Постанова № 35342054, 19.11.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/2309/13-п Провадження №33/773/318/13 Суддя в 1 інстанції: Гайдук А.Л. Категорія: ст.483 ч.1 МК України Доповідач: Опейда В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2013 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області Опейда В.О.,

з участю прокурора - Шевчука В.М.,

представника митниці - Пікалюка М.С.,

особи, притягнутої до відповідальності - ОСОБА_3,

захисника - ОСОБА_4,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Любомльського районного суду від 10 жовтня 2013 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживає в АДРЕСА_1 непрацюючого, закордонний паспорт НОМЕР_1, ІПН НОМЕР_2, за ч. 1 ст. 483 МК України, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно постанови Любомльського районного суду від 10 жовтня 2013 року ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України і на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 64847 (шістдесят чотири тисячі вісімсот сорок сім) гривень з конфіскацією в дохід держави автомобіля «Мерседес Спрінтер», кузов НОМЕР_3, 2006 року випуску, об'єм двигуна 2148 куб.см., дизель, вартістю 64847 грн., вилученого згідно протоколу та опису затриманих предметів № 1333/20500/2013 від 18.07.2013 року.

Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, німецький технічний паспорт (малий бриф) на реєстраційні номери НОМЕР_5, тимчасовий технічний паспорт на реєстраційні номери НОМЕР_6, постійний технічний паспорт НОМЕР_7 - залишено при матеріалах справи.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь Ягодинської митниці 8101 (вісім тисяч сто одну) гривню 91 копійку витрат по справі за зберігання товару на рахунок 31259272210774 в ГУДКУ у Волинській області (МФО 803014, код ЗКПО 38592872, призначення платежу «відшкодування витрат за зберігання майна»).

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь Ягодинської митниці витрати останньої в розмірі 405 (чотириста п'ять) гривень за залучення експерта на розрахунковий рахунок 35219001008289 в ГУДКУ у Волинській області (МФО 803014, код ЗКПО 38592872, призначення платежу «відшкодування витрат за проведення експертизи»).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 18.07.2013 року близько 13 години 52 хвилини слідуючи з Республіки Польща на митну територію України через митний пост "Ягодин" Ягодинської митниці Міндоходів незаконно, з приховуванням від митного контролю, перемістив на митну територію України автомобіль марки «Мерседес Спрінтер», кузов № НОМЕР_3, 2006 року випуску, вартістю, згідно висновку експерта ПП «ОСОБА_6» № 102/13 від 18.07.2013 року, 64847, 00 грн., шляхом надання йому вигляду іншого транспортного засобу, як такого, що зареєстрований на території іноземної держави, а також по документах, що містять неправдиві дані щодо найменування та реєстрації автомобіля, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.483 МК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, не погоджуючись з постановою суду вважає, що вона є незаконною. Зазначає, що працівниками Ягодинської митниці його умисел на незаконне переміщення транспортного засобу не доведено, оскільки точно не встановлено, що автомобіль «Мерседес» заїхав саме на українських реєстраційних документах. Вказує, що даний транспортний засіб він мав на меті розмитнити. Крім того, судом безпідставно взято до уваги висновок експерта, яким визначено ціну автомобіля 64847 гривень, хоча за даними різних спеціалізованих інтернет-сайтів вартість даного автомобіля становить близько 1700-1800 євро. Крім того, судом при визначенні вартості товару не дотримано вимоги ст.368 МК України. Просить постанову Любомльського районного суду від 10 жовтня 2013 року скасувати, провадження в даній справі закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення, а вилучений транспортний засіб повернути для подальшого митного оформлення.

Заслухавши думку ОСОБА_3 і його захисника, які підтримали подану апеляцію і просили її задовольнити, міркування прокурора та представника митниці, які просили залишити постанову суду щодо ОСОБА_3 без змін, дослідивши матеріали вищевказаної справи про адміністративне правопорушення, приходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.

З оскаржуваної постанови вбачається, що зазначені вимоги закону судом дотримано в повному об'ємі.

Відповідно до диспозиції ч.1 ст.483 МК України правопорушенням є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених засобів або сховищ, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві дані.

Виходячи з вказаної диспозиції норми закону, суб'єктивна сторона даного адміністративного правопорушення характеризується виною у формі прямого умислу, тобто особа, яка вчиняє такі дії, має усвідомлювати протиправний характер своїх дій, передбачати їх шкідливі наслідки й бажати настання цих наслідків.

Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що переміщаючи транспортний засіб на митну територію України ОСОБА_3 діяв саме з таким умислом.

Винність ОСОБА_3 у вчинені інкримінованого правопорушення, незважаючи на його заперечення, спростовується сукупністю доказів, досліджених судом. Зокрема, його особистим зізнанням в суді, що його батько, з яким він їхав з Республіки Польща, перед Ягодинською митницею перечепив на автомобілі номерні знаки з транзитів на українські для того, щоб не виникало всякого роду питань, а коли митники почали проявляти зацікавленість до даного автомобіля, то він особисто поміняв українські номерні знаки назад на транзитні.

Однак, в подальшому ОСОБА_3 свої пояснення змінив, вказавши, що про наявність в автомобілі українських номерних знаків йому нічого не було відомо, а також хто міняв на автомобілі номерні знаки він не бачив та йому про це нічого невідомо.

Разом з тим, факт перечеплення реєстраційних номерних знаків на автомобілі марки «Мерседес» з українських НОМЕР_8 на транзитні НОМЕР_6 підтверджується відеозаписом камер спостереження на смузі руху «зелений коридор» митного поста «Ягодин» Ягодинської митниці Міндоходів №№ 50-41, 50-9, 57-33 в період з 05 год. 00 хв. по 13 год. 50 хв. 18.07.2013 року, які були переглянуті в судовому засіданні суду першої інстанції.

Твердження ОСОБА_3 про те, що умислу на незаконне переміщення транспортного засобу на митну територію України в нього не було, а даний автомобіль він мав намір розмитнити не заслуговують на увагу і спростовуються сукупністю досліджених судом доказів.

Зокрема, з пояснень ОСОБА_3 вбачається, що він за кордон їздить двічі в тиждень і правила перетину кордону знає добре, як і знав, що вантажні автомобілі проходять митний кордон лише по «червоному коридору», однак поїхав на смугу руху «зелений коридор».

Крім того, про умисел ОСОБА_3 у вчиненні незаконний дій свідчить факт перечеплення ним номерних знаків на автомобілі «Мерседес» та подання на паспортний контроль документів, які не належать вказаному транспортному засобу.

Відповідно до контрольного талона для проходження по «зеленому коридору» від 18.07.2013 року встановлено факт перетину митного кордону України ОСОБА_3 на автомобілі марки «Мерседес» з реєстраційним номером НОМЕР_8, у якому слідувало дві особи.

Після перевірки інспектором прикордонної служби даного автомобіля по базі даних було встановлено, що українські номерні знаки НОМЕР_8, які були на автомобілі «Мерседес», належать автомобілю марки «Фольксваген».

В ході спільного огляду транспортного засобу «Мерседес Бенц», р.н.з. НОМЕР_8, жовтого кольору, кузов НОМЕР_3 встановлено, що передній реєстраційний номерний знак був відсутній, ззаду наявний транзитний номерний знак НОМЕР_6. В вантажному відділенні даного автомобіля виявлені металеві реєстраційні номерні знаки НОМЕР_8, а під ковриком біля пасажирського сидіння - металеві номерні знаки Республіки Німеччина.

Зазначені обставини об'єктивно підтверджуються показами працівників Ягодинської митниці Міндоходів ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які були допитані в ході судового розгляду судом першої інстанції.

Згідно проаналізованих матеріалів справи вбачається, що в ході її розгляду, суд першої інстанції з'ясував всі обставини справи, дослідив наявні докази по справі, яким дав належну юридичну оцінку і обґрунтовано прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_3 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.

Твердження ОСОБА_3 щодо завищення вартості транспортного засобу є безпідставними.

Відповідно до висновку товарознавчого дослідження від 18.07.2013 року № 102/13 вартість вантажного автомобіля марки «MERCEDES-BENZ Sprinter 215 CDI», ідентифікаційний номер НОМЕР_3, 2006 року випуску, з дизельним двигуном об'ємом 2148 см.куб. становить 64847 грн.

Крім того, ОСОБА_3 не були представлені документи, які б містили відомості щодо вартості даного транспортного засобу.

Суд належним чином врахував конкретні обставини у справі, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, доведеність вини порушника, майновий стан і наклав стягнення визначене в санкції статті закону за якою він притягнутий до відповідальності.

Постанова суду є законна та належним чином вмотивована, підстав для її скасування по обставинах, викладених в апеляції, немає.

Керуючись ст.530 МК України, ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Любомльського районного суду Волинської області від 10 жовтня 2013 року - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області В.О. Опейда