Ухвала суду № 35335914, 14.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 р. Справа № 10603/13876

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів: Сапіги В.П., Обрізка І.М.,

з участю секретаря судового засідання: Микитин І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2013 року по справі № 813/4779/13а за позовом ТзОВ "Графопак" до Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В C Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Графопак", звернувся до суду з позовом до Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції, та просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби від 31 травня 2013 року № 0000092200 та №0000102200.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, оскільки у позивача є в наявності всі підтверджуючі документи пов'язані із здійсненням господарської діяльності, тому вимог чинного законодавства позивач не порушував.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби від 31 травня 2013 року №0000092200 та №0000102200.

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржив відповідач, Золочівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області, який покликаючись на те, що вказана постанова, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

На підтвердження апеляційної скарги, відповідач покликається на те, що в результаті автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено розбіжності між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту згідно з додатку 5 до декларації з ПДВ між ПМП "СВА" та ТзОВ "Графопак". При перевірці позивача використано акт ДПІ у Обухівському районі Київської області від 11.10.2012 № 3191/220/13780255 "Про результати позапланової виїзної перевірки приватного малого підприємства „СВА" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2009 року по 30 червня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2009 року по 30 червня 2012 року ", у якому ДПІ у Обухівському районі Київської області зазначено про недоведеність факту передачі товарів (послуг) від постачальників до ПМП "СВА", у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. Перевіркою встановлено відсутність будь - якої інформації про наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства. З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово - господарська діяльність ПМП "СВА" здійснюється поза межами правового поля, фінансово - господарські взаємовідносини між ТзОВ "Графопак" з ПМП "СВА" є нікчемними правочинами (безтоварними), та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено те, що відповідачем з 29 квітня 2013 року по 13 травня 2013 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ "Графопак" з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства за проведеними розрахунками з ПМП "СВА" за період з лютого 2010 року по березень 2012 року, про що 18 травня 2013 року складено акт №8/22-30063583.

За результатами перевірки відповідачем 31 травня 2013 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000092200 про збільшення позивачеві грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток (доходи) приватних підприємств в сумі 130476,50 грн. (121110,2 грн. - основний платіж, 9366,3 грн. - штрафна (фінансова) санкція) та податкове повідомлення рішення № 0000102200 про збільшення позивачеві грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 129566,08 грн. (103652,86 грн. - основний платіж, 25913,22 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

Спірні податкові повідомлення рішення прийняті відповідачем на підставі викладених у акті перевірки висновків про порушення позивачем:

- ст. 3. ст.55 Господарського Кодексу України від 16.01.03 № 436-IV із внесеними змінами та доповненнями, п.5.1. пп.5.2.1 п.5.2. пп.5.3.9 п.5.3 ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 року N334/94-BP, із внесеними змінами та доповненнями у редакції Закону України від 22.05.97 року N 283/97-ВР. п. 138.1, п.138.2. п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року .N2755-VI із змінами і доповненнями, ТзОВ "Графопак" занижено та не доплачено в бюджет податку на прибуток за 2010 рік - І квартал 2012 року на суму 121110,2 грн.

- ст. 3, ст. 42. ст.55 Господарського Кодексу України від 16.01.03 № 436-IV. із внесеними змінами та доповненнями, ст.203. ст.215. ст.216. ст.228. ст.234 Цивільного Кодексу України від 16.01.03 № 435-ІV із внесеними змінами та доповненнями, п. 198.1. п. 198.2. п. 198.3. п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ. із змінами і доповненнями, а саме встановлено завищення податкового кредиту по нікчемних операціях на загальну суму 103652,86 грн.

Вказані порушення, згідно акта перевірки, полягають у тому, що господарські операції позивача з приватним малим підприємством "СВА" є безтоварними, відтак позивачем безпідставно завищено валові витрати, занижено податок на прибуток та неправомірно сформовано податковий кредит.

До таких висновків, при проведенні перевірки позивача, відповідач прийшов, використавши акт ДПІ у Обухівському районі Київської області від 11.10.2012 року №3191 /220/13708255 "Про результати позапланової виїзної перевірки приватного малою підприємства „СВА" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.06.2012р. валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року", у якому ДПІ у Обухівському районі Київської області зазначено про недоведення факту передачі товарів (послуг) від постачальників до ПМП "СВА", у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів та за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України у зв'язку із встановленням розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту згідно з додатком 5 до декларації з ПДВ між ПМП "СВА" та ТзОВ "Графопак".

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що господарські операції позивача з ПМП "СВА" підтверджені належним чином оформленими первинними документами, договори між позивачем та ПМП "СВА" не визнані у встановленому законом порядку недійсними, відомості, які б свідчили про завищення позивачем валових витрат відсутні. Висновки акта перевірки щодо зайвого віднесення позивачем до складу валових витрат вартості придбаних товарів не ґрунтуються на нормах закону та не містять посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що б підтверджували наявність факту порушення податкового законодавства позивачем.

З цих самих підстав суд першої інстанції вважав правомірним відображення позивачем податкових накладних, виданих за господарськими операціями позивача з ПМП "СВА" у податковому обліку та формування позивачем податкового кредиту за вказаними господарськими операціями.

Апеляційний суд погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Апеляційним судом встановлено, що на момент вчинення зазначених вище правочинів, ПМП "СВА" було зареєстроване в установленому законом порядку в якості платника ПДВ з присвоєним податковим органом індивідуального податкового номера, який використовується для справляння цього податку.

Відповідно до положень статті 198.6 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками реквізити, визначені вказаним підпунктом.

Як передбачено пунктом 201.10 статті 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В силу положень п. 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Тобто, вказаними нормами, конкретно встановлюються випадки, коли платник податку не має права включити до податкового кредиту суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів, робіт (послуг), і таким випадком є факт відсутності у платника податку податкової накладної, тобто не підтвердження сум сплаченого податку податковими накладними.

Як встановлено апеляційним судом, позивачем, на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за господарськими операціями з ПМП "СВА", подано копії актів приймання виконаних робіт, податкових накладних, банківських виписок, платіжних доручень.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит виникає, якщо ним у звітному періоді сплачені суми податку на додану вартість у ціні товару (робіт, послуг), який придбавається у продавця, та за наявності належним чином оформленої податкової накладної, яка не позбавлена правового значення і в тому разі, якщо контрагентом покупця товарів (робіт, послуг) не виконується зобов'язання щодо утримання та внесення податку до бюджету.

Крім того, визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість, на думку колегії суддів, є подальше використання послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Так, ТзОВ "Графопак" використало товарно - матеріальні цінності, придбані у ПМП "СВА" в господарських відносинах з СП ТзОВ "Графіка", ТзОВ "Ірена Ко", ОСОБА_1 ПАТ "ВГВ", ПАТ "Славутський склозавод", ПП "Едель", ТзОВ "Антол", ТзОВ фірма "Галімпекс - склодзеркальний завод", АТ "Галичфарм", ТзОВ НВФ "Вассма", ПП "Інтер Медіа", ВАТ "Львівський завод штучних алмазів і алмазного інструменту", ПАТ "Біофарма", що підтверджується відповідними договорами, видатковими накладними, довіреностями на отримання товарно - матеріальних цінностей, податковими накладними,попередніми калькуляціями вартості виробництва продукції, банківськими виписками.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) із змінами та доповненнями до складу валових витрат включаються суми будь - яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього Закону встановлено виняток і зазначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - це сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.2 ст. 138 цього Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 139.1.9 ст. 139 цього Кодексу не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку

Таким чином, визначальною підставою віднесення тих чи інших витрат підприємства до складу валових витрат є їх безпосереднє використання у господарській діяльності підприємства.

Правомірність відображення ТзОВ "Графопак" у складі валових витрат сум витрат, сформованих за операціями з ПМП "СВА" підтверджена договорами купівлі - продажу товарів, видатковими накладними, довіреностями на отримання товарно - матеріальних цінностей, податковими накладними, попередніми калькуляціями вартості виробництва продукції, банківськими виписками, за результатами господарських операцій з контрагентами позивача, а саме з СП ТзОВ "Графіка", ТзОВ "Ірена Ко", ОСОБА_1 ПАТ "ВГВ", ПАТ "Славутський склозавод", ПП "Едель", ТзОВ "Антол", ТзОВ фірма "Галімпекс - склодзеркальний завод", АТ "Галичфарм", ТзОВ НВФ "Вассма", ПП "Інтер Медіа", ВАТ "Львівський завод штучних алмазів і алмазного інструменту", ПАТ "Біофарма"

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про те, що витрати за операціями ТзОВ "Графопак" з ПМП "СВА" підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а відтак підставно включені позивачем до валових витрат за період з лютого 2010 року по березень 2012 року.

Згідно з Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства вбачається, що податкові повідомлення - рішення, що приймаються за наслідками документальних перевірок фінансово - господарської діяльності суб'єктів господарювання, у тому числі позапланових виїзних, можуть бути складеними на підставі фактичних даних, зазначених виключно в актах перевірок фінансово - господарської діяльності суб'єктів господарювання. Оскаржувані податкові повідомлення - рішення, складені з покликанням на акт перевірки фінансово - господарської діяльності суб'єкта господарювання ПМП "СВА", який не може бути визнаний допустимим доказом по справі та зумовлює безпідставність складення зазначених податкових повідомлень - рішень.

З урахуванням наведеного, на переконання апеляційного суду, як вірно зазначено судом першої інстанції, оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 31 травня 2013 року № 0000092200 та №0000102200 не ґрунтуються на нормах права, внаслідок чого їх слід визнати протиправним та скасувати.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і в повному обсязі встановив обставини справи, прийняв обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарг безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції з цього приводу, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2013 року по справі № 813/4779/13а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

Судді В.П. Сапіга

І.М. Обрізко