Рішення № 35336734, 06.11.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.11.2013 Справа № 905/6754/13

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", м. Маріуполь

до відповідача 1: Державного підприємства Донецької залізниці, м. Донецьк,

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит", м. Ровеньки,

про: стягнення 3370грн.94коп.

за участю уповноважених представників:

від Позивача: Огненний А.Б. (довіреність № 09/77 від 03.01.2013р. );

від Відповідача1: Ляшко Д.В. (довіреність від 01.04.2013р. №Н-01/792);

від Відповідача2: Бондаренко В.А. (довіреність №1-3/3д-58 від 01.04.2013р.);

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", м. Маріуполь, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача 1, Державного підприємства Донецької залізниці, м. Донецьк, до відповідача 2, Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит", м. Ровеньки про стягнення з відповідачів пропорційно ступеню їх вини, встановленій судом, на користь позивача збитки, які виникли у зв'язку з незбереженням вантажу при перевезені у розмірі 3370грн.94коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору № 4852 від 27.12.2012р. ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» оформило накладну №52746880, однак напіввагон №67148288 на станцію призначення прибув з недостачею вантажу, що підтверджено складеним комерційним актом БН 720336/304 від 03.06.2013р. Позивач за змістом позову вважає, що недостача вантажу виникла у зв'язку з порушенням відповідачами своїх зобов'язань.

15.10.2013р. відповідач 1 надав відзив на позовну заяву, у якому з посиланням на ст.ст.111, 31 Статуту залізниць України заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки в даному випадку саме вантажовідправник повинен нести відповідальність за неприйняття заходів щодо схоронності сипучого вантажу під час перевезення.

15.10.2013р. відповідач 2 надав відзив на позовну заяву, за змістом якого заперечив проти задоволення позовних вимог, мотивуючи свою позицію тим, що спірний напіввагон відповідачем 1 було прийнято до перевезення без будь-яких зауважень або претензій, через що з посиланням на зазначені у комерційному акті відомості вважає, що нестача виникла з вини залізниці під час перевезення.

Позивач 15.10.2013р. надав заяву про зміну позовних вимог по справі, за змістом якої в порядку ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог до відповідача 1 до розміру 2793грн.60коп., відмовився від позовних вимог до відповідача 2.

Заява в частині зменшення розміру позовних вимог обґрунтована перерахунком вартості незбереженого вантажу, виходячи з рахунку на оплату вантажовідправника.

У зв'язку з прийняттям судом заяви позивача про зменшення позовних вимог, суд у подальшому розглядає позовні вимоги з її урахуванням.

06.11.2013р. від позивача надійшла письмова позиція на відзив відповідача 1, за змістом якого стверджує про наявність вини саме залізниці за незбереження вантажу під час його перевезення.

Представник позивача у судове засідання 06.11.2013р. з`явився, підтримав позовні вимоги в редакції заяви про уточнення позовних вимог.

Представники відповідача 1 та відповідача 2 у судове засідання 06.11.2013р. з'явилися, проти задоволення позовних вимог заперечили з підстав, викладених письмово у відзиві.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Про необхідність витребування від сторін будь-яких інших доказів, без яких неможливо розглянути дану справу, до суду не заявлялося.

З врахуванням вищенаведеного, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол судового засідання.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, дійшов наступних висновків.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг» (постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (покупець) був укладений договір поставки № 4852 від 27.12.2012р., відповідно до п. 1.1. якого на підставах, викладених у розділах цього договору, постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та сплатити вугільну продукцію, яка йменується надалі «Вугілля», за марочним складом, цінами та у кількості, що зазначено у відповідних специфікаціях, складених у вигляді Додатків, які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного Кодексу України, за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст.909 ЦК України та ч.2 ст.307 ГК України, підтверджується складанням транспортної накладної.

Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.05.2013 року ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" по залізничній накладній № 52746880 зі станції Фащівка Донецької залізниці на станцію призначення Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці на адресу ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" відвантажило у вагоні № 67148288 антрацит у вологому стані, сорт АС 6-13мм.

При оформленні вказаної залізничної накладної відправником вказано масу вантажу у вагоні № 67148288 - 71000кг.

Завантаження вагону здійснювалось засобами вантажовідправника, маркування здійснено двома паралельними бороздами шириною 100мм по довжині вагону з нанесенням вапна. Вантаж розміщено й закріплено згідно з 3, 4, 8гл1прил14 СМГСр2пар 3-5.

На станції відправлення вантаж був прийнятий залізницею до перевезення без зауважень, іншого не доведено.

На попутній станції Дебальцеве-Сортувальній Донецької залізниці вагон № 67148288 у зв'язку із виявленням над 1,2 люками заглиблення 2000х1500х1500мм, порушення маркування, зазору 40мм зліва між першим люком та поперечною балкою, відчеплений для переважування, про що складено акт загальної форми №1769 від 01.06.2013 року. Крім того, у вказаному акті міститься посилання на те, що зазор заклали.

