Рішення № 35346913, 04.07.2013, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/2069/13-ц

№ провадження 2/208/1082/13

РІШЕННЯ

Іменем України

04 липня 2013 р. м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Ричка С.О.

при секретарі Щербацевич Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Заводського районного суду м. Дніпродзержинська цивільну справу за позовом управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Заводської районної у м. Дніпродзержинську ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів державної допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року позивач звернувся до Заводського районного суду з позовною заявою до відповідача в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 надміру виплачені кошти державної допомоги у розмірі 1416 грн. 00 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач ОСОБА_1 з 01.09.2009 по 28.02.2010 перебувала на обліку в управлінні та одержувала тимчасову державну допомогу дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, на доньку ОСОБА_2 та сина ОСОБА_3. У період одержання допомоги відповідач почала одержувати аліменти від колишнього чоловіка ОСОБА_4, про що зобовязана була повідомити управління у десятиденний строк для своєчасного припинення виплати допомоги. Однак, відповідач свого обовязку не виконала, внаслідок чого нею були надмірно отримані державні кошти у сумі 1416,00 грн. за період з 01.12.2009 по 28.02.2010, тому просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не зявилася, але надала до суду заяву в якій просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, розглянути справу без участі представника, та не заперечувала проти заочного розгляду справи без застосування технічних засобів.

Відповідач в судове засідання не зявилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, згідно з вимогами ст.76 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомила, судова повістка - виклик направлена відповідачці на останню відому суду адресу і в силу ст.77 ЦПК України вважається доставленою, на підставі ст. 169 ЦПК України суд вважає причини неявки відповідача неповажними; є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень відповідачем відсутня, що дозволило суду за згодою позивача та його представника, згідно вимог ст. 224 ЦПК України, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

В звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.197 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до заяви відповідачки ОСОБА_1 від 11 вересня 2009 року на підставі абз. 1 п. 2, п. 3, п. 5, абз. 2 п. 7, п. 8 «Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 189, управлінням праці та соціального захисту населення Заводської районної у місті Дніпродзержинську ради була призначена тимчасова допомога дітям на періоди з 01 вересня 2009 року по 28 лютого 2010 року.

Згідно п. п. 2, 3, 5, абз. 2 п. 7 «Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме», тимчасова допомога призначається у разі, коли рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв'язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення.

Тимчасова допомога призначається дитині віком до 18 років. Тимчасова допомога призначається і виплачується за місцем проживання (перебування) одного з батьків, який утримує дитину (далі - одержувач), управлінням праці та соціального захисту населення.

Для призначення тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів ОСОБА_1 надала довідку з Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції від 10 вересня 2009 року № 17/03-14/426 про неотримання аліментів від ОСОБА_4 за період з березня 2009 року по вересень 2009 року.

Як вбачається з листа отриманого позивачем 04.06.2010р. від ВАТ «ДНІПРОВАГОНМАШ», згідно виконавчого листа № 2-798 від 28.01.2009 року .з 01.11.2009р. із заробітної плати ОСОБА_4 утримується сума аліментів на отримання дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Судом встановлено, що 11.06.2010р. відділом соціальних інспекторів та контролю управління було складено акт №43, в якому вказано, що одержувач допомоги, відповідач ОСОБА_1 своєчасно не надала інформацію про отримання аліментів, та на підставі висновків перевірки, було зазначено про доцільність стягнення надміру виплачених державних коштів із заявника.

На підставі рішення управління від 14.06.2010 року ОСОБА_1 була знята з оплати та було визначено розмір переплати допомоги за період з 01.12.2009 по 28.02.2010 у сумі 1416 грн. 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 була проінформована про розмір переплати та причину її виникнення, одержала повідомлення про припинення надання державної соціальної допомоги від 24.06.2010р. та зобовязалась повернути надміру отримані кошти у червні 2010 року 708,00 грн. та у липні 2010 року 708,00 грн., але свої зобовязання до цього часу не виконала.

Відповідно п. 2 вказаного Порядку тимчасова допомога призначається у разі, коли: рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв'язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення.

Згідно п. 6 цього Порядку для призначення тимчасової допомоги одержувач подає органу праці та соціального захисту населення за місцем проживання (перебування): рішення суду (виконавчий лист) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину; довідка державної виконавчої служби, що підтверджує факт несплати аліментів одним з батьків протягом шести місяців, що передують місяцю звернення.

Згідно підпунктів 2, 9 пункту 10 Порядку виплата тимчасової допомоги припиняється у разі виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину; добровільного виконання рішення суду особою, зобов'язаною сплачувати аліменти. Про виникнення зазначених у цьому пункті обставин одержувач зобов'язаний повідомити у десятиденний строк орган праці та соціального захисту населення.

Якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або місце проживання (перебування) одного з батьків встановлено, у зв'язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган праці та соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги (п.12 Порядку).

Судом встановлено, що позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору, ним надсилались листи № 2233 від 16.08.2010р., № 2980 від 02.12.2010р., № 533 від 23.02.2011р. та № 624 від 11.02.2013 року на адресу відповідачки ОСОБА_1, з вимогою повернути надміру виплачені кошти добровільно. Проте, до цього часу сума в розмірі 1416 грн. 00 коп. на розрахунковий рахунок управління не надійшла.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: «1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання…».

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В судовому засіданні з позиції сторін і матеріалів справи встановлено, що дійсно є неповернуті відповідачкою позивачу кошти, вказані дії відповідачки є неправомірними і підлягають повному стягненню. Відповідачу позивачем було направлено лист з пропозицією в добровільному порядку відшкодувати позивачу вказану суму у вказаному розмірі, але відповідач на лист не відповів, на пропозицію вирішити питання в добровільному порядку не відреагував.

Згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов'язки сторін. Всі ці складові можуть бути з'ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ст. 10 ЦПК, всебічне і повне з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст. 60 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.ст. 27, 46 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 27 ЦПК України), так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об'єктивні підстави вважати, що позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Позивач заперечує будь-які домовленості і зобов'язання стосовно відповідача по виплаті спірних сум, не повернення виплаченої суми було, факт збитків позивачу доведено, відповідач не довів зворотнього, можливе твердження відповідача про наявність будь-яких інших зобов'язань є припущенням.

Згідно зі ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст.264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обовязку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Враховуючи той факт, що у повідомленні від 24.06.2010р. відповідач зазначила про визнання свого боргу та зобовязалась відшкодувати зайво отримані державні кошти, строк позовної давності для звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу позивачем не був пропущений.

При таких обставинах суд вважає можливим позовну заяву задовольнити та стягнути з відповідача на користь управління праці та соціального захисту населення Заводсчької районної у м. Дніпродзержинську ради грошову суму в розмірі 1416 грн. 00 коп. та стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп..

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги про стягнення грошових коштів ґрунтуються на вимогах закону і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 8, 19, 41, 55, 124 Конституції України, абз. 1 п. 2, п. 3, п. п. 5, 6, абз. 2 п. 7, п. п. 8, 9, 10 «Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме», ст. 15, 16, 22 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 57, 58, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Заводської районної у м. Дніпродзержинську ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів державної допомоги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 на користь Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Заводської районної у м. Дніпродзержинську ради (код ЄДРПОУ 03192543, р/р 35416003006499 ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області МФО 805012) суму надмірно отриманої тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме у розмірі 1416,00 грн. (одна тисяча чотириста шістнадцять гривень 00 коп.)

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін апеляційної скарги з дня його оголошення, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Ричка С. О.