Ухвала суду № 35345802, 12.11.2013, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Фрунзе, 35, смт. Макарів, Київська обл., 08000, т. (04578) 5-12-39

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2013 рокуСправа № 370/1332/13-ц

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Тандира О.В., при секретарі Приходько О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Макарів справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 Держземагенства у Макарівському районі Київської області про визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку та витребування майна з чужого незаконного володіння, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, (далі - відповідачі), ОСОБА_4 Держземагенства у Макарівському районі Київської області (далі відділ Дерземагенства у Макарівському районі), в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив визнати недійсним та скасувати державний акт ОСОБА_6 серії ЯГ № 244525 на право власності на земельну ділянку площею 0,13 га кадастровий номер 3222782602:02:001:0282 зареєстрований за №010833001043 від 10.07.2008 року; визнати недійсним та скасувати державний акт ОСОБА_5 серії ЯГ № 315753, на земельну ділянку площею 0,043 га, кадастровий номер 3222782602:02:001:0205, зареєстрований за № 010733000744 від 10.07.2007 року та серії ЯГ №315755, площею 0,13 га кадастровий номер 3222782602:02:001:0153, зареєстрований за №010733000746 від 10.08.2007 року; визнати недійсним та скасувати державний акт ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,314 га кадастровий номер 3222782602:02:001:0279, зареєстрований в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю за № 2238 від 02.12.1998 року, скасувати в базі даних зазначені кадастрові номери, а також витребувати з чужого незаконного володіння відповідачів земельні ділянки, що належать позивачу.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що на початку травня 2013 року він звернувся до землевпорядної організації ТОВ «Земля Полісся» для присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, яка перебуває у його власності з 1997 року, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії І-КВ № 044516, зареєстрованим у Книзі записів за № 1324 29.04.1997 року, виданого на підставі рішення Колонщинської сільської ради від 05.04.1996 року за № IV сесії XXII скл. цільове призначення земельної ділянки - будівництво та обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства.

Від землевпорядної організації йому стало відомо, що на його земельну ділянку накладаються земельні ділянки, які перебувають у власності інших громадян. ОСОБА_4 Держземагентства у Макарівському районі Київської області від 23.05.2013 року факти накладання на земельну ділянку позивача підтвердились, про що його було письмово повідомлено: при визначенні кадастрових номерів встановлено взаємне перекриття земельних ділянок позивача із земельними ділянками наступних громадян, а саме: громадянки ОСОБА_6, ОСОБА_5, та громадянина ОСОБА_3.

При зверненні позивача до землевпорядної організації з архіву ОСОБА_4 Держземагенства він отримав копію каталогу координат із документації землеустрою, щодо відведення його земельної ділянки, ще за 1997 року, з якого було встановлено, що державні акти на право власності на земельні ділянки відповідачів по справі зареєстровані пізніше чим відбулась реєстрація права власності на його земельну ділянку, а тому відповідачі по справі отримали у власність земельні ділянки частково за рахунок земельної ділянки позивача, а тому порушені його права.

Також позивач вказує, що технічна документація із виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки не розроблялася, а договори купівлі-продажу земельних ділянок, на підставі яких відповідачами набуто право власності на їх земельні ділянки взагалі не укладалися та відсутні, про що свідчить відповідь управління Держкомзему у Макарівському районі Київської області.

Враховуючи, що відповідачі незаконно заволоділи частинами земельної ділянки, що належить позивачу, відповідно до ст. 387 ЦК України позивач просив витребувати з чужого незаконного володіння відповідачів ці земельні ділянки.

В судове засідання представник позивача не зявився, подав письмову заяву згідно якої позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити із підстав, викладених у позові, справу просив розглядати без його участі.

Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_3, в судове засідання не зявилися, причини неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. ОСОБА_4 Держземагенства у Макарівському районі у судове засідання представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у звязку із чим суд ухвалив заочно розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.

Ухвалою суду від 12.11.2013 року вимоги ОСОБА_1, до ОСОБА_6, про визнання недійсним та скасування державного акту ОСОБА_6 серії ЯГ № 244525 на право власності на земельну ділянку площею 0,13 га кадастровий номер 3222782602:02:001:0282 зареєстрований за № 010833001043 від 10.07.2008 року, скасування в базі даних зазначеного кадастрового номеру, а також витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_6, земельної ділянки, що належить позивачу залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач є власником земельної ділянки площею 0,266 га, з яких 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд, 0,016 га для ведення особистого підсобного господарства, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії І-КВ № 044516, зареєстрованим у Книзі записів за № 1324 29.04.1997 року, виданого на підставі рішення Колонщинської сільської ради від 05.04.1996 року за № IV сесії XXII скл.

