Постанова № 35336702, 12.11.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2013 р. Справа № 5010/1136/2012-8/19

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Малех І.Б.

Марко Р.І.

при секретарі Половко М.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АТП 13060" № б/н від 28.11.2012 року

на рішення господарського суду Івано-Франківської області 12.11.2012 р.

у справі № 5010/1136/2012-8/19

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України", м.Київ

до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Транс - ВМ Тrans", м.Івано-Франківськ

Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Будмеханізація", м.Дніпропетровськ

Публічного акціонерного товариства "АТП 13060" , м.Київ

Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМ.СОМ", м.Запоріжжя

Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ - Сервіс", м.Запоріжжя

Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМ - 2000" , м.Запоряжжя

про: стягнення з відповідачів солідарно заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за кредитним договором №18106К27/2155 від 26.07.06 р. укладеним в рамках генеральної угоди №18105N3/2114, в сумі 2128094,07 євро та 127 097,59 грн., що разом за офіційним курсом гривні до євро, встановленим Національним банком України станом на 20.08.12р. (9,860964) становить 21 112 156,60 гривень.

за участю представників сторін:

від позивача : Кауфман К.В.- представник на підставі довіреності № 010-01/3815 від 07.05.2012 року, Липська Н.В. - представник на підставі довіреності № 010/01/542 від 05.07.2011 року;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився;

від відповідача 3: Коваленко Г.О.- представник на підставі довіреності № 14 ;

від відповідача 4: не з'явився;

від відповідача 5: не з'явився;

від відповідача 6: не з'явився;

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2012 р. по справі №5010/1136/2012-8/19 (суддя Шіляк М.А.) позов Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Транс - ВМ Тrans", Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ Будмеханізація", Публічного акціонерного товариства "АТП 13060", Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМ.СОМ", Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ - Сервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМ - 2000" про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за кредитним договором №18106К27/2155 від 26.07.06 укладеним в рамках генеральної угоди №18105N3/2114, в сумі 2 128 094,07 євро та 127 097,59 грн., що разом за офіційним курсом гривні до євро, встановленим Національним банком України станом на 20.08.12 (9,860964) становить 21 112 156,60 гривень задоволено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.12 р. у справі №5010/1136/2012-8/19 відповідач 3 - Публічне акціонерне товариство "АТП 13060" - подав апеляційну скаргу, з підстав порушення закону щодо належного повідомлення поручителя, сплив встановленого законом строку для пред'явлення кредитором вимог до поручителя, безпідставним нарахуванням процентів та помилковим обчисленням суми позову. Також, апелянт навів інші підстави оскарження вищезазначеного рішення виклавши їх у поданій апеляційній скарзі. На підставі вищезазначеного скаржник просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.12 р. у справі № 5010/1136/2012-8/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у частині стягнення з ПАТ "АТП 13060" , м. Київ. Автоматизованою системою документообігу суду справу № 5010/1136/2012-8/19 розподілено для розгляду головуючому - судді Бонк Т.Б.. Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 17.12.2013 року у склад колегії для розгляду справи № 5010/1136/2012-8/19 господарського суду Івано-Франківської області введено суддів - Бойко С.М. та Марка Р.І.. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.12.12 р. подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 29.01.13 р.. Ухвалою суду від 29.01.2013 року розгляд справи відкладався з підстав, викладених у ній. 12.02.2013 року ухвалою суду продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів та відкладено розгляд останньої на 05.03.2013 року. 05.03.2013 року розпорядженням в.о. голови суду , у зв'язку із зайнятістю судді Марка Р.І у складі іншої судової колегії, у склад колегії для розгляду справи № 5010/1136/2012-8/19 господарського суду Івано-Франківської області введено замість судді Марка Р.І. - суддю Желіка М.Б.. Ухвалою суду від 05.03.2013 року розгляд справи відкладався з підстав, викладених у ній. Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 20.03.2013 року, у зв'язку із зайнятістю судді Желіка М.Б. у складі іншої судової колегії в склад колегії для розгляду вищезазначеної справи введено замість судді Желіка М.Б.- суддю Костів Т.С.. Ухвалами суду від 20.03.2013 року та від 03.04.2013 року розгляд справи відкладався з підстав, зазначених у них. Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 15.05.2013 року , у зв'язку із зайнятістю судді Костів Т.С. в складі іншої судової колегії, у склад колегії для розгляду справи № 5010/1136/2012-8/19 господарського суду Івано-Франківської області введено замість судді Костів Т.С. - суддю Марка Р.І.. Ухвалою суду від 15.05.2013 року у зв'язку із письмовим клопотанням апелянта про відкладення розгляду справи та необхідністю підготовки додаткових пояснень та заперечень по даній справі, розгляд справи відкладався на 02.07.2013 року. 02.07.2013 року розпорядженням голови суду, у зв'язку із зайнятістю у складі іншої судової колегії судді Марка Р.І., у склад колегії для розгляду вищезазначеної справи господарського суду Івано-Франківської області введено замість судді Марка Р.І. - суддю Якімець Г.Г.. Ухвалою суду від 02.07.2013 року з метою повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи, розгляд справи відкладався на 13.08.2013 року. Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 13.08.2013 року , у зв'язку із перебуванням судді Бойко С.М. у відпустці, у склад колегії для розгляду вищезазначеної справи введено замість судді Бойко С.М. - суддю Марка Р.І.. 13.08.2013 року ухвалою суду розгляд справи відкладався з підстав, викладених у ній. 17.09.2013 року розпорядженням голови суду, у зв'язку із зайнятістю у складі іншої судової колегії судді Якімець Г.Г., у склад колегії для розгляду вищезазначеної справи господарського суду Івано-Франківської області введено замість судді Якімець Г.Г. - суддю Бойко С.М.. Ухвалами суду від 17.09.2013 року та від 08.10.2013 року розгляд справи відкладався з наведених у них підстав. Згідно розпорядження в.о. керівника апарату від 29.10.2013 року № 165, у зв'язку із перебуванням судді Бонк Т.Б. у відпустці проведено повторний автоматичний розподіл справи в наслідок якого справу № 5010/1136/2012-8/19 господарського суду Івано-Франківської області розподілено до розгляду судді-доповідачу Костів Т.С.. Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 29.10.2013 року у склад колегії для розгляду вищезазначеної справи введено суддів - Малех І.Б. та Желіка М.Б.. Відтак, з огляду на встановлений п.3 ч.4 ст.47 Закону України ,,Про судоустрій та статус суддів'' принцип незмінності судді (судової колегії), розгляд справи починається заново, при цьому заново розпочинається перебіг, передбачених ст..69 ГПК України строків вирішення спору (ч.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р.). Ухвалою суду від 29.10.2013 року , у зв'язку із заміною головуючого судді та колегії суддів, яка розглядала справу та з метою надання можливості сторонам забезпечити явку повноважних представників сторін розгляд справи відкладався на 12.11.2013 року. Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 11.11.2013 року, у звязку із перебуванням судді Желіка М.Б. у відпустці, у склад колегії для розгляду вищезазначеної справи введено замість судді Желіка М.Б.-суддю Марка Р.І.. Представникам роз'яснено їх права згідно ст.22 ГПК України. В судове засідання 12.11.2013 року представники позивача з'явились, проти апеляційної скарги заперечили, з підстав заявлених в усних та письмових поясненнях. Рішення суду першої інстанції від 12.11.2012 року вважають законним та обгрунтованим, просили залишити його без змін апеляційну скаргу без задоволення.

Представник апелянта в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, надав усні пояснення по суті спору.

12.11.2013 року представники відповідачів 1,2,4,5,6 в судове засідання не з'явились, причин неявки суду не повідомили. Крім того, слід зазначити, що відповідно до ухвали суду від 29.10.2013 р. явка представників в судове засідання не визнавалась обов'язковою. В цій ухвалі попереджено сторони, що неявка їх представників в судове засідання не тягне за собою відкладення розгляду справи.

Беручи до уваги вищевикладене та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:

як правильно встановлено судом першої інстанції відповідно до п. 1 статуту публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк", затвердженого постановою КМУ від 10.08.00 (зі змінами від 21.03.12), ПАТ "Державний експортно-імпортний банк" є державним банком, що створений відповідно до законодавства шляхом перетворення Державного експортно-імпортний банку у публічне акціонерне товариство; банк є правонаступником усіх прав та обов'язків Державного експортно-імпортного банку. Закрите акціонерне товариство "АТП 13060" перейменовано на Публічне акціонерне товариство "АТП 13060", яке являється правонаступником всіх прав та обов'язків ЗАТ "АТП 13060".

Як вбачається із матеріалів справи між ВАТ ''Державний експортно-імпортний банк України'' та ТзОВ "БМ Транс-ВМ Тrans", ТзОВ "БМ Будмеханізація", ЗАТ "АТП 13060", ТзОВ "BM.COM", ТзОВ "БМ-Сервіс", ТзОВ "BM-2000" укладено генеральну угоду № 18105N3/2114 від 10.11.05, із змінами і доповненнями. Метою даної генеральної угоди є визначення загальних умов фінансування інвестиційної, виробничої та іншої діяльності позичальників, яке здійснюється відповідно до цієї генеральної угоди шляхом укладення договорів про надання кредитних операцій. У п. 1.4 генеральної угоди зазначається, що кожний кредитний договір є окремим додатком та є її невід'ємною частиною. У відповідному кредитному договорі сторони визначають валюту, суму кредиту, термін користування кредитними коштами, розмір процентів за користування ними, рахунки для обслуговування кредиту та інші умови. Термін користування кредитом за даною генеральною угодою встановлюється до 30.11.10. Відповідно до положень та умов цієї генеральної угоди банк встановлює позичальникам загальний ліміт заборгованості за кредитними операціями в порядку та на умовах, визначених в кредитних договорах, укладених банком з позичальником, які є невід'ємною частиною генеральної угоди (п. 4.2.1). Розмір кредиту заборгованості за кредитними операціями може переглядатися протягом терміну дії генеральної угоди, про що укладається додаткова угода (п. 4.2.3). Позичальник зобов'язаний погасити основний борг по кредиту згідно з умовами кредитного договору. Строки передбачені кредитним договором є обов'язковими для позичальника (п. 5.2.1).

До вищезазначеної генеральної угоди вносились зміни. Зокрема, згідно додаткової угоди № 18105N3/2114 від 07.06.06 сторонами даної угоди стали ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України", ТзОВ "БМ Будмеханізація", ТзОВ "БМ Транс - BM Trans", ЗАТ "АТП 13060", ТзОВ "ВМ.СОМ", ТзОВ "БМ - Сервіс", ТзОВ "ВМ - 2000". Відповідно до додаткової угоди № 18105N3-14/2114 від 25.09.08 встановлено термін користування кредитом до 30.06.12, загальна сума ліміту заборгованості 13900000 доларів США, 12760000 євро, 26890000 грн. та визначено, що в рамках цієї генеральної угоди діє, в тому числі кредитний договір № 18106К26/2154 від 20.07.06. В рамках генеральної угоди між ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" та ТзОВ "БМ Транс - ВМ Тrans", як позичальником, укладено кредитний договір № 18106К27/2155 від 26.07.06, із змінами та доповненнями.

