Рішення № 35346460, 18.11.2013, Деснянський районний суд міста Києва

Справа № 754/15539/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

(повне рішення суду виготовлено 19.11.2013 року)

18.11.2013 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Грегуль О.В.

при секретарі - Гавриш Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Деснянське РУ ГУ МВС України в м. Києві, про стягнення грошових коштів з першочерговим зверненням стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувшись до суду з вищевказаним позовом і посилаючись на те, що він є правонаступником відкритого акціонерного товариства «Український професійний банк», а також на неналежне виконання відповідачами договірних зобов'язань, просить: стягнути з відповідачів солідарно: 388962 грн. 72 коп. - заборгованості по кредиту і процентам з першочерговим зверненням стягнення, шляхом продажу з публічних торгів із стартовою ціною продажу 498736 грн. без ПДВ, визначеною незалежним оцінювачем ПП «Манускрипт», на АДРЕСА_1; виселити відповідачів АДРЕСА_1 та знати їх з реєстраційного обліку в цій квартирі.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав і просив про його задоволення.

Відповідач - ОСОБА_2 позовні вимоги в частині стягнення грошових коштів визнав, а в іншій частині позовні вимоги не визнав.

Відповідачі: ОСОБА_1 і ОСОБА_3 у судове засідання не з'явились і доказів про поважність причин своєї неявки, суду не надали, хоча про час і місце розгляду справи, повідомлялись належним чином, що підтверджується зворотними телеграмами про отримання ним судових повідомлень.

Суд вважає, що відповідачі: ОСОБА_1 і ОСОБА_3 не з'явились у судове засідання без поважних причин.

Третя особа надіслала до суду клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника.

З урахуванням положень ст. ст. 74-77, 169 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи, є достатньо даних про права та взаємовідносини сторін по справі, для її розгляду по суті за відсутності відповідачів: ОСОБА_1 і ОСОБА_3 та представника третьої особи.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача - ОСОБА_2, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд у судовому засіданні встановив наступне.

Відповідно до наявних у матеріалах справи, копій укладених між ВАТ «Український професійний банк» і відповідачкою - ОСОБА_1: 25.01.2007 року кредитного договору № 36; 25.09.2009 року додаткового договору про внесення змін до кредитного договору № 36 від 25.01.2007 року; 01.03.2012 року додаткового договору про внесення змін до кредитного договору № 36 від 25.01.2007 року, за умовами яких, останній був наданий кредит на споживчі цілі в сумі: 68475 доларів США, терміном до 10.01.2017 року, який остання мала погашати разом з процентами, щомісячними платежами відповідно до встановленого сторонами графіку.

Відповідно до наявної в матеріалах справи, копії укладеного між ВАТ «Український професійний банк», відповідачкою - ОСОБА_1 і відповідачем - ОСОБА_2, договору поруки № 36-1 від 25.01.2007 року, останній зобов'язався нести солідарну відповідальність з відповідачкою - ОСОБА_1 у разі неналежного виконання нею своїх договірних зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до наявної в матеріалах справи, копії укладеного між ВАТ «Український професійний банк», відповідачкою - ОСОБА_1 і відповідачем - ОСОБА_3, договору поруки № 36-2 від 25.01.2007 року, останній зобов'язався нести солідарну відповідальність з відповідачкою - ОСОБА_1 у разі неналежного виконання нею своїх договірних зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до наявної в матеріалах справи, копії укладеного між ВАТ «Український професійний банк» та відповідачами: ОСОБА_2 і ОСОБА_3, іпотечного договору від 25.01.2007 року, останні, з метою забезпечення виконання відповідачкою - ОСОБА_1 своїх договірних зобов'язань за кредитним договором, передали в іпотеку належну їм на праві спільної сумісної власності двокімнатну АДРЕСА_1, жилою площею 28,60 кв. м., загальною площею 52,70 кв. м.. Предмет іпотеки належить іпотекодавцям на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 18.12.2006 року.

Відповідачка - ОСОБА_1, не виконала належним чином взяті на себе перед банком зобов'язання щодо погашення кредиту та процентів за користування ним.

Відповідно до умов кредитного договору, банк має право за порушення умов договору щодо своєчасного повернення кредиту і процентів за користування кредитом щомісячними платежами, достроково стягнути загальну заборгованість за кредитом і процентам.

Станом на 03.09.2013 року сума боргу перед банком, становить: 48662,92 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ, становить: 388962 грн. 72 коп. - заборгованості за кредитом і процентам.

Правильність зазначеної суми, визначеної банком і перевіреної судом, ніким по справі, конкретними правовими доказами, не спростована.