З метою присвоєння кадастрового номеру вказаній земельній ділянці позивач звернувся до землевпорядної організації ТОВ «Земля Полісся», яка повідомила про неможливість виготовлення технічної документації із землеустрою для присвоєння кадастрових номерів у звязку із накладанням на його земельну ділянку земельних ділянок інших громадян.

Як вбачається із листа ОСОБА_4 Держземагентства у Макарівському районі від 23.05.2013 року, при визначенні кадастрових номерів встановлено взаємне перекриття земельної ділянки позивача із земельними ділянками ОСОБА_5 та ОСОБА_3, що є перешкодою для присвоєння кадастрового номеру ділянці позивача.

Як встановлено судом ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 0,043 га, кадастровий номер 3222782602:02:001:0205, на підставі державного акта серії ЯГ № 315753, зареєстрованого за № 010733000744 від 10.07.2007 року; підставою набуття права власності на вказану земельну ділянку в державному акті вказаний договір купівлі-продажу від 06.06.2007 року № 936.

Також ОСОБА_5, належить земельна ділянка площею 0,13 га, кадастровий номер 3222782602:02:001:0153, на підставі держаного акта серії ЯГ № 315755, зареєстрованого за № 010733000746 від 10.08.2007 року; підставою набуття права власності на вказану земельну ділянку в державному акті вказаний договір купівлі-продажу від 03.07.2007 року № 1375.

ОСОБА_3 належить земельна ділянка площею 0,2493 га, кадастровий номер 3222782602:02:001:0279, на підставі держаного акта, зареєстрованого в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю за № 2238 від 02.12.1998 року;

Як вбачається із відповіді відділу Держземагенства у Макарівському районі Київської області від 28.05.2013 року № 01-10/907 технічна документація із землеустрою щодо виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки ОСОБА_5, ОСОБА_3, в архіві відділу відсутня. Також із вказаного листа вбачається, що архівний примірник державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3, у архіві відділу також відсутній.

Вирішуючи вимоги за даним позовом, суд керується наступним.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Як передбачено ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 78 ЗК України встановлено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 17 ЗК України 1990 року (що був чинним на момент набуття у власність земельної ділянки позивачем) передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки.

Право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється (ст. 22 ЗК України 1990 року).

Як було передбачено ст. 23 ЗК України 1990 року право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Судом встановлено, що позивач у встановленому законом порядку на підставі рішення сільської ради набув у власність земельну ділянку площею 0,266 га на території с.Березівка Макарівського району Київської області, оформив у встановленому порядку документ, що посвідчує його право власності та є повноцінним власником вказаної земельної ділянки.

Разом із тим, статтею 81 ЗК України (у редакції, чинній на час набуття відповідачами права власності на земельні ділянки) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Вказана норма кореспондується із ст. 131 ЗК України, відповідно до якої громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.

Право власності на земельну ділянку (у відповідній редакції ЗК України) виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності та його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (ст. 125, 126 ЗК України).

Відповідно до п. 1.13 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзему України № 43 від 04.05.1999 року, зареєстрованої Міністреством юстиції України за № 354/3647 від 04.06.1999 року (далі - Інструкція) у редакції, що була чинною на час набуття у власність земельних ділянок відповідачами, складання державного акта на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою при передачі земельної ділянки, що була раніше надана громадянам, підприємствам, установам, організаціям і об'єднанням громадян всіх видів, у постійне користування або при переоформленні правоустановних документів на ці земельні ділянки, проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою відповідною технічною документацією.

Пунктом 1.15 Інструкції передбачено, що розробку технічної документації зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою здійснюють суб'єкти господарювання, які отримали ліцензії на провадження господарської діяльності щодо проведення землевпорядних робіт, або територіальні органи земельних ресурсів.