01.06.2013р. станцією Дебальцеве-Сортувальній Донецької залізниці складений акт № 4447 від 01.06.2013р. про відчеплення вагону у зв'язку з технічною несправністю, вказано, що він буде досланий за досилкою.

За результатами комісійної перевіски вагону № 67148288 на 200т тензометричних вагонних вагах в статиці станцією Дебальцево-Сортувальний Донецької залізниці складено комерційний акт БН №722118/233 від 01.06.2013р., відповідно до якого встановлена недостача антрациту 3100кг. проти даних залізничної накладної. В акті також засвідчено, що вагон технічно не справний, навантаження нижче бортів 100мм, над 1,2 люками зліва воронкоподібне поглиблення 2000х1500х100мм, порушене маркування. У 1 люці зліва зазор 40мм між люком та поперечною балкою вагона. Зазор закладений. При повторному зважуванні нестача підтвердилась. Комерційний акт підписано начальником станції, комерційним агентом, бригадиром ПКО.

В комерційному акті БН №722118/233 від 01.06.2013р. на першій сторінці зазначено, що вагон в технічному відношенні виявився несправним.

Вантаж зі станції Дебальцево-Сортувальний Донецької залізниці 02.06.2013р. у напіввагоні №67148288 був направлений за досильною залізничною накладною №52775335 до основної накладної № 52746880.

На станції призначення Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці на підставі акту загальної форми цієї ж станції № 1-196 від 03.06.2013р. був складений комерційний акт БН №720336/304 від 03.06.2013 року, якій за результатами комісійного переважування вагону № 67148288 засвідчив недостачу антрациту у розмірі 5300кг проти даних залізничної накладної. Завантаження нижче рівня бортів на 500мм, над 1-2 люками справа по ходу поїзду наявне воронкоподібне заглиблення розміром 2000мм Х за всією шириною вагону Х 1300мм у глибину вагону, маркування порушено. Течі вантажу на станції Маріуполь-Сортувальний немає. Вагон прибув у технічному відношенні не справний, 2 люк справа по ходу поїзду має прогин у районі хребтової балки до 100мм. Комерційний акт підписано начальником станції, комерційними агентами та представником вантажоодержувача. В комерційному акті №720336/304 від 03.06.2013р. на першій сторінці зазначено, що вагон в технічному відношенні виявився несправним.

Такі ж самі відомості містить наявний в матеріалах справи акт загальної форми станції Дебальцево-Сортувальний Донецької залізниці № 1-196 від 03.06.2013р., зокрема акт містить відомості про відсутність у вагоні арміровочного листа.

03.06.2012 року станцією Маріуполь-Сортувальний складено акт про технічний стан вагону, з якого вбачається, що вагон № 6748288 збудований у 1989 році, капітальний ремонт здійснювався 23.09.2000 року, деповський - 09.11.2011року. Відповідно до акту вказаний вагон технічно несправний, причини виникнення несправності - другий люк справа містить прогин у районі хребтової балки до 100мм, несправність старого походження, втрата вантажу можлива, вантажовідправник виниклу несправність міг бачити.

Позивачем відповідно до платіжного доручення №27002 від 29.10.2013р. здійснена оплата кількості вантажу вказаного в залізничній накладній на підставі договору №4852 від 27.12.2012р. за рахунком № 3105-85 від 31.05.2013 року в сумі 1089188грн. 26коп.

Згідно із ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Факт нестачі за спірним перевезенням підтверджений наявним в матеріалах справи комерційними актами.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов`язується доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Статтею 920 Цивільного кодексу України встановлено, що у випадку порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно ч. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 12 Закону України "Про залізничний транспорт" та ст.110 Статуту залізниць України передбачено, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Стаття 113 Статуту залізниць України передбачає, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Доводи відповідача 1 про виникнення недостачі вантажу через нібито неприйняття вантажовідправником заходів щодо схоронності вантажу не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст. 31 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Наявні в матеріалах справи пам'ятки № 1101 про подавання вагонів та №5677 про забирання вагонів свідчать про завантаження вантажу у вагон, який перед тим був вивантажений цим же відправником (здвоєна операція).

Відповідно до ч. 3 ст. 32 Статуту, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Пунктом 3.8 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" №04-5/601 від 29.05.2002р. зазначено, що відповідно до параграфу 1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі, правильність розміщення та закріплення вантажів перевіряє залізниця.

Згідно абз. 4 пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Мінтрансу України № 644 від 21.11.2000р. встановлено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Оскільки відповідно до накладної №52775335 вантаж завантажено у вагон відправником, розміщений і закріплений згідно з 3, 4, 8гл1прил14 СМГСр2пар 3-5, маркований двома паралельними борознами по всій довжині вагону з нанесенням вапна, на станції відправлення залізницею будь-яких зауважень до стану вантажу та вагону не було, це свідчить про те, що відправником були виконані вимоги Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу.

