Рішення № 35341558, 11.11.2013, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 1028/729/12

Провадження № 2/382/45/13

РІШЕННЯ

Іменем України

11 листопада 2013 року Яготинський районний суд

Київської області у складі:

головуючого судді Литвин Л.І.

при секретарі Ковряк О.О.

за участю адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яготин справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення грошової компенсації за частку у спільному майні, про визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення орендної плати за користування жилим будинком,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Яготинського районного суду з позовною заявою до ОСОБА_5 про стягнення грошової компенсації за частку у спільному майні та про визнання права власності, в котрій після уточнення позовних вимог зазначено, що з грудня 1997 року по січень 2009 року він проживав з відповідачкою однією сім'єю без реєстрації шлюбу, утримував її та її доньку, оплачував навчання її доньки у вузі, проживання її в гуртожитку, придбавав предмети побуту та меблі для облаштування оселі, особистою працею та за власні кошти на прохання відповідачки проводив будівельно-ремонтні роботи нерухомого майна, частини домоволодіння, яке належить їй на праві власності. 21 серпня 2012 року Яготинським районним судом розглянуто його позов до ОСОБА_5 про стягнення компенсації та зобовязання повернути майно та ухвалено рішення, відповідно до якого в задоволенні позову було відмовлено, з тих підстав, що на час розгляду справи він проживає в частині будинку, яка належить ОСОБА_5, та користується майном, яке є предметом спору. Крім того, рішенням Яготинського районного суду від 21.08.2012 року у справі № 1028/245/12, яке набрало чинності встановлено наступне: з 3 грудня 1997 року по січень 2009 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 проживали у зазначеному жилому будинку (АДРЕСА_1) однією сімєю без реєстрації шлюбу, придбавали предмети побуту, поліпшували жилий будинок АДРЕСА_1. Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 30 березня 2010 року загальна вартість поліпшень, проведених в 62/100 частинах домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_5 в період 2005-2009 роки станом на момент проведення експертизи становить 77 010 грн. Рішенням також установлено, що матеріалами справи підтверджується та не оспорюється сторонами ті обставини, що позивач та відповідачка з грудня 1997 року по січень 2009 року проживали однією сім"єю без реєстрації шлюбу. Вели спільне господарство, мали спільний бюджет, за рахунок котрого придбавали предмети побуту, сплачували комунальні послуги. Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України викладені вище обставини не потребують доказування, оскільки обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. За час її з ОСОБА_5 спільного проживання однією сім"єю без реєстрації шлюбу було придбано майно для облаштування житла, що належить відповідачці на суму 30477 грн., а саме: ліжко вартістю 300 грн., картину вартістю 250 грн., телевізор вартістю 400 грн., шафу-купе вартістю 2200 грн., бра (три шт.) вартістю 264 грн., меблі (кухонний гарнітур) вартістю 2590 грн. куточок до шафи вартістю 400 грн., годинник вартістю 95 грн., кухонну витяжку вартістю 400 грн., тюль (спальня) вартістю 500 грн., диван вартістю 2700 грн., кухонну мийку вартістю 260 грн., жалюзі (спальня) вартістю 115 грн., тумбу під телевізор вартістю 260 грн., кухонний стіл вартістю 250 грн., пилосос вартістю 712 грн., телевізор вартістю 4000 грн., м»який куточок (кухня) вартістю 600 грн., мікрохвильову пічку вартістю 400 грн., DVD- програвач вартістю 700 грн., стільці 3 шт. вартістю 120 грн., електричний чайник (3 шт) вартістю 288 грн., акустичні колонки вартістю 567 грн., холодильник вартістю 2600 грн., крісла вартістю 384 грн., мікрохвильову піч вартістю 350 грн., торшер вартістю 550 грн., гардину (кухня) вартістю 50 грн., електропраску вартістю 40 грн., супутникову антену вартістю 700 грн., диван вартістю 1700 грн., гардину (житлова кімната) вартістю 300 грн., тюль (вітальня) вартістю 400 грн., жалюзі (житлова кімната) вартістю 88 грн., пральну машину вартістю 1000 грн., ковролін (вітальня) вартістю 300 