Технічна документація зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою включає: - виписку з рішення відповідної ради або державної адміністрації про надання у постійне користування, передачу у власність або продаж земельної ділянки, договір відчуження земельної ділянки (договір купівлі-продажу, дарування, міни, інші цивільно-правові угоди), рішення суду; - заяву власника землі або землекористувача про складання державного акта; - технічне завдання на розробку технічної документації зі складання державного акта; - висновок державного органу земельних ресурсів Держкомзему України про наявні обмеження на використання земельної ділянки (крім випадків відчуження земельної ділянки із земель приватної власності); - висновок органу у справах будівництва і архітектури про наявні обмеження на використання земельної ділянки (крім випадків відчуження земельної ділянки із земель приватної власності); - журнал польових вимірювань (крім випадків відчуження земельної ділянки із земель приватної власності); - кадастровий план земельної ділянки, складений за результатами зйомки; - збірний кадастровий план суміжних землевласників і землекористувачів; - відомість обчислення площі земельної ділянки; - відомість обробки теодолітного ходу та вирахування координат поворотних точок меж земельної ділянки; - експлікація земельних угідь згідно з формою 6-зем (п. 1.16. Інструкції).

Пунктом 1.17 Інструкції передбачено, що до технічної документації зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою обов'язково додається копія справи щодо підготовки рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність чи надання у постійне користування, або копія справи щодо підготовки рішення про продаж земельної ділянки.

Пунктами 1.19, 2.14 Інструкції встановлено, що технічна документація зі складання державних актів на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою розробляється у двох примірниках. Перший (з матеріалами польових вимірювань і обчислень) зберігається в районних (міських) відділах (управліннях) земельних ресурсів Держкомзему України, другий - у виконавця робіт. Державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою складається у двох примірниках, підписується органом, який прийняв рішення про передачу (надання) земельної ділянки у власність (постійне користування), та відповідним державним органом земельних ресурсів. У разі відчуження земельних ділянок із земель приватної власності державний акт на право власності на земельну ділянку підписує відповідний державний орган земельних ресурсів на підставі копії відповідного договору, вірність якої засвідчена нотаріусом.

Як вбачається із матеріалів справи, на земельну ділянку позивача накладаються земельні ділянки відповідачів, що свідчить про те, що частина земельної ділянки позивача перейшла у власність відповідачів.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, зокрема із відповіді відділу Держземагентсва у Макарівському районі Київської області, у порушення вищезазначених норм закону та Інструкції, технічна документація зі складання державних актів на право власності на земельну ділянку не розроблялась, відповідним органом не перевірялася, на зберігання до місцевого органу земельних ресурсів Держкомзему України не передавалася. Також матеріали справи не містять доказів існування договорів купівлі-продажу, як підстави оформлення та видачі відповідачам державних актів на право власності на земельні ділянки.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про неправомірність набуття у власність відповідачами земельних ділянок.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання

Способи захисту порушеного права встановлені статтею 16 ЦК України, якими можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Способи захисту прав на земельні ділянки передбачені також ст. ст. 152 ЗК України.

Відповідно до зазначеної норми власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

При цьому, статтею 387 ЦК України передбачено право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно ж до ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, оскільки відповідачі незаконно набули у власність земельні ділянки, державні акти на право власності на них підлягають визнанню недійсними.

Також, враховуючи, що частинами земельної ділянки позивача (у межах накладок земельних ділянок) незаконно, без відповідної правової підстави, заволоділи відповідачі, вказані земельні ділянки слід витребувати з чужого незаконного володіння відповідачів на користь позивача, враховуючи, що вони вибули з його володіння не з його волі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати у розмірі 229,40 грн., підлягають стягненню з відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_3, в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 15, 60, 79, 88, 209, 212-215, 223-226 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 Держземагенства у Макарівському районі Київської області про визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку та витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати державні акти:

-ОСОБА_5 серії ЯГ № 315753 на право власності на земельну ділянку площею 0,043 га, кадастровий номер 3222782602:02:001:0205, зареєстрований за №010733000744 від 10.07.2007 року та серії ЯГ № 315755 площею 0,13 га кадастровий номер 3222782602:02:001:0153, зареєстрований за № 010733000746 від 10.08.2007 року;

-ОСОБА_3 на право власності на земельну ділянку площею 0,314 га кадастровий номер 3222782602:02:001:0279, зареєстрований в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю за № 2238 від 02.12.1998 року, скасувати в базі даних зазначені кадастрові номери.

Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2, ОСОБА_3, на користь ОСОБА_1 частини спірних земельних ділянок у межах їх взаємного перекриття.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в рівних частинах в дохід держави 229,40 грн., (отримувач коштів Макарівський районний суд, код отримувача за ЄДРПОУ 38007165, банк отримувача ГУ ДКСУ в Київській області, МФО 821018, р/р 31214206700385).

Заочне рішення може бути переглянуте за заявою відповідачів судом, що його ухвалив, протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення суду набирає законної сили в загальному порядку відповідно до ст. 223 ЦПК України.

Головуючий О.В.Тандир