063/08 від 31.12.2008 року про передачу права користування державним майном (газорозподільні газопроводи та споруди на них тощо), що не підлягає приватизації (належним чином засвідчена копія договору знаходиться в матеріалах справи) і ним здійснюється реконструкція цього майна за рахунок прибутку підприємства, а примусове стягнення штрафних санкцій унеможливить здійснення реконструкції та ремонт даного державного майна;
- ПАТ "Тернопільгаз" не є комерційною організацією, інших джерел прибутку, крім дольового відщеплення за надані послуги з транспортування газу для ПАТ "Тернопільгаз" не існує (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері електроенергетики затверджується: алгоритм (порядок) розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від усіх категорій споживачів, та нормативи перерахування коштів із зазначених поточних рахунків на поточні рахунки газотранспортних, газорозподільних, газопостачальних підприємств та поточні рахунки із спеціальним режимом використання підприємств, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам (Закон України "Про засади функціонування ринку природного газу"; Постанова Кабінету Міністрів України "Про вдосконалення порядку розрахунків за спожитий природний газ" №247 від 26 березня 2008 року з наступними змінами, внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів України));
- примусове стягнення штрафних санкцій (пені) спричинить вилучення з господарського обороту ПАТ "Тернопільгаз" грошових коштів, що позбавить можливості закупки нових обсягів природного газу для забезпечення ним споживачів Тернопільської області, а також проводити розрахунки за поставлений природний газ у поточному році, здійснення робіт по забезпеченню безаварійного та безперебійного газопостачання, підтримці газорозподільної мережі у працездатному стані;
-позивач застосував до відповідача таку міру відповідальності, як стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань, що не передбачено умовами договору, однак передбачено нормами чинного законодавства;
- з наведеного в сукупності, розглянувши клопотання відповідача щодо зменшення заявленої до стягнення пені, суд вважає за можливе на підставі п. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3. ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені, стягнувши її в сумі 88920 грн. 27 коп. (50% від суми 177840 грн. 54 коп.).
В стягненні решти пені слід відмовити.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 43, 49, 82, п. 3 ст. 83, ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 03353503, на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ, вул.Б.Хмельницького,6, ідентифікаційний код 20077720:
- 88920 грн. 27 коп. - пені,
- 1778 грн. 40 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.
3.В решті позову відмовити.
4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5.Рішення надіслати сторонам по справі.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.
Дата підписання: 05 листопада 2013 року
Суддя С.О. Хома
Судове рішення № 35347009, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 28.10.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 7/8/921/32/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: