Ухвала суду № 35338701, 18.11.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1005/4267/2012 Головуючий у І інстанції Чирка С.С.Провадження № 11/780/905/13 Доповідач у 2 інстанції ЯщенкоКатегорія 32 18.11.2013

УХВАЛА

Іменем України

« 14 » листопада 2013 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді - Ященко І.Ю.

суддів - Говорухи В.І., Капічон О.М.

при секретарі - Шуліпі О.В.

з участю прокурора - Скрипки І.М.

захисника - ОСОБА_2

засудженого - ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_3 на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 липня 2013 року, яким

ОСОБА_3ІНФОРМАЦІЯ_1р.н., уродженця м. Кременчук, Полтавської обл., українця, гр. України, з вищою освітою, працюючого головою правління ВАТ «БП «Сортнасіннєовоч», військовозобов'язаного, проживаючого АДРЕСА_1 раніше не судимого,

засуджено за ч.1 ст. 271 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 680грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь НДКЦ ГУ МУС України в Київській області 588грн. судових витрат за проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_4 25 000грн. у відшкодування завданої моральної шкоди.

За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за вчинення злочину за наступних обставин.

В період з 16.02.2009р. по 18.09.2010р., голова правління відкритого акціонерного товариства „Бориспільське підприємство" «Сортнасіннєовоч» (далі ВАТ «БП «Сортнасіннєовоч») ОСОБА_3, будучи службовою особою, яка здійснює покладені на нього організаційно-розпорядчі обов»язки по дотриманню вимог про охорону праці на підприємстві, в порушення вимог ст.13 Закону України»Про охорону праці», п.9.7.15 НПАОП 0.00-1.02-08 «правил будови і безпечної експлуатації ліфтів», затверджених наказом Держгірпромнагляду 1.09.2008р. №190, достовірно знаючи, що вантажний ліфт №1609, який перебуває на балансі ВАТ»БП»Сортнасіннєовоч» є несправним і не може експлуатуватися на підставі висновку експертизи Державного підприємства Київській експертно-технічний центр Національного НДІ промислової безпеки та охорони праці №80.2-09-10-0055-09 від 16.02.2009р., не вжив жодних заходів до заборони та унеможливлення користування вантажним ліфтом №1609, а навпаки дозволив представникам ТОВ»Арт Фудз», які орендували у ВАТ «БП»Сортнасіннєовоч» приміщення згідно договору від 1.05.2009р., використання несправного ліфту для здійснення піднімання, спускання вантажів, внаслідок чого 18.09.2010р. працівник ТОВ»Арт Фудз» ОСОБА_4 під час виконання робіт з вивантаження автомобіля з цукром та переміщення вантажу до другого поверху будівлі за допомогою несправного ліфта №1609 у якому, крім інших дефектів та пошкоджень, не зачинялися двері шахти, підходячи до ліфту спиною, не побачив, що кабіна ліфта відсутня, впав в шахту ліфту, отримавши згідно висновку експерта №30д від 28.03.2012р. середньої тяжкості тілесні ушкодження.

В апеляції засуджений ОСОБА_3 посилаючись на незаконність вироку, просить його скасувати, а кримінальну справу відносно нього закрити за відсутністю в його діях складу злочину.

Обґрунтовуючи апеляцію апелянт вказав, що висновок суду про невжиття ним заходів до заборони користування ліфтом та надання дозволу на користування ліфтом, є помилковим, оскільки спростовується показаннями свідків зі сторони обвинувачення які не підтвердили в судовому засіданні, що він особисто дозволяв їм використовувати ліфт, а лише зазначили, що припускали, що користування ліфтом здійснюється з дозволу ВАТ»БП»Сортнасіннєовоч», безпосередньо вказівки про користування ліфтом отримували від свого начальника виробництва ОСОБА_5, повідомлення про заборону користування ліфтом він 14.06.2010р. направив до ТОВ»Арт Фудз», неповідомлення керівництва вказаного товариства своїх працівників є виною даного керівництва, матеріали справи підтверджують, що ОСОБА_5 знав про заборону користуватися ліфтом, про що зазначено у вироку відносно ОСОБА_5, але самовільно дозволив використовувати ліфт, під час досудового та судового слідства не встановлено які саме дії він мав вчинити з метою недопущення користування ліфтом, пославшись на те, що показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які вказали на наявність повідомлень про заборону користуватися ліфтом, є суперечливими, суд не вказав у чому саме суперечності. Також апелянт вважає, що він не є суб»єктом інкримінованого злочину, оскільки обвинуваченням та судом не сформульовано та не зазначено законних підстав розповсюдження його організаційно-господарської діяльності по відношенню до потерпілого, який є працівником іншого підприємства, відсутня суб»єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 271 КК України, оскільки не визначена форма вини.

В доповненнях до апеляції апелянт зазначив, що ним було фактично здійснено всіх необхідних дій з метою унеможливлення нещасного випадку та зокрема направлено письмове повідомлення про виведення ліфта з експлуатації та заборону ним користуватися, який було отримано та про що є відмітка про вручення поштового повідомлення.