Відповідно до умов даного кредитного договору банк відкриває позичальникові невідновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання відповідно до положень та умов договору. Згідно п. 2.2.1 додаткової угоди № 18106К27-1/2155 від 23.02.07 до кредитного договору встановлюється ліміт кредитної лінії - 2400000 євро. Кінцевий термін погашення кредиту - 26.07.10 (п. 2.2.2 кредитного договору від 26.07.06). За умовами п. 2.4.1 кредитного договору на дату платежів по погашенню основного боргу по кредиту позичальник зобов'язувався погасити основний борг по кредиту згідно з графіком зниження ліміту заборгованості (Додаток 1 до Договору), погодженим між банком і позичальником. Строки передбачені цим графіком є обов'язковими. Згідно із змінами, внесеними додатковою угодою № 18106К27-17/2155 від 20.11.09 процентна ставка за кредитом: EURIBOR (6міс) + 6,66 % річних, але не менше 10,75 % річних - починаючи з 01.05.07. На дату укладення цього договору процентна ставка становить 10,5% річних (п. 2.2.5 кредитного договору). В п. 2.5.1 кредитного договору визначено сплату процентів у валюті кредиту не пізніше останнього банківського дня кожного місяця. Надалі порядок сплати процентів змінювався. В редакції додаткової угоди № 18106К27-16/2155 від 30.08.09 проценти підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного місяця за попередній місяць та передбачалось сплату процентів, нарахованих за жовтень 2008 року у строк до 25.11.08 (включно), за листопад 2008 року у строк до 25.12.08 (включно), за грудень 2008 року у строк до 17.08.09 (включно), за січень 2009 року у строк до 31.08.09 (включно), за лютий-серпень 2009 року у строк до 30.09.09 (включно). Розмір плати за управління кредитом визначено п. 2.2.6 кредитного договору - 1000,00 євро щомісяця, починаючи з місяця першої вибірки кредиту і до закінчення терміну дії Договору. Згідно із змінами, внесеними додатковою угодою № 18106К27-17/2155 від 20.11.09, починаючи з 01.11.09 плата за управління кредитом не нараховується.

Пунктом 3.1 кредитного договору встановлено, що позичальник зобов'язаний сплатити плату за управління кредитом, яка підлягає сплаті у національній валюті не пізніше останнього банківського дня кожного місяця. Протягом цього періоду сплачується плата за управління кредитом за поточний місяць згідно з наданим розрахунком. Додатковою угодою № 18106К27-15/2155 до кредитного договору від 30.06.09 внесено зміни до п. 3.1.1, згідно яких визначено, що плата за управління кредитом нараховується за період нарахування плати за управління кредитом у національній валюті за курсом Національного банку України на дату нарахування і підлягає сплаті щомісяця до 7 числа місяця, наступного за розрахунковим. Додатковою угодою № 18106К27-15/2155 від 30.06.09 визначено, що плата за управління кредитом, нарахована за листопад 2008 року, підлягає сплаті у строк до 25.12.08 (включно), за січень 2009 року, підлягає сплаті у строк до 31.08.09 (включно), за лютий-серпень 2009 року, підлягає сплаті у строк до 30.09.09 (включно). Зазначені обставини правильно встановлені судом першої інстанції та сторонами не заперечувались.

Відповідно до ст. ст. 11, 509, 526 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору і повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено в ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України). Аналогічні положення містяться в ст. ст. 173, 175, 193 ГК України. За приписами ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

На виконання зобов'язань за кредитним договором банк надав позичальнику грошові кошти (кредит) шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії в сумі 2400000 євро. Враховуючи неналежне виконання позичальником зобов'язань, банк надіслав на адресу відповідача 3 повідомлення від 21.08.09 № 158-04/6113 про порушення зобов'язання з вимогою здійснити погашення заборгованості за кредитним договором протягом 10 банківських днів з дати отримання повідомлення. Позичальник обов'язків по достроковому поверненню кредиту не виконав, внаслідок чого, заборгованість по поверненню кредиту становить 1765500 євро.

Як передбачено ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно які боржник повинен передати кредиторові уразі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України). Відповідно до умов кредитного договору (п. 2.2.8) у разі невиконання грошових зобов'язань відповідач сплачує банку пеню. Розмір пені за прострочення позичальником платежів: подвійна облікова ставка Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочки. Відповідно до розрахунків позивача пеня за прострочення сплати процентів за кредитним договором з 08.03.11 по 08.08.12 становить 1687,88 грн. Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Як вбачається з поданого суду розрахунку позивачем здійснено нарахування 3% річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту в сумі 155174,89 євро за період з 16.09.09 по 01.01.12; 3% річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням суми процентів за користування кредитом в сумі 16405,21 євро за період з 01.08.09 по 08.08.12; 3% річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою плати за управління кредитом в сумі 8388,83 грн. за період з 01.10.09. по 01.01.12 та втрати від інфляції за кредитним договором в сумі 19715,48 грн. за період з 01.10.09 по 01.07.12.

Посилання скаржника щодо неправомірності застосування двох видів відповідальності одного виду - нарахування пені на підставі кредитного договору та нарахування процентів, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, не можуть бути взяті з огляду на висновки, які містяться в постанові Пленуму ВСУ від 06.06.12 у справі № 6-49цс12. В даній постанові вказано, що застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання; аналіз правових норм, зокрема, ст. 536, ст. 549, ч. 2 ст. 625 ЦК України дає підстави для висновку про те, що проценти та неустойка є різними правовими інститутами, обмеження можливості одночасного застосування яких законом не встановлена.

Таким чином, суд першої інстанції підставно визначив, що станом на 20.08.12 сума заборгованості складає 2128094,07 євро та 127 097,59 грн., що разом за офіційним курсом гривні до євро, встановленим Національним банком України на 20.08.12 (9,860964) становить 21112156,60 гривень, в тому числі: 1765500,00 євро - прострочена заборгованість за кредитом, 191013,97 євро - прострочені проценти за кредитом, 97305,40 грн. - прострочена плата за управління кредитом, 1687,88 грн. - пеня за прострочення терміну сплати процентів, 155174,89 євро - 3% річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту, 16405,21 євро - 3% річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням суми процентів за користування кредитом, 8388,83 грн. - 3% річних у зв'язку з несвоєчасним сплатою плати за управління кредитом, 19715,48 грн. - втрати від інфляції у зв'язку з несвоєчасним погашенням плати за управління кредитом.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором укладеним в рамках генеральної угоди між сторонами у справі укладені договори поруки № 18106Р20 від 06.11.06, із змінами та доповненнями, поручитель - ТзОВ "БМ Транс - ВМ Тrans"; № 18106Р24 від 08.11.06, із змінами та доповненнями, поручитель - ТзОВ "BM.COM"; № 18106Р25 від 06.11.06, із змінами та доповненнями, поручитель - ЗАТ "АТП 13060"; № 18106Р23 від 06.11.06, із змінами та доповненнями, поручитель - ТзОВ "БМ - Сервіс"; № 18106Р22 від 09.11.06, із змінами та доповненнями, поручитель - ТзОВ "BM - 2000". Згідно зазначених договорів (п. 3.1.) поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником основного зобов'язання, а також відшкодовувати понесені кредитором витрати внаслідок невиконання або несвоєчасного (неповного) виконання основного зобов'язання. У випадку невиконання позичальником основного зобов'язання, передбаченого відповідними положеннями кредитної угоди, кредитор має право вимагати виконання цього зобов'язання у поручителя та/або позичальника, як у солідарних боржників (п. 3.2.). Відповідно до ст. 1 договорів поруки із змінами та доповненнями під кредитною угодою розуміється генеральна угода від 10.11.2005 № 18105N3/2114 з усіма чинними кредитними договорами, які укладені та будуть укладені в рамках генеральної угоди, в період дії останньої, їй підпорядковуються та є додатками до генеральної угоди, є невід'ємними її частинами та складають єдиний документ, відповідно до якої кредитор проводить кредитні операції шляхом укладення відповідних кредитних договорів, в межах ліміту заборгованості, встановленому у розмірі, що не перевищуватиме загальну суму, еквівалентну 13900000 доларів США, 12760000 євро та 26890000 гривень, терміном користування до 30.06.12 року.

Враховуючи неналежне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позивачем в якості доказів направлення та отримання відповідачем-3 повідомлення про порушення зобов'язання надано копію реєстру № 1 рекомендованих поштових відправлень від 26.08.2009р., копію фіскального чеку УДППЗ "Укрпошта" №7988 від 26.08.2009р., копію повідомлення про вручення поштового відправлення від 26.08.2009р. (2 том , а.с. 75,77).

Дослідивши зазначені письмові докази, колегією суддів встановлено, що документи, подані позивачем в якості доказів пред'явлення вимоги до відповідача-3, як поручителя, не можуть вважатись допустимими та не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Належними доказами на підтвердження відправлення документу стороні є опис вкладення у цінний лист та документ, що підтверджує надання послуг відділення зв'язку (чек, квитанція), що оформлені відповідно до встановлених вимог.

Згідно пунктів 66-68 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270, у разі відправляння згрупованих поштових відправлень, поштових переказів відправник складає їх список. Форма такого списку (№103, "Список згрупованих рекомендованих відправлень") затверджена наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 12.07.2002р. №139 "Про затвердження спеціалізованих форм бланків, книг, ярликів, що застосовуються у поштовому зв'язку, та технічних умов щодо їх виготовлення".

Проте, Реєстр №1 рекомендованих поштових відправлень, наданий позивачем, не є списком, встановленим формою 103 чи описом вкладення, не містить номеру поштового відправлення чи адреси отримувача. У зв'язку з цим, неможливо встановити зміст документів, зазначених у вказаному реєстрі, а також адресу відповідача-3, на яку направлялась кореспонденція.

Розрахунковий документ- це документ встановленої відповідно до Закону України ,,Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг'' форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.

Згідно положень Закону України ,,Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг'' розрахунковим документом є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек ,розрахункова квитанція, проїздний документ тощо), що підтверджує факт надання послуг, отримання (повернення) коштів, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що фіскальний чек від 26.08.2009р. не місить жодного зв'язку з наданим реєстром №1, а повідомлення про вручення не містить зв'язку з реєстром № 1 та вищеназваним фіскальним чеком. Зазначені документи мають відмінні між собою посилання на номери, а саме: фіскальний чек має №7988, повідомлення про вручення поштового відправлення ПАТ "АТП 13060" має посилання на номер касового чека (квитанції) №14340387, а в реєстрі № 1 взагалі не зазначено номерів ні чеку, ні поштових відправлень.

Окрім того, у фіскальному чеку від 26.08.2009р. міститься посилання на список № 117 та відсутня вказівка на адресатів. Наданому суду реєстру рекомендованих поштових відправлень присвоєно номер №1 та в ньому відсутні будь-які покликання на список № 117.

Пунктом 96 Правил надання послуг поштового зв'язку передбачено, що реєстровані поштові відправлення, адресовані юридичним особам, видаються їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, в об'єкті поштового зв'язку на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку. Копія довіреності, засвідчена в установленому порядку, зберігається в об'єкті поштового зв'язку.

Згідно з пунктом 3.5.2.3. Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом УДППЗ "Укрпошта" від 12.05.2006р. №211 встановлено, що у разі вручення уповноваженому юридичної особи реєстрованого поштового відправлення з повідомленням про вручення, працівник поштового зв'язку на бланку повідомлення робить позначку "Уповноваженому" і зазначає його прізвище. На бланку повідомлення зазначається прізвище працівника поштового зв'язку, який здійснював оформлення повідомлення в місці видачі. На лицьовому боці рекомендованого повідомлення проставляється штамп, передбачений для рекомендованих відправлень або наклеюється ярлик, на якому вказується номер, за яким прийняте поштове відправлення.

Із повідомлення про вручення поштового відправлення ПАТ "АТП 13060" вбачається, що зазначений у ньому номер касового чеку (14340387) не співпадає із номером наданого касового чеку до реєстру №1 поштових відправлень. Крім того, в касовому чеку міститься інформація про діапазон номерів листів з 1467 по 1475, однак, з даними у повідомленні про вручення, зазначені номери не співпадають.

Таким чином, суд дійшов до висновку про відсутність доказів направлення позивачем на адресу відповідача - ПАТ "АТП 13060" вимоги про дострокове погашення основного боргу та всіх нарахованих процентів/комісій за кредитним договором.

Така позиція суду узгоджується із висновком господарського суду м.Києва, викладеному у рішенні від 04.06.2013р. у справі №5011-33/12768-2012 за позовом ПАТ "АТП 13060" про визнання правовідносин за договором поруки №18106Р25 від 06.11.2006р. припиненими, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2013р. та постановою Вищого господарського суду України від 30.09.2013р.

Щодо інших відповідачів, то у зв'язку із відсутністю заперечень останніх щодо неотримання ними повідомлення про порушення позичальником умов кредитного договору із вимогою про дострокове погашення боргу, суд не має підстав вважати, що їх було неналежним чином повідомлено про вказані обставини.

Як передбачено ч. 1 та ч. 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; поручитель відповідає перед кредитором утому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Враховуючи викладене, вказана заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню з позичальника та поручителів в солідарному порядку.

Була надана належна правова оцінка судом першої інстанції посиланням скаржника на те, що правовідносини за договором поруки № 18106Р25 від 06.11.06 є припиненими, оскільки після укладення договору поруки було укладено ще чотирнадцять додаткових угод до генеральної угоди, які певним чином змінювали основне зобов'язання, передбачене генеральною угодою, однак, до договору поруки не була укладена жодна додаткова угода про внесення змін до генеральної угоди та до укладених окремих кредитних договорів, яка б змінювала відповідальність саме за договором поруки. Згідно ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Аналіз умов генеральної угоди, кредитного договору, договору поруки № 18106Р25 від 06.11.06 свідчать про те, що в генеральну угоду та кредитний договір не вносились зміни, які б збільшували обсяг відповідальності позичальника і, відповідно, поручителя. Крім того, зі змісту ст. 1 договору поруки, укладеного між ВАТ "Укрексімбанк" та ЗАТ "АТП 13060", вбачається, що поручитель надав свою згоду на можливе збільшення його зобов'язань по боргових зобов'язаннях позичальників на майбутнє.

Не заслуговують на увагу посилання скаржника про припинення поруки внаслідок пропуску шестимісячного строку пред'явлення вимоги до поручителя. Як передбачено ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. Оскільки в Договорах поруки, в тому числі і в договорі поруки № 18106Р25 від 06.11.06, строку припинення договору поруки не встановлено, то, дійсно, підлягають застосуванню положення ч. 4 ст. 559 ЦК України щодо припинення поруки внаслідок закінчення шестимісячного строку пред'явлення вимоги до кредитора. Строк виконання основного зобов'язання був встановлений в кредитному договорі. Проте, внаслідок порушення позичальником обов'язків щодо сплати відсотків (строки сплати яких змінювались згідно додаткових угод до кредитного договору), банк пред'явив до позичальника вимогу про дострокове виконання зобов'язання, а тому строк виконання основного зобов'язання був змінений відповідно до умов кредитного договору. Вищевказані вимоги до поручителів, в тому числі і до ПАТ "АТП 13060", були пред'явлені банком без пропуску вказаного шестимісячного строку, враховуючи зміну строку виконання основного зобов'язання позичальником.

Твердження скаржника про наявність рішення господарського суду м.Києва у справі №25/629 між тими ж сторонами, щодо того самого предмету і з тих же підстав, спростовується висновками суду першої інстанції про те, що підстави та предмет позову у вищеназваній справі є іншими, ніж у даній справі. Аргументи скаржника про неможливість солідарного стягнення заборгованості відповідно до ст.554 ЦК України та про незаконність стягнення інфляційних та 3% річних згідно ч.2 ст.625 ЦК України відхиляються судом, як необґрунтовані.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку про часткове скасування рішення суду першої інстанції.

Судові витрати по апеляційній скарзі, в порядку ст.49 ГПК України, слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 1, 21, 25, 33, 36, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу ПАТ "АТП 13060" задоволити.

2.Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2012 року у справі № 5010/1136/2012-8/19 скасувати в частині задоволення позовних вимог до ПАТ "АТП 13060". В цій частині в позові відмовити.

3.В решті рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.11.2012 року у справі № 5010/1136/2012-8/19 залишити без змін.

4.Стягнути з ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (вул. Горького,127, м.Київ,03150, ідентифікаційний код 00032112) на користь публічного акціонерного товариства "АТП 13060" (вул.Жмеренська,26, м.Київ, 03148, ідентифікаційний код 03117085) 32190,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

6. Матеріали справи скеровуються до господарського суду Івано-Франківської області.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 18.11.2013 року.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

суддя Малех І.Б.

суддя Марко Р.І.