Ухвала суду № 35338215, 15.11.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 листопада 2013 року Справа №810/2285/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду- Брагіна О.Є.,

при секретарі судового засідання -Луценко К.Ю.;

за участю:

представника заявника - Лук'янчука С.В.(довіреність №217 від 20.03.12 р.);

представника відповідача - не з'явився;

представника ВДВС Броварського МЮУ - Дячка С.В. (довіреність б/н від 15.11.13 р.),

розглянувши матеріали заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобуд" "Мостобудівельний загін №112" про розстрочення виконання судового рішення від 03.07.13 р.,

в с т а н о в и в:

постановою Київського окружного адміністративного суду від 03.07.13 р. по даній справі було задоволено вимоги управління ПФУ в м.Броварах та Броварському районі Київської області до ТОВ "Мостобуд" "Мостобудівельний загін №112" про стягнення заборогованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, штрафної санкції та пені у розмірі 85 293,16 грн.

На виконання вказаної постанови було виписано виконавчий лист та 21.10.13 р. та відкрито виконавче провадження ВП №40438690.

11.11.13 р., відповідач звернувся до суду із клопотанням про розстрочення виконання судового рішення на 12 місяців, починаючи з 01.12.13 р. по жовтень 2014 р. включно у сумі 7 107,77 грн. щомісяця та у листопаді 2014 р. у сумі 7 107,69 грн.

У судове засідання з'явився представник відповідача та ВДВС Броварського МУЮ у Київській області.

Представник заявника підтримав доводи клопотання та просив його задовольнити.

Представник ВДВС поклався на розсуд суду.

Дослідивши доводи клопотання, суд вважає за необхідне відмовити у його задоволенні з огляду на таке: відповідно до частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Питання про розстрочення виконання судового рішення розглядається за поданням державного виконавця, заявою сторони виконавчого провадження (стягувача чи боржника), ініціативою самого адміністративного суду, що видав виконавчий лист. Тобто, підставою для розгляду заяви є наявність відкритого виконавчого провадження державним виконавчим органом, у результаті чого державним виконавцем встановлені обставини, що ускладнюють виконання судового рішення. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12 2003 року №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Вирішуючи питання по даній справі, суд зважає на таке:джерелами формування коштів Пенсійного фонду є: надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у розмірах, визначених законом, крім частини страхових внесків, що спрямовується до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; інвестиційний дохід, який отримується від інвестування резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах; кошти державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом; суми від фінансових санкцій, застосованих відповідно до цього Закону та інших законів до юридичних та фізичних осіб за порушення встановленого порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків та використання коштів Пенсійного фон у, а також суми адміністративних стягнень, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за ці порушення.

Таким чином, основним джерелом формування коштів Пенсійного фонду України є надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

За офіційними статистичними даними дефіцит Пенсійного фонду України за станом на 1 вересня 2013 р.склав 8 млрд грн.

Станом на день розгляду справи пенсію за вересень не одержали 4 525 100 пенсіонерів, що становить третину від загальної кількості всіх пенсіонерів Україні. За таких обставин, суд не знаходить підстав прийняти до уваги доводи позивача про особливість та виключність господарської діяльності підприємства, а також те, що воно є субпідрядником з виконання робіт по спорудженню Подільського переходу в м.Києві, що є основним джерелом прибутків від його діяльності і не вважає обставини, викладені в клопотанні про відстрочення виконання судового рішення винятковими або такими, що унеможливлюють виконання судового рішення.

Суд також звертає увагу, що платіжно-розрахункова дисципліна держави базується на виконанні основних принципів здійснення грошових розрахунків і передбачає зобов'язання суб'єктів господарювання дотримуватися встановлених правил проведення розрахункових операцій у визначені законом строки. Дотримання розрахункової дисципліни сприяє прискоренню кругообігу коштів і зміцненню державного бюджету країни. Соціальний сенс процесів оподаткування є виправданим за умови, коли вони здійснюється в межах зміцнення платіжно-розрахункової дисципліни та спрямовані на поповнення державного бюджету країни.

З урахуванням викладеного суд вважає факти, визначені заявником про розстрочення виконання судового рішення такими, що не ускладнюють або виключають виконання рішення суду, а тому відсутні підстави для задоволення поданої ним заяви.

Керуючись статтями 160, 165,263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви про розстрочення виконання судового рішення від 03.07.2013 р. у справі №810/2285/13-а,-відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в порядку і строки, визначені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Брагіна О.Є.