Вказані обставини дають підстави вважати, що нестача спірного вантажу виникла під час перевезення, оскільки після візуального огляду спірного вагону, вантажу, його маркування та кріплення, залізницею на станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без будь-яких зауважень, течі вантажу не було виявлено, про наявність заглиблень у вагоні залізницею зазначено не було, не встановлювалася і наявність прогинів у районі хребтової балки вагону, зазорів.

Ні на станції відправлення, ні на попутних залізничних станціях від станції відправлення до станції призначення (відстань перевезення відповідно до накладної 220км) при наявності встановленими актами прогину у районі хребтової балки до 100мм, зазору в першому люці 40мм між люком та поперечною балкою вагону, відсутність у вагоні арміровочного листа, просипання спірного вантажу залізницею не було встановлено. Крім того, при наявності того, що другий люк справа по ходу поїзду мав прогин у районі хребтової балки до 100мм, на станції призначення Маріуполь-Сортувальний зафіксовано відсутність протікання спірного вантажу, при цьому відповідно до комерційного акту БН №722118/233 від 01.06.2013р. станцією Дебальцево-Сортувальний Донецької залізниці був виявлений та закладений у першому люці зліва зазор 40мм між люком та поперечною балкою вагона.

Крім того слід зазначити, що ч. 3 ст. 32 Статуту залізниць України та п.4 Правил приймання вантажів до перевезення передбачено обов'язок відправника підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б збереження його на всьому шляху перевезення та екологічну безпеку та захист навколишнього середовища, а не вагон.

При наявності встановлених фактичних обставин, відомостей, які зазначені в комерційних актах, суд вважає, що виявлені несправності вагону, воронкоподібні заглиблення свідчать про виникнення недостачі під час перевезення вантажу, а залізниця не довела відсутність своєї вини у виникненні недостачі.

Наявні в матеріалах справи акти загальної форми, акт про технічний стан вагону про те, що вантажовідправник міг бачити несправності вагону, не доводят вини вантажовідправника у навантаженні вантажу у непідготовлений для перевезення даного роду вантажів, вагон.

Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до наявного в матеріалах справи рахунку ТОВ "ДТЕК "Ровенькиантрацит" № 1184 від 31.05.2013р. вартість 1 тони антрациту складає 720грн. з ПДВ.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Нестача згідно комерційного акту БН №720336/304 від 03.06.2013р. у вагоні № 67148288 складає 5300кг.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані (п. 27 Правил видачі вантажів).

Таким чином, відповідальна недостача у спірному вагоні складає 3,88тон.

Згідно розрахунку, що міститься в заяві про зміну позовних вимог, вартість недостачі розрахована позивачем з урахуванням норми природної втрати маси вантажу з застосуванням 2% маси, зазначеної в перевізному документі, та складає 2793грн. 60коп.

Відповідач 1 заперечень проти розрахунку не надав. Судом встановлено, що розрахунок позовних вимог є арифметично вірним.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд дійшов висновку, що позов до відповідача 1 - Державного підприємства "Донецька залізниця" обґрунтований і підлягає задоволенню у сумі 2793грн. 60коп.

14.10.2013р. позивач звернувся до суду із заявою, у якій зокрема відмовився від позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит», м. Ровеньки.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову. Згідно ч.ч.1, 4 ст. 78 цього Кодексу відмова від позову опосередковується письмовою заявою позивача та є підставою для припинення провадження у справі.

Заява про відмову від позову в частині вимог до відповідача 2 здійснена уповноваженою на вчинення такої дії довіреністю №09/74 від 03.01.2013р. особою - юрисконсультом Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» Шевелев В.Г. та у встановленій діючим законодавством формі.

Разом із цим, як встановлено ч. 6 ст. 22 ГПК України суд не приймає відмови від позову, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права та інтереси.

Судом не встановлено підстав для неприйняття відмови від позову до відповідача 2.

З урахуванням викладеного, суд приймає відмову позивача від позову в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит», м. Ровеньки та відповідно до ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України припиняє провадження по справі в цій частині вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача 1.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 110, 113, 114, 127, 129 Статуту залізниць України, ст. ст.23, 26 Закону України „Про залізничний транспорт", ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, ч. 4 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м. Маріуполь, до Державного підприємства «Донецька залізниця», м.Донецьк, про стягнення вартості нестачі вантажу у розмірі 2793грн.60коп.- задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, м. Маріуполь, вул. Левченко,1, код ЄДРПОУ 00191129) вартість нестачі вугілля у розмірі 2793грн.60коп. та судовий збір у розмірі 1720грн. 50коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит», м. Ровеньки, у зв'язку з відмовою позивача від позовних вимог в цій частині.

В судовому засіданні 06.11.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення.

Повний текст рішення буде складено і підписано 08.11.2013р.

Суддя Ю.В. Макарова