грн., ковролін (житлова кімната) вартістю 480 грн., дзеркало вартістю 200 грн., соковижималку вартістю 500 грн., люстру вартістю 400 грн., унітаз вартістю 60 грн., обігрівач вартістю 500 грн., жалюзі 2 шт. вартістю 20 грн., раковина вартістю 120 грн., обігрівач вартістю 84 грн., телефон вартістю 200 грн., змішувачі води вартістю 250 грн., душову кабіну вартістю 830 грн. Саме перелічене майно було предметом його з відповідачкою спору у справі за № 1028/245/12, яка була розглянута 21.08.2012 року та встановлено судовим рішенням, що меблі і предмети побуту придбавалися ними в період проживання однією сім"єю за кошти спільного побуту. Крім того, з рішення Яготинського районного суду Київської області від 21.08.2012 року слідує, що він, вважаючи себе членом сім"ї позивачки, на прохання останньої в період з 2005 року по 2009 рік особистими коштами та власною працею брав участь у поліпшенні частини домоволодіння, при цьому відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи ці поліпшення неможливо відокремити від майна, що їй належить, а вартість поліпшень становить 77 010 грн. Дані обставини в силу ст. 61 ЦПК України не потребують доведення. Згідно ч.3 ст. 368 ЦК України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні кошти членів сім"ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі. Положеннями ст. 370 ЦК України визначено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Відповідно до положень частин 1 та 2 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласники, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Отже, зважаючи на викладене, на даний час він є співвласником поліпшень частини домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_5 на праві власності, вартість яких визначена в сумі 77 010 грн., та меблів і предметів побуту, які придбавалися ним і відповідачкою за період проживання однією сім"єю на суму 30 477 грн. Відповідачка починаючи із січня 2009 року, намагається виселити його з будинку. У листопаді 2011 року ОСОБА_5 написала йому листа, в якому зазначала про те, що не визнає за ним права на будь-яку частку у надбаному за час спільного проживання з нею однією сім"єю майна, пропонувала йому компенсацію в сумі 10000 грн. та майно (диван-1800 грн., телевізор-4000 грн., мікрохвильову піч-650 грн., ДВД програвач-850 грн. взамін на те, щоб він знявся з реєстрації у її будинку. У січні 2012 року ОСОБА_5 зверталася до Яготинського районного суду з позовом про виселення. Рішенням суду від 21.03.2012 року у справі № 1028/122/12 у задоволенні позову їй було відмовлено. Вона оскаржила дане рішення в апеляційному порядку, проте до судового розгляду справи подала заяву про відмову від позову, яку апеляційним судом було задоволено. Вважає, що має право на компенсацію вартості частки у спільному майні у розмірі 38 505 грн, 1/2 частки у поліпшеннях, проведених в 62/100 частинах домоволодіння, по АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності ОСОБА_5 в період 2005-2009 роки та ? частину меблів і предметів побуту на суму 15 238, 50 грн, що придбавались ними в період проживання однією сім"єю за кошти спільного бюджету. З врахуванням викладеного, просив визнати поліпшення 62/100 частин домоволодіння, по АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_5 здійснені ним в період 2005-2009 років, вартість яких становить 77 010 грн. об"єктом права їхньої спільної сумісної власності, визнати майно на суму 30477 грн. об"єктом права його та відповідачки спільної сумісної власності, визнати за ним право власності на ? частину поліпшень вищевказаного домоволодіння та стягнути на його користь з відповідачки компенсацію вартості ? частини зазначених поліпшень домоволодіння у розмірі 38 505 грн, визнати за ним право власності на ? частину майна (предмети побуту), що було придбане ним та відповідачкою за період спільного проживання на суму 15 238, 50 грн та виділити йому цю частку майна в натурі за рахунок такого майна: шафа-купе-2200 грн., мікрохвильова піч-400 грн., годинник-95 грн., диван-2700 грн., тумба під телевізор-260 грн., телевізор- 4000 грн., ДВД-програвач-700 грн., супутникова антена-700 грн., куточок (меблі кухня) -600 грн., холодильник-2600 грн., на загальну суму 14 255 грн.

