Ухвала суду № 35341320, 20.11.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/5965/13-ц Головуючий у І інстанції Пархоменко О.В. Провадження № 22-ц/780/6325/13 Доповідач у 2 інстанції ЯворськийКатегорія 29 20.11.2013

УХВАЛА

Іменем України

19 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагєєва В.О.,

при секретарі: Бевзюк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 01 жовтня 2013 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції про арешт майна боржника,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2013 року скаржник звернувся до суду та просив скасувати постанову старшого державного виконавця ВДВС Ірпінського МУЮ від 18.05.2013 року про накладення арешту на належний йому автомобіль НОМЕР_1.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що вищевказаною постановою, виконавчий лист №2-2521/2012 р., виданий Ірпінським міським судом 14.12.2012 р. про стягнення з нього на користь стягувача матеріальної та моральної шкоди на загальну суму 107500 грн був накладений арешт на належний боржнику автомобіль із забороною його відчуження.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 01 жовтня 2013 року скаргу залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою питання заявлених вимог передати до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги в межах визначених ст. 303 ЦПК України вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Залишаючи скаргу без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, суд першої інстанції виходив із того, що заявник ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, повторно у судове засідання не з'явився, про причини повторної неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутності суду також не надавав.

Однак з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися із наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 13 серпня 2013 року скаргу ОСОБА_1 прийнято до провадження Ірпінським міським суду Київської області та призначено до судового розгляду на 27 серпня 2013 року.

27 серпня 2013 року розгляд справи відкладено на 16 вересня 2013 року на 17 год. 15 хв. У зв'язку з неявкою сторін. (а.с. 20)

16 вересня 2013 року розгляд справи не відбувався у зв'язку з неявкою сторін та був відкладений на 01 жовтня 2013 року (а.с.23)

01 жовтня 2013 року державним виконавцем ВДВС Ірпінського МУЮ до суду було подано копію виконавчого провадження та заяву клопотання про розгляд справи у відсутність представника ВДВС. ( 26 - 55).

Цього ж дня ухвалою суду скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 169 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки; першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними; першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Незважаючи на відсутність в матеріалах справи належних доказів щодо повідомлення заявника ОСОБА_1 про розгляд справи на 27 серпня , 16 вересня 2013 року та 01 жовтня 2013 року, суд першої інстанції ухвалою від 01 жовтня 2013 року залишив скаргу без розгляду.

Однак, при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не було враховано особливостей розгляду скарги, передбачених Розділом VІІ ЦПК України, що регулює судовий контроль за виконанням судових рішень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 386 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються. Якщо заявник, державний виконавець або інша посадова особа державної виконавчої служби не можуть з'явитися до суду з поважних причин, справу може бути розглянуто за участю їх представників.

Відповідно до ст. 387 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно з роз'ясненням пункту 4 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» неявка в судове засідання в зазначених справах заявника або заінтересованої особи, яким повідомлено про час і місце його проведення, не перешкоджає розгляду скарги. При цьому норма частини другої статті 386 ЦПК аналогічна нормі частини другої статті 248-23 ЦПК 1963 року, яку роз'яснював Верховний Суд України, яка відповідно судами застосовувалась.

Отже, відповідно до ст. 386 ЦПК неявка в судове засідання заявника або заінтересованої особи, яким повідомлено про час і місце його проведення, не перешкоджає розгляду скарги. Справи за такими скаргами розглядаються незалежно від наявності у сторін спору про право, який підлягає розгляду в позовному провадженні. Установивши при розгляді справи обґрунтованість доводів скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і водночас визначає, яким шляхом мають бути поновлені порушені права чи свободи.

Перш за все при розгляді скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця суд мав враховувати те, що принципом цивільного судочинства є виконуваність рішення суду, а у статті 14 ЦПК України визначені ознаки обов'язковості судових рішень. Крім того, виконання рішення суду є елементом справедливого судового розгляду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене суд першої прийшов до помилкового висновку про можливість залишення без розгляду скарги на дії та бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні в зв'язку із неявкою в судове засідання заявника або його представників.

Відповідно до вимог ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Оскільки ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням вимог закону, колегія суддів вважає, що ухвала підлягає скасуванню з направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 307, 311, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 01 жовтня 2013 року скасувати та передати питання до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий : М.А.Яворський

судді: Т.Ц.Кашперська

В.О.Фінагєєв