Постанова № 35339644, 31.10.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3054/13-а

31 жовтня 2013 року 12год. 50хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Сисун Н.В., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Веселовський Т.Є.,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Рівненського обласного військового комісаріату до Територіального Західного управління внутрішнього аудиту та контролю про визнання неправомірним та скасування рекомендацій аудиторського звіту та вимог, ВСТАНОВИВ:

Рівненський обласний військовий комісаріат (далі - Рівненський ОВК) звернувся з адміністративним позовом до Територіального Західного управління внутрішнього аудиту та контролю (далі - ТЗУ ВАК) про визнання неправомірними та скасування рекомендацій аудиторського звіту від 07.06.2013 №234/5/106 та вимоги від 24.07.2013 №234/5/478 про вжиття заходів щодо виконання внесених рекомендацій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що компенсація утриманого податку з доходів фізичних осіб в сумі 28705,09грн. проведена позивачем згідно з вимогами чинного законодавства, оскільки такі особи на момент набуття права на грошову допомогу виконували військовий обов'язок.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та суду пояснив, що рекомендації аудиторського звіту від 07.06.2013 №234/5/106 про вжиття заходів щодо відшкодування суми компенсації утриманого податку з доходів фізичних осіб в розмірі 28705,09грн. в строк до 10.07.2013 та відповідна вимога від 24.07.2013 №234/5/478 є необґрунтованими та безпідставними, оскільки командування Рівненського ОВК було зобов'язане забезпечити виплату одноразової грошової допомоги військовим суддям у розмірі, зазначеному Державною судовою адміністрацією України, відповідно до вказівки Департаменту фінансів Збройних Сил України від 23.05.2012 №248/3/9/1/388. Розрахункові чи первинні документи, які могли б бути підставою для нарахування сум допомоги та утримання у Рівненського ОВК відсутні, оскільки судді Військового місцевого суду Рівненського гарнізону полковник юстиції ОСОБА_3 та майор юстиції ОСОБА_4 не перебували ні на грошовому забезпеченні у позивача, ні у трудових відносинах з ним. Відтак, виплата зазначеної грошової допомоги була проведена позивачем з урахуванням довідок про зміну кошторису на 2012 рік, компенсації утриманого податку з доходів фізичних осіб та постанови Кабінету Міністрів України від 28.09.2011 №1001. Зазначив, що роз'яснення Державної податкової служби України від 02.08.2012 №10980/5/17-1116 та вказівка директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 06.09.2012 №248/3/9/1/44 щодо порядку утримання податку з доходів фізичних осіб з колишніх військовослужбовців та його компенсації були видані після виплати позивачем обумовленої допомоги. Наказами голови військового місцевого суду Рівненського гарнізону від 28.10.2010 №68 та від 15.11.2010 №74 полковника юстиції ОСОБА_3 та майора юстиції ОСОБА_4 було звільнено з військової служби в запас відповідно до п."г" ч.6 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII), виключено зі списків особового складу військовослужбовців та призначено виплату одноразової грошової допомоги. Вказав, що на них поширювалася дія п.168.5 ст.168 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки на момент набуття права на таку допомогу вони виконували військовий обов'язок, а несвоєчасна виплата допомоги відбулася не з їхньої вини. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач, ТЗУ ВАК, заперечень суду не надав, у судове засідання не прибув, у поданому суду клопотанні просив розглянути справу за відсутності представника.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на виконання п.117 плану проведення внутрішнього аудиту та контролю на І півріччя 2013 року, на підставі посвідчення на проведення аудиту від 05.06.2013 №234/5/277 старшим інспектором відділу аудиту відповідності ТЗУ ВАК підполковником Наливайком С.Д. у період з 06.06.2013 по 07.06.2013 було проведено дослідження окремих питань фінансової та господарської діяльності Рівненського ОВК за період з 01.01.2010 по 31.05.2013.

Внутрішній фінансовий аудит проведений ТЗУ ВАК з метою оцінки діяльності посадових осіб Рівненського ОВК з питань збереження державного майна, його ефективного та раціонального використання, відповідно до вимог Порядку утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.2011 №1001 (далі - Порядок №1001), Стандартів внутрішнього аудиту, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 04.10.2011 №1247 (далі - Стандарти №1247) та Порядку проведення внутрішнього аудиту підрозділами Служби внутрішнього аудиту Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.11.2012 №753 (далі - Порядок №753).

Під час перевірки управлінських рішень керівництва Рівненського ОВК, системи внутрішнього контролю, фінансово-планових документів та звітності, первинних та інших документів, які стосуються фінансово-господарської діяльності позивача встановлено, що на момент виплати одноразової грошової допомоги, наданої колишнім військовим суддям військових судів полковнику юстиції ОСОБА_3 та майору юстиції ОСОБА_4, звільненим з військової служби у зв'язку із ліквідацією таких судів, останні не виконували військового обов'язку, а тому сума утриманого податку з доходів фізичних осіб не підпадає під дію п.168.5 ст.168 ПК України, тобто не компенсується.

Така позиція ґрунтується на роз'ясненні Державної податкової служби України від 02.08.2012 №70980/5/17-1116, яке донесене до Рівненського ОВК вказівкою Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 06.09.2012 №248/3/9/1/44 (а.с.62).

За наслідками аудиторського дослідження складено аудиторський звіт від 07.06.2013 №234/5/106 (а.а.с.26-37).

У вказаному аудиторському звіті зафіксовано виплату Рівненським ОВК грошової одноразової допомоги на підставі довідок про зміну кошторису на 2012 рік від 21.06.2012 №11, від 25.07.2012 №15, спільного наказу Міністерства оборони України та Міністерства фінансів України від 23.05.2013 №347/590, з урахуванням компенсації утриманого податку з доходів фізичних осіб в сумі 28705,09грн.: полковнику юстиції ОСОБА_3 - в сумі 133546,25грн. (в тому числі компенсація податку з доходів фізичних осіб в сумі 20031,94грн.), майору юстиції ОСОБА_4 - в сумі 37831,95грн. (в тому числі компенсація податку з доходів фізичних осіб в сумі 5674,79грн.).

При цьому зазначено, що відповідно до вимог абз.2 ст.167 ПК України, при нарахуванні у звітному податковому місяці доходів (в тому числі вихідна допомога при звільненні), що перевищують десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, проводилося утримання податку на доходи фізичних осіб в розмірі 15 відсотків, а повинно бути утримано 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку сплаченого за базовою ставкою. Відповідно до розрахунку різниця суми податку на доходи фізичних осіб становить 2998,36 грн.

Згідно з рекомендаціями аудиторського звіту від 07.06.2013 №234/5/106, Рівненському ОВК в термін до 10.07.2013 необхідно вжити заходи щодо відшкодування суми компенсації утриманого податку з доходів фізичних осіб в сумі 28705,09грн., а первинні документи, що підтверджують виконання даних рекомендацій подати у строк до 15.07.2013 на ім'я начальника ТЗУ ВАК.

Не погодившись з результатами аудиту, Рівненський ОВК подав коментарі (заперечення) від 12.06.2013 №353/фз на ім'я начальника ТЗУ ВАК Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України (а.а.с.38-39).

За наслідками розгляду коментарів начальником ТЗУ ВАК надіслано військовому комісару Рівненського ОВК вимогу від 24.07.2013 №234/5/478, згідно з якою останньому належить вжити заходи щодо виконання внесених рекомендацій аудиторського звіту від 07.06.2013 №234/5/106 та подати донесення про їх виконання з поданням завірених копій розпорядчих та інших документів, які це підтверджують, до 10.08.2013 (а.а.с.41-42).

Суд вважає висновки аудиторського звіту від 07.06.2013 №234/5/106 та вимогу від 24.07.2013 №234/5/478 незаконними, зважаючи на таке.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначається Законом України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з ч.2 ст.9 Закону №2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (п. 4 ст.9 Закону №2011-XII).

Відповідно до п.2 ст.15 Закону №2011-XII, військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом голови Військового місцевого суду Рівненського гарнізону від 28.10.2010 №68 суддю військового місцевого суду Рівненського гарнізону майора юстиції ОСОБА_4, звільненого з військової служби наказом Міністра оборони України від 25.10.2010 в запас за пунктом за п."г" ч.6 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (у зв'язку із проведенням організаційних заходів), виключено із списків особового складу військовослужбовців військового місцевого суду Рівненського гарнізону та знято з усіх видів забезпечення.

Пунктом 2 зазначеного наказу від 28.10.2010 №68 передбачена виплата майору юстиції ОСОБА_4 згідно з п.2 ст.15 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби - 9 років 2 місяці 27 днів (с.15).

Наказом голови Військового місцевого суду Рівненського гарнізону від 15.11.2010 №74 голову військового місцевого суду Рівненського гарнізону полковника юстиції ОСОБА_3, звільненого з військової служби наказом Міністра оборони України від 12.11.2010 в запас за пунктом за п."г" ч.7 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (у зв'язку із проведенням організаційних заходів), виключено із списків особового складу військовослужбовців військового місцевого суду Рівненського гарнізону та знято з усіх видів забезпечення.

Пунктом 2 зазначеного наказу від 15.11.2010 №74 передбачена виплата полковнику юстиції ОСОБА_3 згідно з п.2 ст.15 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби - 25 років 2 місяці (с.16).

Відповідно до вказівки Департаменту фінансів Збройних Сил України від 23.05.2012 №248/3/9/1/388 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.12.2011 №1288-р, командування Рівненського ОВК було зобов'язано забезпечити виплату одноразової грошової допомоги у розмірі, зазначеному Державною судовою адміністрацією України, військовим суддям Військового місцевого суду Рівненського гарнізону полковнику юстиції ОСОБА_3 в сумі 133546,25грн. та майору юстиції ОСОБА_4 в сумі 37831,95грн. (а.а.с.5-7).

Виплата зазначеної грошової допомоги проведена Рівненським ОВК на підставі довідок про зміну кошторису на 2012 рік від 21.06.2012 №11, від 25.07.2012 №15 (а.а.с.9-14), спільного наказу Міністерства оборони України та Міністерства фінансів України від 23.05.2013 №347/590, з урахуванням компенсації утриманого податку з доходів фізичних осіб в сумі 28705,09грн.: полковнику юстиції ОСОБА_3 - в сумі 133546,25грн. (в тому числі компенсація податку з доходів фізичних осіб в сумі 20031,94грн.), майору юстиції ОСОБА_4 - в сумі 37831,95грн. (в тому числі компенсація податку з доходів фізичних осіб в сумі 5674,79грн.).

Дані виплати підтверджуються платіжними дорученнями від 27.06.2012 №592, від 06.07.2012 №594 та розрахунковими відомостями за червень 2012 року №23 і липень 2012 року №24 (а.а.с.52-54).

Відповідно до п.168.5 ст.168 ПК України, суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Згідно з п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 (далі - Порядок №44), грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця або є особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Держспецзв'язку, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції.

Відповідно до п.3 Порядку №44, виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб". Виплата грошової компенсації військовослужбовцям та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення (п.4 Порядку №44).

Суд зазначає, що на момент набуття права на одноразову грошову допомогу ОСОБА_4 та ОСОБА_3 виконували військовий обов'язок, а тому мали право на повну компенсацію втрат доходів згідно з п.168.5 ст.168 ПК України та Порядком №44. Оскільки несвоєчасна виплата такої допомоги відбулася не з вини зазначених військових суддів, то твердження відповідача про відсутність права останніх на компенсацію податку з доходів фізичних осіб з причини втрати статусу військовослужбовця на момент виплати допомоги, є протиправними.

Крім того, судом встановлено, що майор юстиції ОСОБА_4 та полковник юстиції ОСОБА_3 не перебували ні на грошовому забезпеченні у позивача, ні у трудових відносинах з ним. Нарахування обумовленої грошової допомоги з компенсацією податку з доходів фізичних осіб Рівненським ОВК також не здійснювалося, а виплата грошової допомоги проводилася відповідно до вказівок органів Міністерства оборони України.

Суд зазначає, що посилання відповідача на роз'яснення Державної податкової служби України від 02.08.2012 №10980/5/17-1116 та вказівку директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 06.09.2012 №248/3/9/1/44 є безпідставні, оскільки останні були видані після виплати позивачем обумовленої допомоги.

За таких обставин, вимоги про вжиття заходів щодо відшкодування суми компенсації утриманого податку з доходів фізичних осіб у розмірі 28705,09грн. до позивача є неправомірними.

Отже, позов Рівненського ОВК в частині скасування вимоги ТЗУ ВАК від 24.07.2013 №234/5/478 про вжиття заходів щодо виконання внесених рекомендацій аудиторського звіту від 07.06.2013 №234/5/106 належить задовольнити.

З приводу позовної вимоги щодо визнання неправомірними та скасування рекомендацій аудиторського звіту від 07.06.2013 №234/5/106, суд зазначає, що аналіз глави 6 Стандартів №1247 вказує на те, що аудиторський звіт від 07.06.2013 №234/5/106 ТЗУ ВАК та додані до нього рекомендації слугують для визначення якості роботи підконтрольного органу (установи), мають рекомендаційний та консультативний характер і не містять обов'язкових для підконтрольної установи вказівок.

Отже, вказаний аудиторський звіт не породжує певних правових наслідків для позивача та не тягне за собою санкцій у разі його невиконання, в зв'язку з чим права комісаріату не порушуються.

Тобто, такий аудиторський звіт не є рішеннями суб'єкта владних повноважень в розумінні п.1 ч.2 ст.17 КАС України.

Крім того, з аналізу процесуальних норм КАС України випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів КАС України підставою для звернення особи за до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Відтак, дії суб'єкта владних повноважень є такими що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо вони, по-перше, вчинені з перевищенням визначених законом повноважень, та, по-друге, є юридично значимими, тобто мають безпосередній вплив на стан суб'єктивних прав та обов'язків особи.

У даному випадку вплив на стан прав та обов'язків позивача має не аудиторський звіт, а прийнята на його підставі вимога про вжиття заходів щодо виконання внесених вказаним аудиторським звітом рекомендацій.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач, звернувшись з позовною вимогою про визнання неправомірними та скасування рекомендацій аудиторського звіту від 07.06.2013 №234/5/106, не правильно обрав спосіб захисту порушеного права.

За таких обставин, позов Рівненського ОВК в частині визнання неправомірною та скасування вимоги аудиторського звіту до задоволення не підлягає, а тому позовні вимоги належить задовольнити частково.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірною та скасувати вимогу Територіального Західного управління внутрішнього аудиту та контролю від 24.07.2013 №234/5/478 про вжиття заходів щодо виконання внесених рекомендацій аудиторського звіту від 07.06.2013 №234/5/106.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.

Присудити на користь позивача Рівненського обласного військового комісаріату із Державного бюджету України судовий збір у сумі 143,52грн. (сто сорок три гривні п'ятдесят дві копійки).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.