В судовому засіданні представник позивача та позивач позов підтримали. Показали, що в період 2005-2009 років сторонами проведено заміну вікон на склопакети, заміну міжкімнатних дверей на нові, заміну старих вхідних дверей на нові і броньовані, перепланування та капітальний ремонт всередині будинку, збільшення приміщення кухні за рахунок коридору, добудовано до будинку приміщення ванної кімнати та коридор, обладнана ванна кімната душовою кабіною, ванною, санвузлом, облицьована кахелем (10 кв.м.), облицьовано кахелем робочу стінку в кухні (3 кв.м.), споруджено септик та влаштуваний каналізаційний відвід з кухні та ванної кімнати, проведена реконструкція системи опалення будинку з заміною старого обладнання на нове, замінено старий паркан навколо будинку на новий, споруджений дах над добудованою частиною будинку, проведено всередині будинку капітальний ремонт, переобладнано приміщення сараю на літню кухню, укріплений фундамент арматурою та цементом.

Представник відповідачки та відповідачка позов не визнали з тих мотивів, що позивач проживав в будинку відповідачки як квартиронаймач, та звернулись до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4, в котрому зазначено, що з 1997 року ОСОБА_4 проживає у будинку позивачки, як особа, що має статус тимчасового мешканця, він користується її майном, жилим будинком, речами, при чому не сплачуючи їй ніяких коштів. В 2008 році ОСОБА_5 звернулася до відповідача з нотаріально оформленою заявою про стягнення з нього орендної плати за проживання та користування майном у належному йому житловому будинку у розмірі 1200 грн. на місяць. 6 квітня вона запропонувала ОСОБА_4 укласти договір оренди житлового приміщення, але він відмовився від його підписання, що підтверджується письмовими доказами та показами свідків. Тобто, на даний момент ОСОБА_4 має сплатити їй кошти за проживання на протязі 33 місяців у розмірі 39 600 грн. Просив стягнути з ОСОБА_4 на користь позивачки орендну плату за користування належним їй жилим будинком по АДРЕСА_1, за 33 місяці в сумі 39 600 грн. Проти переліку проведених ремонтних робіт та робіт по переобладнанню будинку за час спільного проживання сторін зазначених позивачем і відображених в ухвалі суду про призначення експертизи не заперечували. Разом з тим, позивачка показала, що ці роботи оплачувались, а майно придбавалось за її особисті кошти

Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_4 та його представник позов не визнали з тих підстав, що договір оренди між сторонами ніколи не укладався.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши докази, суд вважає, що первісний позов підлягає до задоволення частково, а в задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити.

Так, з показів свідка ОСОБА_6 даних в судовому засіданні вбачається, що на прохання ОСОБА_4 він разом із ОСОБА_7 зводив прибудову до будинку, де мешкали сторони. ОСОБА_4 наймав їх та розраховувався за роботу. Останній також допомагав їм виконувати підсобні роботи, давав рекомендації, як людина, яка будує щось для себе. ОСОБА_5 під час виконання робіт готувала їм їжу. Відносини між сторонами свідчили про те, що вони проживають однією сім"єю.

З акту опису та оцінки майна в господарстві ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 (а.с.6-7) вбачається, що ОСОБА_5 має житловий будинок, сарай і надвірні прибудови. В житловому будинку знаходиться майно на загальну суму 30 477 грн. З акту також вбачається, що оцінка майна провадилась депутатом міської ради. Даних про рік придбання майна в акті не зазначено, також відсутні дата складання акту, відомості про наявність такого майна та його вартість на даний час.

З копії рішення Яготинського районного суду Київської області від 21 серпня 2012 року (а.с.11-12) вбачається, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення компенсації та зобов"язання повернути майно з підстав передбачених ст.ст. 387,390 ЦК України, відмовлено. Із змісту рішення також вбачається, що відповідачка не заперечувала ті обставини, що ОСОБА_4 з 1997 року проживав в її частині будинку, надавав їй допомогу в його облаштуванні, вони спільно придбавали всі речі та разом сплачували комунальні послуги.

З копії ухвали колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 21 лютого 2013 року (а.с.35-39) вбачається, що апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Яготинського районного суду Київської області від 4 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про позбавлення права користування жилим приміщенням та усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зняття з реєстраційного обліку відхилено, вказане рішення залишено без змін, в тому числі з тих підстав, що перебуваючи у шлюбі з іншою особою ОСОБА_4 не міг проживати однією сім"єю з ОСОБА_5.

З матеріалів інвентаризаційної справи на житловий будинок АДРЕСА_1, висновків будівельно-технічної експертизи та додаткової будівельно-технічної експертизи (а.с.76-97) вбачається, що вартість переобладнання та ремонтних робіт, проведених у період з 2005 по 2009 роки у 62/100 частинах житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (з врахуванням поточних цін на будівельні матеріали та без врахування вартості земляних робіт під фундаменти прибудови та під частину фундаменту, що укріплювався під будинком, без врахування вартості фундаментів, цоколю) становить 75124 грн. В розрахунку вартості виконаних переобладнань та будівельних робіт 62/100 частинах житлового будинку експертом не враховувалась вартість земляних робіт, фундаментів та цоколю під прибудованим приміщенням ванної кімнати та під частиною будинку, що укріплювалась.

З висновку додаткової будівельно-технічної експертизи (а.с.105-109) вбачається, що вартість (залишкова, тобто з врахуванням усіх видів зносу а.с.107) 62/100 частин квартири № 1, якою користується ОСОБА_5 в будинку АДРЕСА_1 з врахуванням проведених в домоволодінні та переобладнань та ремонтних робіт вирахувана з використанням даних наданої на дослідження інвентаризаційної справи на вказаний будинок на даний час (після проведення реконструкції) збільшилася порівняно зі станом цієї ж квартири до проведення реконструкції (до 2005 року) на 59386 гривень. Оскільки залишкова вартість квартири № 1 (62/100 частин) в житловому будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_5 збільшилася саме за рахунок проведення реконструкції будинку (улаштування прибудови та за рахунок проведення внутрішніх опоряджувальних робіт, то можливо зробити висновок, що вартість переобладнань та ремонтних робіт, проведених в домоволодінні на даний час може дорівнювати різниці вартостей вказаної квартири після проведення ремонту та до проведення ремонту, яка була вирахувана при дослідженні першого питання з використанням даних інвентаризаційної справи на житловий будинок АДРЕСА_1 та становить 59386 грн.

З розрахунку вартості робіт по заявах населення від 30.06.2005 року, що замовником робіт з газифікації спірного будинку є ОСОБА_5 (а.35 справи № 2-11/2010), а вартість робіт складає 184, 23 грн.

З квитанції від 12.08.2006 року (а.36 справи № 2-11/2010) вбачається, що ОСОБА_5 12 серпня 2008 року отримала від ФОП СПД ОСОБА_8 металопластикові вікна на загальну суму 5 125,00 грн.

З довідок від 06.07.2009 року та від 06.06.2009 року (а.42 справи № 2-11/2010, а.8 справи № 1028/245/12) вбачається, що сторони під час спільного проживання працювали та отримували заробітну плату.

З довідки Яготинської філії по експлуатації газового господарства від 04.09.2009 року № 1097 (а.с.59 справи № 2-11/2010) вбачається, що ОСОБА_4, як учаснику бойових дій та ОСОБА_5, як члену його сім"ї надавались пільги у розмірі 75% вартості природного газу з грудня 1997 року до 01.05.2009 року.

З квитанцій (а.с.64-68) вбачається, що 08.08.2007 року придбаний телефон «Панасонік» на суму 254 грн., 06.03.2007 року придбаний чайник вартістю 129 грн. та пилосос «Самсунг» вартістю 890, 10 грн., 09.03.2007 року придбаний товар на суму 90,87 грн., 06.03.2007 року придбаний товар на суму 1019, 10 грн.

З товарного чеку від 18.10.2007 року (а.с.69) вбачається, що 18.20.2007 року придбаний телевізор «Панасонік» вартістю 4378, 96 грн.

З товарних чеків та накладної (а.с.18 матеріали справи 1028/245/12) вбачається, що 05.04.2007 року придбаний радіатор вартістю 700 грн., 16.04.2006 року придбаний кабель електричний вартістю 1200 грн., 05.05.2007 року придбані матеріали на загальну суму 3 548 грн., 10.09.2007 року придбані матеріали на загальну суму 1572 грн. 11.05.2006 року у магазині «Двері» придбані двері, налічники, коробка, ручки, петлі на загальну суму 2622 грн., 12.07.2007 року придбаний товар на загальну суму 5108 грн.

Ім"я осіб, які придбали товар у вище перелічених квитанціях та чеках не зазначено.

З заяви ОСОБА_5 від 26.06.2008 року, завіреної приватним нотаріусом Яготинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_9 (а.38 справи 1028/245/12) вбачається, що ОСОБА_5 просила передати ОСОБА_4, що мешкає по АДРЕСА_1 заяву про звільнення ним в строк до 01.10.2008 року відповідно до ст. 168 ЖК України належного їй будинку, оскільки вона має намір розпорядитись ним на власний розсуд відповідно до ст. 150 ЖК України. 26.06.2008 року приватний нотаріус Яготинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_9 передала ОСОБА_4 вищевказану заяву.

З копії заяви ОСОБА_5 до суду (а.7 справи 1028/2015/12) видно, що відповідачка за первісним позовом зверталась до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сімєю з ОСОБА_4, де зазначала, що за період з грудня 1997 року по січень 2009 року проживала з ним однією сім'єю як чоловік та жінка, вела спільне господарство, мала спільний бюджет…

З договору найму (оренди) житла (а.с.39 матеріали справи 1028/245/12) від 6 квітня 2010 року видно, що підпис позивача в договорі відсутній.

В силу ст. 3 Сімейного Кодексу України сім"я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Судова практика виходить з того, що у частині четвертій ст.3 СК України визначений перелік підстав створення сім"ї. Перелік цей не є вичерпним. Підставами створення сімї є шлюб (ст.21 СК), кровне споріднення, усиновлення (ст.207). Також сім"я може створюватись на інших підставах, що не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства. Так сімейні відносини можуть виникати між особами на підставі фактичних шлюбних відносин без зареєстрованого шлюбу.

Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області від 22 листопада 2010 року ОСОБА_4 було відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_10 про встановлення факту проживання однією сім"єю та поділ майна, придбаного під час проживання, оскільки позивач з 1989 року перебував у зареєстрованому шлюбі з іншою особою.

В судовому засіданні встановлено, що сторони проживали разом з грудня 1997 року по січень 2009 року в 62/100 частинах будинку, тобто в окремій квартирі після виділення частки в натурі, належній на праві власності ОСОБА_5 по АДРЕСА_1, мали спільний бюджет, своєю працею та за власні кошти, за згодою власниці будинку, провели ряд ремонтних робіт, переобладнань, добудов у її домоволодінні. Відповідачка визнала ті обставини, що вказані роботи провадились за допомогою позивача та погодилась із їх переліком. З врахуванням проведених переобладнань та ремонтних робіт вартість квартири на даний час (після проведення реконструкції) збільшилася порівняно зі станом цієї ж квартири до проведення реконструкції (до 2005 року) на 59386 гривень. Вартість переобладнань та ремонтних робіт, проведених за рахунок праці та коштів сторін становить 59386 грн. Дані обставини підтверджуються даними інвентаризаційної справи на будинок та висновками будівельно - технічної експертизи. Поліпшення проведені силами сторін неможна відокремити від будинку. Набуте майно є спільною частковою власністю сторін. Хоча останні спільно проживали, були повязані спільним побутом, мали взаємні права та обов"язки, вважати, що вони проживали однією сім"єю не можна, так як ОСОБА_4 перебував у зареєстрованому шлюбі з іншою жінкою.

Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» містить роз'яснення, що відповідно до чинного законодавства спільною сумісною власністю є: майно, нажите подружжям за час шлюбу, майно придбане внаслідок спільної праці членів сім"ї чи майно, що є у власності осіб, які ведуть селянське (фермерське) господарство…, майно, придбане внаслідок спільної праці громадян, що об'єднались для спільної діяльності…, квартира, будинок …, передані при приватизації з державного житлового фонду за письмової згодою членів сімї наймача у їх спільну сумісну власність. В інших випадках спільна власність громадян є частковою. Якщо розмір часток у такій власності не було визначено і учасники спільної власності при надбанні майна не виходили з рівності їх часток, розмір частки кожного з них визначається ступенем його участі працею й коштами у створенні спільної власності…

Згідно ч. 4 ст. 355 ЦК України спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно, а згідно ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбанні (виготовлення, спорудження) майна… Поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників.

В силу ст. 364 ЦК України якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Враховуючи ті обставини, що сторони під час спільного проживання мали спільний бюджет, вели спільне господарство, то суд вважає, що вони у надбанні майна виходили із рівності часток, а тому їх частки у спільній частковій власності необхідно вважати рівними, а на користь позивача з відповідачки необхідно стягнути половину вартості проведених поліпшень в розмірі 29693 грн. Решта позовних вимог до задоволення не підлягає.

Дійшовши такого висновку суд приймає до уваги наступне.

Так, в підтвердження своїх вимог щодо розподілу майна придбаного за час спільного проживання позивач в якості доказу надав акт опису спільного майна без зазначення дати складання. Вказаний акт не містить будь - яких відомостей про час придбання речей, про їх наявність, стан, вартість на даний час, а тому поділити це майно на підставі лише такого доказу неможливо.

Відповідачка не заперечувала ті обставини, що ОСОБА_4 з 1997 року по 2009 рік проживав в її будинку та провадив за її згодою ремонтні роботи та роботи по переобладнанню будинку. Матеріалами інвентаризаційної справи та висновком будівельно - технічної експертизи визначено, що під час спільного проживання сторін за рахунок проведення робіт по переобладнанню вартість будинку збільшилась на 59386 грн. Відповідачка зверталася до суду з заявою, в котрій зазначала, що сторони вели спільне господарство мали спільний бюджет, та проживали однією сім"єю як чоловік та жінка. Ті обставини, що сторони сплачували разом комунальні послуги, придбавали разом майно ОСОБА_5 не заперечувала і під час розгляду справи за позовом ОСОБА_4 про витребування майна з незаконного володіння. З показів свідка ОСОБА_6 вбачається, що ОСОБА_4 поводив себе під час проведення робіт по спорудженню добудови до будинку як господар, найняв його на роботу, надавав вказівки по проведенню робіт, розплатився з ним за роботи, а по поведінці сторін він зрозумів, що вони проживають разом як чоловік та жінка. За таких обставин, суд критично ставиться до заперечень відповідачки в тій частині, що позивач проживав в її будинку за договором найму, та допомагав їй робити ремонт, оплачуючи таким чином орендну плату за житло, що роботи та речі придбавались за її кошти та грошові заощадження.

Відповідно до ч.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В силу ч.1 ст. 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона-власник житла (наймодавець) передає або зобов»язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Враховуючи, що заява ОСОБА_5 від 26.06.2008 року, завірена приватним нотаріусом Яготинського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_9 (а.с.38 справи 1028/245/12) не містить будь - яких даних щодо пропозиції укласти договір оренди, на який у свої вимогах посилається ОСОБА_5 у зустрічному позові, та такий договір не укладався, то для задоволення зустрічного позову підстав немає. Дана заява могла бути підставою для звернення до суду з позовом лише про виселення позивача.

Керуючись ст.ст.10,60, 209,212, 213-215, 218 ЦПК України, ст. 364 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення грошової компенсації за частку у спільному майні, про визнання права власності задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_5, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь ОСОБА_4 29 693 (двадцять дев"ять тисяч шістсот дев"яносто три) гривні грошової компенсації вартості його частки у майні, а також 296 гривень 92 коп. судового збору на користь держави. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення орендної плати за користування жилим будинком відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі через Яготинський районний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Литвин Л.І.