В запереченнях на апеляцію засудженого прокурор, який брав участь в розгляді справи судом 1 інстанції, просить в задоволенні апеляції засудженого відмовити, а вирок суду залишити без змін, оскільки вважає доводи апеляції безпідставними, а вирок суду законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, які підтримали апеляцію, думку прокурора Скрипки І.М., яка заперечила проти задоволення апеляції, провівши судове слідство, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого в частині скасування вироку і закриття справи підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 271 КК України кримінальна відповідальність настає за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином - суб»єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров»ю потерпілого.

Відповідно до ст. 271 КК України та п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки виробництва» № 7 від 12.06.2009р. суб»єктом злочину, передбаченого ст. 271 КК, є службова особа підприємства, установи, організації, яка на підставі наказу адміністрації, посадової інструкції чи відповідно до займаної посади має спеціальні обов»язки з охорони праці, або громадянин - суб»єкт підприємницької діяльності.

У разі порушення вимог законодавства про охорону праці, що потягло кримінально-правові наслідки, іншими службовими особами останні з урахуванням обставин справи можуть нести відповідальність за злочини у сфері службової діяльності, а рядові працівники - за злочини проти життя та здоров»я особи.

Відповідно до п.4 вказаної постанови Пленуму, виходячи з того, що для встановлення в діянні складу злочину диспозиції статей 271-275 КК відсилають до законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, спеціальних правил, які регулюють безпеку праці, суди, формулюючи визнане доведеним обвинувачення у справах цієї категорії, мають посилатися у вироку на відповідні статті Закону України «Про охорону праці», статті, пункти законодавчих та інших нормативних актів, які порушено, і розкривати суть допущених порушень.

Як вбачається з пред»явленого ОСОБА_3 обвинувачення він порушив вимоги ст. 13 Закону України «Про охорону праці» і як голова правління ВАТ»БП» Сортнасіннєовоч» не створив відповідні служби і не призначив посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов»язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників в галузі охорони праці.

Виходячи із наведеної норми ст.13 вказаного закону суб»єктивний склад правовідносин, які регулюються зазначеною статтею, складаються з роботодавця та працівників, що входять до складу структурних підрозділів підприємства.

Тобто під час визначення суб»єкту злочину, передбаченого саме ст. 271 КК України, досудовим слідством та судом мають бути встановлені та підтверджені доказами, факти існування трудових відносин між обвинуваченим та потерпілим.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 працював головою правління ВАТ»БП»Сортнасіннєовоч», а потерпілий ОСОБА_4 працював в ТОВ»Арт Фудз».

Згідно договору оренди № 2/09 від 1.05.2009р. ( т. 1 а.с. 204-207 ) укладеному між ВАТ»БП»Сортнасіннєовоч»( орендодавець) та ТОВ»Арт Фудз» (орендар) орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення на другому поверсі головного корпусу №1, які знаходяться по вул. Завокзальна,5 в м. Бориспіль і належать орендодавецю на праві власності.

Як під час розгляду справи в суді 1 інстанції, так і в апеляційному суді, встановлено, що розвантажувальні роботи у день нещасного випадку з ОСОБА_4 - працівником ТОВ»Арт Фудз», проводилися за вказівкою та під керівництвом начальника виробництва ТОВ»Арт Фудз» ОСОБА_5, який вироком Бориспільського міськрайонного суду від 2.07.2012р. ( т.5 а.с.89-92) був визнаний винним у порушенні вимог законодавства про охорону праці, що заподіяло шкоду здоров»ю потерпілого ОСОБА_4 і засуджений за ч.1 ст. 271 КК України, що свідчить про те, що саме порушення ОСОБА_5 вимог законодавства про охорону праці призвело до нещасного випадку з потерпілим.

Враховуючи те, що потерпілий ОСОБА_4 не був працівником ВАТ»БП»Сортнасіннєовоч» головою правління якого був ОСОБА_3, організаційно-господарська діяльність ОСОБА_3 як службової особи, не розповсюджувалася на потерпілого, який був працівником іншої юридичної особи ТОВ «Арт Фудз» - орендаря за вказаним договором оренди, колегія суддів дійшла висновку про те, що ОСОБА_3 не є суб»єктом інкримінованого злочину, передбаченого ч.1 ст. 271 КК України.

За таких обставин, в діях ОСОБА_3 відсутній склад злочину, передбаченого ч.1 ст. 271 КК України, а тому вирок підлягає скасуванню, а кримінальна справа закриттю на підставі п.2 ст. 6 КПК України.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляцію засудженого ОСОБА_3 задовольнити.

Вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 липня 2013 року, щодо ОСОБА_3 скасувати, кримінальну справу відносно ОСОБА_3 закрити на підставі п.2 ст.6 КПК України, за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 271 КК України.

Судді підписи

З оригіналом згідно _____суддя І.Ю. Ященко