Саме станом на 03.09.2013 року, банк просить стягнути з відповідачів зазначену заборгованість.

Згідно зі ст. ст. 514, 541, 553, 554, 625, 1050 ч. 2, 1054 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 і ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 року № 898-ІV, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотеко держателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Пунктом 22 іпотечного договору від 25.01.2007 року, передбачено право банку на звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду за порушення будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору.

Будь-яких конкретних правових доказів про повне або часткове спростування позовних вимог позивача про стягнення заборгованості по кредиту і процентам та звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідачі суду не надали і судом таких доказів не здобуто.

Тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості по кредиту і процентам та звернення стягнення на предмет іпотеки, суд вважає обґрунтованими.

Що ж стосується позовних вимог про виселення відповідачів з квартири, яка є предметом іпотеки та зняття їх з реєстраційного обліку в цій квартирі, то суд при вирішенні цих позовних вимог, виходить із наступного.

Відповідно до наданої в матеріалах справи, копії паспорта відповідачки - ОСОБА_1 та наданої на запит суду відповіді адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України в м. Києві, відповідачка - ОСОБА_1 в АДРЕСА_1, зареєстрованою не значиться.

Будь-яких конкретних правових доказів, які б свідчили, що відповідачка - ОСОБА_1 фактично проживає в АДРЕСА_1, позивач суду не надав і судом таких доказів не здобуто.

Тому, позовні вимоги про виселення відповідачки - ОСОБА_1 з АДРЕСА_1 та зняття її з реєстрації в цій квартирі, суд вважає безпідставними.

Згідно зі ст. 40 Закону України «Про іпотеку» від 5 червня 2003 року № 898-ІV, звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Особи, які проживають у зазначених приміщеннях на умовах договору найму (оренди), не підлягають виселенню, якщо: договір найму (оренди) був укладений до моменту укладення іпотечного договору і про наявність такого договору було доведено до відома іпотекодержателя або такий договір був зареєстрований у встановленому законом порядку; договір найму (оренди) був укладений після укладення іпотечного договору за згодою іпотекодержателя.

Відповідно до наданої в матеріалах справи, копії паспорта відповідача - ОСОБА_2, останній у АДРЕСА_1, зареєстрований у 1992 році, а відповідно до наданої на запит суду відповіді адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України в м. Києві, відповідач - ОСОБА_2 в АДРЕСА_1, зареєстрований у 1997 році.

Відповідно до наданої в матеріалах справи, копії паспорта відповідача - ОСОБА_3, останній у АДРЕСА_1, зареєстрований у 1989 році, а відповідно до наданої на запит суду відповіді адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України в м. Києві, відповідач - ОСОБА_3 у АДРЕСА_1, зареєстрований у 1996 році.

У зв'язку з тим, що відповідачі: ОСОБА_2 і ОСОБА_3 зареєстровані та проживають у АДРЕСА_1 на підставі зареєстрованого у встановленому законом порядку договору найму, правові підстави для виселення відповідачів: ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з АДРЕСА_1 та зняття їх з реєстрації у цій квартирі, відсутні.

Тому, позовні вимоги про виселення відповідачів: ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з АДРЕСА_1 та зняття їх з реєстрації у цій квартирі, є безпідставними.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково.

Оскільки позов частково задовольняється, то відповідно до положень ст. 88 ЦПК України, позивачу підлягає відшкодуванню сплачений ним судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, розмір судового збору, суд визначає із розміру задоволених позовних вимог про стягнення грошових коштів тв. Звернення стягнення на предмет іпотеки.

Керуючись ст. ст. 4-11, 209, 213-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2), ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3) на користь публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» (ідентифікаційний код: 19019775): 388962 грн. 72 коп. - заборгованості по кредиту і процентам та в рахунок погашення заборгованості по кредиту і процентам, звернути стягнення, шляхом продажу з прилюдних торгів, з початковою ціною продажу 498736 грн. без ПДВ, визначеною незалежним оцінювачем ПП «Манускрипт», на двокімнатну АДРЕСА_1, жилою площею 28,60 кв. м., загальною площею 52,70 кв. м., яка належить на праві спільної сумісної власності: ОСОБА_2 і ОСОБА_3.

В іншій частині позову публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» (ідентифікаційний код: 19019775): 1147 грн. - судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2) на користь публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» (ідентифікаційний код: 19019775): 1147 грн. - судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3) на користь публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» (ідентифікаційний код: 19019775): 1147 грн. - судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: